ru ua
 

 Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на сентябрь)





Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу




Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Дебет-Кредит № 49 (7.12.2009)
Суть справи :: Практика

Інвентаризація: відображення пересортиці і недостач

У «ДК» №44/2009 ми розглянули питання проведення інвентаризації. Проте більшість бухгалтерів цікавить, як результати цього заходу впливають на бухгалтерський та податковий облік, адже виявлені надлишки та/чи недостачі завжди зумовлюють підвищений інтерес з боку контролюючих органів.

Найзручніший результат інвентаризації — це відсутність відхилень між даними бухгалтерського обліку та фактичними даними за наслідками інвентаризації. Нема відхилень — коригування не робимо ні у бухгалтерському, ні у податковому обліку. Проте така ситуація можлива на підприємствах з невеликою кількістю та номенклатурою активів і зобов’язань. Інакше такий результат свідчить радше про недбале ставлення членів інвентаризаційної комісії до покладених на них обов’язків або про формальний підхід до організації та проведення інвентаризації. Якщо буде встановлено порушення під час цього заходу, то постійно діюча інвентаризаційна комісія за дорученням керівника підприємства повинна провести повторну суцільну інвентаризацію.

Відхилення внаслідок допущених бухгалтерією помилок

Якщо будуть виявлені відхилення, то насамперед треба встановити їх причини. Можливо, маємо справу з бухгалтерськими помилками. Наприклад, покупцю було відвантажено товари, але в обліку операцію не проведено. У такому разі інвентаризація зафіксує «недостачу». Або, приміром, підприємство не відобразило списання активів під час їх використання чи ліквідації, що теж призведе до виявлення недостач. Трапляється й інша ситуація. Якщо вчасно не оприбуткували отримані цінності, інвентаризаційна комісія встановить надлишки, які слід оприбуткувати, хоча і з запізненням.

Приведення облікових даних у відповідність до фактичних у цьому випадку відображаємо як виправлення допущених помилок на підставі бухгалтерської довідки методом «червоне сторно» або додаткових проведень.

Приклад 1 Під час інвентаризації виявили 10 одиниць товару, який не значиться у бухгалтерському обліку. За поясненням матеріально відповідальної особи, до бухгалтерії не потрапили первинні документи і не було відображено оприбуткування товару від постачальника загальною вартість 1200 грн (у т. ч. ПДВ — 20%). Бухгалтер склав бухгалтерську довідку на дату затвердження протоколу інвентаризаційної комісії директором і на її підставі вніс виправлення до бухобліку методом додаткових проведень (дебет рахунка 281 «Товари на складі» та кредит рахунка 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»). У податковому обліку вартість оприбуткованих товарів збільшує приріст балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток (якщо їхня вартість відноситься до ВВ) з нарахуванням 5% штрафу при умові збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Недостача у межах норм природного убутку

Більшість матеріальних цінностей, які використовуються у госпдіяльності, зазнають фізичних змін, пов’язаних з різного роду чинниками: вологість, температура довкілля, природне псування тощо. Такі зміни фізичного стану матеріальних ресурсів називаються природним убутком, який постійно супроводжує господарську діяльність і є майже неминучим.

Втрати у межах норм природного убутку підлягають списанню у визначеному розмірі відповідно до встановлених норм для кожної галузі окремо. На сьогодні діють норми природного убутку, встановлені ще відповідними нормативними актами Міністерства торгівлі СРСР, Держпостачу СРСР, Державного комітету Ради Міністрів СРСР з матеріально-технічного забезпечення.1

Про можливість включення до валових витрат недостачі запасів у межах норм природного убутку йдеться у листі ДПАУ від 16.12.2003 р. №10283/6/15-1116.

Магазини самообслуговування мають можливість відобразити у складі ВВ виявлені нестачі у межах норм, затверджених наказом Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.84 р. №75. Про це також зазначено у листі ДПАУ від 31.03.2006 р. №6161/7/15-0317 (див. «ДК» №24/2006).

Так, згідно з п. 3 цього наказу, втрати товарів, що реалізуються шляхом самообслуговування, не повинні перевищувати таких загальних розмірів щодо обороту товарів:

  • 0,1% — для непродовольчих товарів;
  • 0,25% — для продовольчих товарів;
  • 0,3% — у великих магазинах (торговельною площею 400 кв. м і більше) з універсальним асортиментом продовольчих товарів.

У додатку 5 до Наказу №75 наведено перелік великогабаритних та інших товарів, втрати щодо яких не повинні списуватися, оскільки розміри втрат на них не встановлюються.

Орієнтовний перелік великогабаритних та інших товарів, щодо яких втрати не повинні списуватися

  • Меблі
  • Ліжка металеві
  • Килими, паласи та килимові вироби
  • Холодильники
  • Морозильники
  • Швейні машини
  • В’язальні машини
  • Прасувальні машини
  • Електрокаміни
  • Електрорадіатори
  • Електродуховки, жарильні шафи
  • Електрогрилі
  • Електрошашличниці
  • Електромарміти
  • Електрофритюрниці
  • Електропечі
  • Електросамовари
  • Зварювальні агрегати
  • Бензопили
  • Люстри
  • Візки господарські
  • Торшери
  • Самовари вугільні
  • Драбини
  • Ванни (включаючи дитячі)
  • Раковини
  • Мийки емальовані
  • Бачки змивні
  • Унітази
  • Біде
  • Радіатори
  • Радіаторні печі
  • Газові й електричні плити
  • Газові балони
  • Автоматичні газові водонагрівачі
  • Опалювально-варильні апарати на рідкому, твердому та газоподібному паливі
  • Лісові та будівельні матеріали
  • Стандартні будинки та комплекти деталей будівельних будинків
  • Телевізори
  • Відеомагнітофони
  • Радіоприймачі
  • Радіоли
  • Магніторадіоли
  • Автомагнітоли
  • Магнітофони та приставки до них
  • Електрофони
  • Електропрогравачі
  • Підсилювачі
  • Трансформатори побутові
  • Автотрансформатори
  • Стабілізатори напруги
  • Фотоапарати
  • Фотооб’єктиви
  • Фотоекспонометри електричні
  • Фотозбільшувачі
  • Електроглянсувачі
  • Кінознімальні любительські апарати
  • Кінопроектори любительські
  • Кінескопи
  • Монтажні столики
  • Біноклі
  • Дитячі візки
  • Дитячі прогулянкові автомобілі
  • Годинники
  • Ювелірні вироби
  • Гаражі металеві
  • Автомобілі легкові
  • Снігоходи
  • Мотоцикли та коляски до них
  • Моторолери
  • Мопеди
  • Мокіки
  • Мотовелосипеди
  • Велосипеди, включаючи дитячі та коляски до них
  • Автошини та мотошини машини
  • Човни, зокрема надувні
  • Мотори човнові
  • Яхти
  • Байдарки
  • Акваланги
  • Намети
  • Спортивні тренажери
  • Штанги
  • Гирі спортивні
  • Лижоролери
  • Черевики для гірськолижників
  • Лижі для гірськолижників та водного спорту
  • Санки дитячі та спортивні, снігокати
  • Електропобутові прилади та машини з електродвигуном
  • Музичні товари, крім запасних частин та приладдя до них
  • Товари, що реалізовуються у порядку дрібного опту
  • Лічильні та друкарські машинки
  • Мікрокалькулятори
  • Рушниці та боєприпаси

Вартість матеріальних цінностей у межах норм природного убутку відображається за дебетом рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» у тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

Оскільки така недостача — це невід’ємний супутник господарської діяльності, то коригувати податковий кредит не треба.

Пересортиця

Як зазначено у п. 11.12 Інструкції №692, взаємне зарахування лишків і недостач унаслідок пересортиці є можливим лише щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості, за умови, що лишки і недостачі утворилися за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої особи, яка перевіряється.

1 Відповідно до Постанови ВРУ від 12.09.91 р. №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР», до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції й законам України.

2 Інструкція щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69.

Таким чином, виокремимо ті умови, коли підприємство має можливість провести пересортицю ТМЦ.

1. В Інструкції №69 йдеться виключно про товарно-матеріальні цінності, тобто запаси. Інші активи підприємства не підлягають пересортиці (ні основні засоби, ні МНМА, ні цінні папери). Інструкція №69 виокремлює процедури інвентаризації основних засобів, цінних паперів та ТМЦ, і ці види активів не ототожнюються. До того ж у листі від 28.02.2007 р. №31-34000-20-16/3985 Мінфін роз’яснив, що термін «товарно-матеріальні цінності» за своїм економічним змістом відповідає терміну «запаси», відповідно основні засоби до складу ТМЦ не включаються (див. «ДК» №17-18/2007).

2. Зарахування надлишків і недостач можна проводити, якщо вони виникли в однієї матеріально відповідальної особи, а не по підприємству чи підрозділу загалом.

3. Інвентаризаційні різниці повинні стосуватися одного інвентаризаційного періоду. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства у 5-денний термін з дня його складання, а результати інвентаризації відображаються у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року. Тому залишити неврегульовані різниці, щоб під час наступної інвентаризації провести пересортицю, зараховуючи недостачі одного періоду, а надлишки — іншого інвентаризаційного періоду, не вдасться.

4. Пересортицю надлишків і недостач проводять щодо тотожної кількості ТМЦ, а не виходячи зі суми надлишків і недостач. Іноді подібні запаси обліковують у різних одиницях виміру, особливо часто це трапляється на промислових підприємствах, де найбільша частка запасів припадає на сировину й матеріали. У такому разі їх спочатку переводять в одну одиницю виміру, а відтак вже приймають рішення про пересортицю. Підприємство може скористатися довідниками переведення однієї одиниці виміру в іншу або обґрунтувати розрахунками і затвердити свій алгоритм перерахунку (якщо це специфічні види запасів, які використовуються лише на цьому підприємстві).

5. Запаси повинні бути однакового найменування. А що слід розуміти під однаковим найменуванням? Цілком логічно, що це повинен бути один вид запасів, але який ступінь деталізації? Адже дуже часто ми маємо справу з подібним найменуванням, хоча це зовсім різні ТМЦ. Наприклад, такі товари, як меблі чи побутова техніка. І навпаки, товари однієї групи, але різного найменування досить легко сплутати: молоко і кефір подібні як за змістом, так і за упакуванням. Тому досить часто трапляються випадки, коли покупець оплачує один товар, а фактично отримує інший. Саме тому й виникають різниці, які врегульовує пересортиця.

Державним та комунальним підприємствам Інструкція №69 дозволяє проводити зарахування стосовно однієї і тієї самої групи ТМЦ, якщо такі цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари). Як бачимо, певна увага приділяється не лише найменуванню, а й зовнішньому вигляду, особливо при істотних розбіжностях у зовнішньому вигляді та призначенні ТМЦ. На думку автора, такий підхід можуть застосовувати і приватні підприємства. Оскільки в Інструкції №69 та інших нормативних актах не викладено докладних умов зарахування, автор рекомендує затвердити їх у локальних документах підприємства, наприклад, розробивши на основі Інструкції №69 положення про порядок проведення інвентаризації. Його зміст у жодному разі не повинен суперечити Інструкції №69, а має лише врегулювати невисвітлені питання й докладніше розкривати загальні норми.

Питанню врегулювання інвентаризаційних різниць присвячено п. 11.12. Інструкції №69. Якщо після зарахування надлишків та недостач при пересортиці вартість цінностей, що виявилися у недостачі, більша за вартість цінностей, що виявилися у надлишку, різниця вартості відноситься на винних осіб і відображається за дебетом рахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» у кореспонденції з рахунком обліку ТМЦ.

Якщо конкретних винуватців пересортиці не встановлено, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. У такому разі замість рахунка 375 використовуємо рахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Водночас сума недостачі відображається на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 відображається після вирішення питання про винуватців у сумі, що належить до відшкодування. Якщо винуватців не буде знайдено, ці суми списуємо після закінчення строку позовної давності.

Перевищення вартості цінностей, що виявилися у надлишку, над вартістю цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, збільшує балансову вартість відповідних матеріальних цінностей і включається до іншого операційного доходу, тобто відображається за кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Тепер щодо податкових наслідків розглянутих операцій. Наявність у нормативних документах дозволу на проведення пересортиці опосередковано свідчить про те, що такі операції пов’язані з госпдіяльністю підприємства. Тобто не можна вважати, що є окремо недостачі (не пов’язані з госпдіяльністю) та безоплатне отримання ТМЦ. Проведення пересортиці можна поставити в один логічний ряд із включенням до витрат матеріальних цінностей у межах норм природного убутку. У цьому випадку просто будуть внесені певні коригування до приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток за рахунок зміни їхньої балансової вартості у бухгалтерському обліку. Ці зміни знайдуть відображення у таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

Податковий кредит з ПДВ на суму матеріальних цінностей, вартість яких було зараховано, теж не підлягає коригуванню. Адже, як зазначено вище, це пов’язано з госпдіяльністю підприємства.

Приклад 2 Під час інвентаризації у магазині виявили недостачу 10 клавіатур вартістю 50 грн і надлишок 10 клавіатур вартістю 70 грн, а також недостачу 20 веб-камер вартістю 240 грн та надлишок 20 веб-камер по 220 грн. Після розгляду пояснень матеріально відповідальних осіб керівник прийняв рішення провести пересортицю цих товарів, винних осіб не встановлено (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Відображення в обліку пересортиці ТМЦ

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
Відображено пересортицю 10 клавіатур
282
282
500
-
-
2.
Вартість клавіатур, що перевищує недостачу, віднесено на збільшення первісної вартості клавіатур, які оприбутковано
282
719
200
200*
-
3.
Відображено пересортицю 20 веб-камер
282
282
4400
-
-
4.
Сума недостачі, що перевищує вартість оприбуткованих веб-камер, включається до витрат підприємства
947
072
282
-
400
-
400*
* Через перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про прибуток.

Недостача ТМЦ, що перевищує норми природного убутку і не зарахована пересортицею

Для обліку втрат від недостачі чи псування ТМЦ призначено однойменний рахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». За дебетом цього рахунка відображається собівартість матеріальних цінностей, за якими виявлено недостачу, в кореспонденції з рахунком обліку оборотних активів. Водночас сума недостачі відображається на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 27 П(С)БО «Запаси»).

При виявленні недостач попередньо відображені валові витрати підприємства підлягають коригуванню, але це слід зробити не прямо, а через перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону про прибуток. Вартість виробничих запасів, за якими виявлено недостачу, а отже, не використаних у госпдіяльності, має бути відображено у відповідному рядку графи 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності підприємства» таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства, зменшуючи тим самим валові витрати підприємства.

Оскільки право на податковий кредит залежить від того, використовувалися придбані товари у госпдіяльності у межах оподатковуваних операцій, чи ні (пп. 7.4.4 Закону про ПДВ), податковий кредит доведеться сторнувати. Адже придбані товари так і не були використані у госпдіяльності підприємства. Проте сміливі платники податку все ж таки мають шанси поборотися за податковий кредит у цій ситуації. Закон про ПДВ не містить вимоги коригувати попередньо відображений податковий кредит, якщо запаси не були використані у госпдіяльності (як, наприклад, при зміні суми компенсації за реалізований товар). Проте точка зору контролюючих органів є протилежною. Тому, приймаючи рішення не коригувати податковий кредит, підприємство має бути готовим обстоювати свою точку зору в судовому порядку.

Приклад 3 Підприємство придбало 100 письмових столів за ціною 600 грн (у т. ч. ПДВ — 100 грн). Під час інвентаризації виявлено недостачу 1 стола. Винну особу не встановлено, прийнято рішення віднести вартість стола до витрат звітного періоду (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Відображення в обліку недостачі ТМЦ

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
Перераховано передоплату за столи
371
311
60000
-
50000
2.
Відображено податковий кредит
641
644
10000
-
-
3.
Оприбутковано столи
282
631
50000
-
-
4.
Відображено розрахунки з ПДВ
644
631
10000
-
-
5.
Зараховано аванс
631
371
60000
-
-
6.
Встановлено недостачу 1 стола
947
282
500
-
-500*
7.
Відображено суму недостачі на забалансовому рахунку
072
-
500
-
-
8.
Сторновано податковий кредит
641
644
100
-
-
9.
Суму ПДВ включено до інших операційних витрат
949
644
100
-
-
10.
Після закінчення строку позовної давності списано суму недостачі
-
072
500
-
-
* Через перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за п. 5.9 Закону про прибуток.

Недостача необоротних активів

У разі виявлення недостачі основних засобів чи інших необоротних матеріальних активів насамперед списується нарахований знос з одночасним зменшенням первісної вартості необоротних активів за допомогою проведення за дебетом рахунка 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» (відповідний субрахунок) і кредитом рахунка обліку відповідних втрачених необоротних активів.

Якщо основний засіб, за яким виявлено недостачу, ще не повністю амортизовано, тобто після списання зносу в обліку значиться залишкова вартість, то вона включається до інших витрат і відображається за дебетом рахунка 976 «Списання необоротних активів» в кореспонденції з рахунком, на якому враховується відповідний втрачений необоротний актив.

У податковому обліку списання основних фондів унаслідок їх недостачі регулює п. 8.4.8 Закону про прибуток. Відображення недостачі ОФ залежить від того, до якої групи вони належать. Так, згідно з цим пунктом у разі ліквідації ОФ або якщо ОФ (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта ОФ групи 1, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля, а якщо ОФ належать до груп 2 — 4, балансова вартість не змінюється.

Щодо ПДВ, то тут ситуація трохи складніша. Деякі фахівці вважають за необхідне сторнувати податковий кредит, який припадає на неамортизовану вартість ОЗ, або сторнувати весь кредит, якщо від винної особи не буде отримано компенсацію завданих збитків. Свою позицію вони обґрунтовують тим, що у таких випадках ОЗ (або їх частина, що припадає на неамортизовану вартість) не використовувалися у госпдіяльності. Проте це не зовсім правильно. Згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається зі сум податків, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у т. ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах госпдіяльності платника податку.

Основні фонди, щодо яких виявлено недостачу, або використовувалися у госпдіяльності, або ні. Не може так бути, щоб якась частина ОФ вважалася такою, що не використовувалася підприємством. Те, що залишилася якась неамортизована вартість, — так, але при цьому ОЗ, як матеріальний об’єкт, використовувався у госпдіяльності, тож вимоги пп. 7.4.1 Закону про ПДВ виконано. Тому податковий кредит сторнувати не треба, хоча деякі інспектори під час перевірки вважають інакше.

Крім того, у цьому випадку не застосовується п. 4.9 Закону про ПДВ, згідно з яким при ліквідації ОФ за самостійним рішенням підприємства слід нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за звичайними цінами, а для ОФ групи 1 — за звичайними цінами, але не меншими від їх балансової вартості. Адже під час виявлення недостачі підприємство не приймало добровільно рішення про їх ліквідацію.

Приклад 4 Під час інвентаризації виявлено недостачу принтера, який придбано за ціною 1800 грн (у т. ч. 300 грн — ПДВ). Нарахований знос становить 450 грн. Оскільки принтер належить до групи 4, балансова вартість ОФ групи 4 не змінюється (див. таблицю 3).

Таблиця 3

Відображення в обліку недостачі основного засобу

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
ВД
ВВ
БВ ОФ
1.
Перераховано передоплату за принтер
371
311
1800
-
-
-
2.
Відображено податковий кредит
641
644
300
-
-
-
3.
Оприбутковано принтер
152
631
1500
-
-
1500
4.
Відображено розрахунки з ПДВ
644
631
300
-
-
-
5.
Зараховано аванс
631
371
1800
-
-
-
6.
Принтер введено в експлуатацію
106
152
1500
-
-
-
7.
Нараховано знос*
92
132
450
-
-
-
8.
Встановлено недостачу принтера:
списано знос
списано залишкову вартість
132
976
106
106
450
1050
-
-
-
-
-
-
9.
Відображено суму недостачі на забалансовому рахунку
072
-
1050
-
-
-
10.
Після закінчення строку позовної давності списано суму недостачі
-
072
1050
-
-
-
* Протягом періоду експлуатації, при цьому в місяці виявлення недостачі знос також нараховується на підставі п. 29 П(С)БО 7.

Недостача цінних паперів

Як правило, недостача цінних паперів може виявитися тоді, коли вони емітовані у документарній формі. І якщо у разі недостачі цінних паперів інвестор втрачає права, які з них випливають, такі цінні папери підлягають списанню на витрати. Наприклад, у разі недостачі векселя векселедержатель не зможе пред’явити вимоги до емітента векселя, бо право вимагати платіж за векселем може бути реалізоване тільки при пред’явленні векселя.

Спеціальних правил, які визначають порядок відображення в обліку операцій зі списання недостач цінних паперів, як і призначених для цього бухгалтерських рахунків, немає, тому звернімося до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» і скористаймося загальними правилами.

Втрати від недостачі цінних паперів не відносять ні до витрат операційної діяльності, ні до фінансових чи надзвичайних витрат. На думку автора, для відображення витрат від втрат цінних паперів у сумі їх балансової вартості найбільше підходить рахунок 977 «Інші витрати операційної діяльності», у кореспонденції з яким використовується відповідний рахунок, на якому обліковуються цінні папери.

При відображенні недостач цінних паперів у податковому обліку треба враховувати спеціальні «ціннопаперові» правила обліку, встановлені п. 7.6 Закону про прибуток.

На думку ДПАУ, витрати на придбання цінних паперів можуть обліковуватися лише після отримання доходів від їх відчуження (лист ДПАУ від 14.05.2005 р. №9265/7/15-1117, див. «ДК» №29/2005). Якщо підприємство дотримується такої самої думки і витрати на придбання цінних паперів не відображалися у складі «ціннопаперових витрат», то жодних коригувань робити не треба, ці витрати так і не будуть відображені. Автор вважає, що витрати на придбання цінних паперів відображаються у відповідному рядку додатка К3 відразу за правилом першої події без очікування доходів від їх відчуження, бо п. 7.6 Закону про прибуток не містить будь-якого обмеження чи умови відображення «ціннопаперових» витрат. Якщо платник податку готовий обстоювати таку позицію і відобразив «ціннопаперові» витрати вже у момент придбання цінних паперів, то «ціннопаперові» витрати доведеться зменшити, адже вони не використані у госпдіяльності підприємства.

Оскільки, відповідно до пп. 3.2.1 Закону про ПДВ, випуск, емісія та продаж за кошти цінних паперів не є об’єктом оподаткування, то податковий кредит під час придбання цінних паперів не формувався. У зв’язку з цим немає потреби коригувати податковий кредит під час їх списання.

Приклад 5 Підприємство у 2008 році придбало простий вексель номіналом 12000 грн за 10000 грн. Внаслідок інвентаризації встановлено недостачу цього векселя. Бухгалтерський та податковий облік показано у таблиці 4.

Таблиця 4

Відображення в обліку недостачі векселя

№ з/п
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік*
Д-т
К-т
ВД
ВВ
1.
Перераховано передоплату за вексель
377
311
10000
-
10000
2.
За актом приймання-передачі оприбутковано вексель
352
377
10000
-
-
3.
Встановлено недостачу векселя
977
072
352
-
10000
10000
-
-10000
4.
Після закінчення строку позовної давності списано суму недостачі
-
072
10000
-
-
* «Ціннопаперові» доходи і витрати (рядок 3.2 додатка К3).

Василь МАРЧЕНКО, аудитор

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Що нового Частковий перегляд статті (тільки початок)
Життя :: Практика
Чи подавати цього року декларацію про прибуток за 11 місяців
ДПАУ виявлятиме шахраїв
Як можна отримати дозвіл на виконання підготовчих та будівельних робіт...

В рубриці: 


Акт перевірки як податкова інформація Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 37 (15.9.2014) :: Суть справи :: Практика
Останні роки спори щодо законності запитування податковими органами підтвердної первинки більш-менш угамувалися. Та ось законотворці уточнили вимоги до запиту, а податкова змінила посилання на підстави для нього. Тож вчимося читати закон заново. ...

Адміноскарження: ключові аспекти Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 37 (15.9.2014) :: Суть справи :: Практика
Оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення вже стало недоброю традицією нашого бізнесу. Часто власники та керівники підприємств оминають адміністративне оскарження, віддаючи перевагу судовому розгляду. Проте при розумному використанні а...

0.107479