ru ua
 
 Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на июль)

загрузка...



Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу


повідомлення
короткий зміст



Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Дебет-Кредит № 08 (25.2.2008)
Суть справи :: Практика

Спецхарчування — складова охорони праці

У попередній статті (див. «ДК» №4/2008) ми розпочали аналізувати соціальні гарантії, які надаються працівникам у межах охорони праці на підприємстві, розглянули порядок відображення у податковому та бухгалтерському обліку надання спецодягу й інших індивідуальних запобіжних засобів. А сьогодні з’ясуємо порядок надання працівникам передбаченого законодавством з охорони праці лікувально-профілактичного харчування (далі — спецхарчування), а також відображення його в обліку.

Лікувально-профілактичне харчування, або спецхарчування, надається робітникам, інженерно-технічним працівникам та службовцям з метою зміцнення їхнього здоров’я і запобігання професійним захворюванням. Від­бу­ва­ється це у суворій відповідності до норм і порядку, затверджених чинним законодавством.

Хто має право на спецхарчування

Обов’язок певних категорій роботодавців забезпечувати своїх працівників спецхарчуванням передбачено Конституцією, яка гарантує право працівників на безпечні умови праці, і, звичайно, записаний у КЗпП. Так, у статті 166 КЗпП йдеться, що на роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти, а на роботах з особливо шкідливими умовами праці — лікувально-профілактичне харчування.

Нагадуємо, що до робіт зі шкідливими та особливо шкідливими умовами праці належать лише ті види робіт, які визначені Наказом №528, а також іншими нормативними документами. Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці згідно з Порядком №442.

Що належить до складу спецхарчування

При визначення того, що саме належатиме до складу спецхарчування ваших працівників, слід керуватися ще радянськими нормативними документами, які до прийняття нових аналогічних документів зберігають чинність на території України і досі.

Зокрема зверніть увагу на Постанову №4/П-1, яка не лише визначає коло застосування такої соціальної гарантії працівників, як спецхарчування, а й порядок безкоштовного надання і навіть норми та раціони спецхарчування, які повинні таким працівникам надаватися.

Що належить до складу спецхарчування:

раціони з продуктів харчування, затверджені нормативними актами. Прикладами такого спецхарчування можуть бути раціони №1, 2а, 3, 4а, 4б, 5, наведені у Постанові №4/П-1. Це звичайні продукти харчування, такі як молоко, м’ясо, цукор, хліб, проте надаються вони працівникам з метою споживання ними певної кількості необхідних організму поживних речовин;

вітаміни певних груп. До них належать, зокрема, вітамін С (аскорбінова кислота), вітамін А, вітамін B1 (тіамін), вітамін РР (ніацин), вітамін U (S-метилметіонін);

мінеральна вода столова.

Загальні умови надання працівникам спецхарчування

Надання спецхарчування працівникам певних категорій у межах заходів з охорони праці насамперед має бути зафіксоване у колективному договорі. Згідно з чинним законодавством особи, відповідальні за охорону праці на підприємстві, складають перелік посад і робіт, за якими на певному підприємстві працівники, робітники та спеціалісти повинні отримувати спецхарчування, і подають його на затвердження керівництву підприємства.

Відповідальність за забезпечення працівників спецхарчуванням у порядку, встановленому нормативними актами, покладається на керівників підприємств. Якщо спецхарчування надається працівникам підприємством громадського харчування за угодою, укладеною з підприємством, відповідальність за дотримання затверджених раціонів та складання меню покладається на керівника підприємства громадського харчування.

Безпосередній контроль за організацією видачі спецхарчування працівникам, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, здійснюють міністерства, відомства, відповідні установи охорони здоров’я і профспілки.

Спецхарчування працівникам не видається:

у неробочі дні;

у дні відпустки;

у дні службових відряджень;

у дні навчання з відривом від виробництва;

у дні виконання робіт на інших ділянках, де спецхарчування не передбачено;

у дні виконання державних обов’язків;

у період тимчасової непрацездатності при загальних захворюваннях;

у дні перебування у лікарні або санаторії на лікуванні, а також у період перебування у профілакторії.

Надання працівникам спецхарчування за раціонами

За затвердженим переліком кожного місяця складають списки осіб, затверджують раціони харчування і розраховують кількість продуктів, які повинні надаватися працівникам щодня, перед початком роботи.

В окремих випадках дозволяється за погодженням з медико-санітарною частиною підприємства, а за її відсутності — з місцевою санітарно-епідеміологічною станцією видача спецхарчування під час обідньої перерви. Для тих працівників, які працюють в умовах підвищеного тиску (в кесонах, лікувальних барокамерах, на водолазних роботах), спецхарчування надається після закінчення робіт (вишлюзування).

У разі якщо працівники мають право на одержання спецхарчування, але не спроможні одержати його за станом здоров’я або через віддаленість їх місця проживання від виробництва, дозволяється надати їм спецхарчування додому у вигляді готових страв, але знову ж таки — за наявності відповідної довідки медико-санітарної частини підприємства, а за її відсутності — довідки санітарно-епідеміологічної станції.

У решті випадків видача спецхарчування додому заборонена. Також заборонено надавати спецхарчування за минулий час або надавати грошову компенсацію за неодержане спецхарчування.

Якщо спецхарчування складається з готових раціонів, для їх виготовлення та надання підприємства укладають угоди з підприємствами громадського харчування або розподіляють спецхарчування через власні їдальні. Для забезпечення процесу виготовлення та надання спецхарчування відповідальні особи на підприємстві повинні вчасно надати підприємству громадського харчування або їдальні замовлення на виготовлення певної кількості сніданків за певними раціонами, які повинні бути виготовлені точно у встановлений час для кожної зміни.

Підприємства громадського харчування або власні їдальні, в яких відбувається видача готових сніданків і вітамінних пре­паратів, повинні пов­ністю відповідати чинним санітарним нормам та правилам. Зокрема виготовлення спецхарчування з продуктів, передбачених раціоном, доручається лише кваліфікованим кухарям, які знають технологію виготовлення лікувально-профілактичного харчування.

Щодня у їдальні або на підприємстві громадського харчування повинні складати меню — за переліком продуктів, зазначених у раціонах спецхарчування. При цьому дозволяється заміна у меню одних страв на інші, але при обов’язковому дотриманні встановленої для раціону норми продуктів.

Спецхарчування надається робітникам, ІТР та службовцям за нормами меню, які розраховуються на шість робочих днів, тобто норма надання спецхарчування встановлюється з розрахунку на шестиденний робочий тиждень. Якщо спецхарчування за раціонами надається робітникам, для яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень, то для них зберігається тижнева норма видачі спецхарчування, яка була б розрахована, якби вони працювали шість днів на тиждень.

Видають спецхарчування за встановленими раціонами за спеціальними талонами (абонементами). Ознайомлення працівників, які мають право на спецхарчування, із правилами його одержання слід включити до програми обов’язкового інструктажу з правил техніки безпеки і виробничої санітарії.

Якщо працівники отримують спецхарчування за встановленими раціонами, вони не мають законодавчо встановленого права на додаткове отримання безкоштовного молока. Підприємства, звичайно, можуть передбачити надання молока у колективному договорі, але ці витрати вони не зможуть віднести на витрати, пов’язані з охороною праці, а відповідно і на ВВ підприємства.

Надання працівникам безкоштовного молока

Право на отримання безкоштовного молока мають лише ті працівники, які працюють на роботах, передбачених переліком, встановленим Порядком №731/П-13, на підставі чинного Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими у профілактичних цілях рекомендується вживати молоко або інші рівноцінні харчові продукти (затверджений МОЗ СРСР 04.11.87 р. №4430-87) у разі перевищення гранично допустимих концентрацій цих речовин на робочому місці.

Молоко видається працівникам, які мають право на його отримання, за нормою по 0,5 літра за зміну незалежно від тривалості зміни у дні фактичної зайнятості на роботах, які дають право на таке отримання.

Видача та споживання молока відбуваються у буфетах, їдальнях або спеціально обладнаних відповідно до санітарно-гігієнічних вимог приміщеннях. Видають спецхарчування за затвердженими місячними списками, окремо кожній особі під розпис або за талонами (абонементами) встановленого зразка.

Грошова компенсація за ненадання молока або заміна його іншими продуктами, крім рівноцінних, видача молока наперед або за минулі зміни, видача молока додому — заборонені. Працівникам, які отримують безкоштовне спецхарчування за раціонами, молоко не видається. Єдиний випадок, коли може виплачуватися грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, — якщо робота має роз’їзний характер. Умови надання такої компенсації встановлюються колективною угодою на підприємстві.

До харчових продуктів, рівноцінних молоку, належать кефір, кисляк, мацоні тощо. Для визначення, якими саме мають бути ці продукти, щоб їхню видачу можна було прирівняти до надання безкоштовного молока, слід керуватися Переліком таких продуктів, розробленим НДІ гігієни харчування АМН СРСР. Внесення змін і доповнень до цього Переліку чи розроблення іншого належить до компетенції Міністерства охорони здоров’я України.

Це треба знати

Увага! За висновком НДІ гігієни харчування АМН СРСР від 13.05.92 р. заміна молока іншими рівноцінними продуктами допускається лише за умови повної відсутності його у торговій мережі (лист Мінпраці від 29.06.2006 р. №149/13/82-06).

Податковий облік спецхарчування. Податок на прибуток

Згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Звичайно, до складу валових витрат такі витрати включають без урахування ПДВ, відповідно до пп. 5.3.3 Закону про прибуток і з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 — 5.7.

Спеціальним нормативним документом, який встановлює перелік витрат у зв’язку з охороною праці, є Постанова Кабміну від 27.06.2003 р. №994. Так, п. 6 цієї Постанови наголошує, що до складу валових витрат включаються витрати з надання працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.

Водночас пп. 5.3.1 Закону передбачено, що до складу валових витрат не включається фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком тих виплат (надання товарів, робіт і послуг), які передбачені чинним законодавством і є обов’язковими.

Отже, до складу валових витрат підприємство може віднести лише витрати на спецхарчування, яке встановлено чинним законодавством з охорони праці і є обов’язковим.

Усі витрати, які не є обов’язковими і перевищують розмір або вид, передбачений чинним законодавством, наприклад додаткове надання молока або продуктів харчування поза встановленими раціонами, підприємство не може віднести до складу валових витрат як витрати на охорону праці.

Від того, як саме оформлятиметься надання спецхарчування понад встановлені норми, залежить і те, як це надання буде відображено у податковому обліку. Так, у разі якщо таке понаднормове надання спецхарчування передбачено умовами колективної угоди у складі додаткових гарантій працівників, то підприємство матиме право на віднесення витрат на додаткове харчування до валових, але вже у складі додаткової заробітної плати, за пп. 5.6.1 Закону про прибуток. А якщо понаднормове надання спецхарчування оформлюється лише наказом по підприємству, не є обов’язковим з погляду законодавства і розглядається як самостійне рішення підприємства, то витрати на нього не можуть бути віднесені до складу валових.

Продукти харчування, витрати на придбання яких віднесено до складу валових як витрати з охорони праці, враховуються при проведенні перерахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про прибуток.

Окремо зазначимо про витрати, пов’язані з організацією видачі спецхарчування у власних їдальнях або на підприємствах громадського харчування. Звичайно, суми, сплачені підприємством закладу громадського харчування за видачу спецхарчування своїм працівникам, відносять до складу валових витрат цілком, за пп. 5.2.1 Закону про прибуток.

А якщо підприємство видає спецхарчування у власних обладнаних з цією метою приміщеннях, то ситуація має два шляхи відображення у податковому обліку платника податку (див. лист ДПАУ від 09.12.2005 р. №12104/6/15-0316):

1) якщо цей об’єкт соціальної інфраструктури (їдальня, буфет тощо) перебував на балансі підприємства до 01.07.97 р., то платник податку має право віднести до складу валових витрат 50% суми витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією таких приміщень;

2) якщо такий об’єкт соціальної інфраструктури (їдальня, буфет тощо) не перебував на балансі підприємства до 01.07.97 р., то платник податку не має права віднести до складу валових витрат суми витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією таких приміщень.

Податковий облік. ПДВ

Згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, підприємство має право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Оскільки надання працівникам спецхарчування передбачено законодавством з охорони праці, є обов’язковим та відбувається в межах господарської діяльності, то сума ПДВ, сплачена при придбанні спецхарчування, включатиметься до складу податкового кредиту. Але право на податковий кредит з ПДВ у платника податку виникає лише щодо ПДВ, сплаченого за спецхарчування, надане працівникам у межах норм, встановлених законодавством.

Якщо підприємство добровільно надає працівнику харчування, то слід буде нарахувати податкові зобов’язання за п. 4.2 Закону про ПДВ, тобто прирівняти таке надання до продажу за звичайними цінами. Податковий кредит в такому випадку виникає за пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

Податковий облік. Податок з доходів фізичних осіб

Відповідно до пп. 4.3.14, вартість безплатного харчування працівникам, які мають право на одержання спецхарчування і за встановленими нормами, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника.

Якщо ж підприємство добровільно надає працівникам безплатне харчування, то його вартість підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників. Тоді при визначенні суми доходу, що підлягає оподаткуванню, використовуємо «натуральний» коефіцієнт, порядок застосування якого встановлено п. 3.4 Закону про доходи.

Оподатковуваний дохід у цьому разі визначається виходячи зі звичайної ціни, збільшеної на суму ПДВ, якщо підприємство є платником ПДВ. Звичайною ціною для визначення такого оподатковуваного доходу можна вважати купівельну вартість спецхарчування.

Якщо роботодавець надає працівникові безкоштовне харчування за власним рішенням, то оподатковуваний дохід працівника і сума утриманого з нього ПДФО відображаються у звіті за формою №1ДФ з ознакою доходу 01 — заробітна плата (якщо такий дохід розглядається як додаткова заробітна плата працівника) або 09 — додаткове благо (якщо такий дохід надається за рахунок власних коштів підприємства).

Точка зору податківців на оподаткування доходу працівників у вигляді безкоштовного харчування викладена, зокрема, у листі ДПАУ від 16.01.2006 р. №193/6/17-0716 (див. «ДК» №10/2006).

Податковий облік. Внески до фондів обов’язкового державного страхування

Оскільки вартість спецхарчування у ме­жах установлених законодавством з охорони праці норм, згідно з пп. 3.19 Інструкції №5, не включається до фонду оплати праці, то відповідно нарахування та утримання до фондів обов’язкового державного страхування у цьому випадку здійснювати не треба.

Проте у разі відображення витрат на понаднормове безкоштовне харчування у складі додаткової заробітної плати (за пп. 2.3.4 Інструкції №5) вартість цього харчування буде базою для нарахування та утримання внесків на обов’язкове державне страхування.

Бухгалтерський облік спецхарчування

У бухгалтерському обліку вартість продуктів спецхарчування належить до запасів, які обліковують відповідно до П(С)БО 9 «Запаси». Для ведення бухгалтерського обліку продуктів спецхарчування підприємство організовує контроль за їх придбанням і видачею, зокрема проводить оперативний облік руху таких запасів у кількісному виразі.

Облік продуктів харчування, які придбаваються з метою надання працівникам спецхарчування, ведеться на рахунку 209 «Інші матеріали». Цей самий рахунок може використовуватися і для обліку лікувально-профілактичного харчування. Списують продукти за рахунками, які відображають витрати підприємства на тій ділянці, на якій відбувається надання спецхарчування. Зазвичай ця ділянка — виробництво, тож витрати на використання придбаних продуктів харчування списують на рахунок 23 «Виробництво». Надані продукти списують за списками або відомостями про видачу спецхарчування, за якими спецхарчування надається або під розпис, або із додаванням використаних талонів (абонементів).

Коротко спинимося на питанні обліку талонів на спецхарчування на підприємствах. Наразі немає жодного документа, який би прямо регулював порядок ведення обліку таких талонів. Зокрема Постанова №4/П-1 містить вимогу про те, що талони, за якими надається спецхарчування, мають бути виготовлені згідно зі встановленим зразком (п. 18). Але самого чинного зразка талонів для видачі працівникам на роботах зі шкідливими умовами праці спецхарчування немає.

Тож підприємство може виготовляти такі талони самостійно із дотриманням основних вимог — це має бути документ, який засвідчує право на отримання певної кількості продуктів харчування, він має разовий характер (а отже, містить дату отримання) і засвідчується підписами відповідальних осіб та печаткою підприємства.

За бажання підприємства працівнику може бути надано книжку відривних талонів, яка містить талони на цілий місяць. Тоді на підприємстві заповнюють журнал (книгу) обліку книжок талонів, у якому відповідальна особа фіксує факт видачі книжки талонів працівнику під розпис.

Якщо підприємство не здійснює закупівлю продуктів харчування, а надає працівникам спецхарчування через підприємства громадського харчування, з якими укладено відповідні угоди, то витрати на оплату послуг таких закладів списують на рахунок 23 «Виробництво» у кореспонденції з рахунком 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Наприкінці розглянемо відображення операції з придбання і видачі спецхарчування працівникам на прикладі.

Приклад ТзОВ «Хімбуд» надає своїм працівникам безкоштовне молоко за нормами, встановленими Порядком №731/П-13. Витрати підприємства на придбання і видачу молока відображають у податковому і бухгалтерському обліку так, як показано у таблиці.

Таблиця

Облік операцій із видачі спецхарчування працівникам

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
Сплачено аванс постачальнику за молоко
371
311
12000,00
-
10000,00
2.
Оприбутковано молоко, одержане від постачальника
209
631
10000,00
-
-
3.
Нараховано податковий кредит з ПДВ згідно з податковою накладною, наданою постачальником
641
631
2000,00
-
-
4.
Зараховується сума авансу, який був сплачений раніше, після виконання постачальником умов договору
631
371
12000,00
-
-
5.
Списується частина (50%) придбаного молока, яка була видана працівникам у складі спецхарчування за списками
23
209
5000,00
-
-

Нормативна база

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Закон про доходи — Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Порядок №442 — Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.92 р. №442.

Наказ №528 — Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом МОЗ України від 27.12.2001 р. №528.

Постанова №4/П-1 — Постанова Держкомітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань і Президії Всесоюзної Ради профспілок від 07.01.77 р. №4/П-1 «Про затвердження Переліку виробництв, професій і посад, робота в яких надає право на безкоштовне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку із особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безкоштовної видачі вітамінних препаратів і правил безкоштовної видачі лікувально-профілактичного харчування».

Порядок №731/П-13 — Порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. №731/П-13.

Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.

Ганна Бикова, «Дебет-Кредит»

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Особливості придбання товарів в офшорних зонах Частковий перегляд статті (тільки початок)
Суть справи :: Практика
Одним із методів податкового планування на підприємстві є співпраця з офшорними компаніями або нерезидентами, які зареєстровані в офшорних зонах. А як ставиться наша податкова система до таких операцій? Про це та про придбання товарів в офшорних зонах, а ...

В рубриці: 


Корпоративні картки у відрядженні Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 29 (21.7.2014) :: Суть справи :: Практика
Платіжна картка — це сучасний та зручний інструмент для проведення розрахунків, тож (зокрема корпоративні банківські платіжні картки) часто використовується у відрядженнях. Розгляньмо деякі питання використання корпоративних карток у відрядженні. ...

Податковий кредит з ПДВ за касовими чеками Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 29 (21.7.2014) :: Суть справи :: Практика
Протягом місяця в нас збирається багато касових чеків, в яких зазначено суму ПДВ. Як правильно відобразити такі документи у звітності з ПДВ? Чи є якісь обмеження? ...

0.167651