Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#14 '2000: Практична бухгалтерія - про доходи сумісників

Тисячі декларацій про доходи виявились зайвими

Ярослав КОЛЯСА

Цього року терміну, протягом якого фізичні особи повинні були здати декларації про отримані доходи не за основним місцем роботи, не продовжували. Першого березня прийом документів був закінчений. Податківці вважають, що наші громадяни потроху звикають до необхідності вести свою "домашню бухгалтерію", а головне - усвідомлюють, що про отримані доходи треба звітуватися і чемно сплачувати податки.

За приклад мають іноземців, які сумлінно ставляться до цієї справи, побоюються щось порушити. Якось, наприклад, у Львівську обласну податкову адміністрацію надійшов лист від громадянина іншої держави, що проживав в Україні на привезені з собою гроші. Він запитував, чи треба йому заповнювати декларацію? Якщо ні - просив надати відповідну довідку.

До такої "скрупульозної" свідомості нам треба ще дожити, але, як кажуть, позитивні тенденції помітні. Хоча чимало співвітчизників і тут керуються правилом: те, що можна зробити сьогодні, відкладу на завтра або й на післязавтра. Тому найбільше людей біля віконечок в податкових інспекціях збиралося в останні три дні перед першим березня. Однак часу вони згаяли небагато - схема заповнення і прийому декларацій стає все більш відшліфованою.

"Перестрахувались" 7962 особи

Податківці міста Львова очікували звітів про доходи не за основним місцем роботи від 17655 громадян - саме на таку цифру вони "вийшли", звівши інформацію (форма №2), яка надійшла від бухгалтерій підприємств, установ, організацій протягом 1999 року. А декларації подали 25617 львів'ян. Така ж закономірність спостерігалась у багатьох інших регіонах України. Напрошується висновок, що маху дало вельми багато бухгалтерських служб, які зобов'язані в 30-денний термін з дня виплати грошей не своєму працівникові надіслати повідомлення в податкову інспекцію за місцем проживання такого громадянина. Однак це був би поспішний висновок. Чимало громадян задекларували свої, так би мовити, додаткові прибутки навіть у тому випадку, коли загальна сума за рік не перевищувала 204 гривень, чого можна було й не робити.

Мабуть, за принципом - аби чого не трапилося. Ще одне джерело "зайвих" декларацій - грошова допомога, отримувана жертвами холокосту. Ці кошти податками не обкладаються, але знайшлись люди, які чи то вирішили перестрахуватись, чи не мали потрібної інформації. Попри це, допустили порушення і деякі бухгалтерії, які не надіслали до податкових інспекцій форми №2, за що їх працівники можуть бути оштрафовані на суму від одного (17 грн) до 5 неоподатковуваних мінімумів. До речі, так само, як і громадяни, які ухилилися або несвоєчасно подали декларації. Скажімо, за результатами 1998 року у Львівській області таких виявилось 218 осіб, вони сплатили до бюджету 3,3 тисячі гривень штрафів (відповідно у м. Львові - 33 особи, 1122 грн).

Чимало громадян нашої держави виїздить за кордон на заробітки. Якщо працевлаштування відбувається офіційно, то такі люди, повертаючись, мають і довідки про сплачені за рубежем податки. Тому, як правило, вони декларують свої доходи. А от наші нелегали цього не роблять. Хоча б тому, що привезені тихцем з заробітків гроші практично "невловимі". "Вирахувати" їх, щоб нарахувати податки, неможливо. З іншого боку, за кордон їдуть не на місяць-два, а на довший час. Якщо ж людина перебуває за межами України понад півроку, то вона і не повинна сплачувати податків на отримані за цей час доходи. Отже, звинувачувати наших "нових остарбайтерів" у відсутності патріотизму немає підстав.

Пошукай себе у списку казначейства

Два місяці податківці звіряють, перевіряють декларації фізичних осіб про прибутки не за основним місцем роботи. Закінчується ця "арифметика" підсумком: або громадянину належиться повернути частину суми стягнутого податку, або він це має зробити. Найчастіше ж фіксується "нічия", тобто податки нараховані правильно. У першому випадку ще протягом одного місяця списки громадян, яким мають повернути гроші, вивішують в органах державного казначейства, куди за місцем проживання треба прийти і пошукати своє прізвище. Потім написати заяву і отримати належну суму. Якщо ж конкретна особа виявилась боржником, повідомлення про необхідність доплатити податок їй надішлють податкові органи.

Суттєво, що повертається громадянам грошей більше, ніж, навпаки, донараховується податків. Так, за підсумками 1998 року на Львівщині було повернуто людям, згідно з перерахунками, 1 мільйон 613,1 тисячі гривень, донараховано ж лише 376,6 тисячі гривень (по місту відповідно 464,5 тис. і 168,1 тис. грн). Щоправда, довідавшись, які "процедури" треба пройти, багато хто, може, і подумає - навіщо мені стільки мороки через тих кілька гривень? Тим часом суми можуть бути чималенькі. Навіть зафіксований своєрідний рекорд - мали повернути одному громадянину понад 100 тисяч гривень. Але це, зрозуміло, виняток. У середньому ж повертають 200-300 гривень, "забирають" вдвічі менше - 100-150 грн. Тобто тут держава навіть зазнає певних збитків.

Контроль за доходами вигідний... пошті

Є й інша категорія чималих витрат як державних, так і недержавних в цьому виді діяльності. Адже бухгалтерії підприємств, установ повинні листовно надсилати звіти про гроші, виплачені не своїм працівникам, цим же громадянам повідомлення про необхідність заповнити декларації надсилають податкові органи тощо. А один конверт зараз коштує 50 копійок. Вигідно хіба пошті. Проектами законів України (а таких вже підготовлено кілька) про оподаткування фізичних осіб передбачені дещо інші принципи. Там, головним чином, сама особа повинна турбуватись про вчасну і правильну сплату податків, звітування про них.

У США, наприклад, всі користуються спеціальними книгами, куди заносять необхідні дані. Є щось подібне і в Україні, так звана форма №4. Та нею ще мало хто користується. І даремно. Це зручно в першу чергу тим, хто протягом року отримує доходи з різних джерел, наприклад, авторські гонорари. Причому в книзі передбачена також графа "Витрати". Візьмемо для прикладу фотографа, який публікує свої роботи в багатьох виданнях. Він може протягом року фіксувати не тільки суми отриманих гонорарів, але й суми грошей, витрачених на плівку, фотопапір, реактиви тощо (правда, потрібні і підтверджуючі документи). І потім це все врахується.


Суми повернень громадянам становлять в середньому 200-300 гривень

Довідавшись, які процедури треба пройти, щоб отримати після перерахунку в ДПІ доходів і сплачених податків зайво стягнуту суму, багато хто може зробити висновок, що задля тих кількох гривень не варто і город городити. Однак суми повернень, за даними минулого року, становлять в середньому 200-300 гривень. Вони можуть виявитись і більшими, надто у тих осіб, яким надані якісь пільги.

Скажімо, багатодітним громадянам, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років, слід брати до уваги, що коли сукупний місячний оподатковуваний дохід не перевищує 10 мінімальних заробітних плат, то надається пільга на кожну дитину віком до 16 років. Потім сума прибуткового податку, розрахована за основною шкалою ставок, зменшується на 50% згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №470 "Про ставки оподаткування доходів працівників, зайнятих на підземних роботах у вугільній і гірничодобувній промисловості, та зменшення податку багатодітним сім'ям".

Якщо ж багатодітні батько чи мати заробили якісь гроші не за основним місцем праці, то з них вирахують 20% від отриманої суми. І лише після заповнення декларації в ДПІ буде відновлена, так би мовити, справедливість, - повернені гроші, передбачені пільгою.

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua