Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#24 '2000: Практична бухгалтерія - Націнки і знижки

Особливе призначення рахунка 704 "Вирахування з доходу"

11. Якщо це бухоблік - то краще б його зовсім не було

Другий приклад того ж автора (і з тими ж помилками) ми не будемо розглядати цілком. Звернемо лише увагу на другу його частину, де відображене повернення товарів і де допущені в зв'язку з цим нові помилки.

Умови прикладу - ті ж, з тією лише різницею, що на цей раз ідеться про часткове повернення товарів, а не про цінові поступки1. Сума повернення становить 9600 грн.

Запитання нескладне:

"Як відобразити відпуск і часткове повернення товару від покупця підприємству оптової торгівлі згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.12.99 р. за №892/4185?"

Далі наводиться приклад відображення цих операцій, з двадцятьма проводками, перші дванадцять з яких ідентичні проводкам, наведеним у першому прикладі: ті ж записи під одинадцятьма номерами, ті ж суми і той же місяць - квітень.

Давайте проаналізуємо, що ж сталося у травні, коли частина товару повернулася.

У цій схемі, крім помилок, на яких ми зупинялися, розбираючи попередній приклад, особливий інтерес викликають проводки №15-17. Тут, як бачимо, не три, а п'ять проводок, але не їх кількість мене зацікавила (хоч і це важливо), а зміст операцій і рахунка.
      Д-т К-т Сума
12. 05.05.2000 р. Зменшено заборгованість покупця перед піприємством "А" на вартість товару, який було повернуто 704 361 8000
13.   Відображено ПДВ, що був у повернутому товарі та на який підприємство має право зменшити податкове зобов'язанн з ПДВ 641/пдв 361 1600
14.   Списано дебетові обіги на рахунок 79 "Фінансові результати" 792 704 8000
15.   Відображено надходження на склад повернутого товару (через субрахунок 719 "Інші прибутки від операційної діяльності") 719
281
792
719
6000
6000
16.   Відображено суму податку на прибуток від надзвичайної події 981
641/н.п.
792
981
600
600
17.   Відображено зменшення нерозподіленого прибутку підприємства 441 792 1400

Зізнатися, якщо здебільшого, коли мені доводиться аналізувати яку-небудь схему проводок, я, як правило, здогадуюся про причину здійснення безглуздих дій (прагнення хай би там що слідувати "букві" інструкції, а звідси - неправильне тлумачення значення того чи іншого її пункту, або прагнення підігнати схему під заздалегідь відомий результат тощо - причин багато), то на цей раз я не беруся навіть гадати, якими міркуваннями керувався автор прикладу при складанні схеми. Мало того, що в цьому прикладі (як і в попередньому, до речі) дохід від звичайної для підприємства оптової торгівлі діяльності також відноситься чомусь на результати фінансових операцій, тут ще і повернені товари (у частині їх собівартості) виявилися зарахованими до... доходів, притому до тих же - від фінансових операцій, незважаючи на те що "консультант" дуже хотів показати, що це "інші доходи від операційної діяльності", протягнувши собівартість повернених товарів через рахунок 719, по якому ці товари ковзнули транзитом. Навіщо це було зроблене - загадка. Тому що ні іншими операційними, ні фінансовими, ні взагалі якими б то не було доходами повернені товари не є. Чому - докладно про це трохи нижче, на іншому прикладі.

І це ще не все. Проводячи абсолютно не потрібну (див. пояснення у попередньому прикладі) операцію зі зменшення податку на прибуток, у змісті цієї операції "консультант" робить запис про якусь, що нібито мала місце, надзвичайну подію (оп. №16).

Шановні колеги, навіть якби я зовсім нічого не розуміла в бухобліку, то все одно, навіть не вникаючи в рахунки, мені досить було б лише прочитати запис у колонці "Зміст операцій" (а там про які тільки доходи не згадується!), щоб зрозуміти: у схемі щось не так, а в гіршому разі - зробити для себе висновки, що бухоблік - це велика "бека", і не варто ним займатися за жодних обставин. Але оскільки я зараховую себе до людей, які трохи розбираються у бухгалтерській справі, то візьму на себе сміливість стверджувати: ця схема проводок - це той самий "важкий випадок", який аналізу не піддається.

Приклад того, як, на мій погляд, потрібно відображати операції відпуску і часткового повернення товарів підприємству оптової торгівлі, - у кінці статті, а зараз - ще декілька слів про податки.

12. Ще раз про податки та сторновані записи

У наступному номері того ж видання, у тій же рубриці відповідей на запитання слухачів семінарів було дано коротеньку відповідь на простісіньке запитання:

"Який порядок відображення раніше нарахованих зборів до Інноваційного фонду та Облавтодору при поверненні товарів?"

Відповідь: "Якщо покупець повертає товар, інноваційний і дорожній збори сторнуються".

Далі автор наводить абсолютно не спроможні докази. Враження таке, що автор відповіді на процедуру нарахування цих зборів прив'язує до кожної окремої операції, а не до підсумкових показників товарообігу і реалізованих торговельних націнок за всіма здійсненими у звітному періоді операціями. Адже сам факт реалізації товарів - не привід для негайного нарахування цих зборів! Узяти хоча б для прикладу розрахунок суми реалізованих торговельних націнок, що, власне, є базою для стягування збору до Інноваційного фонду. Цей розрахунок ми робимо лише наприкінці звітного періоду (як правило, при підбитті підсумків за місяць) і на весь обсяг реалізації за період, а не кожен день після відвантаження кожної партії товарів. Так що, шановні "консультанти", у поточному періоді подібні збори нараховані бути не можуть і, отже, сторнувати бухгалтеру у такому разі нічого!

Таким чином, якщо запитання було поставлено про те, що робити з раніше нарахованими зборами при поверненні товарів, то потрібно розуміти: йдеться про минулий звітний період, а не про щойно здійснені операції. Хоч потрібно сказати, що й у випадках, коли відвантаження і повернення припали на різні звітні періоди, про жодне сторнування раніше нарахованих зборів також не може бути мови.

Отже, моя відповідь на запитання була б ще простіша. А саме: жодного порядку відображення раніше нарахованих зборів до Інноваційного фонду та Облавтодору при поверненні товарів немає і не може бути в принципі! При поверненні товарів не можна зменшувати раніше нараховані збори, тому що виручка, що не здійснилася, якою є реалізаційна вартість повернених товарів, вже зменшила доходи (чи то чиста виручка, а чи реалізована націнка) поточного періоду рівно на стільки, скільки треба, щоб зменшити податки поточного періоду на суму завищення податків минулого періоду. В іншому разі підсумкові показники нарахованих за два місяці зборів не відповідатимуть оподатковуваній ними базі. Збори будуть заниженими, оскільки один раз їх зменшили шляхом віднімання від виручки суми повернення, а другий раз - шляхом сторнування (зменшення) минулих нарахувань. Власне ми це питання розглядали на прикладі іншого податку - на прибуток.

Підкреслю, що у разі повернення товарів від покупців або у разі надання їм знижок (уступок) жоден із раніше нарахованих податків, що входять до вартості товарів, не сторнується, а також не зменшується жодними іншими способами.

Прошу звернути увагу: все сказане стосується податків, що входять до вартості товарів, інакше кажучи, податків, "що сидять" усередині суми, яка визнається доходом у той момент, коли її переносять з рахунка 70 на рахунок 79, попередньо "очистивши" від непрямих податків.

Усі непрямі податки (ПДВ, акциз) при обліку повернення або уступок сторнуються обов'язково! Недарма у Звіті про фінансові результати відомості про ці податки (рядки 015, 020, 025) записуються раніше, ніж відомості про повернення і знижки (рядок 030). Це тому, що непрямі податки до вартості товарів не входять (ні до реалізаційної, ні до первісної, ні до будь-якої іншої).

Якщо повернутися до наших прикладів, поданих схемами проводок, то можна помітити, що ПДВ на повернений товар ми зменшили у будь-якому разі, але різними способами: "консультанти" - зворотною проводкою, а я - методом сторно. Здавалося б, чому саме сторно? Тому що в цьому разі відображення методом сторно повністю відповідає вимогам пункту 7 (абзац перший) Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ, затвердженої наказом МФУ №141 і від 01.07.97 р., а також п.п. 5.6.2 Порядку заповнення і подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. №166, в якому розглядається коригування податкових зобов'язань у бік зменшення (рядок 8 декларації). Зверніть увагу: у разі повернення товарів або надання уступок зменшуються податкові зобов'язання, а не збільшується податковий кредит!

Виявляється, що це не тільки логічно, але й законно.

Ясна річ, ПДВ у поверненому товарі за р. 8 декларації показується лише у разі, якщо визнання доходу і його зменшення в зв'язку з поверненням або уступками відбувалися у різні звітні періоди. Якщо ж в одному, - то при використанні того ж методу "сторно" (а ПДВ, як відомо, ми нараховуємо на кожну партію відпущених товарів) зайві зобов'язання просто не будуть нараховані.

З усього вищесказаного про податки, збори і сторновані записи логічно зробити один простий, але дуже важливий висновок: усі податки і збори, відомості про які заносяться до Звіту про фінансові результати вище за рядок 030 "Інші вирахування з доходів", у бухгалтерському обліку ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ'ЯЗКОВОМУ СТОРНУВАННЮ у частині, яка належить на ці вирахування. Жодні інші податки і збори, крім зазначених у р. 015, 020, 025, ні при поверненні товарів, ні у разі надання знижок (уступок), ні за жодними іншими обставинами, що знижують дохід і враховуються на рахунку 704, СТОРНУВАННЮ, як і зменшенню їх іншим відомим способом, НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ.


Примітки:

1Знижки в тому розумінні, в якому вони застосовуються у нас, я все ж вважаю за краще називати ціновими уступками. (Як-не-як ми всю цю "катавасію" з упровадженням МСБО затіяли заради того, щоб нас розуміли на Заході.)

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua