Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#17 '2000: Практична бухгалтерія - Єдиний податок: плюс і мінус

Коли і як краще переходити на сплату єдиного податку

Віталій ДЗЬОБАН, АФ "Контракти-Аудит"

  • Хто може перейти на єдиний податок
  • Хто не може перейти
  • Як отримати свідоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою
  • Податок на доходи фізичних осіб
  • Що таке виторг від реалізації
  • Переваги переходу на єдиний податок
  • Як визначити, переходити чи ні
  • Що сплачують юридичні особи - платники єдиного податку
  • Що сплачують фізичні особи - платники єдиного податку
  • "Митний" ПДВ
  • Перехід з 10% на 6% - і навпаки
  • Позареалізаційні доходи

З моменту введення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для малого бізнесу минуло півтора року. Чимало підприємців вже скористалось цією нагодою оптимізувати платежі до бюджету та спростити звітність. Дехто ще вагається, не може вирішити: переходити чи ні? Про те, як визначити, підходить вам спрощена система чи ні - у матеріалі Віталія Дзьобана.

Михайло Міщишин, misha-m@gc.lviv.ua

Хто може перейти на єдиний податок

Указом Президента України "Про внесення змін до Указу Президента від 03.07.98 р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.98 р. №746/99 (далі - Указ) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:

- фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виторгу яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

- юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виторгу яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень.

Хто не може перейти

Відповідно до статті 7 Указу, дія його не поширюється на:

- суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту;

- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%;

- фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

- спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як отримати свідоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою

Це питання регламентується Порядком видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, який затверджений наказом ДПА України від 12.10.99 р. №555 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.10.99 р. за №709/4002).

З новоствореними суб'єктами малого підприємництва проблем не виникає. Вони подають до державного податкового органу за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і мають право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

"Неновостворений" суб'єкт малого підприємництва - юридична особа подає письмову заяву (за формою, встановленою цим Порядком) до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

У заяві слід обов'язково вказати, яку ставку єдиного податку обрано. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставки єдиного податку - 6 чи 10%, може бути прийняте платником податку не більше ніж один раз протягом календарного року.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Свідоцтво видається терміном на один рік.

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності й повернення до раніше встановленої системи оподаткування можна здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) в разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Переваги переходу на єдиний податок

Відповідно до статті 6 Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збору до Державного інноваційного фонду;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України (збір скасовано з 1 січня 2000 р. згідно із Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" в редакції від 16.12.97 р. №724/97-ВР );

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Як визначити, переходити чи ні

Таким чином, доцільність переходу на спрощену систему оподаткування визначається сумою несплачених платежів до бюджету, які для різних категорій платників визначатимуться по-різному.

Так, юридична особа, яка обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%, сплачує ПДВ, на відміну від юридичної особи, яка обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 10%, а фізичні особи - суб'єкти малого підприємництва не сплачують, крім цього, ще й податку на доходи фізичних осіб .

Отже, вигоду від переходу на спрощену систему оподаткування можна визначити просто: порівнявши загальну суму податків, які сплачувались до переходу, та виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), помноженої на 0,1 або 0,06 (для юридичних осіб залежно від обраної ставки податку).

Що сплачують юридичні особи - платники єдиного податку

Юридичні особи - платники єдиного податку сплачують такі податки і збори:

- єдиний податок за ставкою 6% суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі сплати податку на додану вартість (пункт 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168);

- єдиний податок за ставкою 10% від суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку;

- акцизний збір відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.92 р. №18-92;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, з виторгу від реалізації в гуртово-роздрібній торгівлі алкогольних напоїв та пива відповідно до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" від 09.04.99 р. №587-XIV;

- прибутковий податок з громадян, що утримується з доходів, які виплачуються працівникам, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян";

- відрахування до Пенсійного фонду України з доходів працівників (за ставкою 1% або 2%) відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. №400/97-ВР;

- відрахування на соціальне страхування на випадок безробіття з доходів працівників (ставка - 0,5%) відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування";

- податок з власників транспортних засобів відповідно до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" від 11.12.91 р. №1963-XII;

- місцеві податки і збори, до яких належать готельний збір, збір за право використання місцевої символіки, ринковий збір, збір за паркування автотранспорту, податок з реклами, збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за право проведення кіно- і телезйомок (за винятком комунального податку та збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, як це передбачено в Указі №746/99), відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.93 р. №56-93 (із внесеними змінами та доповненнями);

- збір за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 26.06.91 р. №1264-XII;

- орендну плату за землю, що перебуває у державній або комунальній власності, відповідно до Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 р. №161-XIV.

Що сплачують фізичні особи - платники єдиного податку

Фізичні особи - платники єдиного податку сплачують:

- єдиний податок;

- акцизний збір відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.92 р. №18-92;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, з виторгу від реалізації в гуртово-роздрібній торгівлі алкогольних напоїв та пива, відповідно до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" від 09.04.99 р. №587-XIV;

- прибутковий податок з громадян, що утримується з доходів, які виплачуються працівникам, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян";

- податок з власників транспортних засобів відповідно до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" від 11.12.91 р. №1963-XII;

- місцеві податки і збори (за винятком комунального податку та збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, як це передбачено в Указі) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.93 р. №56-93 (із внесеними змінами та доповненнями);

- збір за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 26.06.91 р. №1264-XII;

- орендну плату за землю, що перебуває у державній або комунальній власності, відповідно до Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 р. №161-XIV.

Податок на доходи фізичних осіб

Щодо сплати фізичними особами - суб'єктами малого підприємництва податку на доходи фізичних осіб, то ДПА стверджує, посилаючись на пункт 1 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 р. №599 та зареєстрованого в Мін'юсті України від 02.11.99 р. за №752/4045, що платник єдиного податку не звільняється від обов'язку нараховувати, утримувати і перераховувати до бюджету прибутковий податок з громадян з доходів, що виплачуються найманим працівникам, включаючи членів сімей, та подавати відомості про виплачені їм доходи до органів державної податкової служби ("Консультант" №11 (230)/2000 р.).

З такою "аргументацією" важко не погодитись, тим більше, що цей наказ виданий "з метою приведення нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України у відповідність до вимог Указу Президента України від 28.06.98 р. №746/99".

Хоча, на нашу думку, тут ситуація дещо інакша. Статтею 2 Указу визначено, що у разі коли платник єдиного податку провадить підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу. Навіщо, скажіть, таке робити? А от навіщо: "доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності" (ця ж стаття Указу).

Таким чином, якщо платник єдиного податку використовує найману працю, то ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу (найманого працівника). Доходи, отримані від провадження підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Цього замало, щоб переконати податкову? Це її стиль. Чому бюджет повинен щось втрачати?

Що таке виторг від реалізації

Стосовно складу виторгу від реалізації в комісіонерів, туристичних агентів, митних брокерів та інших суб'єктів підприємницької діяльності, які оперують не власними коштами та працюють за комісійну винагороду, то ДПА стверджує, що суб'єкт малого підприємництва для обкладення єдиним податком повинен ураховувати всі надходження, отримані на його розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виторгу від іншої реалізації ("Вісник податкової служби України" №5/2000, стор. 13).

Статтею 398 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього. Тому виторг від реалізації неналежного комісіонеру майна не може вважатися його доходом.

Відповідно до пункту 72 постанови КМУ від 03.01.93 р. №250, яка була чинна до 01.01.2000 р., прибутком (збитком) від реалізації продукції (робіт, послуг) у торговельних організаціях вважається сума торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари. Таку думку донедавна поділяла і ДПА: "... тобто для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які займаються комісійною торгівлею і перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, обсягом виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є сума комісійної винагороди..." ("Вісник податкової служби в Україні" №36/99).

Хоча таке роз'яснення давалося до набрання чинності Указом №746, це принципового значення не має. Тоді об'єктом оподаткування також був виторг від реалізації (у юридичних осіб).

Ставки, які можна обрати при переході на сплату єдиного податку

Отже, згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.99 р. №746/99, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

- 6% суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

- 10% суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), згідно з цим Указом, вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, в Указі чітко визначено, що об'єктом оподаткування єдиним податком є виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а виторг від реалізації - сума, отримана суб'єктом підприємницької діяльності за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, на нашу думку, при сплаті єдиного податку слід враховувати лише кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства як оплата вартості наданих послуг.

"Митний" ПДВ

Державна податкова адміністрація України у листі від 06.12.99 р. №404/2/16-1210, зі свого боку, повідомляє, що суб'єкт малого підприємництва, який прийняв рішення про сплату єдиного 10%-го податку з суми виторгу від реалізації товарів (робіт, послуг), не є платником ПДВ. Тобто Указ передбачає норму, яка пов'язана з реалізацією товарів (робіт, послуг) і жодним чином не пов'язана з придбанням їх як на території України, так і за її межами.

Отже, придбання суб'єктами підприємницької діяльності товарів (робіт, послуг) як на території України в платників ПДВ, так і при їх ввезенні з-за меж митної території України відбувається з урахуванням ПДВ.

У цьому разі немає підстав для суперечок. Звернімося до тієї ж таки шостої статті Указу: "Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%...".

Коротко і зрозуміло. Указ не розмежовує ПДВ на "реалізаційний" чи "митний". Указ стверджує: "не є платником податку на додану вартість". І все. Якби Президент хотів сказати, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість за операціями з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України , то інша справа. Але Президент так не сказав. Коментарі зайві.

Перехід з 10% на 6% - і навпаки

У листі ДПА "Про застосування окремих норм Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 30.12.99 р. №19786/7/15-1317 на запитання, чи може платник єдиного податку протягом року перейти на ставку єдиного податку з 6% на 10% і навпаки, відповідь така: рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставки єдиного податку - 6% чи 10%, можна прийняти не більше ніж один раз за календарний рік.

Тут процитована стаття 4 Указу, де визначено лише одноразовий перехід протягом року на спрощену систему оподаткування і назад. Про зміну ставок єдиного податку не йдеться.

У цьому ж листі зазначено, що неможливо переходити на сплату єдиного податку пунктам обміну валют, бо дія Указу не поширюється на банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи відповідно до статті 7.

Важко не погодитись, але тільки щодо пунктів обміну валют, які є структурними підрозділами банків. Адже є кантори, які працюють з банком на умовах агентської угоди і є окремими юридичними особами або структурним підрозділом (юридичної особи), отже, під дію статті 7 Указу не підпадають.

Позареалізаційні доходи

Доречно буде згадати і про позареалізаційні доходи платника єдиного податку. У наведеному вище листі від 30.12.99 р. №19786/7/15-1317 ДПА стверджує, що суб'єкт малого підприємництва для обкладення єдиним податком повинен ураховувати всі надходження, отримані на його розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виторг від іншої реалізації.

Незрозуміло. У статті 3 Указу встановлено, що об'єктом оподаткування в платників єдиного податку є: "виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", а в статті 1 наведене визначення виторгу - "сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)". Про позареалізаційні доходи не сказано жодного слова. Добре, що у нас не практикується так званий "гаражний розпродаж", бо тоді наказала б ДПА платникам єдиного податку включати виторг від продажу всілякого непотребу до бази оподаткування єдиним податком принаймні фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Указом Президента на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок надання роз'яснень щодо цього Указу. Постановою від 16.03.2000 р. №507 такі роз'яснення було затверджено.

Роз'яснення та коментар до них надруковано в додатку до "ДК" "Документи для роботи" №14/99.

Зазначимо, що пункт 4 постанови на практиці не застосовується. Йдеться у ньому про те, що, "крім суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, визначених абзацом другим частини першої статті 6, платниками податку на додану вартість мають право бути також суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи. У разі коли суб'єкт малого підприємництва - фізична особа приймає рішення бути платником податку на додану вартість, на нього поширюється дія Закону України "Про податок на додану вартість".

Бути платником податку на додану вартість корисно для підприємців, бо це означає мати право на бюджетне відшкодування з ПДВ як у самого платника, так і в його покупців. Проте на практиці податкова не поспішає з реєстрацією фізичних осіб як платників ПДВ, "доки питання не владнається". А ким воно повинно полагоджуватися - невідомо. Кабмін, відповідно до Указу, роз'яснив деякі його положення. Сподіватися на те, що Президент відредагує Указ для зняття спірних питань, також марно. Так що шановна ДПА мусить виконувати.

Зазначимо також, що наведених вище тем Кабмін не торкався. Тому, в принципі, ці питання залишаються відкритими.


Суттєво

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставки єдиного податку - 6 чи 10%, може бути прийняте платником податку не більше ніж один раз протягом календарного року.

Вигоду від переходу на спрощену систему оподаткування можна визначити просто: порівнявши загальну суму податків, які сплачувались до переходу, та виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), помноженої на 0,1 або 0,06 (для юридичних осіб залежно від обраної ставки податку).

Якщо платник єдиного податку - фізична особа використовує найману працю, то ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу (найманого працівника).

ДПА стверджує, що суб'єкт малого підприємництва для обкладення єдиним податком повинен ураховувати всі надходження, отримані на його розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виторгу від іншої реалізації ("Вісник податкової служби України" №5/2000, стор. 13).

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від обраної ставки єдиного податку - 6% чи 10%, можна прийняти не більше ніж один раз за календарний рік.

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua