Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#14 '2000: Практична бухгалтерія - Консультації

КОНСУЛЬТАЦІЇ

  1. Дивіденди нерезидентам виплачуються за наявності прибутку в декларації про прибуток підприємства

  2. Як організувати проведення лотерей та розіграшів

  3. Суб'єкт ЗЕД може продовжити діяльність по контрактах, укладених до початку застосування до нього спеціальних санкцій, якщо має разову (індивідуальну) ліцензію МЗЕЗторгу України


1. Дивіденди нерезидентам виплачуються за наявності прибутку в декларації про прибуток підприємства

Для нерезидентів нарахування дивідендів можливе лише за наявності прибутку, що залишається після оподаткування. Як відомо, при нашій системі податкового і бухгалтерського обліків підприємство може мати збитки в декларації з податку на прибуток одночасно з прибутками у бухгалтерському обліку. У зв'язку з цим про який "прибуток, що залишається у розпорядженні підприємств після оподаткування", йдеться: про податковий чи бухгалтерський?

Справді, відповідно до п.13.7 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР (із внесеними змінами), емітент корпоративних прав провадить виплати дивідендів нерезиденту пропорційно до його частки в статутному фонді за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні такого емітента після оподаткування. Ця норма п.13.7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" від 15.07.99 р. №977-ХIV, набрала чинності 21.08.99 р. (день офіційного опублікування Закону №977-ХIV) та застосовується платниками податків при визначенні податкових зобов'язань за результатами звітного (податкового) періоду, на який припадає дата набрання чинності цим законом, тобто з 01.07.99 р.

При цьому до 01.01.2000 р. оподаткування дивідендів, нарахованих, але не виплачених нерезидентам до набрання чинності законом №977-ХIV (до 21.08.99 р.), здійснюється в порядку, встановленому п. 7.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв при нарахуванні таких дивідендів, тобто без обов'язкової наявності прибутку, який залишається в розпорядженні емітента корпоративних прав після оподаткування.

Щодо обов'язкової прибутковості емітента корпоративних прав як умови для нарахування та виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав - нерезидентам, то, на нашу думку, таке обмеження ставить іноземного інвестора в неоднакові умови з інвестором вітчизняним. Крім цього, воно суперечить ст.12 Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 р. №93/96-ВР (із внесеними змінами), якою передбачено, що іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Проте маємо те, що маємо.

Який же прибуток слід брати до уваги при обгрунтуванні можливості нарахування та виплати дивідендів власникам корпоративних прав - нерезидентам: визначений за декларацією про прибуток підприємства чи за звітом про фінансові результати, тобто за даними бухгалтерського обліку?

На нашу думку (не стверджуємо, що вона є абсолютно беззаперечною), в п.13.7 ст.13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" мається на увазі саме прибуток, визначений за декларацією про прибуток підприємства. Обгрунтуємо цю думку такими чинниками.

Вимогу щодо обов'язкової прибутковості емітента корпоративних прав як умови для нарахування та виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав - нерезидентам встановлено, як вже зазначалося вище, п.13.7 ст.13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

У п. 1.29 ст. 1 цього закону термін "оподаткування" вживається у значенні "оподаткування прибутку підприємств". Отже, норму п.13.7 ст.13 закону можна викласти таким чином:

"Емітент корпоративних прав провадить виплати дивідендів нерезиденту пропорційно до його частки в статутному фонді за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні такого емітента після оподаткування прибутку підприємства - емітента корпоративних прав".

Як бачимо, термін "прибуток" вживається у викладеній редакції двічі. На нашу думку, в цьому випадку не може йти мови про два різні прибутки (чи то за декларацією про прибуток підприємства, чи за звітом про фінансові результати), оскільки це передбачає додаткові уточнення, які ні в п.13.7 ст.13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", ні в інших пунктах та статтях цього закону не зроблені.

Що стосується прибутку підприємства - емітента корпоративних прав, який підлягає оподаткуванню, то, відповідно до ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який обраховується шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього закону на:

суму валових витрат платника податку, передбачених статтею 5 цього закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього закону.

Проте хотілося б почути також і точку зору компетентних владних органів по суті закладеної в п.13.7 ст.13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" проблеми.

Роман БІЛИК, член ФПБА України,
АФ "Контракти-Аудит"
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua