Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#42 '2000: Практична бухгалтерія - Школа бухгалтера: урок 12-й

ШКОЛА БУХГАЛТЕРА: Урок 12-й. Частина перша.

4. Безготівкові розрахунки

Продовження (початок див. в уроці 9, "ДК" №26, уроці 10 "ДК" №29, уроці 11, "ДК" №36").

Перш ніж перейти до теми сьогоднішнього уроку, нагадаємо, що при безготівкових розрахунках використовуються такі форми розрахункових документів:

1) платіжне доручення;

2) гарантійне доручення;

3) платіжна вимога-доручення;

4) чек (розрахунковий);

5) акредитив;

6) вексель;

7) платіжна вимога;

8) інкасове доручення (розпорядження);

9) банківська платіжна картка (БПК);

Сьогодні мова піде про платіжне доручення і гарантоване платіжне доручення.

Платіжне доручення

Визначення

Платіжне доручення - це документ, що являє собою письмово оформлене доручення своєму банку, який його обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі свого рахунка.

Сфера застосування платіжного доручення

Найпоширеніша форма безготівкових розрахунків - платіжне доручення, що використовується у таких випадках:

- при оплаті за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

- при передоплаті або авансуванні (визначення передоплати й авансу див. нижче);

- при завершенні розрахунків за актами звіряння взаємної заборгованості підприємств, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;

- для перерахування сум, що належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо), на їхні рахунки, відкриті в установах банків;

- для здійснення грошових переказів через підприємства зв'язку;

- в інших випадках за угодою сторін.

Щоб перерахувати кошти зі свого рахунка на рахунок одержувача платіжним дорученням, платнику необхідно оформити це доручення і подати до банку, в якому відкрито рахунок платника, з якого здійснюватиметься платіж.

Які документи необхідно мати і яку інформацію потрібно знати платнику для того, щоб оформити платіжне доручення

Звертаємо вашу увагу на те, що будь-яке перерахування (крім сплати податків і зборів до бюджету) повинно мати підставу, підтверджену документально. Документами, що підтверджують правомочність платежу, можуть бути:

- договір;

- акт (виконаних робіт, наданих послуг, результатів перевірки фондами, податковими органами, звіряння тощо);

- накладна;

- рахунок-фактура;

- товаротранспортна накладна;

- лист;

- рішення вищестоящого органу;

- наказ;

- інше.

Посилання у платіжному дорученні на відповідний документ обов'язково містить його назву, дату і номер. Якщо документ не має свого номера, необхідно зазначити "б/н". Приклади посилань на документи у платіжних дорученнях наведені нижче.

Крім того, для заповнення платіжного доручення платнику необхідно знати таку інформацію про одержувача:

- точне найменування одержувача (згідно із засновницькими документами);

- код одержувача;

- назва банку одержувача, місцезнаходження банку, код банку (МФО);

- номер рахунка одержувача.

Аналогічні дані про себе платник, ясна річ, знає.

Тепер, отримавши необхідні документи та інформацію, він може приступати до оформлення платіжного доручення.


Порядок оформлення платіжного доручення

Наведемо зразок уже заповненого платіжного доручення, згідно з яким приватне підприємство "Альфа" дає доручення банку, який його обслуговує, перерахувати зі свого рахунка на рахунок ТзОВ "Омега" суму в 5000 гривень за отриману від нього на підставі накладної дошку обрізну. (Див. платіжне доручення №222.)

1. Номер, який зазначається у верхній частині бланка платіжного доручення, є обов'язковим реквізитом і відповідає порядковому номеру платіжного доручення в журналі реєстрації платіжних доручень.

Банк не ставить до платника особливих вимог щодо дотримання правильності нумерації платіжних доручень. Однак реєстрування і суворий облік платіжних доручень позбавить бухгалтера безлічі проблем (наприклад, дозволить завжди знати: які платіжні доручення, на яку суму ще є у банку; дасть можливість зробити ще одну копію платіжного доручення у разі його втрати тощо).

2. У правому верхньому куті платіжного доручення платник за своїм бажанням може зазначити дату валютування (яким чином -див. нижче за п. 3). Але за умови, що така можливість передбачена договором платника з банком про розрахунково-касове обслуговування і якщо порядок виконання таких доручень визначений угодою між банком платника і банком одержувача.

Дата валютування - це зумовлена угодою між платником і одержувачем дата закінчення періоду валютування.

Період валютування - це проміжок часу між датою надходження доручення до банку на списання коштів і датою, коли списані кошти зараховуються на рахунок одержувача і переходять у його розпорядження.

Період валютування не повинен перевищувати трьох робочих днів.

3. Якщо бланк платіжного доручення заповнюється від руки, то назва місяця повинна бути написана тільки літерами, якщо ж бланк платіжного доручення заповнюється технічними засобами, то місяць може бути зазначено цифрами.

4. У графі "Платник" зазначається

- повна або скорочена назва підприємства, що відповідає його реєстраційним документам, якщо платник - підприємство;

- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, якщо платник - фізична особа.

Якщо платник є особою, яка відповідно до чинного законодавства України визнається нерезидентом, то необхідно додатково вказати в цій графі назву країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країну постійного проживання).

5. Графа "Одержувач" заповнюється аналогічно графі "Платник".

6. В обох графах "Код" зазначається:

а) якщо платник або одержувач - підприємство, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ);

б) якщо платник або одержувач - фізична особа, - код у Державному реєстрі фізичних осіб (ДРФО);

в) якщо згідно з чинним законодавством фізичній особі не присвоюється ідентифікаційний номер (про що зроблено відповідну позначку в паспорті), то банк самостійно заповнює цей реквізит умовним позначенням "000000001" і зазначає на звороті розрахункового документа дані паспорта (номер, серію, ким і коли виданий);

г) для тих підприємств - платників або одержувачів, які ще не отримали код ЄДРПОУ, - код у Тимчасовому реєстрі ДПА (ТРДПА), згідно з довідкою, наданою ДПА про взяття на облік платника податків.

7. Правила заповнення рядків "Банк платника", "Банк одержувача", "Сума літерами", подання суми платежу в платіжному дорученні такі ж, як і для інших розрахункових документів. Ми розглянули їх в уроці 11, тому повторювати не будемо.

Зазначимо тільки, що, якщо в рядку "Сума літерами" перше слово суми починається з малої літери або назву грошової одиниці написано у повній формі, наприклад "двадцять п'ять гривень 12 коп.", замість "Двадцять п'ять грн 12 коп.", то, згідно з роз'ясненнями Національного банку (лист від 11.04.2000 р. №25-111/645-2297), це не вважається порушенням вимог інструкції №7, і такий документ банки повинні приймати до виконання, але з застереженням клієнта про належне заповнення цього реквізиту.

8. Рядок "Призначення платежу" заповнюється по-різному, залежно від типу здійснюваної операції, але за певними правилами.

А) При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) необхідно обов'язково зазначити найменування (вид) відвантаженої, проданої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) і послатися на документ, що підтверджує відвантаження, продаж продукції (виконання робіт, надання послуг).

Наприклад:

"Оплата за ліс сосновий, кругляк згідно з накладною №27 від 05.07.2000 р., у т. ч. ПДВ - 567,35".

Б) У разі попередньої оплати необхідно зазначити, за що саме вона здійснюється (найменування товару, робіт і послуг), послатися на документ-підставу платежу, а також договір, згідно з яким здійснюється попередня оплата.

Наприклад:

"Передоплата за будівельні матеріали згідно з рахунком-фактурою №34 від 23.07.2000 р., згідно з договором №5 від 01.06.2000 р., у т. ч. ПДВ - 400,00".

"Аванс за ремонтні роботи згідно з рахунком №44 від 16.03.2000 р., згідно з договором б/н від 10.03.2000 р., у т. ч. ПДВ".

У разі якщо передоплата здійснюється на придбання канцелярських товарів або інших малоцінних і швидкозношуваних предметів згідно з договором, укладеним в усній формі, то в платіжному дорученні посилання на дату і номер договору не потрібне.

Наприклад:

"Передоплата за канцтовари згідно з рахунком-фактурою №34 від 23.07.2000 р., у т. ч. ПДВ - 400,00".

Замість найменування товару в пунктах "А", "Б", можна написати його кодове (умовне) значення.

Що таке аванс і передоплата і чи є відмінності між цими поняттями?

Аванс - це грошова сума або інша майнова цінність, що видається або перераховується в рахунок майбутніх платежів за виконання роботи, передачу майна, надання послуг тощо. Аванс становить звичайно 10-40% вартості контракту і зараховується при остаточних розрахунках; 100-процентний аванс застосовується рідко.

Передоплата - форма розрахунків, яка полягає в тому, що продавець товару або послуг відпускає (відвантажує, надає) товари або надає послуги тільки після отримання на свій рахунок належної йому заздалегідь обумовленої фіксованої суми грошей або відсотка від операції. Є передоплата повна, часткова і револьверна. Повна передоплата становить повну вартість операції; часткова - заздалегідь обумовлену фіксовану суму або відсоток; револьверна - здійснюється при більш або менш тривалих операціях під товари, що регулярно (періодично) відвантажуються (надаються), або послуги.

Таким чином, передоплата, на відміну від авансу, є виключно грошовою компенсацією вартості товару (робіт, послуг);

сума або відсоток передоплати обумовлюється заздалегідь;

продавець приступає до виконання своїх зобов'язань тільки після отримання передоплати (якщо, звичайно ж, передоплата передбачена договором).

В) При рівномірних і постійних поставках товарів і наданні послуг, якщо договором передбачено розмір і періодичність перерахувань, періодичність звіряння розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем, у тексті "Призначення платежу" необхідно послатися на договір і зазначити встановлений ним термін платежу.

Наприклад:

"Платіж за договором №6 від 03.07.2000 р., термін платежу 15.07.2000 р., у т. ч. ПДВ - 250,00".

Останній платіж за договором, як правило, повинен враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.

Як ви помітили, для наведених вище операцій останньою фразою в тексті рядка "Призначення платежу" може бути: "у т. ч. ПДВ" із зазначенням суми ПДВ або "без ПДВ". Вибір фрази залежить від того, чи є одержувач коштів платником ПДВ і чи зазначено суму ПДВ у документах, на підставі яких здійснюється платіж. Тому платнику, крім документів, на підставі яких здійснюється платіж, необхідно мати ще один документ: ксерокопію посвідчення про реєстрацію одержувача платником ПДВ. Якщо одержувач не надасть платнику цей документ, то:

- немає підстав вважати його платником ПДВ;

- немає підстав перераховувати одержувачу, крім вартості товарів (робіт, послуг), суму ПДВ, нараховану на цю вартість, навіть якщо сума ПДВ нарахована одержувачем у документах, на підставі яких здійснюється платіж;

- немає підстав писати в тексті призначення платежу "в т. ч. ПДВ" - необхідно вказати "без ПДВ".

Безпідставне перерахування суми ПДВ одержувачу може призвести до небажаних наслідків при визначенні бази оподаткування як у платника, так і в одержувача. Проблеми, що виникають при цьому, не такі прості і можуть бути темою окремої статті, тож тут ми на них не зупинятимемося.

При перерахуваннях до бюджету і державних цільових фондів фраза "без ПДВ" у графі "Призначення платежу" не пишеться.

Г) При перерахуванні підприємству зв'язку для забезпечення грошового переказу через пошту необхідно зазначити суму поштового збору, яка обчислюється за процентною ставкою від суми переказів:

"За грошові перекази за списком, сума поштового збору - 24 грн, у т. ч. ПДВ - 6 грн".

Д) При перерахуванні до бюджету необхідно формувати текст призначення платежу відповідно до вимог, аналогічних для інших розрахункових документів і розглянутих в уроці 11. Нагадаємо, що згідно з цими вимогами на розрахункових документах, на підставі яких здійснюються перерахування до бюджету, в рядку "Призначення платежу" зазначається перелік певних кодів і текст призначення платежу, що залежить від виду платежу.

У разі перерахування податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці (ФОП), у тексті призначення платежу необхідно зазначити:

- назву податку або збору;

- період, за який платиться податок, а якщо перераховується податок або збір на заробітну плату, то період, за який нараховано цю заробітну плату;

- що податки до бюджету або збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати і нараховані на фонд оплати праці, перераховані повністю;

- що заробітна плата виплачена в натуральній формі (у разі виплати заробітної плати в натуральній формі), а також період, за який вона виплачена, і дату виплати;

- реєстраційний номер платника у Пенсійному фонді (якщо перераховується збір до Пенсійного фонду), або у Фонді соціального страхування (при перерахуванні збору до Фонду соціального страхування), або у Фонді сприяння зайнятості (при перерахуванні збору до Фонду сприяння зайнятості).

Наведемо приклади текстів рядка "Призначення платежу":

"*; 23521767; 24060900; 01; збір до Пенсійного фонду, нарахований на ФОП за липень 2000 р., 1% - 4 грн; 2% - 12 грн; 32% - 320 грн, перерахований повністю. Рег. №7276";

"*; 23521767; 50030100; 01; збір до ФСС, нарахований на ФОП за липень 2000 р., перерахований повністю. Рег. №435";

"*; 23521767; 50040100; 01; збір до ФЗ, нарахований на ФОП за липень 2000 р., 0,5% - 5 грн, 1,5% - 15 грн перерахований повністю. Рег. №9072";

"*; 23521767; 16010200; 01; комунальний податок за II квартал 2000 р. Термін сплати - 15.07.2000 р.".

11. Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, які відповідно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то графа "Призначення платежу" обов'язково повинна, крім інформації, зазначеної у пунктах "А", "Б", "В", "Г", додатково містити семизначний код: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу згідно з Класифікатором країн світу (ДК007-96), в якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання).

12. При заповненні бланка платіжного доручення не допускаються жодні підчищення і виправлення.

13. Платіжне доручення виписується мінімум у двох примірниках, а якщо зазначені в ньому платник і одержувач обслуговуються в одному банку, то у трьох примірниках. іноді у платника виникає потреба в додатковому примірнику платіжного доручення з позначками банку для надання його одержувачу. Всі примірники (крім, звичайно, першого) заповнюються під копірку, а якщо її використання неможливе, то на кожному тотожному примірнику в правому верхньому куті слід зазначити послідовні порядкові номери.

14. На першому примірнику платіжного доручення повинні бути підписи осіб, які мають право розпоряджатися рахунком, а також відбитки печатки, зразки яких (підписів і печатки) подано банку при відкритті рахунка. Відбитка печатки може не бути в разі, якщо платником є фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що не має печатки, а також фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Цінуйте свій час! Пам'ятайте: перш ніж нести оформлене платіжне доручення до банку, необхідно пересвідчитися, що на вашому рахунку достатньо коштів для необхідного перерахування. інакше банк не прийме до виконання ваше доручення. Але це не стосується податків, зборів та інших перерахувань до держбюджету (див. урок 11).

Доручення приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписування. День заповнення доручення не враховується.

Порядок виконання банком доручень на перерахування коштів докладно описано в уроці 11. Тож повторюватися не будемо.

Додамо лише, що для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.

Гарантійне доручення

У підприємства може виникнути необхідність перерахувати кошти одержувачу, який не має рахунка в установі банку або якщо розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі. Наприклад, потрібно перерахувати окремим громадянам заробітну плату, суму витрат на відрядження, авторський гонорар тощо або перерахувати гроші підприємству-одержувачу в населені пункти, де немає банків.

У цьому разі підприємство може скористатися послугами "Укрпошти" і відправити звичайний поштовий грошовий переказ, але при цьому йому не обов'язково вносити суму грошового переказу готівкою. Підприємство може перерахувати її на рахунок "Укрпошти" за допомогою звичайного платіжного доручення і гарантованого платіжного доручення. Така можливість надана тільки юридичним особам.

Що таке гарантійне доручення і які його відмінності від звичайного платіжного доручення?

Гарантійне доручення - це те ж платіжне доручення, яке оформляється на такому ж, як і платіжне доручення, бланку.

Але:

- гарантійне доручення, на відміну від звичайного платіжного доручення, використовується виключно для здійснення грошових переказів юридичним і фізичним особам через поштові підприємства зв'язку;

- згідно з гарантійним дорученням банк платника депонує суму доручення на спеціальному рахунку і не перераховує суму доручення на один з рахунків "Укрпошти" доти, доки не отримає спеціальне повідомлення від "Укрпошти";

- при використанні платником гарантійного доручення "Укрпошта" спочатку доставляє і виплачує грошові перекази одержувачам за рахунок своїх коштів, а потім отримує від платника на свій рахунок суму доручення;

- при використанні платником звичайного платіжного доручення "Укрпошта" спочатку отримує передоплату від платника, а потім здійснює доставку і виплату сум грошових переказів одержувачам.

Зазначимо, що УДППЗ "Укрпошта" у своєму Листі "Про приймання грошових переказів від юридичних осіб" від 22.12.99 р. №10-06-3068 встановило: з першого січня 2000 року приймання грошових переказів від юридичних осіб провадиться тільки за платіжними дорученнями, розрахунок за якими здійснюється в порядку попередньої оплати.

НБУ в своєму Листі "Про переказ коштів через підприємства поштового зв'язку" від 30.12.99 р. №25-111/2508-10256 дав роз'яснення про те, що технологія приймання грошових переказів за платіжними дорученнями, яка запроваджується УДППЗ "Укрпошта" згідно з Листом "Про приймання грошових переказів від юридичних осіб" з 1 січня 2000 року, не суперечить вимогам нормативно-правових документів Національного банку України, і платник має право самостійно визначати форму розрахунків для здійснення переказу коштів: чи то звичайним платіжним дорученням, чи то гарантійним платіжним дорученням.

Л. ТУМАНЯН

Продовження теми


СУТТЄВО

Щоб перерахувати кошти зі свого рахунка на рахунок одержувача платіжним дорученням, платнику необхідно оформити це доручення і подати до банку, в якому відкрито рахунок платника, з якого здійснюватиметься платіж.


Законодавча база курсу

1. інструкція №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затверджена постановою Правління НБУ від 02.08.96 р. №204.

2. Лист ВАСУ від 11.05.2000 р. №01-8/206 "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України з перегляду рішень, угод, постанов)".

3. інструкція №3 "Про затвердження інструкції про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті", затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. №527.

4. Лист НБУ від 30.12.99 р. №25-111/2508-10256 "Про переказ коштів через підприємства поштового зв'язку".

5. Лист УДППЗ "Укрпошта" від 22.12.99 р. №10-06-3068 "Про приймання грошових переказів від юридичних осіб".

6. Постанова Правління НБУ від 08.07.98 р. №267 "Про порядок передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами".

7. Наказ Мінфіну від 03.12.97 р. №265 "Про запровадження нової бюджетної класифікації України".

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua