Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на апрель)


Loading...

Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу


повідомлення
короткий зміст



Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Дебет-Кредит № 19 (7.5.2007)
Суть справи :: Практика

Недопоставка від нерезидента

Придбано товар у нерезидента на умовах передоплати. Проте з вини перевізника — транспортної компанії відбулася недопоставка товару, внаслідок чого фактично розмитнено й оприбутковано товару менше, ніж зазначено в інвойсі. Факт недопоставки зафіксовано актом, складеним представником перевізника у присутності працівника митного органу та представника торговельно-промислової палати. Як оформити і відобразити в обліку недопоставку товару з вини перевізника?

На жаль, від такої ситуації не застрахований ніхто. Товар, що перевозиться, може бути загублений у дорозі або пошкоджений без можливості відновлення (розбитий, розсипаний). І навіть якщо перевізник беззаперечно визнає свою провину і готовий відшкодувати всі втрати, як бути із зобов’язаннями за контрактом на поставку товару? Здавалося б, формально нерезидент виконав умови контракту. Проте товар недоотримано, і банк не зніме імпортну операцію з контролю, поки вся сума перед­оплати не буде закрита поставкою або повернена у розмірі, що відповідає вартості недопоставленого товару.

Спробуймо з’ясувати.

Документальне оформлення недопоставки

Відповідно до п. 3.7 Метод­рекомендацій №2, у разі виявлення невідповідності кількості запасів даним супровідних документів складають акт про приймання матеріалів за участю матеріально відповідальної особи одержувача запасів та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації.

При імпорті товарів акт про невідповідність товарів даним, зазначеним у необхідних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів, їх упакування або маркування складається за формою, затвердженою наказом ДМСУ від 18.11.2002 р. №630, у присутності посадової особи митного органу і подається митному органу разом з іншими документами, потрібними для проходження митного контролю.

При оформленні ВМД типу IM-40 декларують фактичну кількість отриманого товару і виходячи з цього визначають його митну вартість.

Суми митного збору і ПДВ також визначають виходячи з вартості фактично розмитненого товару. Якщо обов’язкові платежі на митницю (ПДВ, мито тощо) були перераховані у повному обсязі ще до виявлення недопоставки, то за фактом митного оформлення поставки за ними виникне переплата.

Перехід права власності

Правові наслідки недопоставки залежать від того, хто зазнає збитки, пов’язані з недопостачею, — покупець чи продавець. Щоб відповісти на це запитання, треба насамперед виходити з базисних умов постачання згідно з контрактом.

Згідно з п. 1.5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. №201, при укладенні зовнішньоекономічних договорів зазначаються базисні умови постачання відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс) у чинній редакції. На сьогодні застосовуються офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2000.

Якщо умови поставки передбачають перехід права власності на товар після доставки товару покупцю перевізником (наприклад, DDU — поставка без сплати мита), то всі витрати і ризики, пов’язані з транспортуванням товару, несе продавець.

При придбанні товару на таких умовах покупець у разі недопоставки товару перевізником повідомляє постачальника про недопоставку і, якщо спір не вдається розв’язати шляхом переговорів, виставляє претензію. Постачальник, своєю чергою, зобов’язаний здійснити допоставку покупцю товару або повернути гроші — залежно від домовленості сторін.

Якщо право власності на товар переходить до покупця ще до транспортування і митного оформлення (наприклад, на умовах постачання FCA — франко-перевізник), то всі ризики, пов’язані з транспортуванням товару, лягають на покупця. Документом, що підтверджує виконання постачальником своїх зобов’язань за контрактом, у цьому разі може бути, наприклад, Міжнародна автодорожня товарно-транспортна накладна за формою CMR (зразок якої наведено листом ДПАУ від 20.02.97 р. №16-2217/10-1300).

Термін 90 днів

Статтею 2 Закону №185 встановлено: якщо імпортні операції резидентів здійснюються на умовах відстрочення поставки, таке відстрочення не може перевищувати 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника імпортованої продукції (робіт, послуг). Інакше резидентові потрібна індивідуальна ліцензія НБУ. Згідно зі ст. 4 Закону №185, якщо при здійсненні валютних операцій встановлений термін у 90 днів перевищено, з резидентів стягується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованій у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції №136, банк знімає з контролю операцію резидента у разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція відповідно до законодавства України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД, а також за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.

Отже, якщо договірна вартість товару, отриманого за ВМД, менша від суми авансового платежу, частина суми передоплати, не закрита поставкою, залишається на контролі банку.

Відшкодування заподіяних недопоставкою збитків

Відповідно до ст. 623 ЦК, боржник, який порушив зобов’язання, зобов’язаний відшкодувати кредиторові заподіяні збитки. Підставою для відшкодування збитків може бути виставлена покупцем претензія. Залежно від умов договору заподіяні покупцеві недопоставкою збитки відшкодовує постачальник або перевізник.

1. Якщо право власності на товар перейшло до покупця вже після доставки товару перевізником, тобто у момент втрати або пошкодження товар ще не належав покупцеві, відповідальність за недопоставку лягає на постачальника. У цьому разі можливі два варіанти.

Варіант «А» — допоставка товару постачальником

Нерезидент за свій рахунок здійснює поставку товару, який не був отриманий покупцем. Підставою для цієї поставки може бути той самий інвойс, на підставі якого відбулася перша поставка товару. При допоставці товару операція знімається з контролю банку на підставі оформленої ВМД.

Варіант «Б» — повернення коштів

Нерезидент може повернути покупцеві частину передоплати у розмірі вартості недопоставленого товару. При цьому вартість товарів, які повинні бути поставлені нерезидентом, зменшується на суму повернених коштів. Це передбачено пп. «г» п. 1.8 Інструкцій №136. Якщо кошти повернено на рахунок резидента в іншому банку, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента проводив платіж на користь нерезидента, копії документів, що однозначно підтверджують повернення коштів.

2. Якщо право власності на товар перейшло до покупця ще до моменту транспортування, наприклад при передачі товару перевізникові, то витрати, пов’язані з недопоставкою з вини перевізника, постачальник не відшкодовує.

Зобов’язання з відшкодування збитків у цьому разі переходять на перевізника, який не виконав умов договору про транспортування товару, не забезпечив збереження вантажу та його доставку в належній кількості та якості.

Відповідно до ст. 924 ЦК, перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу, псування багажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Перевізник компенсує збитки власникові товару на підставі пред’явленої йому претензії у порядку, встановленому законом.

Але що зробити з частиною передоплати нерезиденту, яка відповідає вартості недопоставленого товару? Виконання нерезидентом зобов’язань перед покупцем підтверджується товаросупровідними документами, згідно з якими перевіз­ник отримав товар у належній кількості та якості, проте за ВМД фактично задекларовано меншу кількість товару.

Тривалий час це питання залишалося відкритим. Органи податкової служби ігнорували умови, на яких здійснювалася поставка товару, й у разі відсутності факту перетину товарами межі України нараховували пеню. На підкріплення своєї позиції ДПАУ затвердила Податкове роз’яснення №505. Згідно з позицією податкових органів, викладеною у Податковому роз’ясненні №505, термін «відстрочення поставки» з погляду валютного контролю фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, а юридичний перехід права власності на товар перебуває за межами валютного контролю.

Отже, покупець товару опинявся у вкрай невигідних умовах — адже загублений чи знищений у дорозі товар не може перетнути межу України, а вимагати від нерезидента допоставки, якщо право власності на товар перейшло до моменту його транс­портування, не було жодних підстав.

Питання було розв’язано з внесенням до Інструкції №136 змін постановою Правління НБУ від 13.12.2006 р. №455.

Пункт 1.8 Інструкцій №136 у новій редакції містить низку підстав для зменшення суми валютної виручки або вартості товарів. Зокрема, якщо під час виконання зобов’язань за договором товари були знищені, зіпсовані, вкрадені, втрачені, то вартість товарів, які повинні бути поставлені, зменшується — за умови, що право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту-покупцю.

Таким чином, сума операції, що перебуває на контролі банку, зменшується на вартість недопоставлених з вини перевізника товарів. Підставою для такого зменшення є оформлений належним чином документ (акт про невідповідність), підписаний, серед інших, представником органу, уповноваженого здійснювати підтвердження зазначених обставин. У нашій країні такими органами є торговельно-промислові палати, які відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України від 02.12.97 р. №671/97-ВР «Про торговельно-промислові палати в Україні» мають право проводити експертизу, контроль якості, кількості та комплектності товарів (у т. ч. імпортних).

Як відобразити в обліку

Валові витрати у податковому обліку покупця формуються виходячи з вартості фактично поставленого товару. Відповідно до пп. 7.3.2 Закону про прибуток, витрати, понесені платником податку в іноземній валюті у зв’язку з придбанням товарів, визначаються у сумі, що дорівнює балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно з положеннями пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибуток. Перерахунку у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду такі витрати не підлягають.

Дата виникнення валових витрат визначається згідно з пп. 11.2.3 Закону про прибуток — це дата оприбутковування платником податків товарів, а також робіт (послуг), супутніх такому імпорту товарів, незалежно від наявності їх оплати (у т. ч. часткової або авансової).

Якщо право власності на товар перейшло до покупця до транс­портування, наприклад у момент передачі товару перевізникові, то втрати і збитки, понесені з вини перевізника, відображаються у бухгалтерському обліку покупця. Водночас, оскільки покупцем недопоставлений товар фактично не отримано, його вартість не включається до валових витрат і не бере участі у перерахунку балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток.

Якщо збитки відшкодовуються покупцеві на підставі пред’явленої претензії, для визначення податкових наслідків керуються нормами пп. 4.2.3 Закону про прибуток. Відповідно до зазначеного підпункту суми коштів, отримані платником податків за рішенням суду або у результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством, не включаються до валових доходів, якщо вони не були віднесені до складу валових витрат. Отже, сума коштів, перерахованих покупцеві у рахунок погашення претензії, не відображається у складі валових доходів.

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають за датою надання ВМД, в якій зазначено суму податку, що підлягає сплаті. При цьому базою оподаткування згідно з п. 4.3 Закону про ПДВ є договірна (контрактна) вартість імпортованих товарів, але не менша від митної вартості, вказаної у ВМД, з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із ввезенням таких товарів, а також акцизного збору, ввізного митного збору й інших обов’язкових платежів.

Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до пп. 7.5.2 Закону про ПДВ є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями, а право на отримання податкового кредиту виникає на підставі ВМД, що підтверджує сплату ПДВ (пп. 7.2.7 Закону про ПДВ).

Звертаємо увагу на те, що податковий кредит виникає у сумі, визначеній виходячи з договірної вартості фактично отриманого товару.

У бухгалтерському обліку опе­рації в іноземній валюті відображають згідно з вимогами П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Дебіторська заборгованість постачальника, що виникла внаслідок перерахування йому попередньої оплати, є немонетарною статтею балансу і відображається у балансі за курсом НБУ, що діяв на дату списання коштів з рахунка підприємства. Якщо приймається рішення про повернення постачальником коштів, то за сумою заборгованості на дату здійснення розрахунків визначається курсова різниця, бо заборгованість із «товарної» фактично перетворюється на «грошову».

Недостачі і втрати запасів у межах встановлених норм природного убутку під час транспортування відносять на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів відповідно до п. 5.7 Методрекомендацій №2. Наднормативні недостачі і втрати запасів визнаються витратами звітного періоду.

Розглянемо приклади.

Приклад 1 Підприємство «А» уклало договір на імпорт товару з нерезидентом — підприємством «Z» на умовах передоплати. Договірна вартість товару 50 000 євро.

Умова поставки: DDU — Чоп (Україна) (транспортування до кордону за рахунок продавця).

Передоплату за товар зроблено у повному обсязі.

Підприємство «А» сплатило такі платежі:

мито — 32000,00 грн;

митний збір — 640,00 грн;

ПДВ — 70400,00 грн.

Згідно з CMR перевізник отримав товар на суму 50 000 євро, але фактично доставлено і розмитнено товару на суму 49 600 євро.

Згідно з ВМД сума мита становить 31744,00 грн, сума митного збору — 634,88 грн, ПДВ — 69836,80 грн.

Курс НБУ становить:

— на дату передоплати — 6,42 грн за 1 євро;

— на дату оформлення ВМД — 6,40 грн за 1 євро.

Курс валюти для визначення балансової вартості у податковому обліку — 6,45 грн за 1 євро (на момент здійснення перед­оплати валюта вже перебувала на балансі).

На підставі листа про недопоставку підприємство «Z» повернуло покупцю — підприємству «А» частину передоплати, що відповідає вартості недопоставленого товару, — 400 євро.

Курс НБУ на дату повернення коштів — 6,44 грн за 1 євро.

Переплата за митними платежами, що виникла у результаті недопоставки, буде зарахована у рахунок погашення майбутніх зобов’язань.

Відображення операцій в обліку показано у таблиці 1 на с. 26.

Приклад 2 Підприємство «Шанс» придбало товар у нерезидента — підприємства «Special». Вартість товару 10 900 доларів США.

Умова поставки: FCA — Будапешт (Угорщина) (витрати і ризики, пов’язані з транспортуванням, несе покупець).

Вартість доставки товару до митного кордону України — 5555,00 грн.

Мито становить 6060,00 грн, митний збір — 121,20 грн.

Сума ПДВ, сплачена митним органам при ввезенні товару, — 13332 грн.

У дорозі перевізник розбив частину товару, в результаті фактично доставлено і розмитнено товару на суму 10800 доларів США.

Згідно з ВМД сума мита становить 6009,50 грн, сума митного збору — 120,19 грн, ПДВ — 13220,90 грн.

Весь бій товару наднормативний.

Перевізник на підставі заявленої йому претензії відшкодував вартість знищеного товару.

Курс НБУ на дату оплати і на дату оформлення ВМД становить 5,05 грн за 1 долар США.

Курс валюти для визначення балансової вартості у податковому обліку — 5,10 грн за 1 долар США (курс, за яким валюта була куплена на Міжнародній валютній біржі).

Переплата за митними платежами, що виникла у результаті недопоставки, буде зарахована у рахунок погашення майбутніх зобов’язань.

Відображення операцій в обліку показано у таблиці 2.

Таблиця 1

Відображення в обліку покупця неповного постачання імпортного товару (за умовами прикладу 1)
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, євро/грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВВ
ВД
1.
Перераховано попередню оплату іноземному постачальнику (Ђ50000 х 6,42 = 321000,00)
3712
312
Ђ50000,00

321000,00
-
-
2.
Митним органам перераховано ПДВ
377
311
70400,00
-
-
3.
Перераховано мито
377
311
32000,00
-
-
4.
Перераховано митний збір
377
311
640,00
-
-
5.
Отримано товар.

Вартість товару в бухгалтерському обліку перераховується за курсом на дату перерахування авансу:

Ђ49600,00 х 6,42 = 318432,00.

Сума валових витрат: Ђ49600 х 6,45 + 31744,00 + 634,88 = 352298,88

281

281

281
632

377

377
Ђ49600,00

318432,00

31744,00

634,88
352298,88

-

-
-

-

-
6.
Відображено податковий кредит
641
377
69836,80
-
-
7.
Зараховано передоплату
632
3712
Ђ49600,00

318432,00
-
-
8.
Повернено нерезидентом кошти
312
3712
Ђ400,00

2576,00
-
-
9.
Відображено дохід від курсової різниці
3712
714
8,00
-
-

Таблиця 2

Відображення операцій в обліку покупця втрат при транспортуванні на умовах FCA (за умовами прикладу 2)
№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, дол. США/грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВВ
ВД
1.
Перераховано нерезиденту за товар (за курсом НБУ 5,05)
3712
312
$10900

55045,00
-
-
2.
Перераховано транспортній компанії за доставку товару
3711
311
5555,00
-
-
3.
Перераховано ПДВ на митницю
377
311
13332,00
-
-
4.
Перераховано мито
377
311
6060,00
-
-
5.
Перераховано митний збір
377
311
121,20
-
-
6.
Отримано товар:

$10800 х 5,05 + 5555,00 + 6009,50 + 120,19 = 66224,69

Сума валових витрат:

$10800 х 5,10 + 5555,00 + 6009,50 + 120,19 = 66764,69

281

281

281

281
632

631

377

377
$10800

54540,00

5555,00

6009,50

120,19
66764,69

-

-

-
-

-

-

-
7.
За фактом оформлення ВМД відображено податковий кредит з ПДВ
641
377
13220,90
-
-
8.
Зараховано передоплату постачальнику
632
3712
$10800

54540,00
-
-
9.
Зараховано передоплату перевізнику
631
3711
5555,00
-
-
10.
Списано збитки від псування запасів
947
3712
$100

505,00
-
-
11.
Пред’явлено і визнано перевізником претензію
374
715
505,00
-
-
12.
Перевізником відшкодовано заподіяні збитки
311
374
505,00
-
-

Нормативна база

ЦК — Цивільний кодекс України.

Закон №185 — Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2.

Інструкція №136 — Інструкція про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136.

Податкове роз’яснення №505 — Податкове роз’яснення про застосування норм ст. 4 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі порушення резидентами термінів розрахунків при виконанні імпортних договорів», затверджене наказом ДПАУ від 23.10.2002 р. №505.

Олена Лєснікова, «Дебет-Кредит»

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Коли СПД платить за забруднення довкілля? Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Ви є СПД і маєте автомобіль, який використовували протягом звітного періоду? Ви відображали в обліку витрати на пальне? Ви надавали транспортні послуги? Ствердна відповідь на будь-яке з цих запитань означає для інспекторів ДПАУ, що ви мали сплатити збір.....

В рубриці: 


Купівля акцій — коли пити шампанське? Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 15-16 (14.4.2014) :: Суть справи :: Практика
Фізособа придбала іменні акції АТ за договором купівлі-продажу. Згодом продавець звернувся з вимогою повернути акції з відповідним поверненням плати за них. Причина — знайшовся інший покупець, який запропонував більше. Запитання: чи може новий власник від...

Збори та мобілізація приватних підприємців Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 14 (7.4.2014) :: Суть справи :: Практика
На сьогодні в Україні стала реальністю перспектива отримання повістки з військкомату на навчальні збори або у зв’язку з мобілізацією. Можливою є мобілізація і на добровільних засадах. З’ясуймо, як це може позначитися на підприємницькій діяльності ...

0.217429