Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#10 '2000: Практична бухгалтерія - Консультації

3. Чи має право податкова стягувати дебіторську заборгованість, якщо кредитор не має претензій до дебітора?

Чим ризикує покупець, якщо його продавець має заборгованість з платежів до бюджету?

Декретом Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" від 21.01.93 р. №8-93 (ст.1) визначено перелік платежів, на які може бути накладено стягнення у зв'язку з невнесенням їх до бюджету у встановлені строки:

а) податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення.

Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.

У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного законодавства;

б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колективних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України;

в) сум фінансових санкцій, які застосовуються до підприємств, установ, організацій і громадян органами, яким це право надано законодавством.

А статтею 7 Декрету КМУ №8-93 одним із джерел погашення недоїмки передбачено звернення стягнення на суми, які кредитор, що має заборгованість перед бюджетом, повинен отримати від своїх дебіторів. При цьому, відповідно до пункту 29 Інструкції про особливості застосування Декрету КМУ від 21.01.93 р. №8-93, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 листопада 1993 року №84, "звернення стягнення на рахунки дебіторів недоїмника здійснюється податковою інспекцією інкасовими дорученнями за актом звірки між дебітором і недоїмником або за актом зустрічної перевірки, що підтверджує заборгованість. Дата звернення стягнення на рахунок дебітора не може перевищувати місячний термін з дня складання акта.

Стягнуті з дебітора недоїмника суми зараховуються безпосередньо до бюджету або на погашення недоїмок по фондах, обминаючи розрахунковий рахунок недоїмника".

Перш за все, слід зазначити, що таке "розширене" тлумачення положень Декрету КМУ від 21.01.93 р. №8-93 згаданою Інструкцією не конкретизує, за яких умов таке стягнення може відбуватись: яку суму заборгованості податкова може стягнути в бюджет - всю чи в межах податкової заборгованості постачальника і чи поширюються вимоги Інструкції на дебіторську заборгованість, термін сплати якої не настав...

Порядок звернення стягнення на дебіторську заборгованість визначений Указом Президента "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами"

Водночас на сьогодні порядок звернення стягнення на дебіторську заборгованість визначений Указом Президента "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 04.03.98 р. №167/98. Пунктом 11 цього указу передбачено, що "звернення стягнення податкової заборгованості платника податків на суми, які йому належить одержати від дебіторів, здійснюється за розпорядженням органу державної податкової служби у порядку, встановленому статтями 8 і 9 цього указу для стягнення податкової заборгованості з платника податків".

У пункті 8 указу вказано: "У разі непогашення платником податків податкової заборгованості протягом п'яти робочих днів від дня її виникнення органи державної податкової служби на шостий робочий день приймають рішення про припинення операцій по всіх рахунках (за винятком основного) такого платника, крім операцій із спрямування коштів на основний рахунок, до повного погашення податкової заборгованості та надсилають таке рішення до установ банків, у яких обслуговується платник податків, а також інформують у письмовій формі платника податків про прийняте рішення.

Рішення, зазначене у частині першій цієї статті, є обов'язковим до виконання установами банків. За невиконання такого рішення органи державної податкової служби застосовують фінансові санкції у вигляді стягнення з банків у безспірному порядку до державного бюджету сум, у розмірі перерахованих з порушенням цієї вимоги коштів, за рахунок прибутку банків, що залишається після сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Органи державної податкової служби протягом першого робочого дня, що настає за днем погашення податкової заборгованості, надсилають до установ банків відповідні повідомлення. У день одержання такого повідомлення установи банків відновлюють операції за всіма рахунками платника податків".

А пунктом 9 цього указу встановлено, що зміна основного рахунка платника податків, який має податкову заборгованість, здійснюється установою банку тільки за згодою органу державної податкової служби.

ДПА не має права стягувати безпосередньо до бюджету суми дебіторської заборгованості

Як бачимо, наведеним вище нормативом не передбачено, що дебіторська заборгованість повинна бути стягнена до бюджету. На підставі указу №167/98 ДПА може стягнути суму заборгованості до бюджету лише з рахунка недоїмника і лише після того, як дебіторська заборгованість буде спрямована на основний рахунок такого платника. Про це свідчить, зокрема, і Лист Вищого арбітражного суду від 14.10.98 р. №01-8/391 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" (із змінами, внесеними згідно з листом Вищого арбітражного суду від 29.01.99 р.№01- 8/46). На запитання, чи поширюється дія Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. "Про стягнення не внесених у строк податків та неподаткових платежів" на орендну плату за оренду державного майна,ВАСУ відповідає:

"Перелік платежів, на які поширюється дія названого Декрету, визначений статтею 1. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, незалежно від того, до бюджету якого рівня вноситься той чи інший платіж. До того ж, згідно з Законом України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата вноситься орендодавцеві, а не безпосередньо до бюджету".

Це означає, що ДПА не має права стягувати безпосередньо до бюджету суми дебіторської заборгованості, оскільки таке стягнення не передбачене статтею 1 Декрету КМУ від 21.01.93 р. "Про стягнення не внесених в строк податків та неподаткових платежів" і суперечить Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 04.03.98 р. №167/98. Про це свідчить ще одне Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 19.03.98 р. №02-5/98 "Про деякі питання, що виникають у вирішенні спорів, пов'язаних визнанням недійсними рішень органів державної податкової служби та зворотним стягненням списаних ними у безспірному порядку сум", в якому зазначено, що "відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України наймодавець (орендодавець) зобов'язаний передати майно у тимчасове користування наймачеві, тобто орендарю, а останній - сплачувати обумовлену договором орендну плату. Отже, у разі невиконання орендарем свого зобов'язання щодо внесення орендної плати вона підлягає стягненню орендодавцем, а не органом податкової служби (стаття 19 Закону України "Про оренду державного майна").

Що ж до списання коштів з рахунка підприємства на погашення недоїмки і стягнення фінансових санкцій, то у всіх випадках воно має здійснюватися на підставі рішення органу державної податкової служби, підписаного керівником цього органу або його заступником. Інкасове доручення (розпорядження), яке складається відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" не може вважатись рішенням податкового органу, оскільки є розрахунковим документом".

Отже, якщо договірні відносини між дебітором і кредитором продовжуються, договір не розірваний, термін дії його не закінчився, а кредитор не має претензій до дебітора, то стягнення дебіторської заборгованості третьою стороною (податковою інспекцією) буде безпідставним.

Крім того, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" передбачені спеціальні вимоги до застосування державними податковими органами фінансових санкцій і не визначено винятків у випадках звернення стягнення на суми, які підлягають сплаті недоїмнику від його дебіторів, відповідно, і процедура прийняття рішення стосовно дебітора повинна відповідати Інструкції про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПАУ від 20.04.95 р. №28. Таким чином, дебітору, з якого стягується заборгованість, повинен бути пред'явлений примірник рішення, внаслідок чого він може скористатись своїм правом на оспорювання винесеного рішення.

Інша ситуація, коли кредитор сам ставить вимогу про сплату дебіторської заборгованості у зв'язку з простроченням терміну оплати. Керуючись порядком доарбітражного врегулювання, який вважається виконаним за наявності відповіді на претензію (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.11.95 р. №02-5/781, ч. 8), якою може бути звичайний акт звірки, підписаний обома сторонами, кредитор має право стягнути суму боргу з дебітора на підставі ч.5 ст.8 АПК України. Ст. 8 ч.5 АПК передбачено: "якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, заявник претензії після 20 днів з часу отримання відповіді має право пред'явити в банк розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додають відповідь боржника, а якщо в ньому не вказується розмір визнаної суми - також копію претензії".

Відповідно до п.143 Інструкції №7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 р. №204, якщо безспірне стягнення здійснюється згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, то до платіжної вимоги має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії. Після списання коштів з рахунка боржника оригінал відповіді підприємства боржника залишається в документах дня банку платника.

Надія ЧЕРНЬОВА, АФ "Контракти-Аудит"

© 2000 "Дебет-Кредит"
E-mail: debet-kredit@gc.kiev.ua