ru ua
 

 Актуально!




Ближайшие семинары :
Больше семинаров...
(план-график на октябрь-ноябрь)





Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: профіль :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів
 : загалом по порталу




Курсы валют на PROext
Межбанковские курсы валют

Школа бухгалтера № 14 (25.7.2005)
Практика

Розрахунок ліміту каси

В № 13 "Школи бухгалтера" ми говорили про те, що відповідно до "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. за № 637 (далі - Положення № 637), визначення перевищення або неперевищення підприємством ліміту каси повинне здійснюватися з урахуванням перевищення граничної суми розрахунків готівкою однієї юридичної особи з іншою, якщо така подія мала місце (докладніше дивися "ШБ" № 13/2005 стор. 32). В зазначеній публікації ми згадали і про те, що відповідно до Положення № 637 тепер розрахунок ліміту каси підприємства здійснюють самостійно. У зв’язку із цим з’явилися побажання читачів продовжити цю тему і розповісти докладніше про порядок розрахунку ліміту каси і оформлення такого розрахунку документально.

Чесно кажучи, мене таке прохання нашої читачки спочатку здивувало. Мені здавалося, що це так просто визначити ліміт каси. Але потім, коли я довідався про ту ситуацію, що склалася на підприємстві, і про ті суми штрафів, які банк намагається пред’явити підприємству, визнавши розрахований ним ліміт завищеним, то зрозумів що справа серйозна. Адже банк дійсно тепер (за Положенням № 637) має право визнати ліміт каси, визначений підприємством, невірним:

Якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, …, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Про процедуру

Почнемо з того, що Положенням № 637 розуміється під лімітом каси:

Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, яка може лишатися в касі у позаробочий час (по закінченні робочого часу - авт.).

В свою чергу, під готівкою розуміється:

- грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

А от тепер безпосередньо про неї, про процедуру. Необхідно зазначити, що по розрахунках ліміту каси після набрання чинності Положення № 637 процедура принципово змінилася.

Якщо раніше, в 2004 році, банк встановлював ліміт каси за попередньо складеним підприємством і переданим до банку розрахунком ліміту каси (в результаті підприємство мало відповідний банківський (затвердженим банком) документ, що визначав ліміт каси підприємства). То тепер, в 2005 році, оскільки вже підприємство самостійно визначає і затверджує ліміт своєї каси, йому (підприємству) необхідно це оформити відповідним наказом. А це, в свою чергу, вимагає призначення відповідальних за визначення ліміту каси, а також відповідального, який має стежити за тим, щоб установлений ліміт каси відповідав реальним потребам підприємства в готівці, та у випадку виникнення невідповідності ініціював перегляд ліміту каси.

Установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об’єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Неважко догадатися, що таким відповідальним, як правило, є головний бухгалтер підприємства, на якого наказом керівника і покладається обов’язок з визначення ліміту каси. Нерідко підприємства, які здійснюють торгівлю або надають послуги або роботи з оплатою їх готівкою, залучають до визначення, а найголовніше - до контролю відповідності ліміту каси реальним потребам підприємства, керівників торговельних або виробничих підрозділів (точок) підприємства. В такому випадку наказом керівника створюється комісія, до якої в обов’язковому порядку включається головний бухгалтер підприємства.

Якщо раніше (в 2004 р.) складання і подання до банку розрахунку ліміту каси сприймалося як подання ще однієї звітності і це було винятково "проблемою" бухгалтера, то тепер, коли центр відповідальності перемістився з бухгалтера на керівника, якому не просто необхідно підписати черговий розрахунок, на підставі якого банк буде затверджувати ліміт, а взяти на себе відповідальність за затвердження ліміту, дещо все-таки змінилося.

Керівники підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог цього Положення щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, що зазначені в розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Отже, у випадку чергового визначення ліміту каси відповідальний за це працівник підприємства (комісія) на підставі здійснених розрахунків визначає ліміт каси та вказує його в доповідній записці (протоколі засідання), підписує його і передає керівнику підприємства. Керівник підприємства окремим наказом затверджує ліміт каси. Після цього головний бухгалтер підприємства оформляє "Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі" (далі - Розрахунок), затверджений Положенням № 637, підписує його сам, підписує його в керівника і подає до обслуговуючого його банку.

Якщо здійснюється перегляд ліміту каси, то відповідальний за відповідність ліміту каси реальним потребам підприємства в готівці працівник (комісія) в доповідній записці (протоколі засідання) повідомляє керівника підприємства (обґрунтовуючи відповідними розрахунками) про необхідність зміни ліміту каси із зазначенням нового ліміту каси. Далі процедура повторюється - наказ керівника, оформлення Розрахунку та подача його до банку.

Необхідно зазначити, що при наявності в підприємства окремих структурних підрозділів для них визначається та затверджується окремий ліміт каси.

… відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.

Процедура при цьому така сама, як і по головному підприємству.

Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. … Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Про порядок розрахунку

Залишок (певна сума) готівкових коштів у касі, що необхідний підприємству для нормального здійснення своєї діяльності, залежить від двох параметрів:

1) строків здачі підприємством готівкової виручки до обслуговуючого його банку для її зарахування на рахунок підприємства;

2) обсягу надходження готівкової виручки.

- готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.;

Що стосується строків здачі коштів до банку, то їхній вплив на розрахунок ліміту каси наступний:

1) якщо виручка здається до банку щодня, то ліміт каси має дорівнювати сумі, якої достатньо:

а) для підприємств, що здійснюють роздрібний продаж товарів, робіт або послуг і одержують готівкову виручку, - для забезпечення нормального, бездефіцитного початку здійснення розрахунків з покупцями і покриття господарських витрат підприємства, які можуть виникнути в нього протягом робочого дня;

б) для підприємств, що не здійснюють роздрібний продаж товарів, робіт або послуг і не одержують готівкову виручку, - для забезпечення покриття господарських витрат підприємства, які можуть виникнути в нього протягом робочого дня;

2) якщо виручка здається не щодня, то ліміт каси визначається, виходячи із середньоденної суми виручки, визначеної з Розрахунку за ту кількість робочих днів, за яку виручка буде здаватися в касу.

Приклад 1

Торговельне підприємство має розрахункову середньоденну виручку в сумі 10000,00 грн. Для забезпечення нормальних розрахунків з покупцями по трьом торговельним точкам, що в нього є, йому необхідно мати на початок робочого дня залишок у касі в сумі 3000,00 грн. Середньоденна витрата готівкових коштів на господарські потреби підприємства дорівнює 500,00 грн. Визначимо ліміт каси підприємства за умови, що виручка ним здається до банку:

а) щодня;

б) один раз на три дні.

Ліміт каси при варіанті "а": 3500,00 грн. (3000,00 грн. + 500,00 грн.).

Ліміт каси при варіанті "б": 30000,00 грн. (10000,00 грн. х 3 дні).

Перше, на що хотілося б звернути вашу увагу, - це те, що при варіанті "а" ми не враховуємо можливі потреби підприємства на видачу заробітної плати, оскільки такі виплати повинні забезпечуватися коштами, отриманими в банку або за рахунок виручки, але не за рахунок залишку коштів у касі.

Друге. По варіанту "а" цілком можливо, відповідно до вимог Положення № 637, встановлення ліміту каси в сумі 10000,00 грн. (середньоденної готівкової виручки підприємства), але все-таки це буде завищений ліміт каси, що, може, і дає більшу волю підприємству по операціяях з готівкою, але в той же час ставить перед ним проблеми забезпечення збереження цих коштів. Що краще - вирішувати підприємству.

Відповідно до вимог Положення № 637 строки здачі виручки до банку підприємству необхідно погоджувати з банком, а банк при визначенні таких строків має керуватися наступним:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки і готівка здається до банків (а за відсутності банків - до операторів поштового зв’язку), - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків чи операторів поштового зв’язку, - не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.

Визначення обсягу надходження готівкової виручки, а точніше, середньоденної суми виручки, викликало найбільшу кількість питань. Здійснюється такий розрахунок у наступному порядку.

По-перше, підприємство має визначитися з періодом, за який будуть братися дані для розрахунку середньоденної виручки. Відповідно до вимог Положення № 637 це повинні бути три місяці підряд за останні 12 місяців роботи підприємства перед періодом, на який здійснюється визначення ліміту каси. Про які місяці йде мова? Практика показує, що банки під місяцями розуміють календарні місяці, хоча це в Положенні № 637 точно не визначено. Отже, щоб не сперечатися з банком, беремо три календарних місяці з останніх дванадцяти, найбільш значних за обсягами надходження готівки до каси підприємства.

По-друге, визначаємо те, що включається до суми, як сказано в Розрахунку: "Готівкової виручки (надходжень до каси...)" (далі - готівкові надходження). І відразу ж виникає питання, що ж рахувати, адже готівкова виручка і надходження до каси - це різне. В Положенні № 637 є уточнення тільки щодо коштів, одержуваних з банку, які не включаються до суми готівкових надходжень. Але до каси надходять не тільки кошти з банку і виручка. Як бути з іншими готівковими надходженнями? Включати їх до суми чи ні? Знову ж, виходячи з практики, робимо наступні висновки - до суми готівкових надходжень не включаються:

1) кошти, отримані з банку, незалежно від їхнього призначення;

2) надходження з інших кас підприємства. Так називані внутрікасові обороти, коли підприємство або його структурний підрозділ, по якому визначається ліміт каси, має кілька кас (основну, кілька оперативних), і з однієї каси гроші передаються до іншої, то по цій (інший) касі, до якої такі кошти надійшли, вони не вважаються для цілей визначення ліміту каси надходженням і не включаються до суми готівкових надходжень за три розрахункових місяці;

3) кошти, повернуті до каси підзвітною особою, як невикористані за призначенням, але за умови, що ці кошти раніше були отримані такою підзвітною особою з каси підприємства, а не поштовим переказом, за карткою або якимось іншим способом;

4) всі повернення до каси раніше помилково (незалежно від причини) виданих з каси коштів, які були перед цим отримані з банку для здійснення такої виплати і підлягають поверненню на рахунок або отримані на рахунок у вигляді виручки. Адже фактично ці кошти, повернуті до каси, вже були враховані як готівкові надходження в момент їхнього одержання з банку або у вигляді виручки, а крім цього, це надходження до каси (повернення) - результат помилкової видачі, отже, необхідно не враховувати ні видачу, ні надходження.

Після того, як ми виключили з суми готівкових надходжень всі зазначені вище надходження до каси підприємства, ми повинні здійснити ще один розрахунок, без якого не можна визнати визначену нами суму готівкових надходжень вірною. Необхідно з отриманої суми надходжень відняти всі повернення виручки та інших надходжень до каси, що ввійшли до цієї суми, оскільки фактично вони надходженнями, як такими, не є.

Наступний момент, на який необхідно звернути увагу, - це підсумовування готівкових надходжень в зазначеному вище порядку по всіх касах підприємства або його структурного підрозділу, по якому визначається окремий ліміт каси. Тобто, якщо на підприємстві є дві каси, але ліміт каси визначається один (загальний), то необхідно підсумувати готівкові надходження по цих двох касах у зазначеному вище порядку за відповідні три місяці (причому, і для першої, і для другої каси ці три календарних місяці повинні бути однакові).

По-третє, визначаємо кількість днів, на які необхідно розділити отриману суму готівкових надходжень. Кількість днів має дорівнювати кількості календарних днів, що припадають на відповідні три місяці, за які підраховувалася сума готівкових надходжень до каси, в які виручка могла надійти до каси підприємства. Звертаємо вашу увагу - не дні, в які були готівкові надходження до каси, а ті дні, в які такі надходження могли бути. Тобто до суми днів включаються всі робочі дні каси (саме каси, а не підприємства, оскільки підприємство в цілому могло не працювати, а каса могла здійснювати приймання коштів від покупців і замовників) і навіть ті, в які сума надходжень дорівнює нулю.

Приклад 2

Припустимо, що за підсумками роботи за березень, квітень і травень 2005 року підприємство "Гермес" мало наступні дані про надходження та видачу готівкових коштів до каси (дивися 1).

Таблиця 1

Прихід
Витрата
Джерело надходження та призначення коштів, що надійшли
Сума,
грн.
Куди (кому) платіж і його призначення
Сума,
грн.
Виручка від покупців
100000,00
Здано до банку
101000,00
З банку на заробітну плату
30000,00
Видано заробітну плату
29200,00
З банку на потреби на відрядження та госппотреби
7000,00
Видано на відрядження та госппотреби
7000,00
Повернення коштів на відрядження
500,00
Повернення покупцям за повернутий товар
400,00
Повернення зайво виданої заробітної плати
300,00
   
Разом прихід:
137800,00
Разом витрата:
137600,00

З урахуванням того, що кількість днів, за які виручка могла надійти до каси підприємства за період з березня по травень включно, дорівнює 89 днів, середньоденне готівкове надходження до каси підприємства "Гермес" дорівнює 1119,10 грн. ((100000,00 грн. - 400,00 грн.) / 89 днів).

Далі буде

Андрій Первухін

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Перерахунок податку на транспорт. Зміна ставок Частковий перегляд статті (тільки початок)
Практика
ДПАУ в своєму листі від 25.06.2005 р. № 12718/7/17-2217 надала роз’яснення порядку перерахунку суми податкових зобов’язань і подання уточненої звітності 2005 року з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів для юросіб...

В рубриці: 


Не у відпустку — у відрядження — на конференцію за кордон Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
З роками популярність фірмових виїздів за кордон для проведення нарад, семінарів, корпоративних заходів зростає.
Розглянемо, яким чином оформити зв’язок витрат на подібні заходи, забезпечивши їх «валововитратність».
Службове відрядження – це поїздк...

Доставка товару покупцям Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 22 (2.6.2008) :: Практика
Товар, придбаний покупцем, може бути вивезений ним самостійно або доставлений постачальником. Доставка товару покупцеві може здійснюватися як власним транспортом постачальника, так і за допомогою сторонніх транспортних організацій. При цьому вартість...

0.239842