Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#24 '2000: Практична бухгалтерія - Націнки і знижки

Особливе призначення рахунка 704 "Вирахування з доходу"

3. За браком рахунка "Торговельна націнка" відображати цінові уступки немає сенсу

Враховуючи те, що багато підприємств роздрібної торгівлі - з тих, що мають відповідні технічні можливості, - останнім часом переходять на поасортиментний облік товарів в роздробі, - що дозволяє їм не застосовувати рахунок "Торговельна націнка", - потрібно сказати, що в таких випадках цінові уступки просто не відображаються. Цього не роблять ні американці, ні європейці, цього не треба робити і нам. Звичайно ж, це не аргумент. Посилання на американців і європейців я зробила для тих читачів, які відчувають перед іноземцями священний трепет (таких, на жаль, немало). А тепер - вагоміший аргумент, логічний.

Отже, чому за браком рахунка "Торговельна націнка" цінові уступки відображати не треба? Тому що, якщо ніде раніше не були відображені ні завищені доходи, - якими є відсотки за наданий покупцю товарний кредит, нараховані за валовим методом, - ні навіть мрії про доходи, - чим по суті є нараховані при надходженні товарів торговельні націнки, - то і необхідності відображати їх зменшення немає і бути не може. Одним словом: не завищували - не зменшуйте.

Автор прикладу, який ми розглядаємо, пішов ще далі: спочатку відобразив дійсно отриманий дохід (операція №5), а потім, напевно, вважаючи, що, якщо рахунок 704 є у Плані, значить, не застосовувати його ніяк не можна, почав ліпити завищення цих доходів (операція №6), щоб потім це завищення забрати (операція №9). І все це тільки задля того, щоб рахунок 704 був у схемі! І хай би Інструкцією було передбачено застосовувати його у разі надання знижок в момент продажу, але ж Інструкція робити цього не зобов'язує! Я рідко погоджуюся з положеннями усіляких інструкцій, але що стосується даного пункту, то готова підписатися двома руками: на рахунку 704 відображати слід тільки знижки, надані після дати реалізації, тобто після відображення у рахунку факту передачі товару покупцю.

Погодьтеся, якщо в магазині роздрібної торгівлі (де облік товарів ведеться з використанням рахунка "Торговельна націнка") покупцю при оплаті надається знижка, - вона зменшує тільки суму раніше нарахованих і доданих до купівельної вартості товарів торговельних націнок. Тобто бухгалтер повинен зробити на свій вибір: або проводку, зворотну нарахуванню торговельних націнок на оприбутковані товари (Д-т 285 К-т 281), або проводку пряму, але сторновану (Д-т 281 К-т 285). Так чи інакше, але тут беруть участь тільки два рахунки: 282 і 285. Жодних інших рахунків ця операція не стосується!

4. При використанні рахунка "Торговельна націнка" відображати цінові уступки слід обов'язково!

Здавалося б, є інший шлях, що дозволяє не відображати суми знижок (уступок) в облікових реєстрах, але зобов'язує врахувати їх при нарахуванні середнього відсотка торговельних націнок в обліковій вартості товарів. Тобто зробити те ж саме зменшення величини торговельних націнок і відповідно вартості товарів у самій формулі розрахунку. Схоже на те, що звітний результат дорівнюватиме тому, який міг би вийти, якби бухгалтер це зменшення відобразив вищезазначеною проводкою. Щоб пересвідчитися, чи так це насправді, звернімося до прикладу і розгляньмо його виходячи з тих же умов, які були наведені автором неправильної схеми бухгалтерських проводок. Однак, враховуючи те, що неправильним було не тільки розв'язання цієї бухгалтерської задачі, але і вибір початкових даних, - ми їх виправимо.

Умова
Виправлений варіант Примітка
Залишок товарів в роздробі на початок періоду 50000 грн А не 60000 грн, як було вказано, оскільки ПДВ до складу облікової вартості товарів входити не повинен
У тому числі торговельних націнок 15000 грн А не 18000 грн, як було вказано з урахуванням ПДВ
Надійшло товарів за період (у цінах придбання) 72000 грн, у т.ч. ПДВ 12000 грн -
Торговельна націнка на товари, що надійшли, 23300 грн А не 28000 грн, як було вказано з урахуванням ПДВ
Продано товар на суму 96000 грн, у т.ч. ПДВ 16000 грн -
Надано знижку 4000 грн -

Водночас хочу відзначити, що в колонці під назвою "Зміст операції" я вважаю за краще відображати дійсно її економічний зміст, а не повторювати найменування використовуваних рахунків, доповнюючи загальними словами типу: "списано", "відображено" тощо.

I спосіб. Безпроводковий

(тобто без відображення знижок у бухгалтерських реєстрах, але з урахуванням цих знижок у розрахунку торговельних націнок на реалізацію).

Схема 1.
Зміст операції Д-т К-т Сума
1. а) надійшов товар від постачальника
б) податковий кредит по ПДВ на товари, що надійшли
281
641
631
631
60000
12000
2. а) товар передано зі складу в магазин
б) націнка на передані товари
282
282
281
285
60000
23300
3. а) реалізовано товар
б) отримано виручку від реалізації
902
301
282
702
80000
96000
4. ПДВ у складі виручки 702 641 16000
5. Виручку за відрахуванням ПДВ визнано прибутком 702 791 80000
6. Облікову вартість реалізованих товарів зменшено до їх первісної вартості (собівартості) 902 285 21200
7. Собівартість реалізованих товарів у прибутках від реалізації 791 902 58800

Коефіцієнт торговельних націнок в обліковій вартості товарів:
15000 + 23300 - 4000 = 0,265.
50000 + 83300 - 4000

Сума торговельних націнок у складі реалізованих товарів: 80000 х 0,265 = 21200 грн.

Аналізуємо обороти і сальдо по деяких рахунках:

Отже, кінцеве сальдо по рахунку 282 дорівнює 53300, по рахунку 285 - 17100; валовий прибуток дорівнює торговельній націнці у складі реалізації (21200).

II спосіб. З проводкою по рахунках 282 і 285 і, як виявилося, - правильний.

Вважаю, немає потреби вдруге пояснювати суть операцій, тому обмежимося "сухою" схемою:

Схема 2
Д-т К-т
281 631 60000
641 631 12000
282 281 60000
282 285 23300
902 282 80000
301 702 96000
702 641 16000
282 285 4000
902 285 21200
791 902 58800

Щоб показати, як розраховувалася націнка, незайво ще раз "розгорнути" найважливіші для нас рахунки:

Як бачимо, цей спосіб точнісінько збігається з першим, плюс одна проводка (Д-т 282 К-т 285 4000). Нижче проаналізуємо, чому без цієї проводки не можна обійтися.

Розрахунок торговельних націнок у реалізованих товарах:

1. 15000 +19300 = 0,265.

    50000 + 79300

2. 80000 х 0,265 = 21200 грн.

Результат збігається!

Здавалося б, два зазначені способи обліку наданих покупцям знижок приводять бухгалтера до одного і того ж результату. Дійсно, це так, якщо обмежитися даним звітним періодом і не зазирати у наступний. Але, виявляється, у бухгалтерському обліку, як у шаховій грі: всі дії потрібно прораховувати на декілька ходів уперед.

Зверніть увагу!

При першому (безпроводковому) способі залишок товарів на кінець періоду дорівнює 53300 (кінцеве сальдо рахунка 282), при другому - залишок товарів дорівнює 49300.

Те ж і з націнками. При першому способі залишок нереалізованих націнок - 17100 (кінцеве сальдо рахунка 285), при другому - всього 13100.

Зауважте, залишки різняться на суму тих самих знижок (4000).

Виходить, що, застосовуючи перший (безпроводковий) спосіб, ми ці знижки врахували (за допомогою арифметичного розрахунку) тільки у результатах звітного періоду, а про подальші періоди не подумали. Адже націнки, які ніколи не будуть реалізовані (а це ті самі 4000, які ми покупцям "скинули"), залишилися у товарі. Це означає, що розрахунок націнок в обсягах реалізації наступного періоду буде вельми приблизний.

Це неважко перевірити, "продовживши" умови прикладу на наступний звітний період.

Припустімо, у наступному звітному періоді:

- надійшов товар на суму 400001 грн;

- націнка підприємства на оприбуткований товар становила 15200 грн;

- реалізовано товару на суму 50000 грн.

Враховуючи різницю, що утворилася у залишках по рахунках товарів і націнок, доведеться зробити два різні розрахунки.

Після застосування у попередньому періоді I способу:

1. 17100 + 15200 = 0,298.

     53300 х 55200

2. 50000 х 0,298 = 1490.

Після застосування у попередньому періоді II способу:

1. 13100 + 15200 = 0,27.

    49300 + 55200

2. 50000 х 0,27 = 1350.

Як бачимо, у наступному звітному періоді торговельні націнки у складі вартості реалізованих товарів, - а отже, і показники валового прибутку різняться. Виходить, безпроводковий спосіб обліку знижок у минулому періоді вплинув на результат наступного періоду, завищивши розмір валового прибутку на 1400 грн.

Це означає, що зменшувати чисельник і знаменник зазначеної у п. 22 П(С)БО 9 формули на суму наданих покупцям знижок НЕ МОЖНА В ЖОДНОМУ РАЗІ! УТОЧНЮЮ: ЗМЕНШУВАТИ націнки у вартості товарів на суму наданих покупцю знижок все ж необхідно, але не шляхом спотворення вказаної у П(С)БО 9 формули, а шляхом проведення цієї операції безпосередньо в облікових реєстрах - тоді й до формули потраплять правильні цифри. Тому мені не зрозуміле здивування автора невдалого прикладу з приводу відсутності у П(С)БО 9 будь-яких вказівок стосовно торговельних знижок: "І ніде у ПБО 9 не йдеться про торговельні знижки!" (Мабуть, бажаючи бачити у стандартній формулі вищезгадане зменшення.)

Виявляється, ці нові бухгалтерські стандарти не такі вже й непродумані! Здається, є мотив гордитися високим професіоналізмом розробників національних стандартів! Запевняю: зі мною це буває не часто. Хоча ѕ ні, і в цьому разі не можу, оскільки і тут без ляпсусу не обійшлося.

Цитую пропозицію з п. 22, де допущена прикра помилка: "Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів". По-моєму, йдеться не про середній відсоток, а про коефіцієнт. Будь-який двієчник знає, що відношення однієї величини до іншої дає коефіцієнт, а ніяк не відсоток. Щоб отримати результат у відсотках, необхідно це відношення помножити на 100. Так що, шановні розробники П(С)БО 9, ви або доповніть формулу дією, якої бракує, або не називайте шукану величину відсотком.


Примітки:

1Для спрощення прикладу уявімо, що товар і оприбуткований, і проданий без ПДВ.

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua