Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#17 '2000: Практична бухгалтерія - Консультації

КОНСУЛЬТАЦІЇ

  1. Якщо підприємство дарує квартиру своєму працівнику

  2. Внески до Пенсійного фонду сплачуються одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці

  3. Торговий патент при реалізації продукції за готівкові кошти, які вносяться до каси підприємства, купувати не треба

  4. Податкові органи не мають права визнавати податкові накладні недійсними

1. Якщо підприємство дарує квартиру своєму працівнику

Чи має право підприємство дарувати квартиру своєму працівнику і які податкові наслідки при цьому виникають у фізичної особи та підприємства? Чи нараховуються внески до соціальних фондів?

Відповідно до пункту 6 статті 10 Закону України від 27.03.91 р. №887-XII "Про підприємства в Україні" (із внесеними змінами), підприємству надається право, якщо інше не передбачено чинним законодавством та його статутом, продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, за винятком тих, які згідно з законодавчими актами України не можуть бути в їх власності. Безоплатна передача і надання підприємствами матеріальних цінностей громадянам здійснюються з дозволу власника або уповноваженого ним органу, крім випадків, передбачених законодавством України. Таким чином, обмежень щодо права підприємства дарувати законодавством не передбачено.

Відповідно до підпункту "ж" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (із внесеними змінами) до сум, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, відносяться, зокрема, суми, одержувані в результаті успадкування і дарування. До слова "суми" немає уточнення (тільки у грошовій чи тільки у натуральній формі), тобто будь-які суми, визначені у договорі дарування, не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян.

Крім цього, статтею 2 Закону України від 26.06.97 р. №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (із внесеними змінами) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього закону (юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників), об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян").

Водночас пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (із внесеними змінами) передбачено, що суми виплат, не включених до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян відповідно до пункту 1 цієї статті, не враховуються при визначенні бази оподаткування податками і зборами, які нараховуються на фонд оплати праці згідно з законодавством.

Слід зазначити, що, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Мінстату України від 11.12.95 р. №323 і зареєстрованої в Мін'юсті України 21.12.95 р. за №465/1001, суми, отримані за договорами дарування, не включаються ні до фонду оплати праці, ні до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, тобто зайвий раз підтверджено, що зазначені суми не є об'єктом для нарахування внесків до Пенсійного фонду.

Підпунктом 3 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що базою оподаткування цим збором для фізичних осіб, визначених пунктом 4 статті 1 цього ж закону, є сукупний оподатковуваний дохід, обчислений згідно з законодавством України.

Крім цього, відповідно до статті 2 Закону України від 26.06.97 р. №402/97-ВР "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (із внесеними змінами), об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього закону (юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників), - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи із тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян), а для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього закону (фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо), - сукупний оподатковуваний дохід, обчислений відповідно до законодавства України.

Отже, згідно з пунктами 1 та 4 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктами 1 та 4 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування", на вартість дарованої квартири збори, передбачені цими законами, не нараховуються.

У свою чергу, відповідно до підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України від 29.12.98 р. №371 "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрати на потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності, а саме: фінансування особистих потреб фізичних осіб. У зв'язку з цим витрати з придбання безоплатно переданої (подарованої) квартири товариством до валових витрат не відносяться.

Підпунктом 7.4.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено, що, у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до податкового кредиту не включаються.

Крім цього, згідно з підпунктом 3.1.1 статті 3 вищевказаного закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Під продажем товарів для цілей оподаткування визначено будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Таким чином, вартість безоплатно переданої керівнику підприємства квартири за договором дарування оподатковується податком на додану вартість.

Потрібно зазначити, що ДПА має іншу точку зору і при цьому не обтяжує себе змістовними поясненнями.

Так, у листі ГДПІУ від 27.03.96 р. №14-116-4/11-1905 "Про прибутковий податок з громадян" податкова стверджує, що підпункт "ж" статті 5 Декрету стосується випадку дарування фізичною особою фізичній особі. Чому саме так - незрозуміло. Адже ні у самому пункті "ж" декрету, ні у Цивільному кодексі України таких обмежень не існує.

У інших "податкових" листах (№17-0116/11-8193 від 14.10.97 р., №17-116-3/10-5419 від 13.08.96 р. тощо) роз'яснено, що до сукупного місячного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи доходи за виконання трудових обов'язків, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, зокрема, квартири, придбаної за рахунок коштів підприємства, що передається працівнику у власність.

У випадку коли квартира передається у власність працівнику у вигляді дарунка, потрібно застосовувати підпункт "і" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (із внесеними змінами), згідно з яким із сукупного оподатковуваного доходу виключається вартість подарунку лише в межах 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік. Якщо квартира дарується співробітнику підприємства, то вартість квартири оподатковується за шкалою оподаткування, а якщо громадянину, який не працює на цьому підприємстві, то її вартість оподатковується за ставкою 20% (зверніть увагу - право підприємства дарувати вже не оспорюється). Як наслідок, крім прибуткового податку, нараховуватимуться також збори до Пенсійного фонду (32% та 1(2)%) та Фонду соціального страхування, в тому числі на випадок безробіття (4%, 1,5% та 0,5%).

Чітко визначити різницю між "подарунком" та "сумами, отриманими внаслідок дарування" повинен був би Цивільний кодекс України. Чинна на сьогодні редакція ЦК України, завданням якого за статтею 1 є регулювання майнових і пов'язаних з ними особистих немайнових відносин з метою створення матеріально-технічної бази комунізму і все більш повного задоволення матеріальних і духовних потреб громадян, щодо дарування містить лише статті 243 та 244. Статтею 243, зокрема, передбачено, що за договором дарування одна сторона передає іншій майно у власність. Статтею 244 передбачено вимоги про нотаріальне посвідчення договорів дарування, по-перше, у випадку укладання договору дарування на суму понад 500 карбованців (500 грн чи 0,005 грн невідомо), по-друге, при даруванні нерухомого майна, якщо хоч однією зі сторін є громадянин. Чи не логічний у цьому разі висновок, що майно (гроші), передане без укладання договору дарування, буде "подарунком" (при оподаткуванні застосовується пункт "і" статті 5 Декрету), а при укладанні договору дарування - "сумами, отриманими внаслідок дарування" (застосовується пункт "ж" статті 5 Декрету).

Альтернативою може бути передача квартири працівнику у безстрокове постійне користування. За умови відсутності переходу права власності на квартиру відсутній і дохід, який включається до сукупного оподатковуваного доходу такого громадянина.

Андрій КУТНИЙ, АФ "Контракти-Аудит"
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua