ru ua
 

 Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на ноябрь)





Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу




Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Школа бухгалтера № 23 (10.12.2007)
Урок права

Інкотермс — це просто та зручно

Мабуть, про існування «Інкотермс» чули усі. Було б непогано навчитися використовувати цей нормативний документ в процесі укладення та виконання господарських договорів, адже це справді зручно.

Міжнародні правила щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (далі — Інкотермс) застосо­вуються для визначення умов зовнішньоекономічних договорів поставки (купівлі-продажу). Але їх використовують і при внутрішньодержавних поставках, особливо останнім часом. Активне застосування Інкотермс при укладанні договорів «внутрішньої» поставки зумовлено, насамперед, тим, що цього вимагає Господарсь­кий кодекс України (ч. 4 ст. 265). Проте можемо запевнити, що невиконання вимог цієї норми, принаймні при внутрішньодержавній поставці, жодним чином не позначиться на юридичній силі договору. Тобто застосування Інкотермс — це справа добровільна.

Зі свого досвіду можу сказати, що використовувати Інкотермс у «внутрішніх» договорах доцільно та дуже зручно. Поясню, чому.

Умови поставки можна сформулювати традиційно: «Поставка здійснюється на умовах самовивозу товару покупцем зі складу постачальника за адресою: м. Київ, вул. Миру, 5. Транспортування товару, його навантаження та розвантаження здійснюються Покупцем за його рахунок. Право власності на товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до Покупця з моменту отримання ним товару на складі Постачальника» і т.д. Але ці ж самі умови можна викласти лаконічніше із застосуванням Інкотермс: «Поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад Постачальника за адресою: м. Київ, вул. Миру, 5)».

Інкотермс було розроблено Міжнародною торговою палатою (далі — МТП) у 1936 році і з того часу документ неодноразово переглядався. Остання версія документа — Інкотермс-2000.

Інкотермс являє собою уніфікований звід термінів, за кожним з яких стоять певні умови, права і обов’язки сторін договору поставки (купівлі-продажу). Оскільки терміни уніфіковані та передбачають досить чітко визначені права та обов’язки сторін договору, посилання на Інкотермс в договорі поставки зменшує ризик юридичних ускладнень, пов’язаних з неоднозначним тлумаченням умов договору.

Інкотермс-2000 містить тринадцять термінів. Але коли йдеться про звичайну внутрішньодержавну поставку, застосуванню підлягають переважно п’ять з них, з якими ми і познайомимо читача. Ось терміни (умови поставки), які слід запам’ятати: EXW, FCA, CPT, CIP, DDU. Роз’яснимо коротко значення кожного з них.

EXW (франко-завод). Ця умова поставки покладає мінімальні обов’язки на постачальника та максимальні — на покупця. Якщо поставка відбувається на умовах EXW, то покупець повинен сам приїхати за товаром та забрати його зі складу постачальника чи іншого обумовленого місця. Постачальник повинен тільки надати покупцеві можливість забрати товар (наприклад, відкрити склад та вказати на товар). Постачальник не зобов’язаний навіть допомагати покупцеві у навантаженні товару на транспортний засіб. Цілком очевидно, що постачальник за таких умов пос­тавки не несе жодних транспортних витрат та не компенсує витрати покупцеві.

FCA (франко-перевізник). Ця умова поставки передбачає обов’язок постачальника передати товар перевізнику (транспортній організації), якого найняв покупець, або ж передати його іншій особі, що призначена покупцем. Передача товару відбувається в місці, визначеному в договорі. Послуги перевізника оплачує покупець. Характерно, що обов’язок постачальника щодо поставки товару вважається виконаним в момент передачі товару перевізникові. Це означає, в свою чергу, що постачальник не несе відповідальності перед покупцем за можливу втрату чи пошкодження товару під час його перевезення або згодом. Таку відповідальність перед покупцем несе перевізник (за наявності його вини). Якщо ж товар було знищено чи пошкоджено випадково (без вини перевізника), несприятливі наслідки цього лягають на покупця.

CPT (фрахт/перевезення оплачено до...) та CIP (фрахт/перевезення та страхування оплачено до...) Зазначені умови поставки передбачають обов’язок постачальника замовити транс­портування товару покупцеві (укласти договір з перевізником та оплатити його послуги) та передати товар перевізнику. Як і у випадку з FCA, при поставці на умовах CPT та CIP основний обов’язок постачальника вважається виконаним в момент передачі товару перевізнику. Аналогічним чином вирішується питання переходу права власності, а отже і ризиків щодо товару.

Умова СІР порівняно із СРТ передбачає додатковий обов’язок постачальника — застрахувати товар на користь покупця на випадок його втрати чи пошкодження під час перевезення. Постачальник зобов’язаний забезпечити страхування товару з мінімальним покриттям.

DDU (поставка без сплати мита...) Якщо термін EXW покладає на постачальника мінімальні обов’язки, то термін DDU — максимальні. Тільки умова поставки DDP передбачає ще більший обсяг обов’язків постачальника, проте ці обов’язки стосуються митних та інших «імпортних» платежів, що для внутрішньодержавної поставки є неактуальним.

Постачальник, при поставці на умовах DDU, зобов’язаний доставити товар та передати його покупцеві, відповідаючи за товар аж до моменту передачі покупцю в обумовленому місці призначення.

Відображаючи в договорі той чи інший з названих термінів, завжди необхідно конкретизувати місце виконання зобов’язання. Наприклад, якщо поставка здійснюється на умовах самовивозу, недостатньо буде відобразити в договорі обраний термін (EXW), а необхідно зазначити ще і місце поставки (адресу, за якою покупець повинен з’явитися для отримання товару). Відповідно, при поставці на умовах FCA треба зазначати місце, в якому постачальник повинен передати товар перевізнику. При обранні термінів CPT, CIP та DDU необхідно вказувати адресу кінцевого пункту призначення (доставки) товару.

Тому що нині існує кілька редакцій Інкотермс, які можуть застосовуватися суб’єктами господарювання, радимо вказувати в договорі конкретну його редакцію. Ось стандартне формулювання, яке доцільно відобразити в договорі: «Умови поставки викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов’язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, які випливають із умов цього Договору».

Корисно пам’ятати, що сторони, використовую­чи Інкотермс, можуть конкретизувати чи навіть змінювати розподіл прав та обов’язків за договором поставки. Саме для цього ми і пишемо в договорі, що умови поставки викладені згідно Інкотермс, але з урахуванням особливостей, передбачених самим договором. Наведемо приклад.

ПРИклад 1

Термін EXW передбачає, що постачальник зобов’язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб. Проте, як це безпосередньо передбачено Інкотермс, сторони можуть окремим застереженням в договорі покласти на постачальника обов’язок щодо завантаження товару.

Не завжди при укладанні договору сторони знають, на яких умовах поставлятиметься товар. Особливо, якщо це «довгограючий» договір. Що ж, в такому випадку умови (базис) поставки можна обумовлювати не в основному тексті договору, а в специфікації, додатковій угоді або навіть у заявці покупця на поставку конкретної партії товару1. Жоден контролюючий орган не має права втручатися в договірне регулювання сторонами умов поставки та пред’являти претензії у зв’язку з відсутністю в основному тексті договору базису поставки.

Відсутність в договорі умов про базис поставки може мати небажані наслідки лише для сторін договору, якщо між ними виникнуть суперечки відносно досягнутих домовленостей.

1 Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту). У ч. 2 ст. 642 кодексу зазначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію, в межах строку для відповіді відповідно до вказаних у пропозиції умов вчинила дію (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Отже, якщо покупець надіслав заявку на придбання партії товару і вказав у заявці базис поставки, а постачальник відпустив йому товар на запропонованих умовах, домовленість вважається досягнутою навіть без підписання додаткової угоди чи специфікації.

Дмитро Гарний, юрист

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



У відрядження за кордон з відпустки Частковий перегляд статті (тільки початок)
Повторення вивченого
І наші директори поводяться на довірених їм підприємствах як вдома. А про іноземних і говорити не доводиться. Директор українського підприємства (громадянин Німеччини) відправився у відпустку до себе на батьківщину, а відтіля за запрошенням за...

В рубриці: 


Строковий трудовий договір Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Урок права
У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо...

Використання підприємством чужих автомобілів Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 20 (19.5.2008) :: Урок права
У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, таких, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор...

0.339796