(044) 391-51-90 (91, 92)
ru ua

Маєте пропозиції, зауваження чи побажання? Зв’яжіться з редакцією!
Ми неодмінно відповімо.



 Актуально!



Ближайшие семинары :
Больше семинаров ... (полный план-график)




Рейтинг@Mail.ru

 : загальний по сайту



Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Дебет-Кредит № 20 (15.5.2006)
Суть справи :: Податковий облік

Облік та звітність за МСФЗ: для кого, навіщо і чому?

За понад п’ять років, що минули від початку реформування бухгалтерського обліку та запровадження національних стандартів, орієнтованих на аналогічні стандарти, прийняті у міжнародній практиці, ми встигли непогано освоїти нові облікові методики і настільки до них звикнути, що вже не називаємо цей облік новим.

Здавалося б, добре. Але, на жаль, не зовсім так. Тому що облік цей не просто не новий, а вже встиг достатньою мірою застаріти, так само як застаріли за багатьма пунктами наші національні П(С)БО. Якраз порівняно з тими стандартами, на які вони орієнтовані. Міжнародні стандарти не є щось, один раз і назавжди дане: до них вносяться зміни і доповнення, деякі, чинні до недавнього часу, скасовуються, інші вводяться в дію, відповідно, змінюються й інтерпретації до цих стандартів.

Так, у грудні 2003 р. відбулися найзначніші за багато років зміни у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (IAS — Inter­national Accounting Stan­dards), і разом з цим навіть вийшло кілька абсолютно нових стандартів фінансової звітності (IFRS — International Financial Reporting Standard); перегляд міжнародних стандартів триває і зараз.

З чого все починалося?

Починалося все з визнання особливостей консолідованого балансу. І навіть автор консолідованого балансу відомий: Артур Льюїс Дікінсон, який розробив принципи його складання у 1906 році. В основу консолідованого балансу (так само як і пакета консолідованої звітності загалом) покладено концепцію економічної єдності взаємодіючих компаній. Таким чином, усі компанії, які становлять групу, показуються у звіті як єдине ціле. Так було покладено початок того, що у наші дні називається холдингом. Консолідований баланс групи, що складається з компаній, розташованих у різних країнах, створив передумови для розроблення єдиних стандартів бухгалтерської звітності. Від ідеї до її втілення минуло кілька десятиліть, і реальне розроблення міжнародних стандартів розпочалося щойно у 1973 році, зі створенням Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів (IASC — International Accounting Standards Committee) на базі професійних громадських організацій низки країн.

На європейському рівні починаючи з 1961 р. порівняльність фінансової звітності країн — членів Європейського економічного співтовариства (з 1993 р. — Євросоюзу) регулювалася і регулюється Директивами ЄС. У 1978 році була прийнята 4-а директива ЄС, а в 1983 році було прийнято 7-у директиву ЄС. 4-а і 7-а директиви стали для країн ЄС основою регулювання бухгалтерського обліку та звітності на своєму, регіональному рівні.

У 1997 році у складі IASC було створено Постійний комітет з інтерпретацій (SIC — Standing Interpretations Committee), що допов­нюють і роз’яснюють окремі пункти IAS. Робота над основ­ними стандартами була завершена 1998 року. На той час потреба у стандартизації значно зросла і вийшла далеко за рамки потреби, пов’язаної з консолідацією звітів. Відокремлені корпорації1, що прийняли рішення про вихід на міжнародні ринки капіталу, не змогли б цього зробити, якби їхня публічна фінансова звітність не відповідала міжнародним стандартам, тобто якби вона не була перекладена мовою, зрозумілою міжнародним фінансовим інституціям.

Таким чином, якщо компанія через певні обставини приймає рішення дотримуватися міжнародних стандартів, то за цими стандартами має складатися і консолідована, і індивідуальна, і проміжна, і сегментарна звітність. Міжнародні стандарти або приймаються цілком і для всіх видів звітності, або не приймаються зовсім. Кажуть, міжнародні стандарти не є обов’язковими і не повинні сприйматися всіма компаніями як керівництво до дії.

Справді, це так, але не­обов’язкові вони настільки, наскільки необов’язковий для вас вихід на міжнародні ринки капіталу. Якщо ж компанія прийняла рішення брати участь у таких торгах, вона зобов’язана звітувати суто за стандартами, прийнятими у міжнародному бухгалтерському співтоваристві. І з 2005 року це вже не оспорюється.

Від IAS — до IFRS

У 2000 році Комітет з бухгалтерських стандартів реорганізували, і вже у квітні 2001 року його замінила Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB — International Accounting Standards Board), а стандарти, що їх видає Рада, почали називатися вже не стандартами бухгалтерського обліку (IAS), а стандартами фінансової звітності (IFRS).

Створення IASB було обумовлене необхідністю зближення (т. з. конвергенції) Принципів бухгалтерського обліку США (GAAP — Generally Accepted Accounting Principles) з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (IAS). Видані Радою Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS) якраз і втілюють у собі таку конвергенцію. Та сама спрямованість на зближення збережеться і в майбутньому, тобто рано чи пізно всі IAS будуть замінені IFRS. Проте оскільки та сама Рада багато IAS значно оновила, причому з урахуванням тієї ж конвергенції, то чекати тотальної заміни слід радше пізніше, ніж раніше. Тому на сьогодні і IAS, і IFRS, і Інтерпретації до них — це єдиний пакет документів, що регулює облік та звітність за міжнародними правилами.

У 2002 році Європейська комісія приймає Директиву ЄС про те, що всі компанії, чиї акції котируються на біржах, зобов’язані починаючи з 2005 року складати консолідовану звітність за МСФЗ (IAS/ IFRS). Те саме правило прийнято і в США, і в інших країнах, де активно діють професійні бухгалтерські організації, що є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC — International Federation of Accountants).

IFRS/IAS — для тих, хто працює професійно і творчо

Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS), як і Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS), що видані раніше, але діють разом з ними, передбачають не стільки суто стандартизацію певного набору методик, скільки використання методу професійного міркування, нехай навіть суб’єктивного, що для вітчизняної бухгалтерії ще недавно вважалося неприйнятним.

Тим часом слід з’ясувати, що суб’єктивна думка, яка грунтується на фаховому аналізі обставин, — це професійне міркування. Зміст стандартів стислий і не містить докладних інструкцій стосовно кожної обставини. По-перше, тому що їх неможливо передбачити, по-друге, тому що міжнародні стандарти повин­ні бути (і є) достатньою мірою гнучкими, щоб охоплювати якомога більше національних стандартів різних країн. Керуючись Стандартами, бухгалтер повинен аналізувати, узагальнювати, робити висновки, потім приймати рішення про вибір тих чи інших методик, що має дати йому впевненість у тому, що свою думку він за потреби зможе обстояти. Саме такого, без перебільшення — творчого, підходу потребують IFRS/IAS.2

Мало знати профільний стандарт — є ще й кореспондуючі

Міжнародні стандарти, попри їх уявну смислову розрізненість, кореспондують один з одним. Наприклад, в обліку основних засобів керуватися тільки положеннями IAS 16 Property, Plant and Equipment недостатньо — потрібні інші стандарти, що кореспондують з IAS 16 у цих питаннях. Так:

— в обліку операцій придбання основних засобів у процесі об’єднання бізнесу бухгалтерові треба буде погоджувати окремі положення IAS 16 з відповідними параграфами IFRS 3 Business Combinations;

— в обліку операцій придбання основних засобів за допомогою кредитів і позик IAS 16 слід погоджувати з IAS 23 Borrowing Costs;

— в обліку операцій придбання основних засобів за рахунок урядових грантів (цільового фінансування), крім IAS 16, нам буде потрібен IAS 20 Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance;

— в обліку операцій купівлі-продажу основних засобів в обмін на акції не обійтися без IFRS 2 Share-based payment.

Облік орендних операцій пов­ністю регулюється окремим стандартом — IAS 17 Leases. Так само окремим стандартом (IAS 41 Agriculture) регулюється облік таких видів основних засобів, як біологічні активи. А перш ніж здійснити операцію продажу основних засобів, ми повинні перенести такі об’єкти до окремої статті довгострокових активів, що утримуються для продажу, керуючись при цьому IFRS 5 Non-current Assets Held for Sale and Discontinued Operations. Крім того, є IAS 36 Impairment of Assets — це чи не головний стандарт для обліку всіх довгострокових активів: матеріальних, нематеріальних і фінансових. І в багатьох аспектах обліку основних засобів без цього стандарту просто не обійтися.

Аналогічні приклади можна навести і для інших об’єктів бухгалтерського обліку та елементів звітності: є основний (профільний) стандарт, до якого обов’язково знаходяться кореспондуючі. А наприклад для таких елементів звіту, як зобов’язання і резерви, профільних стандартів кілька: IAS 19 Employee, IAS 20 Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance, IAS 26 Accounting and Reporting by Retirement Benefit Plans, IFRS 2 Share-based payment, IAS 32 Financial Instruments: Disclosure and Presentations, IAS 39 Financial Instruments: Recognition and Measurement і IAS 37 Provisions, Contingent Liabilities and Contingent Assets.

МСФЗ і П(С)БО — стандарти одного порядку, але різних рівнів

Фінансовий облік, податковий облік та управлінський облік. У кожного з трьох видів обліку свої користувачі. Фінансова звітність (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про грошові потоки etc.) — для інвесторів та кредиторів, податковий облік — для податкового відомства, управлінський облік (управління затратами, оцінка інвестицій, планування та бюджетування etc.) — для менеджерів підприємства. Фінансовий та управлінський облік базуються насамперед на МСФЗ. Звідси їх затребуваність як предмета вивчення (навчання). Знання цих стандартів створює міцну основу для роботи з будь-якими національними стандартами обліку, як би часто ті не змінювалися.

Є точка зору (на думку автора, глибоко помилкова), що Міжнародні СФЗ і Національні П(С)БО призначені для різної мети: перші — для складання звітності, другі — для ведення бухгалтерського обліку. Точка зору вельми поширена, і обгрунтовувати її прийнято твердженням, що міжнародні стандарти — тільки для звіту, але не для обліку, тому що у них немає проведень.

Тим часом проведення у МСФЗ є, але наводяться описово. Так само, описово, вони наводяться і в П(С)БО. А наочно проведення можуть наводитися лише в інструкціях до планів рахунків, якщо останні затверджуються офіційно. МСФЗ і П(С)БО — це стандарти одного порядку, але різних рівнів. Звіту без обліку не буває, і завдання Стандартів — спрямовувати і регулювати бухгалтерський облік так, щоб на базі отриманих таким чином даних надати користувачам достовірну, повну та неупереджену інформацію у належно оформлених фінансових звітах. Це і є мета бухгалтерського обліку як на міжнародному рівні, так і на національному. Досягнення цієї мети зумовлюється вибором облікової політики, а облікова політика — невід’ємна складова всього комплексу дій, де останнім етапом є складання пакета фінансової звітності.

Питання вибору облікової політики настільки важливе, що у МСФЗ йому відводиться окремий стандарт — IAS 8 Accounting Policies, Changes in Accounting Estimates and Errors. Одне слово: проведень в IAS/IFRS багато, і автор найближчим часом має намір це показати.

Міжнародні стандарти безперервно вдосконалюються. Можна не сумніватися, що зміни, які відповідають цим удосконаленням, будуть врешті-решт внесені і до національних П(С)БО. Проте з тими змінами, які вже внесені до МСФЗ, кожен, кого це стосується і кому це цікаво, може ознайомитися вже сьогодні.

Кому потрібні МСФЗ

Фінансову звітність за міжнародними стандартами повинні складати:

відкриті акціонерні товариства, іпотечні та страхові компанії, інвестиційні фонди, довірчі товариства, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, а також будь-які інші підприємства з-поміж тих, хто зацікавлений в емітуванні облігацій та залученні необлігаційних позик іноземного походження.

Міжнародні стандарти зобов’язані знати:

бухгалтери, аудитори, консультанти, викладачі профільних вузів та факультетів.

1 Які не мають у своєму складі дочірніх.

2 Далі домовимося називати їх як у нас прийнято — МСФЗ. Хоча це не зовсім правильно, адже нині лише п’ять (шостий і сьомий видані, але наберуть чинності тільки з 2007 р.) із понад 40 Міжнародних стандартів є IFRS (МСФЗ), решта — все ще значаться як IAS (МСБО).

Римма Грачова



Наступна стаття:  На початок статті 



Облік основних фондів Частковий перегляд статті (тільки початок)
МСФЗ :: Податковий облік
Загальновідомо, що затрати, які формують вартість об’єкта основних засобів, є грошовий вираз вартості, за якою об’єкт купують (будують, споруджують), доставляють і/або доводять до готовності для експлуатації. Але це ще не все. Згідно з міжнародними...

В рубриці: 


Облік ремонтів і поліпшень ОЗ з 2015 року Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Зміна з 2015 р. алгоритму обчислення податку на прибуток не могла не
стосуватися обліку ремонтів та поліпшень основних засобів. Відтепер у цьому
питанні керуємося правилами бухгалтерського обліку. Розгляньмо порядок
обліку ремонтів і поліпшень...

Як використати переплату з ПДВ Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
На 1 травня 2015 р. підприємство не мало оподатковуваних операцій з ПДВ
протягом останніх 11 місяців. При цьому в картці особового рахунку з ПДВ
значиться переплата, яка виникла за рахунок надміру сплачених грошових
зобов’язань, які залишилися...

Перевір свого контрагента:

разом з OpenDataBot
0.036777