Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#9 '2000: Практична бухгалтерія - Автоматизація бухгалтерії "1С:Бухгалтерія"

Продовжуємо цикл уроків школи автоматизації бухгалтерського обліку за допомогою програми "1С:Бухгалтерія"
Теми попередніх номерів



Облiк матерiальних цiнностей (крiм товарiв): прихiд, видаток. 7-й урок.

Під час минулих уроків ("ГК" №№42, 43, 46, 47, 49, 51/99, 1/2000, "Дебет-Кредит" 6/2000) ми зрозуміли переваги автоматизованого ведення бухобліку над звичайним, визначили структуру плану рахунків та з'ясували, як пристосувати програму під специфіку саме вашого підприємства, вивчили способи внесення інформації, режими роботи, види операцій. Ми вже знаємо, як вносити залишки для тих підприємств, які вже вели бухгалтерський облік (у новостворених підприємств залишків не буває), а також заповнили список значень субконто.

Під час минулого, четвертого, уроку ми вивчили, як з допомогою програми "1С:Бухгалтерія" зробити на комп'ютері те, що в першу чергу робить бухгалтер - рознести грошові документи по касі і банку. І в п'ятому - розглянули документи, що не формують проводок, проте вкрай необхідні для бухгалтера. Під час шостого уроку ми вчились працювати на комп'ютері із авансовим звітом. Тепер настав час поговорити про облік матеріальних цінностей.

Документи стандартного настроювання пропонують такі варiанти облiку матерiальних цiнностей: сировина облiковується на рахунку 05.01, комплектуючi - на рахунку 05.02, iншi матерiали - на рахунку 05.03, паливо - на рахунку 06.01, запчастини - на рахунку 08.01, МШП - на субрахунках рахунка 12. Для зручностi пошуку в списку документiв кожна група документiв розпочинається з назви матерiальних цiнностей, наприклад:

"Комплектуючi прихiд 60" - прихiд вiд постачальникiв - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, причому як рахунок облiку цих постачальникiв може також використовуватися рахунок 76,

"Комплектуючi прихiд 71" - прихiд через пiдзвiтну особу, цей документ, по сутi, є авансовим звiтом; "Комплектуючi списання" - передача комплектуючих для потреб виробництва (виготовлення готової продукцiї, ремонт основних засобiв чи МШП тощо); "Комплектуючi вiдвантаження" - продаж комплектуючих покупцям (малюнок 1).

У зв'язку з тим, що структура документiв i спосiб формування проводок для облiку рiзних матерiальних цiнностей, перелiчених вище, однаковi, то для прикладу ми розглянемо облiк таких матерiальних цiнностей, як комплектуючi (малюнок 2).

Документ "Комплектуючi прихiд 60" (скорочена назва КППР) має свiй номер, який програма присвоює документу, i цей номер не має нiчого спiльного з номером вхiдної накладної, отриманої вiд постачальника.


Зауваження:
Не потрiбно перенумеровувати документи, прив'язуючись до номера постачальника, адже iснує ймовiрнiсть отримання накладних вiд рiзних постачальникiв з однаковими номерами - і у такому разі програма дозволить записати тiльки першу.

Дата документа - це дата приходу комплектуючих.

У полi "Рахунок кредиту" на початку пропонується субрахунок 60.01. Він призначений для облiку розрахункiв з постачальниками на митнiй територiї України за гривнi без пiльг з ПДВ. Для облiку валютних розрахункiв призначенi 60.02 - "Розрахунки з постачальниками i пiдрядчиками валютнi" та 60.12 - "Розрахунки з постачальниками i пiдрядчиками валютнi невиробничi". Якщо постачальник продає вам матерiальнi цiнностi без ПДВ у зв'язку з тим, що вiн не є платником ПДВ, користується пiльгами статтi 3 чи 5, варто використовувати рахунок 60.05 "Розрахунки з постачальниками i пiдрядчиками без ПДВ".

Якщо ви бажаєте замiнити запропонований 60.01 на iнший субрахунок, наприклад рахунка 76, наберiть потрiбний номер з клавiатури або натиснiть клавiшу F4, i перед вами з'явиться вiкно з планом рахункiв, в якому ви знаходите потрiбний i вибираєте його, натискаючи клавiшу Enter
(малюнок 3).


Рахунок 76 має аналогiчну до 60 структуру субрахункiв, якою бажано користуватися, бо цi вiдомостi враховуються при заповненнi податкової звiтностi.

При заповненнi поля "Постачальник" перед вами з'являється список контрагентiв, де ви за допомогою (малюнок 4), наприклад, швидкого пошуку (набравши перших кiлька букв назви постачальника) вибираєте потрiбного. Якщо ведеться також облiк за документами, то сам контрагент у списку позначений папочкою з хрестиком, коли його вибрати, то вiдкривається ще один список: пiдлеглi документи (малюнок 5). Це можуть бути рахунки, якщо при розрахунках спочатку були заплаченi грошi, або ж накладнi, якщо спочатку отримують матерiальні цiнності, а потiм вже оплату за них. У полi "Постачальник" з'являється елемент з нижнього рiвня аналiтики: накладна або рахунок. А в полi "Назва постачальника" дається довiдково для вас його назва, щоби було зручно вiзуально сприймати створений документ (малюнок 6).

У полi "Рахунок дебету" на початку стоїть 05.02 - ви можете вибрати iнший субрахунок, але робити цього не варто.


Документ "Комплектуючi прихiд 60" описує тiльки прихiд комплектуючих, якi як аналiтика прив'язанi до субрахунка 05.02. Якщо вам потрiбно описати прихiд на iнший субрахунок, скористайтесь iншим документом, бо цей буде працювати некоректно: при заповненнi табличної частини він, незважаючи на номер субрахунка, все одно запропонує вам список субконто "Комплектуючi". Аналогiчно треба працювати з документами, що описують прихiд сировини та iнших матерiалiв.

Прiзвище особи, яка отримувала комплектуючi, ви довiдково проставляєте в полi "Через кого".

Поле "Вид дiяльностi", як ви пам'ятаєте, стосується ПДВ, а тому в запропонованому списку вибираєте позицiю "Дiяльнiсть".

У полi "Вид операцiї" на початку зазначені "Валовi витрати" (малюнок 7). При виборi цього виду програма аналiзуватиме настання першої подiї з точки зору валових витрат i ПДВ. Наприклад, якщо отримано без оплати комплектуючi на суму 120 грн, в тому числі ПДВ - 20 грн, то проводки будуть такими:

Д-т 05.02 К-т 18.Ж1
Д-т 18.Ж1 К-т 60.01 100.0 грн

- собівартість придбаних комплектуючих без ПДВ;

Д-т 67.02 К-т 60.01 20.0 грн

- ПДВ;

Д-т 68.02 К-т 67.02 20.0 грн

- податковий кредит.

Якщо була попередня проплата на суму 30.0 грн, а комплектуючих отримано на 120.0 грн, в тому числі ПДВ - 20.0 грн, то проводки будуть такими:
Д-т 05.01 К-т 18.Ж1
Д-т 18.Ж1 К-т 60.01 75.0 грн

- собівартість придбаних комплектуючих, що відноситься до валових витрат;

Д-т 05.02 К-т 60.01 25.0 грн

- собівартість придбаних комплектуючих, за якими не виникають валові витрати;
Д-т 67.02 К-т 60.01 20.0 грн

- ПДВ від загальної суми придбання;

Д-т 68.02 К-т 67.02 15.0 грн

- податковий кредит.

Якщо ж прихiд комплектуючих був повнiстю попередньо оплачений, то проводки такі:

Д-т 05.02 К-т 60.01 100.0 грн

- собівартість придбаних комплектуючих;

Д-т 67.02 К-т 60.01 20.0 грн

- ПДВ.

Якщо ви виберете такий вид операцiї, як "Звичайна операцiя", то програма аналiзуватиме першу подiю тiльки для ПДВ, а проводки через рахунок 18 не здiйснюватимуться в жодному випадку.

При виборi виду операцiї "ПДВ з прибутку" проводки будуть такими:
Д-т 05.02 К-т 60.01 100.0 грн

- собівартість комплектуючих;
Д-т 81.02 К-т 60.01 20.0 грн

- ПДВ, що відноситься за рахунок прибутку.

Якщо ж ви спробуєте вибрати "Валовi доходи", то програма вiдмовиться створювати проводки i видасть повiдомлення: "Придбання не може бути доходом".


Облiк бартерних операцiй в стандартному настроюваннi не пропонується.

Шапку документа заповнено, тепер необхiдно внести данi до табличної частини.

При заповненнi графи "Вид комплектуючих" вам пропонується вiкно зi списком субконто "Напiвфабрикати i комплектуючi" (малюнок 8). У темi №46/99, стор. 18 ми розглядали принципи побудови аналiтики складу, чи то матерiалів, комплектуючих, готової продукцiї, чи товарів. Нагадаємо тiльки, що склад може бути трирiвневим, тобто комплектуючi можуть бути об'єднанi в групи за тими чи iншими ознаками, а цi групи вiдповiдно - у ще вищi групи.

Вносячи новий елемент до списку субконто "Напiвфабрикати i комплектуючi", напевне, зайвим буде нагадувати про те, що структуру складу необхiдно зберiгати. Елементи цього субконто мають тiльки один параметр - одиницi вимiру, i якщо для кожного нового елемента ви записуватимете цей параметр, то в усiх документах, де фiгуруватиме цей елемент, одиницi вимiру будуть проставлятися автоматично.

Як заповнювати графу "Кiлькiсть" - сумнiвiв не викликає. Надалi ви маєте три можливостi: або ввести цiну без ПДВ - тодi автоматично розрахуються сума без ПДВ, сума з ПДВ та ПДВ, або ввести суму без ПДВ чи суму з ПДВ - тодi автоматично розрахується решта граф. Однак маєте пам'ятати, що у двох останнiх випадках в самому документi ви побачите цiну, заокруглену з точнiстю до двох знакiв, тобто до копiйок, а всi подальшi операцiї з елементом вестимуться виходячи з цiни, що розраховується як сума, подiлена на кiлькiсть з точнiстю до 8 знакiв, причому в документах списання i продажу суми за операцiями з цим елементом будуть вираховуватися з точної цiни i заокруглюватися до копiйок (малюнок 9).

Якщо ви придбали комплектуючi без ПДВ, то в графi "Сума з ПДВ" необхiдно проставити ту ж суму, що i в графi "Сума без ПДВ". Якщо ж спочатку ви заповнюєте графу "Сума з ПДВ", то в графi "ПДВ" проставляєте нуль (малюнок 10).

Документ "Прихiд комплектуючих 71" прямий (скорочена назва КППП), на вiдмiну вiд тiльки що розглянутого, замiсть поля "Постачальник", має поле "Пiдзвiтна особа". У випадку вибору виду операцiї "Валовi витрати" iз зрозумiлих причин документ вважає цей прихiд комплектуючих першою подiєю, а тому створює такi проводки:

Д-т 05.02 К-т 18.ЖJ
Д-т 18.ЖJ К-т 71.01 100.0 грн

- собівартість придбаних комплектуючих;

Д-т 68.02 К-т 71.01 20.0 грн

- податковий кредит з ПДВ.

Формування проводок для iнших видiв операцiй здiйснюється так само, як i в документі "Прихiд комплектуючих 60".

Проте при заповненнi табличної частини iснують вiдмiнностi: автоматично не розраховується сума з ПДВ i ПДВ, адже при оприбуткуваннi комплектуючих вiд пiдзвiтної особи бiльша ймовiрнiсть того, що оприбуткованi цiнностi ПДВ не мiстять. Тому суму з ПДВ і ПДВ потрiбно проставити вручну. Решту сум програма розрахує сама. Після створення документа не забудьте його записати і сформувати проводки.

Списання комплектуючих

Матерiальнi цiнностi, що знаходяться на складах, можуть використовуватися або для потреб виробництва (виготовлення готової продукцiї, ремонт основних засобiв тощо), або для продажу. У першому випадку використовується документ "Комплектуючi списання" (скорочена назва КПСП), в другому - "Комплектуючi вiдвантаження" (скорочена назва КПВВ).

Перед розглядом документiв списання слiд зауважити, що програмою пропонується такий технологiчний ланцюжок.

На рахунку 20.01 облiковуються так званi матерiальнi витрати, тобто тi, що пiдлягають коригуванню з точки зору податкового законодавства, а на 20.02 - тi, які коригуванню не пiдлягають: зарплата, податки, послуги, амортизацiя тощо.

Субрахунок 20.01 містить аналiтику "Готова продукцiя". Це означає, що в момент передачi у виробництво матерiальних цiнностей ви маєте точно знати, на виготовлення якого виду готової продукцiї будуть використанi сировина, комплектуючi. Такий спосiб облiку дасть вам змогу визначати собiвартiсть кожного виду готової продукцiї.

Субрахунок 20.02 аналiтики не мiстить, тобто витрати, накопиченi на ньому, будуть окремим документом розподiленi в кiнцi мiсяця мiж видами готової продукцiї пропорцiйно до матерiальних затрат на кожен вид готової продукцiї.

Всi документи списання мають однакову структуру, тому для прикладу розглянемо списання комплектуючих.

Документ має власний номер, що є унiкальним, i номер, який ви можете йому присвоїти для зручностi облiку в рiзних структурних пiдроздiлах (останнiй програмою не запам'ятовується). Обов'язково потрiбно проставити дату. У полi "Матерiально вiдповiдальна особа" вказується прiзвище комiрника. У рахунку кредиту - 05.02 (малюнок 11).


Ви можете замінити рахунок кредиту будь-яким iншим, проте в цьому випадку документ не буде працювати коректно, тому що при заповненнi табличної частини програма все одно запропонує вам список субконто "Напiвфабрикати i комплектуючi". Це стосується всiх документiв, які описують передачу матерiальних цiнностей у виробництво.

Якщо в рахунку дебету ви виберете 20.01, то активним стане поле "Субконто дебету", i програма вам запропонує список видiв готової продукцiї, з якого необхiдно вибрати один, для виготовлення якого власне i передається у виробництво сировина (малюнок 12).

Ви можете вказати будь-який iнший субрахунок, наприклад 24.01, - якщо комплектуючi переданi для використання в обслуговуваннi машин i механiзмiв. Цим же документом можна скористатися для вiдображення втрат, виявлених при iнвентаризацiї, як дебетовий рахунок, в цьому разі необхiдно проставити рахунок 84 i не забути ручною проводкою сторнувати валовi витрати, якщо втрати комплектуючих перевищують норми, дозволенi чинним законодавством. Не варто вказувати лише дебет 46, бо для вiдображення продажу комплектуючих iснує окремий документ.

При заповненнi табличної частини в графi "Комплектуючi" вказується, який вид комплектуючих передається, i пiсля його вибору програма показує в графi "Цiна" собiвартiсть комплектуючих, що визначається дiленням вартiсного залишку на кiлькiсть залишку (малюнок 13). У графi "Залишок" вказується кiлькiсть наявних на момент створення документа одиниць комплектуючих. Пiсля вказання кiлькостi, що списується, програма розрахує собiвартiсть списаного (малюнок 14).


Програма не дозволить створити документ, якщо списує кiлькiсть бiльшу, нiж вказано в залишку.

У графi "Причина списання" на початку стоїть "Виробничi потреби", однак ви можете записати iнший текст (малюнок 15). Вказаний текст не з'являється в журналi операцiй, проте використовується в друкованiй формi, що створюється цим документом. Якщо ви натиснете кнопку "Документ", то побачите акт на списання комплектуючих з матерiально вiдповiдальної особи, прізвище якої ви вказали в шапцi документа (малюнок 16). Натискаючи кнопочку "Друкувати", ви документ надрукуєте.

Продаж комплектуючих

Для продажу комплектуючих скористайтесь вiдповiдним документом (скорочена назва - КПВВ). Документ має унiкальний номер, за яким записується в журналi операцiй, i власний номер, який програмою не запам'ятовується i використовується для створення друкованої форми. Рахунок кредиту 05.02 з причин, описаних вище, змінювати не треба. В рахунку дебету на початку пропонується 62.04, але ви можете використати iнший бухгалтерський рахунок для облiку покупцiв, які придбали матерiальнi цiнностi.

При заповненнi поля "Покупець" перед вами з'явиться список субконто "Контрагенти", де ви i виберете потрiбного. Якщо при розрахунках з покупцями ви ведете облiк за документами, то пiсля вибору покупця перед вами з'явиться список цих документiв. Якщо вiдвантаження передує оплатi, то необхiдно поповнити список новим елементом: номером i датою тієї накладної, яку ви створюєте. Власне кажучи, кодування документiв - ваша особиста справа, i оскільки це поле - текстове, то в межах дозволеного обсягу можна написати будь-що, головне, щоб через деякий час ви змогли зорiєнтуватися, що ж це була за подiя.

Якщо вiдвантаженню передувала оплата, то в списку документiв вже має стояти рахунок (контракт, будь-яка iнша пiдстава), згiдно з яким проплачувалися кошти, - тоді ви вибираєте цей елемент з нижнього рiвня аналiтики (малюнок 17). Вибрану назву пiдставляєте в поле "Покупець"; назва контрагента-покупця, яка зафiксована на верхньому рiвнi аналiтики, для зручностi вiзуального сприймання створеного документа проставляється в полi "Назва покупця". Для коректного заповнення накладної необхiдно вказати прiзвище особи, яка отримує цiнностi, а також номер i дату доручення, нею поданого. Поле "Вид дiяльностi" стосується, як ви пам'ятаєте, ПДВ, виберіть із запропонованого списку елемент "Дiяльнiсть" (малюнок 18).

При заповненнi табличної частини пропонується список субконто "Напiвфабрикати i комплектуючi". Якщо параметр одиницi вимiру проставлений, то вiн автоматично потрапляє до наступної графи. Пiсля вибору комплектуючих в шапцi документа ви побачите наявний на складi залишок (малюнок 19).

У графах "Цiна складська" i "Цiна складська + ПДВ" довiдково з даних бухгалтерського облiку проставляються вказанi цiни (малюнок 20). Далi вам необхiдно заповнити або графу "Цiна вiдпускна без ПДВ", або "Цiна вiдпускна +ПДВ", решта вiльних граф буде розрахована автоматично.


На вiдмiну вiд документа "Списання комплектуючих", цей документ дозволить вам продати кiлькiсть комплектуючих бiльшу, нiж є в наявностi на складi.

Щоб побачити документ перед друком, натиснiть кнопочку "Документ". Далi процедура вам знайома (малюнок 21).

Документ "Комплектуючi вiдвантаження" аналiзує стан розрахункiв з вибраним покупцем i створює проводки, враховуючи наявнiсть першої подiї щодо виникнення валових доходiв i зобов'язань з ПДВ. Продаж сировини, комплектуючих, матерiалiв, МШП вiдображається на рахунку 46.05 "Реалiзацiя iнша". Якщо вiдвантаження передувало оплатi, то проводки будуть такими:

Д-т 46.05 К-т 05.02

- собiвартiсть вiдвантажених комплектуючих;

Д-т 46.05 К-т 67.02

- ПДВ як 1/6 продажної цiни;
Д-т 67.02 К-т 68.02 - -"-;
Д-т 62.04 К-т 48.A1

- продажна цiна вiдвантажених комплектуючих разом з ПДВ;

Д-т 48.A1 К-т 46.05 - -"-;

За наявностi попередньої оплати проводки слід записати таким чином:

Д-т 46.05 К-т 05.02

- собiвартiсть вiдвантажених комплектуючих;

Д-т 46.05 К-т 67.02

- ПДВ як 1/6 продажної цiни;
Д-т 62.04 К-т 46.05

- продажна цiна вiдвантажених комплектуючих разом з ПДВ.


Вiдобразити продаж як звичайну операцiю, тобто без виникнення валових доходiв, за наявностi першої подiї не вдасться.

Облiк МШП

Прихiд МШП вiд постачальника або через пiдзвiтну особу, продаж МШП зi складу аналогiчнi описаному вище. Інша справа, коли МШП передають у виробництво.

Для переведення МШП зi складу у виробництво з одночасним нарахуванням 50% зносу iснує документ "МШП перевiд до експлуатацiї" (скорочена назва МШПЕ). Поля "Рахунок дебету" i "Рахунок кредиту" пропонує програма, i змінювати їх не потрiбно. У полi "Рахунок витрат" на початку запропонований 20.02, але можна вказати будь-який інший витратний бухгалтерський рахунок, і якщо цей рахунок має аналiтику, як 20.01, то в полi "Субконто дебету" iз запропонованого списку один з елементів аналітики треба буде вказати.

При заповненнi табличної частини ви вибираєте вид МШП зi списку субконто (малюнок 22). Цiна i залишок проставляються програмою, вам залишається тiльки вказати кiлькiсть МШП, що вводяться в експлуатацiю, загальну суму програма розраховуватиме автоматично (малюнок 23).


Програма дасть змогу списати кiлькiсть бiльшу, нiж є в наявностi.

Цей документ створює друковану форму "Накладна на внутрiшнє перемiщення", яку можна побачити, натиснувши кнопочку "Документ", i надрукувати будь-яким вiдомим вам способом.

Цей документ при передачi МШП на загальну суму, наприклад 10 грн, створює такi проводки:

Д-т 12.02 К-т 12.01 10.0 грн

- балансова вартість МШП;

Д-т 20.02 К-т 13.01 5.0 грн

- нарахований знос (в дебетi буде стояти той рахунок витрат, який вказаний у вiдповiдному полi створеного документа).

Для введення МШП в експлуатацiю з нарахуванням довiльної суми зносу (хоч 10%, хоч 100%) iснує документ "МШП перевiд до експлуатацiї зi списанням" (малюнок 24). Вiд описаного вище документа вiн вiдрiзняється тiльки наявнiстю додаткової графи в табличнiй частинi, де, власне, i вказується вiдсоток зносу. Проводки аналогiчнi.

Для передання в експлуатацiю так званого дешевого МШП, який не потрiбно облiковувати за кiлькiстю на рахунку 12.02, iснує документ "МШП списання зi складу" (скорочена назва МШСП).

Для списання МШП з експлуатацiї внаслiдок його повного зношення використовується документ "МШП списання з експлуатацiї" (скорочена назва МШСЕ). При заповненнi шапки документа, крiм унiкального i iндивiдуального номера, дати i прізвища матерiально вiдповiдальної особи, необхiдно вказати, на який рахунок буде донараховуватися знос, тобто 20.01, 20.02, 24.01, 26.01 тощо.

У графi "МШП" вказується вид МШП, що пiдлягає списанню. Програма у вiдповiдних графах покаже цiну (тобто первiсну вартiсть) i кiлькiсть цього МШП на рахунку 12.02. Вам потрiбно буде вказати лише кiлькiсть, що списується. Програма донарахує знос залежно вiд того, яку суму зносу було нараховано на цей МШП при переданнi його до експлуатацiї. У графi "Причина списання" на початку зазначено "Повний знос" - цей текст використовується при складанні акта на списання.

Проводки, що створюються цим документом, такі:

Д-т 20.02 К-т 13.01

- сума донарахованого зносу (може бути 0, якщо при переданнi в експлуатацiю знос нарахували 100%);
Д-т 13.01 К-т 12.02

- первiсна вартiсть МШП.

Звiти по матерiальних цiнностях

Бухгалтеру важливо знати, скiльки комплектуючих, сировини чи МШП має на цей момент пiдприємство, а також скiльки було придбано i витрачено. Для цього необхiдно сформувати оборотно-сальдову вiдомiсть по певному бухгалтерському рахунку. З роздiлу "Звiтнiсть" головного меню виберiть такий звiт як "Оборотно-сальдова вiдомiсть по рахунку" (малюнок 25). У вiкнi, що перед вами вiдкриється, вкажiть певний рахунок (субрахунок) (малюнок 26). Якщо ви хочете звiт по якомусь окремому субконто, вкажiть його, видiливши курсором (спочатку курсор стоїть на першому), i натиснiть кнопку "Сформувати". Якщо потрiбен звiт по всiх субконто, натиснiть кнопку "Сформувати по всiх субконто". У полi "Обробляти пiдлеглi" поставте "пташку".


Звiти видаватимуться за той перiод, який вказано у пiдроздiлi "Розрахунок пiдсумкiв" роздiлу "Звiтнiсть". Можете отримати за мiсяць, квартал чи перiод з початку року: перший квартал, перше пiврiччя, 9 мiсяцiв, рiк (малюнок 27).

Щоб довідатися, коли, вiд кого i за яким документом прийшли матерiальнi цiнностi, скористайтесь таким звiтом, як "Картка субконто" або "Картка рахунка" (малюнок 28). Остання зручнiша, бо додатково можна скоригувати перiод, наприклад, декiлька днiв мiсяця або пiвтора мiсяця в межах кварталу тощо. Отримати картку рахунка можна безпосередньо з оборотно- сальдової вiдомостi по рахунку. Для цього достатньо видiлити назву субконто, що вас цiкавить, i двiчi клацнути правою клавiшею "мишi", при цьому перiод отриманого звiту буде збігатися з перiодом оборотно-сальдової вiдомостi по рахунку (малюнок 29).


Оборотно-сальдову вiдомiсть по рахунку можна отримати безпосередньо з загальної оборотно-сальдової вiдомостi. Для цього видiляєте потрiбний рахунок (субрахунок) i двiчi клацаєте правою клавiшею "мишi": перед вами з'являється вiконечко зi звiтами, що пропонуються програмою по цьому рахунку. Вибирайте потрiбний (малюнок 30).
Компанія "ДИСК" конт. тел.: (0322) 42-61-66 (044) 241-91-23
www.disk.lviv.ua; E-mail: [email protected]


Теми попередніх уроків:

Вступний урок "ГК" №42
Чому і як потрібно автоматизувати бухгалтерію

Перший урок "ГК" №43

Основні елементи, які використовуються у роботі з програмою "1С:Бухгалтерія"

Другий урок "ГК" №№46,47

Настроювання плану рахунків, організація аналітичного обліку
Константи, довідники, план рахунків "ГК" №46

Внесення залишків, заповнення списку значень субконто "ГК" №47

Третій урок "ГК" №49

Термінологія програми, способи внесення інформації, режими роботи, види операцій

Четвертий урок "ГК" №51

Рознесення грошових документів по касі і банку: прибутковий і видатковий ордери, касові валютні документи, банківська виписка

П'ятий урок "ГК" №1/2000

Документи, якi не здiйснюють проводок

Шостий урок "Дт Кт" №6/2000

Авансовi звiти

© 2000 "Дебет-Кредит"
E-mail: debet-kredit@gc.kiev.ua