ru ua
 

 Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на август)





Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу




Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Дебет-Кредит № 23 (8.6.2009)
Суть справи :: Практика

Інжиніринг в обліку

За останні декілька років поняття «інжиніринг» досить стійко закріпилося у фінансово-господарській діяльності підприємств України. Однак, попри широке використання, питання його ідентифікації за правовою суттю все-таки залишається нерозв’язаним до кінця. Спробуємо проаналізувати визначальні аспекти договору інжинірингу в підприємницькій діяльності господарюючого суб’єкта.

Правова сутність

За своєю правовою суттю договір інжинірингу подібний до договору підряду або договору надання послуг.

Договір підряду полягає в тому, що одна сторона (підрядчик) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти й оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК).

Закон про держрегулювання трансферу технологій1 визначає договір інжинірингу як договір про виконання робіт і надання послуг, зокрема, складання технічного завдання (далі — ТЗ), проведення допроектних робіт, техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт, пов’язаних із будівництвом виробничих, складських та інших приміщень, що використовуються у технологічному процесі виробництва продукції, проведення наукових досліджень, розроблення проектних пропозицій, технічної і конструкторської документації стосовно технологій та їхніх складових, надання консультацій та здійснення авторського нагляду під час монтажу складових технологій та пусконалагоджувальних робіт, надання консультацій економічного, фінансового чи іншого характеру, пов’язаних із застосуванням технологій та із зазначеними роботами і послугами.

Пунктом 1.36 Закону про прибуток інжиніринг визначено як «надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об’єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами (роботами)».

Дещо більш узагальнене визначення інжинірингу міститься у Законі про архітектурну діяльність2: «Діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру». Наказом Держархбудінспекції від 16.07.2008 р. №112 затверджено Примірний перелік робіт провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, де інжинірингові послуги визначені під кодом 4.00.00.

1 Закон України від 14.09.2006 р. №143-V «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».

2 Закон України від 20.05.99 р. №687-XIV «Про архітектурну діяльність».

Більш систематизоване визначення цього терміна наведено у листі комітету ВРУ від 15.09.99 р. №06-10/597: «Інжиніринг передбачає здійснення за контрактом з іноземними фірмами інженерно-консультаційних робіт та послуг, до яких входять послуги з підготовки та забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, з обслуговування будівництва і експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об’єктів».

Саме в цьому листі дано роз’яснення, що всі інжинірингові послуги можна поділити на дві групи (див. таблицю 1):

1) послуги, пов’язані з підготовкою виробничого процесу;

2) послуги із забезпечення нормального ходу процесу виробництва та реалізації продукції.

Таблиця 1

Групи інжинірингових послуг

Послуги, пов’язані з підготовкою виробничого процесу
Послуги із забезпечення нормального перебігу процесу виробництва та реалізації продукції
Передпроектні (зокрема підготовка техніко-економічних обґрунтувань будівництва промислових та інших об’єктів, топографічна зйомка, дослідження ґрунту, розробка планів забудови регіону, планів розвитку зв’язку, транспортної мережі тощо, а також консультації та нагляд за проведенням передпроектних робіт) Роботи, пов’язані з оптимізацією процесів експлуатації, управління підприємством та реалізацією виробленої продукції, зокрема послуги, пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням, добором та підготовкою висококваліфікованих кадрів, консультації щодо оцінки доходів та витрат і рекомендації щодо їх оптимізації, пропозиції щодо фінансової політики та цін, маркетингові дослідження, послуги щодо запровадження інформаційних систем
Проектні (підготовка генерального плану об’єкта, попередня оцінка вартості проекту, розробка технічних проектів і робочих креслень будівництва нових та реконструкції діючих промислових та інших об’єктів, нагляд і консультації щодо проведення проектних робіт)
Післяпроектні роботи (підготовка контрактної документації, організація торгів, оцінка пропозицій замовників, нагляд за проведенням комплексу робіт, управління будівництвом, проведення приймально-здавальних випробувань об’єкта, підготовка інженерно-технічного персоналу тощо)
Спеціальні послуги (економічні дослідження, аналіз проблем утилізації відходів, різні юридичні процедури та інші послуги, пов’язані з конкретним об’єктом інжинірингу, що створюється)

У листі від 31.01.2007 р. №941/6/22-5015 (див. «ДК» №17-18/2007) податківці як приклад послуг інжинірингу наводять послуги з розробки концептуального дизайну, що передбачає розробку розміщення ділянки1, плану поверхів, типового розрізу та базового тривимірного зображення кожного виду приміщення.

Звертаємо увагу, що саме через неоднозначність трактувань терміна «інжиніринг» такі послуги постійно перебувають у полі зору податківців: контрагенти, які надають платнику податків інжинірингові, рекламні, консультаційні, юридичні, аудиторські послуги, послуги з розробки програмного забезпечення та інші види послуг нематеріального характеру (у разі виникнення сумнівів щодо їх походження, використання у господарській діяльності, визначеного обсягу та оцінки таких послуг) підлягають перевіркам з питань підтвердження відомостей (зустрічним перевіркам) у першу чергу (пп. 2.1.1 Методрекомендацій №6222).

1 На нашу думку, такими послугами має займатися не інжинірингова компанія, а кадастрове бюро.

2 Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, затверджені наказом ДПАУ від 01.10.2008 р. №622 (див. «ДК» №46/2008).

Підряд, послуги, НДР

Таким чином, до договорів інжинірингу можуть бути віднесені окремі договори підряду (зокрема на проведення проектних та пошукових робіт, науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт), деякі договори про надання послуг (супутні економічні, аналітичні, інформаційні, консультаційні послуги).

Так, договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт передбачає, що підрядник зобов’язаний розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник — прийняти та оплатити їх (ст. 887 ЦК). Замовник зобов’язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації (завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником — у цьому разі воно стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником).

Згідно зі ст. 892 та 894 ЦК, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник — прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремих етапів, а може передбачувати прийняття й оплату окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Це цікаво знати

За законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань.

Визначення науково-технічної діяльністі — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій, — не передбачає, що ця діяльність може здійснюватися лише науково-дослідними (науково-технічними) установами.

Якщо у доході підприємства як юридичної особи понад 70% загального річного обсягу виконаних робіт становитиме дохід від наукової або науково-технічної діяльності, таке підприємство набуде статусу наукової установи відповідно до закону.

Особливості оформлення документів

У разі застосування у відносинах із контрагентом договорів про виконання робіт (надання послуг) бажано подбати, щоб право контрагента, як юридичної особи, на здійснення відповідних видів робіт (особливо науково-дослідних) і надання відповідних послуг було передбачено у його статуті. Бажаною є також наявність довідки про включення до ЄДРПОУ з відповідним статистичним кодом за КВЕД.

Крім того, радимо звернути увагу, що у штаті підприємства при наданні послуг або виконанні робіт мають бути працівники відповідної кваліфікації (юристи, наукові працівники та ін.).

Бухгалтерський облік

Як і розрахунки за будь-які інші роботи і послуги, розрахунки при інжинірингу відображаються у замовника за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», у виконавця — за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Дохід відображається (за субрахунками 7-го класу) у загальному випадку за датою підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), а в замовника будуть витрати (класи 8, 9 рахунків) або ж об’єкти необоротних активів (рах. 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи») залежно від об’єкта, на який спрямовано надання інжинірингових послуг.

Бухгалтерський та податковий облік оплати за послуги та роботи, що включаються до витрат, показано у таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський та податковий облік оплати за послуги та роботи, що включаються до витрат

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
Облік у замовника
Післяплата
1.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ
91, 92, 93, 94
631
-
ВВ
2.
На суму податкового кредиту з ПДВ (на підставі податкової накладної)
641/ПДВ
631
-
-
3.
Сплачено за надані послуги (виконані роботи) з поточного рахунка, з ПДВ
631
311
-
-
Попередня оплата
4.
Сплачено аванс з поточного рахунка у банку за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ
371
311
-
ВВ
5.
Суму ПДВ віднесено до податкового кредиту
641/ПДВ
644
-
-
6.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ
91, 92, 93, 94
631
-
-
7.
Зараховано сплачений аванс в оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ
631
371
-
-
8.
Відображено ПДВ у складі податкового кредиту
644
631
-
-
Облік у виконавця
Післяплата
9.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактуру, з ПДВ
361
703
ВД
-
10.
Відображено ПДВ
703
641/ПДВ
-
-
11.
Отримано на поточний рахунок оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ
311
361
-
-
Попередня оплата (аванс)
12.
Отримано аванс на надання послуг (виконання робіт), з ПДВ
311
681
ВД
-
13.
Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ
643
641/ПДВ
-
-
14.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактуру, з ПДВ
361
703
-
-
15.
Відображено ПДВ у складі податкових зобов’язань
703
643
-
-
16.
Зараховано сплачений аванс в оплату за роботи (послуги), з ПДВ
681
361
-
-

Так, наприклад, вартість проектно-кошторисної документації може включатися до первісної вартості новозбудованих об’єктів на підставі п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби». Згідно з розділом 3 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. №174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)», кошти, які витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації (глава 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва), належать до безпосередніх витрат при визначенні вартості будівництва.

Методичні рекомендації з формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку (цей документ є корисним для виконавців) затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29.03.2002 р. №64.

Згідно з п. 4. 7 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», у результаті розробки, тобто застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання, за певних умов, може бути отримано нематеріальний актив. У таких випадках відповідні витрати формують первісну вартість цього об’єкта. В інших випадках витрати на дослідження і розробки включають до складу ВВ (п. 8, 9 П(С)БО 8).

Згідно з п. 37.4 П(С)БО 8, інформація про загальну суму витрат на дослідження та розробки, включену до складу витрат звітного періоду, наводиться у примітках до фінансової звітності.

Податковий облік

Податок на додану вартість

Надання послуг інжинірингу на території України обкладається ПДВ на загальних підставах (п. 3.1 Закону про ПДВ). У такому разі суми ПДВ відображають за ряд. 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» та ряд. 10.1 «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою».

А при роботі з нерезидентами слід визначити місце поставки інжинірингових послуг. Відповідно до ч. «а» п. 6.5 Закону про ПДВ, у разі якщо послуга надана нерезидентом, місцем надання інжинірингових послуг є місце розташування представництва нерезидента, а за відсутності такого — місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого — місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому разі виступає податковим агентом такого нерезидента.

При імпорті інжинірингових робіт датою виникнення ПЗ з ПДВ залежно від того, яка з подій відбулася першою, є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання таких робіт нерезидентом.

Увага! У декларації з ПДВ ПК за імпортованими інжиніринговими роботами слід відобразити таким чином: датою нарахування ПЗ сума ПДВ має бути відображена у рядку 7 «Послуги, отримані від нерезидента на митній території України», а вже у наступному звітному періоді ця сума показується у рядку 12.4 «Послуги, отримані від нерезидента». Адже, як логічно зазначають податківці у листі від 17.10.2005 р. №20667/7/16-1517-26 (див. «ДК» №29/2007), датою сплати ПДВ до бюджету в такому разі вважається дата подання до ДПІ податкової декларації, в якій суму ПДВ за отримані від нерезидента послуги включено до ПЗ (рядок 7).

Податок на прибуток

Щодо податку на прибуток послуги інжинірингу між двома партнерами-резидентами у податковому обліку відображають у загальному порядку.

Датою збільшення ВД вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

1) дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

2) дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення ВВ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

1) дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податку;

2) дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Проте якщо виконавцем інжинірингових послуг є резидент, що сплачує цей податок за ставкою, нижчою за 25%, або ж у складі єдиного чи фіксованого податку, або ж є звільненим від сплати цього податку, то у такому разі датою збільшення ВВ замовника буде дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) — дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у т. ч. часткової або авансової).

У частині валових витрат застосовується пп. 5.4.2 Закону про прибуток.

Згідно з цим підпунктом витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності:

— на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів;

— на проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт;

— на виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку;

— на виплату роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання у господарській діяльності платника податку,

включаються до валових витрат незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку. А обов’язки з доведення зв’язку таких витрат з основною діяльністю покладаються на платника.

Якщо роботи планується вести протягом тривалого часу, то платник може обрати механізм оподаткування як для довгострокового контракту. Відповідно до пп. 7.10.2 Закону про прибуток, довгостроковий договір (контракт) — це будь-який договір на виготовлення, будівництво, встановлення або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу ОФ замовника або складових частин таких ОФ, а також на створення НА, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, встановленням або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних i дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (попередньої оплати).

У такому разі виконавець інжинірингових послуг самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв’язку з виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт (співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних запланованих витрат). Дохід у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання, а витрати — на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов’язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді.

Після завершення довгострокового договору виконавець перераховує суми податкових зобов’язань, вже використовуючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту). Якщо виявиться, що підприємство завищувало чи занижувало суму податкових зобов’язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно на зменшенні або збільшенні ВД такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці 120% ставки НБУ, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати.

У ситуації, коли виконавцем інжинірингових послуг виступає нерезидент, слід керуватися ст.13 Закону про прибуток. Відповідно до пп. «в» ч. 1 ст. 13 цього закону, доходи від послуг типу «інжиніринг» належать до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.

А це означає, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності1, зобов’язані утримувати податок на репатріацію з таких доходів за ставкою 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати. Виняток становлять лише випадки, коли інші умови оподаткування передбачені нормами міжнародних угод, які вже набрали чинності.

Наприклад, у листі від 05.07.2004 р. №12346/7/15-1317 Державна податкова адміністрація України пояснює, що прибуток російського підприємства оподатковується лише у Росії, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницької діяльності в Україні через розташоване у ній постійне представництво. Адже на сьогодні в українсько-російських відносинах є чинною Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування2, відповідно до ч. 1 ст. 7 якої прибуток російського підприємства без постійного представництва в Україні оподатковується лише у Росії.

Відповідно до Порядку надання звітів про доходи нерезидентів3, особи, що виплачують доходи, протягом 40 днів після завершення квартального звітного періоду подають до ДПІ за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів. Згідно з п. 1.4 цього Порядку, звіти подаються окремо про кожного нерезидента, якому було виплачено дохід; якщо у звітному кварталі виплат доходів нерезидентам не було здійснено, звіт не подається. Дохід за послугами інжинірингу радимо показувати за рядком 11.

1 Крім доходів, зазначених у п. 13.3 — 13.6 Закону про прибуток.

2 Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95 р.

3 Порядок надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затверджений наказом ДПАУ від 16.01.98 р. №28.

Увага! Відповідальності за неподання такого звіту немає, головне — сплатити податок (лист ДПАУ від 05.06.2008 р. №11560/7/15-0517). Адже штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку на підставі пп. 17.1.9 Закону №2181 має місце лише у разі, коли податок не сплачено. Штраф за неподання декларації у розмірі 10 н. м. д. г., передбачений пп. 17.1.1 вказаного закону, не застосовується, оскільки звіт, що розглядається, не є податковою декларацією.

Приклад Підприємство А — резидент надає підприємству Б — нерезиденту послуги з розміщення ділянки, плану поверхів, типового розрізу та базового тривимірного зображення кожного виду приміщення. Оплату від нерезидента отримано 16.04.2009, курс НБУ по євро — 1014,3210 за 100 одиниць. Акт приймання-передачі інжинірингових послуг між контрагентами підписано 05.05.2009 на суму 2500 євро (курс НБУ по євро — 1022,1750 за 100 одиниць). Відображення надання інжинірингових послуг нерезиденту див. у таблиці 3.

Таблиця 3

Відображення у бухгалтерському та податковому обліку надання інжинірингових послуг нерезиденту
(за умовами прикладу)

Дата
Суть операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
16.04.2009 Отримано передoплату за інжинірингові послуги
312
681
25358,03
2500 євро
25358,03
-
05.05.2009 Надання послуг
362
703
25358,03
2500 євро
-
-
  Списано собівартість інжинірингових послуг
903
23
13000*
-
-
Зарахування в оплату наданих послуг
681
362
25358,03
2500 євро
-
-
*Число умовне.

Юлія Кловська, «Дебет-Кредит», Олексій Кравчук, к. ю. н., аудитор

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Хто контролюватиме сплату держдивідендів? Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Практика
Маючи корпоративні права держави у своєму статутному капіталі, необхідно сплачувати дивіденди в порядку, що встановлюється щороку Законом про держбюджет. Але хто контролюватиме його виконання? З відповідним запитом Кабмін звернувся і до ДПАУ, і до Мін’юст...

В рубриці: 


Мораторій на перевірки та економія на чиновниках Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 33-34 (18.8.2014) :: Суть справи :: Практика
Статтею 31 Закону України від 31.07.2014 р. №1622-VII «Про внесення
змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»
(далі — Закон №1622), що набрав чинності 03.08.2014 р., запроваджено
мораторій на перевірки суб’єктів господа...

Зміни щодо акцизного податку та рентних платежів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 33-34 (18.8.2014) :: Суть справи :: Практика
Закон №1621 вніс зміни до кількох основних податків (ПДВ, податок на
прибуток), проте не оминув і інші податки, які, як ми звикли,
змінюються (у бік збільшення) набагато частіше. Розгляньмо, які ж
зміни і коли наберуть чинності за цим законом ...

0.237084