Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#14 '2000: Практична бухгалтерія - Звітність емітентів

Звітність емітентів

1. Звітність відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій за 1999 рік

2. Рекомендації щодо трансформації окремих статей старого балансу відповідно до вимог МСБО

 


Пропонуємо вам матеріали про особливості звітності відкритих акціонерних товариств та емітентів облігацій за 1999 рік та рекомендації щодо трансформації окремих статей старого балансу ВАТ згідно з вимогами МСБО.

Методичні рекомендації з трансформації бухгалтерської звітності ВАТ та підприємств - емітентів облігацій, які схвалені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, див. у цьому числі "Документів для роботи".


1. Звітність відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій за 1999 рік

Роман БІЛИК, член ФПБАУ, АФ "Контракти-Аудит"

Загальні вимоги до звітності

Статтями 7 та 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 р. №448/96-ВР (із внесеними змінами), який визначає правові засади державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні, встановлено, що Державна комісія України з цінних паперів та фондового ринку:

- встановлює порядок складання звітності учасників ринку цінних паперів;

- веде контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим стандартам.

На виконання цього закону, а також відповідно до законів України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.91 р. №1201-ХII (із внесеними змінами), "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. №1576-ХII (із внесеними змінами) та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХIV Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Комісія) рішенням від 17.01.2000 р. №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.02.2000 р. за №63/4284, викладено в новій редакції Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій (надалі - Положення про надання регулярної інформації), затверджене рішенням Комісії від 09.06.98 р. №72, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.07.98 р. за №431/2871.

Положення про надання регулярної інформації визначає структуру, перелік, форму, терміни та порядок подання регулярної інформації (далі - звіт) відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій (далі - емітенти).

Крім цього, рішенням від 17.01.2000 р. №3 встановлено, що звітність подається в електронній, а також в паперовій формі у вигляді роздрукованих електронних форм. Управлінню корпоративних фінансів та територіальним управлінням Комісії доручено забезпечити безкоштовно надання до 15.03.2000 р. емітентам цінних паперів програми для складання звітності в електронній формі.

Всіх емітентів поділено на дві категорії

За вимогами до звіту, що подається емітентами, всіх емітентів поділено на дві категорії:

- до першої категорії, яка складає звіт "за повною програмою", віднесено емітентів, валюта балансу (величина активів) яких станом на кінець року, що передує звітному (за умови здавання звіту за 1999 р. - станом на 01.01.99 р.), становить 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше, тобто 340000 грн і більше;

- до другої категорії, яка складає звіт у спрощеному (за наведеною інформацією) вигляді, віднесено емітентів, валюта балансу (величина активів) яких станом на кінець року, що передує звітному, становить менше ніж 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглянемо порядок звітності обох категорій емітентів (див. схему 1) .

 

З чого складається звіт емітента "за повною програмою"

Звіт емітента, який складає звіт "за повною програмою", повинен містити такі розділи:

1. Титульний аркуш з реквізитами, обов'язковими для швидкої ідентифікації емітента, засвідчення достовірності звіту та реєстрації звіту в Комісії чи її територіальних управліннях. Титульний аркуш заповнюється на бланку за формою, передбаченою додатком 2 до Положення про надання регулярної інформації.

2. Основні відомості про емітента (показуються за формою, наведеною в додатку 4 до Положення про надання регулярної інформації).

3. Відомості про цінні папери емітента (показуються за формою, наведеною в додатку 5 до Положення про надання регулярної інформації). У примітках до таблиць, наведених в додатку 5, розкривається інформація про внутрішні та зовнішні ринки, на яких здійснюється торгівля цінними паперами емітента, щодо поданих заяв або про наміри щодо подання заяв для допуску на біржі (організовані ринки); якщо відомі дати, починаючи з яких цінні папери будуть уключені до лістингу та торгів, то вказуються ці дати.

4. Опис бізнесу (розкривається за формою, наведеною в додатку 6 до Положення про надання регулярної інформації). Крім цього, в довільній формі розкривається така інформація за звітний рік:

- стисла історія підприємства, важливі події його розвитку;

- інформація про організаційну структуру емітента, про дочірні підприємства, філії, представництва із зазначенням найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив розвитку, про зміни в організаційній структурі;

- опис обраної облікової політики;

- інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, надання послуг; залежність від сезонних змін; про основні ринки збуту та основних клієнтів; про канали збуту й методи продажу, які використовує емітент; про джерела сировини, їх доступність та динаміку цін; інформація про особливості стану розвитку галузі виробництва, де працює емітент, рівень впровадження нових технологій, нових товарів; інформація про конкуренцію в галузі, про особливості продукції (послуг) емітента порівняно з продукцією (послугами) конкурентів;

- інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень;

- інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства;

- опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента, достатність робочого капіталу для поточних потреб, можливі шляхи поліпшення ліквідності за оцінками фахівців емітента;

- інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів) на кінець звітного періоду (загальний підсумок) та про очікувані прибутки від виконання цих договорів;

- прогнози та плани щонайменше на рік про діяльність емітента (щодо розширення виробництва, реконструкції, поліпшення фінансового стану, опис істотних факторів, які можуть вплинути на діяльність емітента в майбутньому); опис політики емітента щодо досліджень та розробок, із вказанням суми витрат на дослідження та розробки за звітний рік;

- інша інформація, яка може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента. За наявності інформації про результати та аналіз господарювання емітента за останні три роки її можна додавати до звіту у формі аналітичної довідки в довільній формі.

5. Інформація про майновий стан та фінансово-господарську діяльність емітента (розкривається за формою, наведеною в додатку 7 до Положення про надання регулярної інформації). У поясненні до таблиці щодо інформації про основні засоби, які перебувають у власності чи користуванні емітента, слід вказати терміни та умови користування основними засобами (за основними групами), ступінь їх зносу, ступінь використання, чим зумовлені суттєві зміни у вартості основних засобів, а також інформацію про всі обмеження на використання майна емітента.

Крім форм, визначених додатком 7, емітентами подаються також такі документи:

- емітентами - не комерційними банками: "Баланс", "Звіт про фінансові результати", "Звіт про рух грошових коштів", "Звіт про власний капітал", примітки до цих звітів; "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів";

- емітентами - комерційними банками: "Баланс комерційного банку" (форма №11-місячна), "Звіт про прибутки та збитки" (форма №2-КБ), "Звіт про стан портфеля цінних паперів", "Звіт про міждержавний рух капіталів у формі портфельних інвестицій", "Звіт про міждержавний рух капіталів у формі прямих інвестицій".

З чого складається звіт у спрощеному вигляді

Звіт емітента, який складає звіт у спрощеному (за наведеною інформацією) вигляді, повинен містити такі розділи:

1. Титульний аркуш аналогічний як для емітентів, які складають звіт "за повною програмою".

2. Основні відомості про емітента та основні показники фінансово-господарської діяльності емітента (показуються за формою, наведеною в додатку 3 до Положення про надання регулярної інформації).

3. Відомості про цінні папери емітента наводяться у такому ж порядку, що і для емітентів, які складають звіт "за повною програмою".

Крім цього, емітенти, які складають звіт у спрощеному (за складом інформації) вигляді, подають також такі документи:

- емітенти - не комерційні банки: "Баланс", "Звіт про фінансові результати", примітки до цих звітів;

- емітенти - комерційні банки: "Баланс комерційного банку" (форма №11-місячна), "Звіт про прибутки та збитки" (форма №2-КБ), "Звіт про стан портфеля цінних паперів".

Для обох категорій емітентів обов'язковим є подання:

- разом з річною фінансовою звітністю аудиторського висновку у паперовій формі (вимоги Комісії щодо аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституційних інвесторів), затвердженого рішенням Комісії від 19.03.97 р. №5 та опублікованого в "Урядовому кур'єрі" від 04.09.97 р. №162-163. Зараз готуються нові вимоги, які враховуватимуть звітність емітентів відповідно до нових стандартів обліку);

- копій протоколів загальних зборів акціонерів за звітний період, на яких вирішувались питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Перелік усіх документів, які подаються емітентами, має бути на окремому аркуші, який містить підпис керівника виконавчого органу та печатку емітента.

Якщо емітент з об'єктивних причин не може вказати будь-якої інформації, яка вимагається Положенням про надання регулярної інформації, то у відповідній статті робиться запис "Дані відсутні" (або "д/н") або ставиться "0" (нуль), якщо поле числове. У поясненнях до відповідного додатка до звіту емітент повинен викласти причини відсутності обов'язкової інформації.


Важливо

У методичних рекомендаціях Комісія посилається на ПБО, деякі з яких існують лише в проектних варіантах.


Фінансова звітність емітентів передбачає використання національних стандартів бухобліку

Слід зауважити, що коли йдеться про фінансову чи, як стверджує Комісія, бухгалтерську звітність емітентів у складі "Балансу", "Звіту про фінансові результати", "Звіту про рух грошових коштів", "Звіту про власний капітал", приміток до цих звітів, які емітентам слід подавати у складі річного звіту до Комісії чи її територіальних управлінь за підсумками 1999 року, то маються на увазі річні форми звітності, складені за національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Такий підхід вимагає трансформації емітентами відповідно до ПБО не тільки показників діяльності за 1999 рік та станом на 31.12.99 р., але й показників станом на 31.12.98 р., тобто показників на початок звітного 1999 року.

Методичні рекомендації з трансформації бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій у фінансову звітність за МСБЗ затверджено рішенням Комісії від 21.12.99 р. №268 (див. Методичні рекомендації в цьому числі "Документів для роботи").

Неозброєним оком можна зауважити розбіжність між назвою зазначених методичних рекомендацій, в якій йдеться про трансформацію звітності за МСБЗ, та самою суттю трансформації, яка повинна здійснюватись відповідно до ПБО. На жаль, це не наша помилка, а формулювання Комісії. У Методичних рекомендаціях з трансформації звітності за МСБЗ про самі МСБЗ немає жодного слова, є лише посилання на ПБО.

На цьому спектр розбіжностей не завершується. У методичних рекомендаціях Комісія посилається на ПБО, деякі з яких існують лише в проектних варіантах. Яскравим прикладом цього може бути ПБО 7 "Основні засоби", яке ще не пройшло реєстрації в Міністерстві юстиції, відповідно, громадськість ще не встигла його не тільки вивчити, але й ознайомитись з ним, однак Комісія в своїх Методичних рекомендаціях вже на нього посилається.

У цьому випадку бухгалтерам емітентів можна лише поспівчувати, оскільки невідомо, чи проекти ПБО, які є у спеціалістів Комісії, відповідатимуть проектам ПБО за тим самим номером, які вдасться роздобути бухгалтерам, а отже, роботи в них буде непочатий край.

Яким має бути електронний формат надання регулярної інформації емітентами

Звіт готують за допомогою програмного забезпечення АРМ "Звіт", який є складовою частиною програмно-технічного комплексу "Звітність емітентів". Для підготовки звіту в електронній формі використовується внутрішній формат даних АРМ "Звіт", який забезпечує кодування інформації та запобігає несанкціонованому доступу до інформації. Програма АРМ "Звіт" функціонує в середовищі операційної системи DOS, Windows 3.1, 95, 98 або NT.

Документи в електронній формі, які додаються до звіту, готуються та зберігаються з використанням кодової сторінки Winpage-1251. Використовується True Type шрифт Times New Roman Cyr. Дати вказуються у форматі: "дд-мм-рррр" або "дд/мм/рррр", де "дд" - день (01-31), "мм" - порядковий номер місяця року (01-12), "рррр" - рік у повному форматі (2000, 2001ѕ). У вигляді роздільника цілої та дробової частини числа слід використовувати крапку.

При формуванні звіту в електронній формі програмне забезпечення АРМ "Звіт" розраховує контрольну суму, яка використовується для зіставлення паперової та електронної форм звіту.

Звіт передається до Комісії у вигляді сформованого програмним забезпеченням файла "********.pck", де "********" - код емітента за ЄДРПОУ. Файл містить табличні форми та іншу інформацію, передбачену Положенням про надання регулярної інформації, на дискеті "3,5". Обсяг файла, сформованого програмним забезпеченням АРМ "Звіт", не може перевищувати обсяг дискети.

Як нам стало відомо із джерел в самій Комісії, наразі виникли деякі проблеми із описаним вище програмно-технічним комплексом "Звітність емітентів", що унеможливлює забезпечення ним емітентів для подання звіту в електронній формі. Тому, можливо, окремим рішенням Комісією буде перенесено терміни подання звіту емітентів. Проте наголошуємо, що це лише усний коментар спеціаліста Комісії, а отже, розслаблятися не рекомендуємо.


Важливо:

Звіт за 1999 календарний рік складають всі емітенти, зареєстровані до 01.01. 2000 р., і подають до Комісії чи її територіальних управлінь включно до 30.04.2000 р., тобто останнім днем подання звіту є 30.04.2000 р.


Місце подання звіту: центральний апарат або теруправління Комісії

За місцем подання звітності всі емітенти, відповідно до Положення про надання регулярної інформації, поділяються на дві групи:

- до першої групи, яка подає звіти до центрального апарату Комісії, віднесено емітентів - професійних учасників ринку цінних паперів (юридичні особи, які провадять професійну діяльність з торгівлі цінними паперами, депозитарну, розрахунково-клірингову діяльність, діяльність з управління цінними паперами, ведення реєстру власників іменних цінних паперів, організації торгівлі на ринку цінних паперів), комерційні банки, страхові компанії та підприємства - емітенти облігацій;

- до другої групи, яка подає звіти до відповідних територіальних управлінь Комісії згідно з місцезнаходженням, віднесено емітентів, що не потрапили до першої групи.

Звертаємо увагу на те, що змінився метод розподілу емітентів за місцем подання звіту. У минулому році, відповідно до рішення Комісії від 09.06.98 р. №72, до територіальних управлінь Комісії подавали звіти виключно емітенти, розмір статутного фонду яких на кінець останнього завершеного року не перевищував 200000 грн з урахуванням емісії, за якою емітентом було прийнято рішення. Ті ж емітенти, розмір статутного фонду яких на кінець останнього завершеного року перевищував 200000 грн, з урахуванням емісії, за якою емітентом було прийнято рішення, а також емітенти облігацій підприємств повинні були подавати звіти як до центрального апарату Комісії, так і до відповідних територіальних її управлінь.

Відтепер прив'язку до розміру статутного фонду скасовано, а єдиним критерієм залишився вид діяльності емітента.

Звіт подається емітентом до Комісії чи її територіальних управлінь включно до 30 квітня року, наступного за звітним. Звітним періодом є календарний рік. Перший звітний рік новоствореного емітента може бути меншим за 12 місяців, він ураховується з дати державної реєстрації емітента до 31 грудня звітного року включно.

Таким чином, звіт за 1999 календарний рік складають всі емітенти, зареєстровані до 1 січня 2000 року, і подають до Комісії чи її територіальних управлінь включно до 30 квітня 2000 року, тобто останнім днем подання звіту є 30 квітня 2000 р.

Звіт подається в електронній та паперовій формах. Звіт у паперовій формі формується як друкована копія електронного звіту, який зшивається, засвідчується підписом керівника емітента і скріплюється печаткою емітента. Відповідність інформації в паперовій та електронній формах підтверджується супровідним листом (зразок супровідного листа наведено в додатку 1 до Положення про надання регулярної інформації), що підписаний керівником емітента і завірений печаткою емітента.

Умови, за яких звіт вважається прийнятим

Умови, за яких звіт вважається прийнятим, такі:

- звіт поданий в електронній та паперовій формах;

- звіт відповідає вимогам Положення про надання регулярної інформації;

- друкована копія звіту за складом інформації відповідає електронній формі звіту;

- звіт зареєстрований у електронному журналі прийнятих звітів і про це зроблено позначку на титульному аркуші звіту емітента;

- звіт прийнято Комісією чи її територіальним управлінням в термін до 30 квітня включно.

Звіт, який поданий до Комісії чи її територіальних управлінь, але не відповідає зазначеним вище умовам, повертається емітенту на доопрацювання разом з письмовим повідомленням. Про це робиться відповідний запис у журналі реєстрації звітів. Емітент повинен виправити помилки та недоліки у звіті в десятиденний термін від дати повернення звіту.

Емітенти зобов'язані після прийняття звіту Комісією чи її територіальними управліннями, але не пізніше від строку, визначеного законодавством, опублікувати в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про фінансово-господарську діяльність емітента та пояснення до неї (перелік інформації, що підлягає опублікуванню, наведено в додатку 3 до Положення про надання регулярної інформації). Примірник номера друкованого видання, в якому опубліковано інформацію, емітент подає до Комісії чи її територіальних управлінь.

Нові вимоги до публікування інформації про фінансово-господарську діяльність емітента

Звертаємо увагу, що, на відміну від минулого року, коли інформацію про фінансово-господарську діяльність емітента можна було друкувати в будь-якій газеті тиражем понад 10000 примірників, зараз така інформація підлягає друку в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (газети "Голос України", "Урядовий кур'єр" тощо).

Крім цього, така публікація можлива тільки після прийняття звіту Комісією чи її територіальними управліннями. Нагадаємо, що минулого року цієї вимоги не було, і емітенти могли публікувати зазначену інформацію незалежно від того, прийнято їх звіт Комісією або її територіальними управліннями чи ні.

Окремо хотілося б зупинитися на термінах публікування інформації, про яку йдеться. Відповідно до ст. 24 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", річний звіт публікується не пізніше ніж протягом дев'яти місяців року, наступного за звітним. Тобто звіт за 1999 рік слід опублікувати не пізніше від 30 вересня 2000 року.

Крім цього, відповідно до п.3 ст.14 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який набрав чинності 01.01.2000 р., відкриті акціонерні товариства, підприємства - емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше від 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. Тобто звіт за 1999 рік слід опублікувати не пізніше ніж 1 червня 2000 року.


Важливо:

Відмінність цьогорічного звіту: звіт емітента публікується лише після його прийняття ДКЦПФР.


Термін оприлюднення звітності: скільки документів - стільки ж і дат

На перший погляд видається, ніби Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суперечить Закону "Про цінні папери і фондову біржу". Однак у цих двох законах йдеться про публікування різної звітності.

Відповідно до Закону "Про цінні папери і фондову біржу" та Положення про надання регулярної інформації, опублікуванню підлягає інформація про фінансово-господарську діяльність емітента та пояснення до неї (перелік інформації, що підлягає опублікуванню, наведено в додатку 3 до Положення про надання регулярної інформації). Саме до цієї інформації та її опублікування має безпосереднє відношення Комісія.

Водночас, відповідно до ст.11 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова звітність підприємства містить: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів. І жодним чином ні в ст.11, ні в ст.14, ні в інших статтях цього закону не йдеться про Комісію чи про її повноваження підтверджувати перераховану фінансову звітність.

Як бачимо, у двох згаданих законах йдеться як про різні терміни публікування, так і про різну звітність, яка підлягає опублікуванню.

А отже, емітенти, відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не пізніше 1 червня 2000 року повинні оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. Оприлюднення цієї звітності, на нашу думку, не вимагає попередньої перевірки її в Комісії. Крім цього, емітенти, відповідно до Закону "Про цінні папери і фондову біржу", не пізніше 30 вересня 2000 року повинні опублікувати інформацію про фінансово-господарську діяльність емітента та пояснення до неї (перелік інформації, що підлягає опублікуванню, наведено в додатку 3 до Положення про надання регулярної інформації), яка підлягає попередній перевірці Комісією.

Можливо, з часом зазначені норми обох законів будуть між собою узгоджені і публікуватиметься чи оприлюднюватиметься звітність за однією формою, але на разі, як кажуть, маємо те, що маємо.

Що стосується думки працівників Комісії щодо публікування звітності емітентів, то вони в своїх коментарях стверджують, що таку публікацію слід помістити у ще інший термін, а саме - до 1 липня року, наступного за звітним. Тобто, на їх думку, звіт за 1999 рік слід опублікувати не пізніше 30 червня 2000 року.

Підстав для такого твердження ми не бачимо, а тому звернулися за роз'ясненням до самої Комісії з проханням аргументувати свою точку зору. Ця точка зору така: зараз в Міністерстві юстиції України проходить реєстрацію рішення Комісії, яким передбачено вказаний термін (тобто "до 1 липня"), а поки емітент збереться публікувати свій звіт, це рішення пройде реєстрацію і набере чинності.

Дозволимо собі не погодитися з цим твердженням, навіть за умови (хоча і протизаконної) реєстрації цього нормативного документа в Міністерстві юстиції, оскільки нормативні документи підзаконного характеру не можуть встановлювати вимоги, які не відповідають нормам, передбаченим законодавством.

Цю ж думку висловила у скерованому на адреси арбітражних судів України Роз'ясненні "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. №02-5/35 президія Вищого арбітражного суду України. У роз'ясненні вказано, що арбітражним судам слід керуватися думкою, що така реєстрація не є незаперечним доказом відповідності цього акта чинному законодавству України. Тому на підставі ст. 4 Арбітражного процесуального кодексу України арбітражні суди не повинні використовувати в роботі акти, які не відповідають законодавству України, хоча б вони і були зареєстровані в установленому порядку.


Важливо:

За ненадання, несвоєчасне надання або свідоме надання недостовірної інформації Комісія накладає на юридичних осіб штраф у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Відповідальність емітентів

Відповідальність емітентів, а також посадових осіб емітентів передбачено статтями 11-13 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Зокрема, за ненадання, несвоєчасне надання або свідоме надання недостовірної інформації Комісія накладає на юридичних осіб штраф у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, накладені Комісією, стягуються у судовому порядку. Про накладення штрафів на комерційні банки Комісія інформує Національний банк України у триденний термін.

Штрафи накладаються головою Комісії, членом Комісії чи головою відповідного територіального органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення уповноваженою особою Комісії, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів подається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадова особа Комісії приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання зазначених документів. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, де відкрито розрахунковий рахунок цієї юридичної особи.

Крім цього, неподання, несвоєчасне подання або свідоме подання недостовірних відомостей Комісії, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення зазначеного правопорушення посадовими особами складається протокол про вчинення правопорушення.

Адміністративне стягнення за правопорушення накладається Комісією або її територіальними органами. Від імені цих органів право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення мають голова Комісії, члени Комісії, голова відповідного територіального органу Комісії.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.


Схема 1

Подання річного звіту до ДКЦПФР


© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua