ru ua
 
 Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на июль)

загрузка...



Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу


повідомлення
короткий зміст



Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Дебет-Кредит № 52 (23.12.2002)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Облік по-комунальному

(Закінчення. Початок у "ДК" №51)


У першій частині статті розповідалося про особливості обліку та оподаткування житлово-комунальних підприємств та облік їх доходів. Нині розглянемо облік витрат ЖКП, облік цільового фінансування, проблеми переходу на спрощену систему оподаткування та обліку і облік у ЖКП, які перейшли на сплату єдиного податку, а також деякі інші питання.


Облік витрат комунальних та житлових підприємств

Облік та групування витрат житлово-комунальні підприємства здійснюють згідно з П(С)БО 16 "Витрати" з урахуванням специфіки підгалузей відповідно до Інструкції 24, у частині, у якій вона не суперечить стандартам бухобліку. Із нових нормативних документів з цих питань затверджено і зареєстровано в Мін’юсті тільки Порядок №139.

Спинімося на специфічних статтях витрат і калькуляційних одиницях у підгалузях ЖКГ.

Підгалузь теплопостачання: калькуляційна одиниця - 1 Гкал тепла, специфічні статті витрат - утримання територій санітарних зон, використання води на технологічні цілі, витрати на енергоносії.

Підгалузь водопостачання та водовідведення: калькуляційна одиниця - 1 куб. м води, 1 куб. м стічних вод. Витрати групуються за видами робіт і стадіями технологічного процесу: підйом води, її очищення, доставка споживачам, водовідведення, очищення стоків.

Підгалузь санітарної очистки міст: калькуляційна одиниця - 1 куб. м сміття, статті витрат - витрати на вивезення сміття, захоронення, знищення.

Калькуляційною одиницею у житловому господарстві є один квадратний метр (м2) загальної площі житлових будинків. У таблиці 3 1 наведено бухгалтерські проведення з обліку витрат комунального підприємства згідно з умовним прикладом:


1 У матеріалі використовується наскрізна нумерація таблиць. Таблиці 1 і 2 див. у "ДК" №51

Прямі витрати на оплату праці - 200000 грн.

Відрахування на соціальні заходи (38%) - 79000 грн.

Прямі матеріальні витрати - 50000 грн.

Амортизація виробничого обладнання - 70000 грн.

Інші прямі витрати - 20000 грн.

Загальновиробничі витрати - 60000 грн.

У т. ч. матеріали - 22000 грн.

Адміністративні витрати - 90000 грн.

Таблиця 3

№ з/п Зміст операції Сума, грн Д-т К-т ВВ
Матеріальні витрати
1. Надійшли матеріали оплачені 10000 20 63 10000
2. Надійшли матеріали не оплачені 20000 20 63 20000
3. Оплачені матеріали не надійшли 30000 371 31 30000
4. Передані матеріали у виробництво 50000 23 20
Інші прямі витрати
5. Нараховано заробітну плату 200000 23 66 200000
6. Відрахування органам соцстраху 79000 23 65 79000
7. Нараховано амортизацію ОЗ 70000 23 13
8. Відображено інші прямі витрати 20000 23 685, 372... 20000
9. Відображено загальновиробничі витрати 60000 91 66, 65, 685, 20, 20, 13 ... 38000
10. Відображено адміністративні витрати 90000 92 66, 65, 13, 64, 372... 90000
11. Списано загальновиробничі витрати наприкінці звітного періоду 60000 23 91  
12. Відображено реалізацію комунальних послуг 479000 903 23  

Загальновиробничі витрати списані в дебет рахунка 23 у повному обсязі тому, що нормативні обсяги робіт виконані. Із загальної суми загальновиробничих витрат до валових витрат не включена вартість використаних матеріалів.

Валові витрати в прикладі становили 487000 грн. Прибуток до оподаткування визначається як різниця між валовим доходом із таблиці 1, валовими витратами та амортизаційними відрахуваннями:

567000 - 487000 - 70000 = 10000 (грн)

Податок на прибуток - 3000 грн.

У таблиці 4 наведено бухгалтерські проведення зі списання витрат і доходів на рахунок фінансових результатів.

Таблиця 4

№ з/п Зміст операції Сума, грн Д-т К-т
1. Списано дохід на рахунок фінансових результатів 575000
11000
703
718
791
791
2. Списано собівартість реалізованих послуг 479000 791 903
3. Списано адміністративні витрати 90000 791 92
4. Нараховано податок на прибуток 3000 981 641
5. Списано витрати з податку на прибуток 3000 791 981
6. Списано нерозподілений прибуток 14000 791 441

Витрати житлових організацій наведені в прикладі заповнення журналу-ордеру №05-ЖГ (таблиця 5). За принципом побудови його витратна частина не відрізняється від ІІІ розділу журналу 5, затвердженого Наказом 356, але в боковику витрати згруповані за статтями витрат ЖО. У ЖО витрати поділяються на адміністративні (статті I і VІ журналу) і прямі - всі інші статті (рахунок 23). Деякі витрати статті ІV можуть бути віднесені до прямих.

Таблиця 5

Статті витрат З кредиту рахунків у дебет рахунків 23, 92
20 22 651 652, 653, 654 661 13 З інших журналів-ордерів Всього
I. Витрати на управління (рах. 92)     3200 600 10000   1800 15600
II. Утримання обслуговуючого персоналу   300 9600 1800 30000     41700
III. Утримання будинкового господарства 1700 400         78000 80100
IV. Поточний ремонт 2000 200 1600 300 5000   3000 12100
V. Амортизація           2000   2000
VI. Інші платежі (92)                
Плата за землю             5400 5400
Інші податки             3700 3700
Культмасова робота     160 30 500     690
Банківське обслуговування             300 300
Усього за рах. 23 3700 900 11200 2100 35000 2000 81000 135900
Усього за рах. 92     3360 630 10500   11200 25690
Разом: 3700 900 14560 2730 45500 2000 90900 161590

За наведеними даними, найбільша питома вага - у витрат на оплату послуг підприємств із санітарної очистки міст, з обслуговування ліфтів тощо (стаття ІІІ). Заборгованість за вивезення сміття становить, наприклад, у різних регіонах України від 3 до 8 місячних обсягів робіт цих підприємств. Такий стан речей обумовлений недостатністю діючого тарифу квартирної плати, великою заборгованістю квартиронаймачів з оплати житла та заборгованістю бюджету з дотацій, субсидій та відшкодування пільг.

Особливості обліку та нарахування амортизації основних засобів

Житлово-комунальні підприємства ведуть нарахування амортизації й облік основних засобів (ОЗ) згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби". Більшість ЖКП обирають метод нарахування амортизації згідно з податковим обліком, тобто відповідний відсоток від залишкової вартості за трьома групами основних засобів.

При цьому для цілей бухгалтерського обліку розраховується амортизація кожного об’єкта ОЗ. Залишкова вартість ОЗ у бухгалтерському і в податковому обліку не відрізняються, що дає можливість не враховувати її при розрахунку тимчасових різниць з податку на прибуток. Що стосується нарахування амортизації за 2-ю і 3-ю групами ОЗ у податковому обліку, то у 2002 році вона нараховується за кожним об’єктом ОЗ окремо. Так трактує ДПАУ норми абзацу 3 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2002 рік" у Податковому роз’ясненні №68. При цьому багато фахівців вважають таке нарахування амортизації необов’язковим, якщо немає фактів вибуття ОЗ. Треба відзначити, що в проекті Закону про держбюджет на 2003 рік норми вищезазначеного п. 7 зберігаються.

Але в ЖКП є такі об’єкти основних засобів, за якими амортизація нараховується з певними особливостями, - це житлові будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою. Ці об’єкти, як правило, не є власністю ЖКП, а значаться у них на балансі. При переданні цих об’єктів ОЗ на баланс ЖКП, зокрема, від органів місцевої влади, вони обліковуються як безоплатно одержані і включаються в додатковий капітал (а не в статутний, як було раніше) проведенням:

Д-т 10 К-т 424.

Ці основні засоби зношуються, як і всі ОЗ, але сума їх зношення не включається до собівартості послуг ЖКП, щоб невиправдано не завищувати останню. У податковому обліку амортизація на житлові будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою не нараховується згідно з пп. 8. п. 8 Закону про прибуток, а в бухгалтерському обліку нараховується з 1 липня 2000 р., але, згідно з п. 30 П(С)БО 7, одночасно з нарахуванням амортизації визнається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу.

Таким чином, фінансовий результат цієї операції дорівнюватиме нулю. Сума нарахованої амортизації не включається до собівартості послуг ЖКП, а включається до інших витрат; найдоцільніше використовувати рахунок 94, бо доходи при нарахуванні амортизації за безоплатно отриманими ОЗ відображаються на рахунку 74 за рекомендацією Мінфіну України. Наприкінці звітного періоду обороти за цими рахунками будуть списані на один і той же субрахунок 793 рахунка 79 "Фінансові результати" (див. таблицю 6).

Таблиця 6

№ з/п Зміст операції Д-т К-т
1 Нарахована амортизація житлових будинків, об’єктів зовнішнього благоустрою 97 131
2 Одночасно визнано дохід у сумі нарахованої амортизації 42, 40 74
3 Списано наприкінці звітного періоду доходи і витрати 793
74
94
793

Облік цільового фінансування підприємств ЖКГ

Підприємства ЖКП отримують кошти цільового фінансування з бюджету на різні цілі. Облік дотацій, субсидій та відшкодування пільг розглядався у першій частині статті. Нижче розглянемо облік цільового фінансування на ремонт основних засобів, на підготовку до осінньо-зимового періоду, капітальних вкладень, субвенцій тощо.

Згідно з п. 17 П(С)БО 15 "Дохід", "отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування". Це стосується фінансування ремонтів, підготовки до осінньо-зимового періоду тощо.

Цільове фінансування капітальних вкладень, згідно з п. 18 П(С)БО 15, визнається доходом протягом періоду корисного використання необоротних активів у сумі нарахованої амортизації.

Оскільки при отриманні зазначеного вище цільового фінансування не мають місця операції продажу, не виникає податкового зобов’язання з ПДВ (про що є роз’яснення ДПАУ). Суми ПДВ, сплачені постачальникам (підрядникам) за отримані активи чи виконані роботи, не відносяться до податкового кредиту, а включаються до витрат або до вартості активу.

Зазначені кошти цільового фінансування надаються комунальним підприємствам у цілях фінансової підтримки з метою, інших, ніж державне регулювання цін, і до складу валового доходу не включаються, бо не мають ознак валового доходу (що підтверджується листами Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 21.09.2000 р. №06-10/553, ДПАУ від 08.06.2001 р. №7954/7/15-1116).

У таблиці 7 наведено бухгалтерські проведення з обліку цільового фінансування на ремонт основних засобів, на підготовку до осінньо-зимового періоду, обліку субвенцій тощо.

Таблиця 7

№ з/п Зміст операції Сума Д-т К-т
1 Надійшли кошти цільового фінансування на рахунок ЖКП 50000 311 48
2 Підписано акт виконаних робіт (відображено витрати ЖКП) 30000 949, 23 631
3 Відображено дохід у сумі витрачених коштів 30000 48 719, 703
4 Сума невизнаного доходу віднесена до доходів майбутніх періодів 20000 48 69
  Наприкінці звітного періоду списано на рахунок фінансових результатів:      
5 Дохід 30000 719, 703 791
6 Витрати 30000 791 949, 23

У таблиці 8 наведено бухгалтерські проведення з обліку цільового фінансування капітальних вкладень на придбання та будівництво основних засобів.

Таблиця 8

№ з/п Зміст операції Сума Д-т К-т
1 Надійшли кошти цільового фінансування на рахунок ЖКП 20000 311 48
2 Відображено заборгованість за придбані (збудовані) основні засоби 20000 152, 151 631
3 Основні засоби прийнято в експлуатацію 20000 10 151, 152
4 Кошти цільового фінансування віднесено до доходів майбутніх періодів 20000 48 69
  У першому місяці експлуатації:      
5 Нараховано амортизацію об’єкта ОЗ (сума умовна) 100 23, 91... 131
6 Визнано дохід в сумі нарахованої амортизації 100 69 745

Єдиний податок на підприємствах ЖКГ

На теперішній час критерії віднесення підприємств до малих та до суб’єктів малого підприємства (СМП) визначені кількома законодавчими актами:

1. Законом №881 малі підприємства визначені за критерієм чисельності працюючих у різних галузях діяльності.

2.Законом №2063 до СМП віднесені підприємства з річним валовим доходом не більше 500 тис. євро і середньообліковою чисельністю працюючих не більше 50 осіб на рік, крім ломбардів, банків тощо.

3. Указом №746 визначені СМП, які можуть переходити на спрощену систему обліку, - обсяг виручки від реалізації за рік не перевищує 1 млн грн, чисельність працюючих не більше 50 осіб на рік, крім банків, страхових компанії, довірчих товариств, а також підприємств, у статутному капіталі яких частка засновників, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%.

Перейти на спрощену систему оподаткування та обліку можуть ті комунальні підприємства, які відповідають критеріям Указу №746.

Перейти на спрощену систему оподаткування та обліку можуть ті комунальні підприємства, які відповідають критеріям Указу №746 (це бюро технічної інвентаризації, частина ЖО та інші невеликі комунальні підприємства). При цьому вони не повинні мати податкової заборгованості (крім заборгованості із заробітної плати та відрахувань на соціальні заходи) та відмовитись від будь-яких розрахунків крім грошових.

Інколи на місцях виникає проблема, пов’язана із 25% у статутному капіталі, бо засновником державних комунальних підприємств є держава. У цьому випадку треба керуватися нормами п. 1 Указу №746, де зазначено, що переходити на спрощену форму обліку можуть підприємства "будь-якої організаційно-правової форми та форми власності". З цього приводу є роз’яснення ДПАУ, зокрема лист від 29.03.2000 р. №4408/7/15-1317.

Ще одна суттєва проблема у ЖКП-"єдиноподатників" - наявність транзитних платежів. Особливо це стосується житлових організацій, які збирають комунальні платежі з населення і перераховують їх відповідним комунальним підприємствам. Крім того, при здійсненні ремонтів житлові організації можуть виступати генеральними підрядниками і перераховувати частину отриманих на ремонт коштів субпідрядним організаціям. Транзитні надходження не включаються в базу обкладання єдиним податком, бо вони не є виручкою від реалізації, а позареалізаційні доходи не є об’єктом оподаткування. З цього приводу є роз’яснення, зокрема, Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва (листи від 18.09.2000 р. №5-513/3395, від 24.10.2001 р. №1-221/6346).

Податкові органи погоджуються з неоподаткуванням транзитних надходжень, але не завжди визнають такими надходження генпідрядників. Зокрема, у листі від 02.08.2001 р. №5393/5/15-1316 ДПАУ на користь такої думки посилається на П(С)БО 25, де зазначено, що в статті "Дохід" відображається загальний дохід від реалізації. Нині цей аргумент уже недійсний, бо МФУ внесло зміни до порядку заповнення "Звіту про фінансові результати" в частині виключення зі статті "Інші вирахування з доходу" перерахувань субпідрядникам. Це пов’язано з тим, що ці суми не включаються в дохід генпідрядника. У листах Мінфіну України від 04.10.2000 р. №053-39136 та від 06.12.2000 р. №053-29168 (відповідь на лист Держбуду України), враховуючи лист ДПАУ від 07.11.2000 р. №14724/7/15-1317, прямо зазначено, що об’єктом оподаткування не є кошти, які передаються третім особам.

Ставку оподаткування житлово-комунальні підприємства обирають, як правило, 10%, бо суми податкового кредиту у них незначні, і велика частина послуг надається кінцевому споживачу, якому не потрібна податкова накладна. Це дуже добре, бо при сучасному трактуванні ДПАУ об’єкта обкладання 6-відсотковим податком він стає невигідним і недоцільним.

Бухгалтерський облік платники єдиного податку ведуть згідно з Положенням №196. У пп. 6 і 7 цього Положення є деяка невідповідність - обліковувати витрати на рахунках класу 8, а списувати на рахунок фінансових результатів з рахунка 23. Багато авторів це трактують таким чином, що витрати спочатку списуються в дебет рахунка 23. Це доцільно для підприємств, які виконують роботи, виготовляють продукцію, бо в них може бути незавершене виробництво. ЖКП, як і інші підприємства, що надають послуги, часто не мають незавершеного виробництва, тож для них можливе списання витрат у дебет рахунка 79 безпосередньо з рахунків 8-го класу.

Особливістю обліку доходів у ЖКП - платників єдиного податку є доцільність виконання вищезазначеного п. 16 П(С)БО 15: для максимального усунення розбіжностей між нарахованими доходами і отриманими на рахунок в банку бухгалтерські проведення з нарахування дотацій і субсидій робити не треба. Цю заборгованість треба відображати тільки в аналітичному обліку; на невеликих підприємствах це не спричинить суттєвих незручностей.

Що стосується сплати єдиного податку з отриманих коштів, а не нарахованих доходів, вважаємо, що до методологічного вирішення цього питання ЖКП-"єдиноподатники" можуть нараховувати податок згідно з Указом №746 без врахування різниць, що при цьому виникають.

У таблиці 9 наведено приклад відображення в обліку витрат і доходів житлово-комунального підприємства - платника єдиного податку.

Таблиця 9

№ з/п Зміст операції Сума, грн Д-т К-т
1. Нарахована квартирна плата, оплата комунальних послуг 60000 361 703
2. Нараховано борг підприємств, орендарів 15000 362 703
3. Надійшла оплата від населення 45000 311 361
4. Надійшла оплата від підприємств 15000 311 362
5. Надійшли субсидії і відшкодування пільг з бюджету 8000 311 48
6. Відображено дохід від бюджетного цільового фінансування 8000 48 703
7. Передано матеріали у виробництво 3000 80 20
8. Нараховано заробітну плату 35000 81 66
9. Нараховано амортизацію ОЗ 6000 83 13
10. Відображено інші витрати 7000 84 685, 372...
11. Нараховано єдиний податок (10% від 68000 грн) 6800 84 641
12. Списано дохід на рахунок фінансових результатів 83000 703 791
13. Списано наприкінці звітного періоду      
матеріальні витрати 3000 791 80
заробітна плата 35000 791 81
амортизація ОЗ 6000 791 83
інші операційні витрати 13800 791 84

Склад витрат ЖО, які включаються до квартирної плати

Склад витрат ЖО, які включаються до квартирної плати, затверджено Постановою №939. Це такі витрати:

а) на утримання обслуговуючого персоналу (стаття II у журналі-ордері №05-ЖГ) - оплата праці двірників, прибиральниць та ін., праця яких пов’язана з утриманням внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території, та відрахування на соціальні потреби від цих витрат;

б) на експлуатацію будинкового господарства (стаття III) - освітлення та утримання місць загального користування, вивезення сміття, снігу, дезінфекція, озеленення, протипожежні заходи (головним чином ці витрати сплачуються відповідним стороннім організаціям);

в) на амортизацію основних засобів, крім житлового фонду (стаття V);

г) на капітальний ремонт основних засобів, крім житлового фонду;

д) на поточний ремонт житлового фонду (стаття IV). Ці витрати включаються до валових витрат житлових організацій. Враховуються витрати на проведення робіт із забезпечення збереження житлового фонду:

- профілактичний ремонт;

- непередбачений ремонт;

- технічні огляди будівель, споруд та елементів зовнішнього благоустрою;

- підготовка житлового фонду до роботи в осінньо-зимовий період.

До витрат на поточний ремонт належать:

- витрати на оплату праці постійних та тимчасових робітників, які виконують поточний ремонт господарським способом (мулярів, покрівельників, слюсарів, теслярів), та відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством;

- витрати на матеріали для проведення поточного ремонту;

- витрати на поточний ремонт, що виконується підрядним способом;

- інші витрати на поточний ремонт;

е) на експлуатацію ліфтів (звичайно враховуються в статті III журналу-ордера №05-ЖГ), їх утримання та обслуговування, крім капітального ремонту;

є) на утримання апарату управління (стаття І). Враховуються витрати на оплату праці працівників апарату управління, відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством, витрати на утримання службових та інших приміщень житлової організації, канцелярські, поштово-телеграфні, телефонні витрати та витрати на відрядження, оплату інформаційних, консультаційних та інших послуг;

ж) інші витрати (стаття VI) - банківське та касове обслуговування, спортивна та культурно-масова робота тощо, а також витрати на сплату відповідних податків та зборів.

Надія ГУРА, кандидат економічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



ЦП і ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Бухгалтерський облік
З моменту набрання чинності Законом про ПДВ його норми, що регулюють оподаткування операцій з цінними паперами, не зазнали істотних змін. Але навіть більш ніж п’ятирічна практика їх застосування, на жаль, не усунула розбіжностей між платниками податкі...

В рубриці: 


Ліквідація незавершеного будівництва Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 27 (7.7.2014) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Наше підприємство кілька років тому придбало незавершене будівництво (окремо було придбано і земельну ділянку, на якій розміщена будівля) на початковому етапі. Передбачалося, що в майбутньому ми його добудуємо, тож провели деякі роботи з добудови, а потім...

Аванс у валюті — який курс? Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 27 (7.7.2014) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Доходи, отримані суб’єктом господарювання в іноземній валюті, перераховують у гривні за офіційним курсом Нацбанку до іноземної валюти. Пропонуємо з’ясувати, який курс слід застосовувати, якщо отримано передоплату, але курс Нацбанку за розподільчим...

0.066899