ru ua
 
 Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на июль)

загрузка...



Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу


повідомлення
короткий зміст



Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Школа бухгалтера № 6 (27.3.2006)
Практика

Списання простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості «спрощенцями»

Продовження. Початок див. у «ШБ» № 5/2006 р.

Сьогодні ми розглянемо на прикладах різні варіанти списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Безнадійна дебіторська заборгованість


ПРИклад 1

Підприємство-єдиноподатник, платник ПДВ, одержало товари (роботи, послуги) на суму 1200,00 грн. і за них не розрахувалося. Термін позовної давності минув. Кредитор не може пред’явити ніяких претензій.

У бухгалтерському обліку одержання товарів (робіт, послуг) можна відобразити проводками:

Д-т 20 (22, 23, 28, 91, 92, 93, 94, 84) К-т 631 1000,00 грн. і на суму ПДВ — Д-т 641 К-т 631 200,00 грн.

При списанні безнадійної кредиторської заборгованості буде зроблена бухгалтерська проводка:

Д-т 631 К-т 717 1200,00 грн.

До 31.03.2005 р. здійснювалася проводка Д-т 641 К-т 717 200,00 грн. — «червоне сторно» на суму коригування ПДВ. Починаючи з 31.03.2005 р. можливість відкоригувати раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ уже відсутня.


В цій ситуації підприємство-єдиноподатника хвилює питання, включати суму 1200,00 грн. до об’єкту оподаткування чи ні.

В Указі № 746 про це нічого не говориться. В той же час відповідно до п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, затвердженого Наказом ДПА України від 12.10.99 р. № 554 (далі — Порядок № 554), у графі 6 «Загальна сума виручки і позареалізаційних доходів» відображаються всі надходження, отримані на поточний рахунок і до каси суб’єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, що належать суб’єкту малого підприємництва і реалізовані у звітному (податковому) періоді, а також позареалізаційні доходи і виручка від іншої реалізації. До позареалізаційних доходів належить, зокрема, списана кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув.

У численних роз’ясненнях і коментарях податкові органи вважають, що сума списаної кредиторської заборгованості повинна обкладатися єдиним подат­ком. Вважаємо цю думку помилковою, тому що вона суперечить ст. 1 Указу № 746, де мова йде про виручку від реалізації (нехай навіть у вигляді позареалізаційних доходів). Проте, при такому списанні до каси підприємства або на поточний рахунок нічого так і не потрапляє.

Зазначимо, що податкові органи суперечать самі собі. Наприклад, вони вважають (і правильно вважають), що отримана безповоротна допомога у вигляді будь-яких товарно-матеріальних цінностей і основних фондів не обкладається єдиним податком! А тут практично те саме: кредиторська заборгованість стала безнадійною, тому що товарно-матеріальні цінності виявилися безоплатно отриманими.


ПРИклад 2

Підприємство на загальній системі оподаткування отримало товари (роботи, послуги). Потім перейшло на сплату єдиного податку. За отримані товари (роботи, послуги) не розрахувалося. Термін позовної давності минув.

Тому що списання безнадійної кредиторської заборгованості відбувається, коли підприємство застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, то ніяких податкових наслідків уже немає. Всі докази цьому наведені в прикладі 1.


ПРИклад 3

Підприємство, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, отримало товари (роботи, послуги). Потім перейшло на загальну систему оподаткування. Із кредитором підприємство не розрахувалося. Строк позовної давності минув.

Варіантів розвитку подій може бути два.

Перший: кредитор не приймає ніяких дій. У цьому випадку сума безнадійної кредиторської заборгованості повинна збільшити валові доходи підприємства в тому податковому періоді, в якому минає термін позовної давності на підставі п. 4.1.6 Закону про прибуток.

Другий: кредитор вживає заходів зі стягнення кредиторської заборгованості в претензійному порядку. В цьому випадку підприємство зобов’язане виконувати вимоги ст. 12 Закону про прибуток з коригування валових доходів і валових витрат з того податкового періоду, в якому воно перейшло на загальну систему оподаткування.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 12.1.5 Закону про прибуток платник податку - покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної в порядку досудового врегулювання суперечок, судом або за виконавчим написом нотаріуса, в податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або учинения нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом «а» цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не дав відповідь на претензію, направлену продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом «б» цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього, відповідно до закону заходи для примусового стягнення боргу, чи ні.

Зазначене в цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється щодо заборговано­сті (її частини), що погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами «а» або «б» цього підпункту.

Якщо в наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частину) за результатами податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат відповідно до підпункту 12.1.1 цього пункту або відшкодована за рахунок страхового резерву відповідно до пункту 12.3 цієї статті, що визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання відповідно до умов світової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов’язання як покупця, так і продавця, у зв’язку з таким визнанням.

Слід зазначити, що поки йде процес врегулювання суперечки, в бухгалтерському обліку кредиторська заборгованість залишається несписаною. В декларації з податку на прибуток відображається тільки збільшення валових доходів або ж збільшення валових витрат.

До 31.03.2005 р. податок на додану вартість відображався відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ:

- податкові зобов’язання збільшувалися при збільшенні валових доходів:

Д-т 643 К-т 641;

- податковий кредит відображався при погашенні кредиторської заборгованості та збільшенні валових витрат:

Д-т 641 К-т 643.

Але цей пункт після внесення змін до Закону про ПДВ був виключений. Починаючи з 31.03.2005 р., немає можливості відкоригувати раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ.


ПРИклад 4

Кредиторська заборгованість виникла у пвдприємства-єдиноподатника внаслідок одержання авансової передоплати, по якій не були поставлені товари (роботи, послуги).

Підприємство відразу з отриманої суми сплачує єдиний податок.

Одержання авансової передоплати в бухгалтерському обліку може бути відображено так:

1) Д-т 311 К-т 681 (631, 685) 1200,00 грн.;

2) Д-т 643 К-т 641 200,00 грн. (для ставки єдиного податку 6%).

Після закінчення терміну позовної давності, коли кредиторська заборгованість не стягнена і стала безнадійною до 31.03.2005 р., робилися наступні проводки:

Д-т 681 (631, 685) К-т 717 1200,00 грн.;

Д-т 643 К-т 641 200,00 грн. — методом «червоного сторно» коригувалися податкові зобов’язання.

Але оскільки пункт 4.5 Закону про ПДВ виключений, то з 31.03.2005 р. не існує можливості відкоригувати раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ. У цьому випадку проводки варто складати наступні:

Д-т 681 (631, 685) К-т 717 1200,00 грн.;

Д-т 949 К-т 643 200,00 грн.

Тому що підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування, то в нього немає «обов’язковості» списання безнадійної кредиторської заборгованості відразу після закінчення терміну позовної давності, адже валові доходи його не стосуються.


ПРИклад 5

Кредиторська заборгованість виникла в підприємства, що працює на загальній системі оподаткування внаслідок одержання авансової передоплати. Потім підприємство перейшло на спрощену систему оподаткування. Строк позовної давності минув. Заборгованість залишилася нестягненою.

До 31.03.2005 р. бухгалтерський облік при списанні такої безнадійної кредиторської заборгованості відрізнявся залежно від обраної ставки єдиного податку.

При ставці єдиного податку 6% списання оформлялося проводками:

Д-т 681 (631, 685) К-т 717;

Д-т 643 К-т 641 «червоне сторно» на суму коригування ПДВ.

При ставці єдиного податку 10% списання оформлялося записами:

Д-т 681 (631, 685) К-т 717;

Д-т 949, 84 К-т 643 без відображення розрахунків з ПДВ з бюджетом.

Оскільки пункт 4.5 Закону про ПДВ виключений, то з 31.03.2005 р. не існує можливості відкоригувати раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, і незалежно від того, яку ставку єдиного податку застосовує підприємство, варто робити проводки:

Д-т 681 (631, 685) К-т 717 1200,00 грн.;

Д-т 949 К-т 643 200,00 грн.


ПРИклад 6

Кредиторська заборгованість виникла у підприємства-єдиноподатника внаслідок одержання передоплати. Безнадійною така заборгованість стала, коли підприємство перебувало на загальній системі оподаткування.

Якщо до підприємства не застосовувалися заходи щодо повернення цієї заборгованості, то відповідно до пп. 4.1.6 Закону про прибуток, воно зобов’язано збільшити валові доходи на суму списаної заборгованості:

Д-т 681 (631, 685) К-т 717 валові доходи;

До 31.03.2005 р. мала місце проводка Д-т 643 К-т 641 «червоне сторно» на суму ПДВ.

З 31.03.2005 р. пункт 4.5 Закону про ПДВ виключений, і не існує можливості відкоригувати раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, тому варто робити наступні проводки:

Д-т 681 (631, 685) К-т 717 1200,00 грн.;

Д-т 949 К-т 643 200,00 грн.


Як бачимо, має місце «подвійне» оподаткування, що виходить внаслідок зміни системи оподаткування. Спочатку сума отриманої передоплати буде в момент її одержання обкладатися єдиним податком, а потім при списанні безнадійної кредиторської заборгованості на загальній системі оподаткування ця сума збільшить валові доходи підприємства.

Якщо до підприємства застосовуються заходи щодо стягнення кредиторської заборгованості, то варто чекати закінчення розглядів. Якщо заборгованість необхідно буде погашати, то тоді можна розраховувати хоча б на валові витрати. Якщо заборгованість визнають безнадійною, вона списується на збільшення валових доходів. Ст. 12 Закону про прибуток для цієї ситуації врегулювання безнадійної кредиторської заборгованості не застосовується.

От ми і розглянули всі можливі варіанти оподат­кування при списанні безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості, коли вони виникають у підприємств, що працюють на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Наявність таких заборгованостей необхідно враховувати при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну і навпаки.

Анатолій Кривошеєв

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Практика оподаткування – єдиний податок Частковий перегляд статті (тільки початок)
Практика
Продовження. Початок див. у «ШБ» № 21, 22, 23/2005 р., № 1, 2, 3, 4, 5/2006 р. Звітність по єдиному податку Форма звіту суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку), (да...

В рубриці: 


Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.
Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службове відрядження – це поїздк...

Доставка товару покупцям Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...

0.542631