Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#24 '2000: Практична бухгалтерія - Спільна діяльність

Порядок створення спільної діяльності без статусу юридичної особи

Віталій ДЗЬОБАН, бухгалтер-експерт консалтингової групи "ДК"

Відповідно до глави 38 Цивільного кодексу України, договір про спільну діяльність зобов'язує сторін разом діяти для досягнення спільної господарської мети

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності не може бути учасником договору про спільну діяльність для задоволення інших цілей, ніж особисті побутові потреби. Нічого дивного, адже ми користуємося Цивільним кодексом зразка 1966 року, коли договори про спільну діяльність укладались передусім між колгоспами, а про громадян-підприємців навіть не чули.

Громадяни можуть укладати договір про спільну діяльність лише для задоволення особистих побутових потреб

Однак статтею 2 Закону України "Про власність" від 07.02.91 р. №697-XII (із внесеними змінами) визначено, що кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Власність в Україні існує в різних формах. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту. Статтею 3 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.91 р. №698-XII визначено, що підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Крім того, форми податкової звітності результатів спільної діяльності, встановлені Порядком ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.97 р. №234 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.97 р. за №308/2112 (із внесеними змінами та доповненнями), передбачають подання відомостей, зокрема, і про фізичних осіб - учасників спільної діяльності.

Таким чином, на нашу думку, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може бути учасником договору про спільну діяльність.

Ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність здійснюється за їх згодою.

Якщо учасники договору про спільну діяльність за згодою між собою доручили керівництво їх спільною діяльністю одному з учасників договору, то, відповідно до глави 38 ЦК, на нього ж покладається і ведення спільних справ учасників договору.

Особа, якій доручене ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність, діє на підставі доручення, підписаного іншими учасниками договору.

Відповідно до статті 64 ЦК України, дорученням визнається письмове повноваження, яке видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Статтею 65 ЦК встановлено, що доручення повинно бути засвідчене нотаріально або установою чи організацією, з якою пов'язаний довіритель.

Для досягнення спільної мети учасники договору про спільну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю. Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. Учасник договору про спільну діяльність не має права розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників договору.

Порядок покриття витрат, передбачених договором про спільну діяльність, і збитків, що виникли у результаті спільної діяльності, визначається договором.

Якщо договором такий порядок не передбачений, спільні витрати і збитки покриваються за рахунок спільного майна учасників договору, а суми, яких бракує, розподіляються між учасниками договору пропорційно до їх внесків у спільне майно.

Відповідно до Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, податкові органи ведуть облік договорів про спільну діяльність на підставі копій цих договорів, які після їх укладення направляються платником податку до державної податкової адміністрації за його місцезнаходженням.

При взятті на облік договору у державній податковій адміністрації йому присвоюється обліковий номер. Копія договору зберігається в особовій справі платника податку.

У світлі останніх змін, внесених до порядку реєстрації платників ПДВ (йдеться про Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПА України від 01.03.2000 р. №79, зареєстроване у Мін'юсті України 03.04.2000 р. за №208/4429), для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість видається на кожний із зазначених договорів.

Що необхідно для спільної діяльності без створення юридичної особи

1. Прийняти рішення майбутніми учасниками про здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи.

2. Укласти договір учасників, у якому зазначити:

а) найменування та реквізити учасників;

б) предмет та мету договору;

в) учасника, на якого покладається ведення спільних справ;

г) внески та обов'язки сторін, порядок розподілу прибутку та покриття збитків;

д) термін дії договору;

е) інші положення.

3. Оформити належним чином доручення учаснику, на якого покладається ведення спільних справ.

4. У разі укладення договору про спільну інвестиційну діяльність подати до МЗЕЗторгу або уповноваженого ним органу:

а) лист-звернення про державну реєстрацію договору (контракту);

б) інформаційну картку договору за формою, що її встановлює МЗЕЗторг;

в) договір (оригінал і копію), засвідчені в установленому порядку;

г) засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

д) документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи (нерезидента) у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Ці документи повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані у МЗС;

е) ліцензію, якщо згідно із законодавством України цього потребує діяльність, що передбачається договором (контрактом);

є) документ про оплату послуг за державну реєстрацію договору (контракту).

4.1. Отримати три примірники картки державної реєстрації договору (контракту) та подати по одному з примірників картки до митного органу для митного оформлення майна та до податкового органу за своїм місцезнаходженням.

4.2. Сплатити за державну реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації.

5. Подати до податкового органу за місцезнаходженням платника податку, уповноваженого вести облік спільної діяльності, копію договору про спільну діяльність.

6. Отримати Свідоцтво платника ПДВ.

Порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора

Законом України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 р. №93/96-ВР (у редакції Закону від 16 липня 1999 року №997-XIV) визначено, що іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Сторони за такими договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами).

Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність повинні бути зареєстровані у терміни та в порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.97 р. №112 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.99 р. №1919), якою визначено, що державній реєстрації підлягають договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної зі створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора. Державну реєстрацію договорів (контрактів) здійснює МЗЕЗторг та уповноважені ним органи.

Для державної реєстрації договору (контракту) суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України - учасник договору (контракту), якому доручено ведення спільних справ учасників, або уповноважена ним особа подає такі документи:

лист - звернення про державну реєстрацію договору (контракту);

інформаційну картку договору (контракту) за формою, що встановлює МЗЕЗторг;

договір (контракт) (оригінал і копію), засвідчені в установленому порядку;

засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України та свідоцтва про його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи (нерезидента) у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Вони повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС;

ліцензію, якщо згідно із законодавством України цього потребує діяльність, передбачена договором (контрактом);

документ про оплату послуг за державну реєстрацію договору (контракту).

Орган державної реєстрації розглядає подані документи протягом 20 календарних днів починаючи з дати фіксації у журналі обліку державної реєстрації договорів (контрактів) і за результатами розгляду приймає рішення про реєстрацію договору (контракту) або про відмову у ній.

Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації договору (контракту), складена за формою і заповнена згідно з порядком, встановленим МЗЕЗторгом, та спеціальна позначка про державну реєстрацію на договорі (контракті).

Картка державної реєстрації договору (контракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у трьох примірниках. Перший примірник такої картки суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності подає до митних органів для митного оформлення відповідного майна, другий - до державної податкової інспекції за місцезнаходженням українського суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, третій - залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України.


Що необхідно для спільної діяльності без створення юридичної особи

1. Прийняти рішення майбутніми учасниками про здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи.

2. УКЛАСТИ договір учасників, у якому зазначити:

  • найменування та реквізити учасників;
  • предмет та мету договору;
  • учасника, на якого покладається ведення спільних справ;
  • внески та обов'язки сторін, порядок розподілу прибутку та покриття збитків;
  • термін дії договору;
  • інші положення.

3. ОФОРМИТИ належним чином доручення учаснику, на якого покладається ведення спільних справ.

4. У разі укладення договору про спільну інвестиційну діяльність подати до МЗЕЗторгу або уповноваженого ним органу:

4a. ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ про державну реєстрацію договору (контракту)

4б. ІНФОРМАЦІЙНУ КАРТКУ ДОГОВОРУ за формою, що її встановлює МЗЕЗторг

4в. ДОГОВІР (оригінал і копію), засвідчений в установленому порядку

4г. Засвідчені копії установчих документів суб'єкта (суб'єктів) зовнішньоекономічної діяльності України

4г. Свідоцтво про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності

4д. Документи, що свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи (нерезидента) у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо)

4е. ЛІЦЕНЗІЮ, якщо згідно із законодавством України цього потребує діяльність, що передбачається договором (контрактом)

4є. ДОКУМЕНТ про оплату послуг за державну реєстрацію договору (контракту)

Ці документи повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути засвідчені також у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані у МЗС.

4.1. Три примірники картки державної реєстрації договору (контракту)

5. Копія договору про спільну діяльність

6. Свідоцтво платника ПДВ

4.1. ОТРИМАТИ три примірники картки державної реєстрації договору (контракту) та подати по одному з примірників картки до митного органу для митного оформлення майна та до податкового органу за своїм місцезнаходженням.

4.2. СПЛАТИТИ за державну реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації.

5. ПОДАТИ до податкового органу за місцезнаходженням платника податку, уповноваженого вести облік спільної діяльності, копію договору про спільну діяльність.

6. ОТРИМАТИ Свідоцтво платника ПДВ.


Коли може бути відмовлено у державній реєстрації договору (контракту)

Коли може бути відмовлено у державній реєстрації договору (контракту):

- умови договору (контракту) не відповідають законодавству України;

- до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який подав лист-звернення про реєстрацію договору (контракту), застосовано санкції згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

- є заборона на передбачений вид спільної діяльності згідно із законодавством України.

Відмова у державній реєстрації договору (контракту) оформляється письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.

За державну реєстрацію договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність справляється плата у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації. У разі відмови у реєстрації кошти заявникові не повертаються. Майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом у порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.

Довідка. Стаття 18 Закону №93/96-ВР: "Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя.

Порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна".

Ввезення майна на територію України за договором про спільну діяльність

Розглянемо випадок, коли за договором про спільну діяльність іноземним інвестором ввозиться майно як внесок до такої діяльності.

Це питання врегульовано Порядком видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. №937.

Вексель виписується векселедавцем (підприємство, що провадить на підставі укладеного договору (контракту) з іноземним інвестором спільну інвестиційну діяльність) в іноземній валюті, визнаній Національним банком конвертованою, на суму ввізного мита з відстроченням платежу до 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

У ввізній вантажній митній декларації зазначають, що майно ввозиться для провадження спільної інвестиційної діяльності на підставі договору з іноземним інвестором.

Вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

У день митного оформлення майна векселедавець подає вексель та його копії векселедержателю (митному органу) для обліку. На звороті векселя та його копій векселедержатель робить напис: "Взято на облік" із зазначенням дати взяття на облік та облікового номера, які скріплюються його підписом і печаткою.

З метою погашення векселя векселедавець звертається із заявою до державної податкової адміністрації (інспекції) з проханням зробити відповідну позначку на його копії векселя.

До заяви додаються:

- копія векселя;

- копія ввізної вантажної митної декларації на майно;

- документи про зарахування майна на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність. За потреби державна податкова адміністрація (інспекція) має право перевірити на місці фактичну наявність майна у векселедавця;

- документи про державну реєстрацію іноземної інвестиції.

У разі встановлення факту зарахування майна на баланс державна податкова адміністрація (інспекція) на звороті копії векселя, що належить векселедавцю, робить напис "Зараховано на баланс" із зазначенням дати виконання, які скріплюються підписом начальника (заступника начальника) та печаткою державної податкової адміністрації (інспекції).

Цю копію векселедавець подає векселедержателю.

Погашення векселя здійснюється векселедержателем шляхом проставлення на лицьовому боці векселя напису "Погашено" і дати, які скріплюються підписом начальника (заступника начальника) та печаткою митного органу.

Якщо вексель не погашено протягом 30 календарних днів з дня оформлення ввізної митної декларації, векселедавець зобов'язаний внести плату за векселем протягом п'яти календарних днів.

У тексті платіжного доручення додатково до встановленого зазначається таке: "За векселем від "___" _____________ 199__ року №____ в оплату ввізного мита".

Копія векселя, що належить векселедавцю, та копія платіжного доручення з позначкою банку про оплату векселя подається векселедержателю для погашення.

Плата за векселем провадиться у валюті України за її офіційним курсом НБУ, що діє на день плати.

Якщо протягом п'яти календарних днів після настання терміну внесення плати за векселем векселедавець не звернувся до векселедержателя із заявою про його погашення, останній подає до відповідного банку вексель та розпорядження про безспірне стягнення непогашених вексельних сум.

Після списання відповідної суми банк повертає вексель векселедержателю для погашення.

У разі несвоєчасного внесення плати за векселем митним органом стягується за весь час заборгованості пеня.

Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність за договорами, вона відчужується, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження.

Ввізне мито не сплачується за умови вивезення іноземної інвестиції за кордон, що засвідчується вивізною вантажною митною декларацією з відповідною позначкою.

Ввізне мито обчислюється виходячи з митної вартості майна, перерахованої у валюту України за її офіційним курсом НБУ на день відчуження майна.

У разі відчуження майна раніше трирічного терміну при несплаченому ввізному миті державна податкова адміністрація (інспекція) повідомляє про це відповідний митний орган, який у безспірному порядку стягує ввізне мито та пеню за весь час заборгованості починаючи з дня відчуження майна.

Оподаткування внесків

Відповідно до підпункту 4.2.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР), не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Абзацом п'ятим підпункту 3.2.8 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) визначено, що при здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається продажем таких товарів (робіт, послуг).

Найкращий внесок - кошти або товари, звільнені від ПДВ

Таким чином, при внесенні своєї частки (не грошової) платник податку повинен сплатити до бюджету ПДВ на загальних підставах. Тож краще, щоб таким внеском були або кошти, або товари, звільнені від податку на додану вартість, або ті, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Не можна не відзначити той факт, що Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, який, до речі, має безпосереднє відношення до створення підпункту 3.2.8, у своєму листі від 18.11.99 р. №06-10/791 пише: "ѕ При укладенні суб'єктами підприємницької діяльності договорів про спільну господарську діяльність розподіл основних фондів і передача їх на баланс учасників спільної діяльності після закінчення їх спільної діяльності, згідно із зазначеними договорами, не може вважатися продажем таких основних фондів і не є об'єктом обкладення ПДВ".

Отакої! Повернення основних фондів "не є". Комітет у своєму твердженні спирається на пункт 1.4 Закону про ПДВ, яким визначено, що продаж - це будь-які операції, які передбачають передачу права власності. Тобто повернення основних фондів після закінчення спільної діяльності не передбачає передачі права власності. Тобто основні фонди, які перебували на балансі спільної діяльності, фактично були у власності учасника такої спільної діяльності, і при передачі основних фондів на баланс спільної діяльності переходу права власності також не відбулось. Отже, не відбулося продажу, і немає об'єкта оподаткування ПДВ. Але податкова вважає інакше. Все-таки Закон є Закон, і з нього підпункту 3.2.8 не викинеш. Залишається змиритися з тим, що при здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається (чи, може, комусь "ввижається") продажем таких товарів (робіт, послуг).

Бухгалтерський облік та звітність

Облік фінансових інвестицій для провадження спільної діяльності визначено пунктами 19, 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. №91 та зареєстрованого у Мін'юсті 17.05.2000 р. за №284/4505.

Відповідно до цього стандарту, кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових реєстрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) та у фінансовій звітності:

а) активи, використовувані у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах;

б) зобов'язання, які він узяв для провадження цієї діяльності;

в) свою частку в будь-яких зобов'язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності;

г) дохід або витрати, набуті у процесі спільної діяльності.

Частка учасника спільної діяльності без створення юридичної особи в спільно контрольованих активах відображається у бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних активів.


Суттєво:

На нашу думку, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може бути учасником договору про спільну діяльність.

Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України

Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації договору (контракту), складена за формою і заповнена згідно з порядком, встановленим МЗЕЗторг, та спеціальна позначка про державну реєстрацію на договорі (контракті).

Якщо протягом п'яти календарних днів після настання терміну внесення плати за векселем векселедавець не звернувся до векселедержателя із заявою про його погашення, останній подає до відповідного банку вексель та розпорядження про безспірне стягнення непогашених вексельних сум.

Залишається змиритися з тим, що при здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається (чи, може, комусь "ввижається") продажем таких товарів (робіт, послуг).

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua