Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#10 '2000: Практична бухгалтерія - Школа бухгалтера: основні засоби

ШКОЛА БУХГАЛТЕРА: Урок 3-й
Зарахування на баланс основних засобів
(Продовження)

2. Придбання основних засобів групи 1 виробничого та невиробничого призначення у юридичної особи

Більшість суб'єктів підприємницької діяльності одержують для своєї виробничої діяльності основні засоби за плату у сторонніх організацій. Подекуди доводиться придбавати будинки, спорудження, тобто основні фонди, що належать до групи 1. Ми покажемо відображення такого придбання в бухгалтерському і податковому обліку.

Перш ніж перейти до відповідних положень обліку, розглянемо законодавче регулювання цього питання. Придбання основних засобів, так само як і іншого майна, здійснюється за договорами купівлі-продажу. Відповідно до статті 224 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати відповідне майно (у нашому випадку - основні засоби) у власність покупцю, який, у свою чергу, зобов'язується прийняти майно й сплатити за нього визначену грошову суму. Ціна такого продажу встановлюється за згодою сторін (стаття 228 ЦКУ).

Придбання основних засобів групи 1 виробничого призначення

Розглянемо приклад придбання основних засобів групи 1. Припустімо, фірма "Покупець" вирішила придбати у власність будинок виробничого корпусу у юридичної особи - фірми "Продавець №1". Вартість будинку, зазначена у договорі купівлі-продажу між фірмою "Продавець №1" і фірмою "Покупець" без урахування вартості земельної ділянки, на якій він розташований, - 500000 грн. Крім того, припустімо, що початкова вартість (без ПДВ) будинку, за даними продавця (фірми "Продавець №1"), становить 600000 грн, а сума нарахованого на момент продажу зносу - 150000 грн. За умовами договору купівлі-продажу фірма "Покупець" спочатку перераховує фірмі "Продавець №1" аванс у розмірі 50% вартості будинку, а решту суми сплатить після передачі будинку покупцю.

До речі, згідно зі статтею 128 ЦКУ, право власності в одержувача майна виникає з моменту передачі відповідного матеріального об'єкта. При цьому передачею вважається вручення зазначеного об'єкта покупцю. У нашому випадку це означатиме, що право власності на будинок виробничого корпусу виникне у фірми "Покупець" після підписання акта приймання-передачі між нею і фірмою "Продавець №1". А той факт, що вартість будинку на момент такої передачі сплачена не повністю, на момент виникнення права власності не вплине.

Як сплачується пенсійний збір за придбання будь-яких виробничих будинків і споруд

Законом про пенсійний збір, ст. 1, п. 9, передбачено: підприємства всіх форм власності, що придбавають нерухоме майно, крім державних підприємств, що одержують зазначене майно за рахунок бюджетних коштів, а також іноземних організацій і установ, що користуються імунітетом і привілеями відповідно до законів і міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є платниками пенсійного збору по операціях зазначеного придбання.

При цьому об'єктами нерухомого майна, згідно із Законом, є об'єкти, що підпадають під визначення основних засобів групи 1 відповідно до Закону про прибуток. Таким чином, пенсійний збір потрібно сплачувати при придбанні будь-яких виробничих будинків і споруд. Далі пунктом 8 статті 2 Закону про пенсійний збір встановлено: об'єктом оподаткування при придбанні об'єктів нерухомості є їх вартість, зазначена в договорі купівлі-продажу. Відповідно до статті 3 Закону про пенсійний збір, платники, які у цьому разі є покупцями об'єктів нерухомості, переказують збір на рахунок Пенсійного фонду України. Тут з'являється нюанс, пов'язаний з оподаткуванням ПДВ операцій з продажу нерухомості. Яка послідовність оподаткування вартості проданих об'єктів пенсійним збором і ПДВ, чи входить якийсь із цих податків до бази оподаткування іншим збором чи податком, і якщо так, то який стягується спочатку? Вищенаведені положення Закону про пенсійний збір не дають точної відповіді. Спробуймо розібратися.

База обкладення ПДВ

Відповідно до Закону про ПДВ, пункт 4.1., базою обкладення ПДВ операцій з продажу товарів (робіт, послуг) вважається їх договірна вартість, визначена за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) відповідно до законів України з питань оподаткування. Відповідно до Закону про систему оподаткування, стаття 14, пункт 1, підпункт 17, пенсійний збір належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Але чи можна стверджувати, що він входить до ціни нерухомості, що продається? Відповідно до підпункту 6.1.1 Закону про ПДВ, ставка ПДВ становить 20% бази оподаткування, визначеної пунктом 4.1 Закону (див. вище), і додається до ціни товарів (робіт, послуг). Як ми вже зауважили, і пенсійний збір при придбанні нерухомості визначається від її вартості, зазначеної в договорі купівлі-продажу. Тобто в обох випадках базою оподаткування і ПДВ, і пенсійним збором є договірна вартість. У свою чергу, договірна вартість - це ціна, за якою майно продається у рамках договору купівлі-продажу і яка визначається за згодою сторін (стаття 228 ЦКУ). Але, як уже згадувалося, платником пенсійного збору по операціях купівлі-продажу нерухомості є покупець, причому сам платіж він здійснює на рахунки органів Пенсійного фонду.

Отже, продавець майна навіть не одержує суму пенсійного збору від нерухомості, що продається, на свій рахунок. Чи може він у такому разі бути однією зі сторін договору, яка бере участь в угоді про ціну майна, що продається, як визначено у статті 228 ЦКУ? І як він може обчислювати ПДВ із суми пенсійного збору, що його не включає до продажної вартості свого товару (нерухомості)? Позитивної відповіді на ці запитання дати не можна, виходячи з чого базою оподаткування пенсійним збором є чиста вартість проданої нерухомості без урахування ПДВ, а, у свою чергу, базою обкладання ПДВ є ця ж чиста вартість без урахування пенсійного збору.

Знову повертаючись до нашого прикладу з урахуванням вищевикладеного, зазначимо: сума пенсійного збору, яку фірма "Покупець" повинна сплатити при придбанні будівлі виробничого корпусу, становитиме (500000 х 1 : 100) = 5000 грн, а сума ПДВ - (500000 х 20 : 100) = 100000 грн, вартість будинку з урахуванням вищезазначених податків і зборів становитиме (500000 + 5000 + 100000) = 605000 грн.

Звернімо увагу на вартість будинку, що його купує фірма "Покупець", з точки зору визначення бази нарахування ПДВ, а також того, що продажна вартість будинку (500000 грн) відрізняється від його початкової вартості (600000 грн) і вартості за вирахуванням зносу (450000 грн). У зв'язку з цим може виникнути запитання: яку суму "вхідного" ПДВ купленого будинку фірма "Покупець" матиме право віднести до податкового кредиту: нараховану з початкової вартості будинку (600000 грн), його вартості з урахуванням зносу (450000 грн") чи з вартості, зазначеної в договорі купівлі-продажу (500000 грн)?


Зауваження

Під "вхідним" ПДВ тут і далі в статті розуміється ПДВ, сплачений (нарахований) покупцем при придбанні основних засобів незалежно від того, належить він до податкового кредиту чи ні.


Для відповіді на це запитання звернімося до Закону про ПДВ, пункт 4.1. У ньому зазначено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) відповідно до законів України з питань оподаткування. З цього випливає, що в нашому випадку фірма "Покупець" матиме право віднести до податкового кредиту ПДВ з вартості зазначеної у договорі його купівлі-продажу, тобто 500000 грн.

Придбання виробничих будинків і споруд на товарній біржі

Тепер припустімо, що при придбанні будинку виробничого корпусу фірма "Покупець" вдається до послуг товарної біржі. Відповідно до Закону про товарну біржу, стаття 15, операції купівлі-продажу можна здійснювати через товарну біржу. Згідно зі статтею 3 Закону, товарні біржі мають право стягувати плату за реєстрацію угод. Порядком сплати пенсійного збору, пункт 15-3, передбачено: біржа реєструє угоду тільки за умови документального підтвердження сплати пенсійного збору з вартості нерухомості, що придбається. Припустімо, вартість реєстраційних послуг біржі у нашому випадку становить 1% вартості виробничого будинку без урахування пенсійного збору і ПДВ, тобто: (500000 х 1 : 100) = 5000 грн. Відповідно до Закону про ПДВ, вартість послуги біржі повинна бути обкладена ПДВ, сума якого сягне: (5000 х 20 : 100)=1000 грн.

Послідовність дій при купівлі нерухомості

Тепер розгляньмо ланцюжок послідовних дій фірми "Покупець" з придбання будинку виходячи з положень вищенаведених законодавчих і нормативних документів (див. схему).

Припустімо, що:

- договір купівлі-продажу будинку між фірмою "Продавець №1" і фірмою "Покупець" укладений 03.03.2000 р.;

- сума пенсійного збору (5000 грн) перерахована фірмою "Покупець" органам Пенсійного фонду 04.03.2000 р.;

- реєстрація договору купівлі-продажу на біржі за фактом пред'явлення копії платіжного документа на перерахування суми пенсійного збору зроблена 05.03.2000 р.;

- сума реєстраційного біржового збору (5000 грн + 1000 грн (ПДВ) = 6000 грн) перерахована фірмою "Покупець" на рахунок біржі 05.03.2000 р.;

- сума авансового платежу, що становить 50% вартості будинку разом з ПДВ, але без пенсійного збору, - (500000 х 20 : 100)/2) = 300000 грн, перерахована фірмою "Покупець" фірмі "Продавець №1" 09.03.2000 р.;

- будинок виробничого корпусу передано фірмою "Продавець №1" фірмі "Покупець" за актом приймання-передачі 15.03.2000 р. При цьому відповідно до згадуваної вище статті 128 ЦКУ, право власності на будинок перейшло до покупця.

Зупинімося на моменті переходу права власності на будинок до фірми "Покупець".

Перехід права власності як господарська операція

Відповідно до Закону про бухгалтерський облік, стаття 1, і Положення про документообіг, пункт 2.1, ця подія - це господарська операція, тобто факт підприємницької діяльності, що впливає на стан майна і зобов'язання замовника (фірми "Покупець"). У результаті переходу права власності на будинок збільшуються її активи, а також зобов'язання перед продавцем. З цього випливає, що цей факт повинен бути оформлений первинним документом, тобто, відповідно до статті 1 Закону про бухгалтерський облік, документом, які містить дані про господарську операцію і підтвердження її здійснення. Первинний документ слід скласти під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення (пункт 1 статті 9 Закону про бухгалтерський облік). У нашому випадку факт складання акта приймання-передачі будинку означатиме перехід права власності на будинок до фірми "Покупець". Це і буде первинний документ, що фіксує такий перехід.

Відповідно до статті 9, пункт 2, Закону про бухгалтерський облік, для надання цьому акту юридичної чинності і доказовості він повинен мати такі реквізити:

1) назви підприємств, від імені яких він складений, - у нашому випадку в ньому необхідно вказати найменування продавця - фірми "Продавець №1" і покупця - фірми "Покупець";

2) назва документа - акт приймання-передачі будинку;

3) дата і місце складання - у нашому випадку це буде 15.03.2000 р., м. Київ;

4) зміст господарської операції - передачі продавцем (фірмою "Продавець №1") покупцю (фірмі "Покупець") будинку виробничого корпусу відповідно до договору купівлі-продажу від 03.03.2000 р.;

5) одиниця виміру господарської операції - тут потрібно зазначити, що вартість будинку становить 500000 грн плюс ПДВ (100000 грн), усього - 600000 грн. Крім того, необхідно додати, що первісна вартість будинку, за даними бухгалтерського обліку фірми "Продавець №1", - 600000 грн, а сума нарахованого зносу за період експлуатації - 150000 грн;

6) посади, прізвища і підписи осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, - у нашому випадку акт мають підписати представник фірми "Продавець №1", безпосередньо відповідальний за продаж, і фірми "Покупець", відповідальний за експлуатацію будинку, а також затвердити - керівники фірми "Продавець №1" і фірми "Покупець". Крім того, на ньому повинні стояти круглі печатки сторін із неодмінною вказівкою коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Підписи повинні давати можливість ідентифікувати особу, яка взяла участь у господарській операції.

Податкова накладна

Тепер приділимо увагу такій важливій події у первинному обліку, як виписування податкової накладної. Але спершу - про податковий кредит з ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону про ПДВ, датою виникнення права підприємства на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з його банківського рахунка в оплату товарів (робіт, послуг), або дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг). Водночас право на податковий кредит повинно бути обгрунтовано також підпунктом 7.4.1 Закону про ПДВ. Відповідно до нього, до податкового кредиту підприємство має право віднести суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням основних фондів, що амортизуються. Крім того, підпунктом 7.4.1 Закону про ПДВ передбачено: суми ПДВ, сплачені або нараховані підприємством у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що амортизуються, тобто виробничих, належать до податкового кредиту даного звітного періоду незалежно від термінів введення основних фондів в експлуатацію.

Підпунктом 8.4.1 Закону про прибуток також передбачено віднесення до складу витрат на придбання основних засобів усіх витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням. У нашій ситуації фірма "Покупець" за умовами договору купівлі-продажу здійснює часткову передоплату вартості виробничого будинку. Якщо звести докупи вищенаведені положення Закону про прибуток, підпункт 8.4.1, і Закону про ПДВ, підпункти 7.4.1 і 7.5.1, то стає очевидним, що фірма "Покупець" має право на податковий кредит з ПДВ, нарахований фірмою "Продавець №1" і сплачений фірмою "Покупець" на суму авансу, перерахованого за умовами договору купівлі-продажу будинку.

Сума податкового кредиту становитиме: (500000 х 20 : 100)/2 = 50000 грн. Для підтвердження права на нього фірма "Покупець" повинна одержати від фірми "Продавець №1" податкову накладну.

Податкова накладна має бути заповнена відповідно до Порядку заповнення №165. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що вона може бути надрукована фірмою "Продавець №1" поліграфічним способом, за допомогою комп'ютера або іншого засобу. Фірма "Продавець №1" повинна скласти податкову накладну в 2-х примірниках, при цьому оригінал - передати покупцю (фірмі "Покупець"). У свою чергу, фірма "Покупець" зберігає оригінал податкової накладної разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання послуг, тобто разом із платіжним дорученням на перерахування грошей.

Приклад заповнення податкової накладної

У нашому прикладі в "шапці" податкової накладної слід заповнити такі реквізити:

- дату виписування - у нашому випадку це буде дата одержання фірмою "Продавець №1" від фірми "Покупець" суми авансу (припустімо, що на рахунок продавця гроші зараховані у той же день, коли вони були перераховані покупцем, - 09.03.2000 р. (див. вище);

- порядковий номер - припустімо, це буде №23;

- найменування продавця (фірма "Продавець №1") і покупця (фірма "Покупець");

- індивідуальні податкові номери, місцезнаходження, номери посвідчень продавця і покупця про їх реєстрацію як платників ПДВ;

- умови продажу - у цій графі вказується форма цивільно-правового договору (договір купівлі-продажу);

- форму проведення розрахунків - у нашому випадку це будуть грошові розрахунки.

Далі, у самій податковій накладній фірма "Продавець №1" повинна зазначити:

1) у розділі I:

- у графі 2 - дату продажу товарів (09.03.2000 р.);

- у графі 3 - найменування товарів (будинок виробничого корпусу);

- у графі 6 - ціну продажу одиниці продукції без ПДВ - у нашому випадку тут потрібно зазначити суму отриманого авансу без урахування ПДВ (500000 : 2) = 250000 грн;

- у графі 7 - суму ПДВ - 50000 грн;

- у графі 11 - загальну суму коштів - (250000 + 50000) = 300000 грн;

2) у розділі V у графі 7 - вартість товарів без ПДВ - 250000 грн;

3) у розділі VI у графі 7 - суму ПДВ - 50000 грн;

4) у розділі VII у графі 7 - загальну суму з ПДВ - 300000 грн.

Податкова накладна повинна бути підписана від фірми "Продавець №1" особою, уповноваженою здійснювати продаж послуг (у нашому випадку припустімо, це буде працівник, відповідальний за продаж), і скріплена печаткою продавця. Покупець, тобто фірма "Покупець", підписувати податкову накладну не повинен.

Відповідно до підпункту 7.2.8 Закону про ПДВ, фірма "Покупець" також повинна занести дані з податкової накладної до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), що ведеться відповідно до Порядку ведення №165. Вона друкується за допомогою комп'ютера, поліграфічним або іншим способом. Книга повинна бути прошнурована і пронумерована, зареєстрована в податковій інспекції за місцем реєстрації підприємства як платника. Припустімо, фірма "Покупець" усе це має.

Приклад заповнення книги обліку придбання

У нашому прикладі у книзі обліку придбання слід заповнити такі реквізити:

- у графі 1 - порядковий номер документа, що засвідчує факт продажу товарів, тобто, у нашому випадку, платіжного доручення на перерахування суми авансу (припустімо, це буде №15);

- у графі 2 - дату одержання податкової накладної продавця (09.03.2000 р.);

- у графі 3 - номер податкової накладної (№23);

- у графі 4 - найменування продавця (фірма "Продавець №1");

- у графі 5 - індивідуальний податковий номер фірми "Продавець №1" як платника ПДВ;

- у графі 13 - суму товарів без ПДВ - 250000 грн;

- у графі 17 - суму ПДВ - 50000 грн;

- у графі 26 - форму оплати - безготівковий розрахунок;

- у графі 27 - дату оплати - у нашому прикладі це буде 09.03.2000 р.

Аналогічні дії щодо одержання податкової накладної та її рознесення до Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) повинні бути зроблені фірмою "Покупець" при оформленні використаних послуг з реєстрації на біржі договору купівлі-продажу будинку. При цьому фірма "Покупець" дістане право на податковий кредит за даними послугами у сумі 1000 грн (див. вище).

При оформленні акта приймання-передачі будинку у власність фірми "Покупець" вона дістає право на податковий кредит на частину вартості будинку, що залишилася непокритою раніше перерахованим авансом, тобто (500000 х 20 : 100)/2 = 50000 грн, тому що у цій ситуації придбання права власності на весь будинок, оформлений актом, передує оплаті за частину будинку. Дане право на податковий кредит також повинно бути підтверджене податковою накладною. Таким чином, фірма "Продавець №1" повинна виписати фірмі "Покупець" накладну на частину вартості будинку, що залишилася (250000 грн без ПДВ). Зазначена податкова накладна заноситься фірмою "Покупець" у Книгу обліку придбання товарів.

Варіант купівлі основних засобів за 100-відсоткової попередньої оплати

Тепер ненадовго відійдемо від основної лінії нашого викладу, щоб придивитися до нюансів, що можуть виникнути при розрахунку покупця з продавцем, трохи відмінному від 50-відсоткової передоплати. Йдеться про те, що при придбанні основних засобів покупець може здійснювати, крім часткової (як у нашому випадку, 50%-ої) передоплати, також повну, 100-відсоткову, або, навпаки, повністю оплачувати основні засоби після придбання. Цей нюанс має значення тільки для визначення права покупця (фірми "Покупець") на податковий кредит з ПДВ, тому що, відповідно до підпункту 7.5.1 Закону про ПДВ, виникнення такого права має тимчасовий чинник і залежить від того, що відбулося раніше - отримання товарів або оплата їхньої вартості.


Зауваження

Для бухгалтерських проводок, які ми розглядатимеме нижче, зазначений нюанс принципового значення не має. Що стосується валових витрат, то через те, що витрати на придбання основних засобів не відносяться до їхнього складу, аналізований момент для валових витрат також неважливий. Тож ми і розглядаємо нюанс, пов'язаний із ПДВ.


Відомо, що, відповідно до підпункту 7.5.1 Закону про ПДВ, датою виникнення права підприємства на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

- чи дата списання коштів з банківського рахунка в оплату товарів (робіт, послуг);

- чи дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання підприємством товарів (робіт, послуг).

Виходячи з цього при 100-відсотковій передоплаті фірмою "Покупець" за основні засоби (у сумі 600000 грн, у т.ч. ПДВ - 100000 грн) моментом виникнення права на податковий кредит у сумі 100000 грн повинна бути дата перерахування коштів з її рахунка на адресу покупця. Проте при цьому варто враховувати також положення підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ, відповідно до якого, забороняється включати до податкового кредиту витрати зі сплати ПДВ, не підтверджені податковими накладними.

А якщо на момент перевірки підприємства податковим органом суми ПДВ, попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, на таке підприємство накладають фінансові санкції, нараховані на суму податкового кредиту, що не підтверджені податковими накладними. Таким чином, щоб мати право на податковий кредит, фірма "Покупець", здійснюючи 100-відсоткову передоплату за будинок, повинна мати платіжне доручення зі штампом банку на перерахування грошей і додану до нього податкову накладну продавця з вказаною сумою перерахованого авансу і сумою ПДВ. Ця податкова накладна повинна бути внесена до Книги обліку придбання товарів.

А якщо передача покупцю будинку за відповідним актом передує оплаті за нього, датою виникнення у покупця права на податковий кредит буде дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт зазначеної передачі. У цій податковій накладній повинна бути відображена повна вартість будинку з ПДВ. Як випливає з вищезазначеного, така податкова накладна буде передана продавцем покупцю разом з актом передачі будинку. Вона також повинна бути внесена фірмою "Покупець" до Книги обліку придбання товарів.

Отже, як при 100-відсотковій передоплаті, так і при передачі основних засобів у власність покупця до повної оплати їх вартості, право покупця на податковий кредит повинно бути в обов'язковому порядку підтверджено податковою накладною продавця.

У пакеті документації, що передається з будинком, повинен бути архітектурно-технічний паспорт

Повертаючись до нашої теми, відзначимо: після набуття права власності на куплений готовий будинок потрібно враховувати, що, відповідно до статті 1 Закону про архітектуру, він є об'єктом архітектури. Згідно зі статтею 12 Закону, кожний завершений об'єкт архітектури повинен мати архітектурно-технічний паспорт (далі архтехпаспорт). Положенням про архтехпаспорт, пункт 11, передбачено, що при зміні власника об'єкта архітектури архтехпаспорт такого об'єкта разом із проектною документацією, на підставі якої він споруджувався, передається новому власнику. Виходячи з цього у нашому випадку після підписання акта приймання-передачі будинку фірма "Продавець №1" повинна також передати фірмі "Покупець" архтехпаспорт будинку і проектну документацію, на підставі якої він свого часу споруджувався. Припустімо, що це здійснено у день оформлення акта приймання-передачі, тобто 15.03.2000 р.

Введення в експлуатацію

Отже, будинок придбаний фірмою "Покупець" у власність за актом приймання-передачі.

Тепер його потрібно ввести в експлуатацію. В акті приймання-передачі зазначено вартість будинку відповідно до договору купівлі-продажу без усіх податків і зборів, тобто 500000 грн, а також наведено його первісну вартість (600000 грн) і суму нарахованого зносу (150000 грн). Також, крім витрат з оплати чистої вартості будинку, фірма "Покупець", як ми пам'ятаємо, мала й інші витрати, пов'язані з його придбанням, зокрема:

1) сума пенсійного збору - 5000 грн;

2) сума збору за реєстрацію договору купівлі-продажу будинку на товарній біржі - 5000 грн.


Зауваження

Сума "вхідного" ПДВ із вартості реєстраційних послуг, так само як і "вхідного" ПДВ із вартості самого будинку, входить, як ми уже зазначали, до податкового кредиту і до вартості будинку не включається.


Виходячи з вищевказаного при введенні будинку в експлуатацію необхідно враховувати, що, відповідно до пункту 43 Положення про бухгалтерський облік, основні засоби підприємства відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, державну реєстрацію, спорудження і виготовлення з урахуванням страхових платежів під час транспортування і спорудження, що становить їх початкову вартість.

Як визначити первісну вартість

Тож у нашому випадку первісна вартість, за якою будинок виробничого корпусу придбаний фірмою "Покупець" і повинен бути введений в експлуатацію, має такі складові:

1) вартість будинку, перерахована продавцю відповідно до договору купівлі-продажу - 500000 грн;

2) нарахована і сплачена при купівлі будинку сума пенсійного збору - 5000 грн;

3) вартість послуг з реєстрації договору купівлі-продажу будинку на товарній біржі (без ПДВ) - 5000 грн.

Загалом це становить (500000 + 5000 + 5000) = 510000 грн. Ця цифра і становитиме початкову вартість будинку, за якою він повинен бути зарахований на баланс фірми "Покупець".

Оформлення первинного документа

Введення будинку в експлуатацію слід оформити первинним документом. Наказом №352 затверджено перелік форм первинних документів з обліку основних засобів. У їх числі:

- ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів";

- ОЗ-2 "Акт приймання решти відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів";

- ОЗ-3 "Акт списання основних засобів";

- ОЗ-4 "Акт на списання автотранспортних засобів";

- ОЗ-5 "Акт про встановлення, пуск і демонтаж будівельної машини";

- ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів";

- ОЗ-7 "Описування інвентарних карток з обліку основних засобів";

- ОЗ-8 "Картка обліку переміщення основних засобів";

- ОЗ-9 "Інвентарний список основних засобів";

- ОЗ-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств);

- ОЗ-15 "Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій);

- ОЗ-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту".

У нашому прикладі повинні бути використані форми ОЗ-1, ОЗ-6, ОЗ-7, ОЗ-8 і ОЗ-9.

Заповнюємо акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів

Первинним документом, що фіксує введення основних засобів в експлуатацію, буде акт форми ОЗ-1. З урахуванням конкретних показників фірми "Покупець" він матиме такий вигляд:

1) у рядку "Найменування підприємства" потрібно зазначити найменування фірми "Покупець";

2) у рядку "Код ЄДРПОУ" - ідентифікаційний код фірми "Покупець" в ЄДРПОУ;

3) у графі "Здавач" і "Одержувач", куди потрібно вписати, який підрозділ приймає введений в експлуатацію об'єкт основних засобів, буде зазначено, що одержувачем виробничого корпусу є переробний цех;

4) у графі "Дебет", де розшифровуються рахунок, субрахунок, що кореспондується при здійсненні цієї операції по дебету, і код аналітичного обліку, буде зазначено рахунок 103 "Будинки";

5) у графі "Кредит", де розшифровуються рахунок, субрахунок, що кореспондується при здійсненні цієї операції по кредиту, і код аналітичного обліку, буде зазначено рахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів";

6) у графі "Первісна вартість" - первісну вартість побудованого корпусу без урахування ПДВ - 510000 грн;

7) у графі "Норми амортизаційних відрахувань" - норму амортизаційних відрахувань. Відповідно до підпункту 8.6.1 Закону про прибуток, для основних засобів групи 1, до якої належить будинок виробничого корпусу, норма амортизаційних відрахувань встановлена на рівні 1,25% балансової (залишкової) вартості цієї групи на початок звітного (податкового) періоду в розрахунку на календарний квартал;

8) у графі "Поправочний коефіцієнт" повинен бути відображений поправочний коефіцієнт до норми амортизаційних відрахувань, що, відповідно до Закону №568, з 01.04.99 р. становить 0,8 до норми амортизації, встановленої підпунктом 8.6.1 Закону про прибуток (цей понижувальний коефіцієнт встановили на 1999 рік, на 2000 рік поки що - жодних коригуючих коефіцієнтів);

9) у графі "Устаткування", де вказується код і вид об'єкта аналітичного обліку для нарахування амортизаційних відрахувань. Тут потрібно зазначити код відповідно до Класифікатора ДК 013-97. У нашому випадку припустімо, що це буде код 110202 - склади і споруди виробничі універсальні багатоповерхові (у нашому прикладі ми будемо виходити з того, що виробничий корпус, який побудувала фірма "Покупець", є багатоповерховим);

10) у графі "Сума зносу (амортизації) за документами придбання" - суму зносу будинку, зазначену в акті його приймання-передачі, - 150000 грн;

11) у графі "Рік випуску (будівництва)" - рік, у якому будинок побудовано. Припустімо, що це 2000 рік;

12) у графі "Дата введення в експлуатацію" - місяць і рік введення в експлуатацію будинку. Припустімо, що це буде 16.03.2000 р.;

13) у графі "Номер документа" - номер акта введення будинку виробничого корпусу в експлуатацію фірмою "Покупець". Припустімо, що це буде номер 1;

14) у графі "Дата складання" - дату складання акта введення в експлуатацію. У нашому випадку це буде 16.03.2000 р.;

15) у графі "Номер паспорта" - номер архтехпаспорта будинку. Припустімо, що це буде №120.

Що ще повинно бути в акті приймання-передачі основних засобів

Крім вищевказаних реквізитів, в акті приймання-передачі основних засобів повинні бути такі дані:

- відмітка про проведення огляду прийнятого в експлуатацію виробничого корпусу;

- місцезнаходження корпусу в момент приймання;

- стисла характеристика корпусу;

- на звороті акта потрібно зазначити, відповідає чи не відповідає об'єкт технічним умовам;

- оцінка про необхідність або про відсутність необхідності доробки;

- висновок комісії, що вводить об'єкт основних засобів в експлуатацію, про результати випробування;

- перелік технічної документації у додатку.

У кінці акта стоять підписи голови комісії з введення в експлуатацію об'єкта основних засобів і її членів з указанням посади, прізвища, імені і по батькові. А також:

- підпис, прізвище, ім'я і по батькові посадової особи підприємства, яка прийняла об'єкт основних засобів на відповідальне збереження;

- підпис працівника бухгалтерії про відкриття картки обліку основних засобів з відповідною датою і підписом головного бухгалтера підприємства.

У нашому випадку припустімо, що в картці обліку основних засобів на будинок виробничого корпусу зазначено дату відповідного запису - 16.03.2000 р.

Як виглядає інвентарна картка обліку основних засобів

Після оформлення акта введення в експлуатацію будинку виробничого корпусу первісною вартістю 510000 грн як об'єкта обліку основних засобів бухгалтерія фірми "Покупець" заводить на цей об'єкт інвентарну картку форми №ОЗ-6. Це - первинний документ, у якому відображають дані про основні засоби, що перебувають на балансі підприємства. У нашому випадку в ній зазначають такі реквізити:

- найменування підприємства (фірма "Покупець") і його код в ЄДРПОУ;

- повне найменування і призначення об'єкта основних засобів - будинок виробничого корпусу переробного цеху;

- первісна вартість об'єкта - 510000 грн;

- синтетичний рахунок і субрахунок, на якому враховується даний об'єкт, - рахунок 103 "Будинки і споруди";

- код групи основних засобів - група 1;

- норма амортизаційних відрахувань - 1,25% балансової (залишкової) вартості об'єкта на початок звітного періоду в розрахунку на календарний квартал;

- поправочний коефіцієнт до норми амортизації - 0,8 до норми, зазначеної у підпункті 8.6.1 Закону про прибуток;

- дата і номер акта введення будинку в експлуатацію - акт №1 від 16.03.2000 р.;

- місяць і рік початку оплати за об'єкт основних засобів - ми будемо виходити з того, що, відповідно до пункту 43 Положення про бухгалтерський облік, первісна вартість будинку виробничого корпусу визначається за сумою всіх витрат, понесених у зв'язку з його придбанням. Сюди, крім витрат з самого придбання, відносять також витрати на сплату суми пенсійного збору (5000 грн) і вартість послуг біржі з реєстрації договору купівлі-продажу (5000 грн без ПДВ).

Щодо зазначених витрат, як говорилося вище, першими були витрати на сплату пенсійного збору (04.03.2000 р.), у зв'язку з чим цю дату і варто вважати датою початку оплати за будинок і відобразити у відповідній графі форми ОЗ-6;

- інвентарний номер будинку - припустімо №000001;

- номер архтехпаспорта - №120 від 02.03.2000 р.;

- рік будівництва будинку - березень 2000 р.;

- дата бухгалтерської проводки з введення в експлуатацію будинку - 16.03.2000 р.

На звороті інвентарної картки ОЗ-6 - стисла індивідуальна характеристика будинку, зокрема:

- сума зносу за документами придбання -150000 грн;

- найменування його конструктивних елементів і інших ознак;

- найменування матеріалів, з яких складається будинок і найважливіші прибудови до нього.

Картку підписує працівник бухгалтерії фірми "Покупець", який її заповнив, з указанням дати. У нашому випадку це буде 16.03.2000 р.

На підприємстві також ведуть опис інвентарних карток форми ОЗ-7, у якій внесено дані про інвентарні картки за певний період часу.

Приклад заповнення картки обліку переміщення

Крім інвентарної картки, бухгалтерія фірми "Покупець" заповнює картку обліку переміщення основних засобів форми №О3-8. Це пов'язано з тим, що надходження основних засобів на підприємство - одна зі складових частин їх переміщення. У нашому прикладі в ній наводять такі реквізити:

- найменування підприємства - фірма "Покупець";

- код ЄДРПОУ;

- підрозділ підприємства, де буде використовуватися будинок, - переробний цех;

- найменування класифікаційної групи - 110202;

- період введення в експлуатацію - березень 2000 р.;

- наявність основних засобів на початок періоду введення в експлуатацію (01.03.2000 р.) - припустімо, на вказану дату первісна вартість об'єктів основних засобів, які належать фірмі "Покупець", становила 3000000 грн;

- сума надходження основних засобів у березні 2000 р. - 510000 грн.

Дані про введений в експлуатацію будинок виробничого корпусу також заносять до інвентарного списку основних засобів форми №ОЗ-9. У ньому зазначають такі реквізити:

- найменування підприємства;

- код ЄДРПОУ;

- найменування класифікаційної групи основних засобів;

- дату і номер інвентарної картки, у якій рознесено дані про будинок виробничого корпусу - припустімо, це буде картка №1 від 16.03.2000 р.;

- повне найменування об'єкта і його первісна вартість - будинок виробничого корпусу переробного цеху вартістю 510000 грн;

- інвентарний номер об'єкта - №000001.


Далі: 3. Схеми бухгалтерських проводок

© 2000 "Дебет-Кредит"
E-mail: debet-kredit@gc.kiev.ua