Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#29 '2000: Практична бухгалтерія -Семінар з читачами "ДК"

Усе, що ви хотіли знати про податок на прибуток

Наприкінці червня редакцією “Дебету-Кредиту” у містах Києві та Львові були проведені семінари для передплатників тижневика, присвячені проблемам складання податкової та фінансової звітності за перше півріччя та переходу на нові стандарти. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання щодо оподаткування податком на прибуток та заповнення декларації про прибуток, які були задані учасниками семінару у Львові

У наступному номері - відповіді на запитання, які виникають у бухгалтерів при переході на роботу згідно з новими національними стандартами та складанні фінансової звітності.

Суми одержаної на зворотній основі позики не включаються до валових доходів, а її повернення - до валових витрат платника податку

Чи слід трактувати отриману підприємством від фізичної особи позику як валові доходи, а її повернення не відносити до валових витрат? Чи можна віднести до валових витрат суми, сплачені при отриманні товару з наступною оплатою, якщо не оформлено договір купівлі-продажу в розстрочку або договір товарного кредиту?

Очевидно, що запитання викликано двома листами ДПА України: листом від 22.02.2000 р. №878/6/15-1116 "Щодо оподаткування операцій з одержання та повернення позичених коштів" (див. "ДК" №23/2000, с. 88) та листом від 28.02.2000 р. №966/6/15-1116 "Податковий облік операцій з придбання товарів без компенсації їх вартості" (див. "ДК" №22/2000, с. 92).

Першим з-поміж згаданих листів ДПА України повідомила, що оскільки залучення коштів у позику не передбачено підпунктом 7.9.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", то такі кошти включаються до валового доходу згідно зі статтею 4 зазначеного Закону, а саме підпункту 4.1.6 статті 4 Закону, як доходи від позареалізаційних операцій.

Проте підпунктом 4.1.6 не те що не передбачено такого виду валового доходу, як отримана позика, але й жоден із видів доходів від позареалізаційних операцій, передбачених цим підпунктом, навіть приблизно не має нічого спільного з сумами отриманих позик. Тим паче, що, очевидно, йтиметься про позики на зворотній основі. За аналогічним принципом, повернення отриманої позики не включається до валових витрат платника податку. Докладніше наша позиція стосовно листа від 22.02.2000 р. №878/6/15-1116 викладена у коментарі до нього, опублікованому в "ДК" №23/2000 на с. 90.

Другим з-поміж згаданих листів ДПА України повідомила, що якщо продаж товарів не супроводжується компенсацією (оплатою) покупцем їх вартості, такий продаж слід вважати безоплатним наданням товарів в обсязі поставки, що не компенсована набувачем права власності на товари (покупцем), до моменту здійснення покупцем фактичної компенсації (оплати) вартості придбаних ним товарів.

Тобто, за логікою ДПА України, якщо оплата вартості товару не передувала або не була здійснена в одному звітному періоді з оприбуткуванням товару, то платник податку, який їх придбав, не має права на валові витрати на суму вартості таких товарів. Виняток становлять лише договори розстрочки та товарного кредиту.

На нашу думку, думка ДПА України є цілком хибною, оскільки правило "події, що сталася раніше", встановлене пунктом 11.2 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", ще ніхто не скасовував. Як і не скасовував загальний термін позовної давності в три роки, встановлений Цивільним кодексом України.

Своєю чергою, визначення терміна "безоплатно надані товари" наведено в пункті 1.23 цього ж Закону. І товари, отримані до моменту оплати їх вартості, жодного відношення до такого визначення не мають.

Цікавим є той факт, що коріння обох листів лежить у "славнозвісному" наказі ДПА України від 30.12.1999 р. №735, який було скасовано наказом ДПА України від 19.01.2000 р. №25 як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства та порушує права платників податків.

Переплати по податку на прибуток можна зарахувати в рахунок сплати єдиного податку лише в частині надходження коштів до місцевого бюджету

Підприємство перейшло на єдиний податок, маючи переплату з податку на прибуток. Чи можна зарахувати цю переплату в рахунок сплати єдиного податку?

Зарахувати можна. Для цього слід звернутися до свого податкового органу із заявою про таке зарахування. При цьому слід мати на увазі, що, відповідно до статті 17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР), суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку (при цьому треба робити поправку на закони України, якими затверджуються державні бюджети на відповідні роки). Виняток становить частина суми податку на прибуток, обчислена через застосування понижуючого коефіцієнта до норм амортизації, яка спрямовується до місцевого бюджету.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. №727/98 (в редакції Указу від 28.06.99 р. №746 ), відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

до місцевого бюджету - 43 відсотки;

до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Таким чином, на нашу думку, зарахування можливе лише в частині надходження коштів до місцевого бюджету (43 відсотки суми єдиного податку).

Витрати на навчання працівника, який не є пов'язаною особою, включаються до складу валових витрат в межах 2-х відсотків фонду оплати праці звітного періоду

Чи можна віднести до складу валових витрат оплату за навчання у ВНЗ працівника підприємства?

Відповідно до підпункту 5.4.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР із внесеними змінами), до складу валових витрат включаються витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, навчанням в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку. Порядок професійної підготовки і перепідготовки та розміри витрат на такі цілі встановлює Кабінет Міністрів України.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

На виконання цього положення Закону Постановою Кабінету Міністрів України "Про розмір витрат платника податку на професійну підготовку або перепідготовку" від 24.12.97 р. №1461 встановлено, що платник податку на прибуток підприємств може включати до валових витрат виробництва та обігу звітного періоду витрати на професійну підготовку або перепідготовку за профілем такого платника фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з ним, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку, в розмірі до 2 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Таким чином, згідно з наведеними нормативними документами, до складу валових витрат платника податку можна включити витрати на навчання працівника в українських закладах освіти (причому як у державних, так і в комерційних, оскільки Законом це не обумовлено), за умови, що такий працівник не є пов'язаною особою, в межах 2 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Індексація збитків відображається у рядку 40 декларації про прибуток підприємства

Як відобразити в декларації про прибуток підприємства індексацію збитків?

Пунктом 6.3 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР (із внесеними змінами) передбачено, що у разі якщо за результатами наступного звітного кварталу балансові збитки попереднього кварталу не відшкодовані валовими доходами, різниця підлягає індексації згідно з офіційним індексом інфляції такого звітного кварталу. При цьому, відповідно до пункту 22.18 статті 22 цього ж Закону, норми пункту 6.3 застосовуються починаючи з 01.01.99 р.

Порядком складання декларації про прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 р. №214 (в редакції наказу ДПА України від 21.01.98 р. №37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.98 р. за №94/2534), визначено, що у рядку 38 декларації відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки) з урахуванням суми амортизаційних відрахувань, на яке дозволяється платнику податку зменшувати об'єкт оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Водночас у рядку 40 декларації відображається сума збитків, що підлягає віднесенню за розрахунком протягом наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів, а також сума збитків, проіндексованих відповідно до пункту 6.3 статті 6 Закону, що залишилася невідшкодованою у разі недостатності валового доходу у попередньому податковому періоді.

Залучені за договором овердрафту кошти не відносяться до складу валового доходу, а проценти за цим договором включаються до складу валових витрат

Підприємство взяло кредит у банку по овердрафту. Чи відноситься цей кредит на валові доходи, а сплата відсотків на валові витрати?

Постановою Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням" від 24.09.99 р. №479 визначено, що овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається банком у разі виникнення дебетового сальдо за картрахунком клієнта.

Пунктом 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями) визначено порядок оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями.

Відповідно до підпункту 7.9.1 цього пункту, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам.

Законом не обумовлено форму кредиту (короткостроковий чи довгостроковий).

Таким чином, враховуючи наведені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", кошти, які залучені у позику, не відносяться до складу валового доходу платника податку на прибуток.

Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону, проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

При обліку процентів слід керуватися підпунктом 5.5.1 статті 5 Закону, де визначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Отже, проценти по овердрафту включаються до складу валових витрат.

Немає обмежень щодо віднесення до складу валових витрат витрат на придбання матеріалів за рахунок отриманих у кредит коштів

За кошти, отримані у валютний кредит, проведена попередня оплата за матеріали. Чи включається ця сума до валових витрат?

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених цією статтею.

Датою збільшення валових витрат виробництва, відповідно до підпункту 11.2.1 статті 11 Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Обмежень щодо віднесення витрат на придбання матеріалів до складу валових витрат за рахунок коштів, отриманих у кредит, у тому числі валютний, чинним законодавством не передбачено. Таким чином, при віднесенні витрат на придбання матеріалів до складу валових за рахунок коштів, отриманих у валютний кредит, слід керуватися статтею 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

При амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод

Як правильно нараховувати амортизацію на комп'ютерну програму?

Підпунктом 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР (із внесеними змінами) визначено, що для амортизації нематеріальних активів (до яких відноситься і комп'ютерна програма) застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи зі строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Якщо замовник експертної оцінки - ДПІ, а оплату здійснено підприємством, то дії останнього можуть трактуватися як надання безповоротної фінансової допомоги податковому органу

Товариство придбало автомобіль, який перебував у податковій заставі. Перед цим, за наполяганням ДПІ, провело оплату за експертну оцінку цього автомобіля. Замовником виступала ДПІ, що зазначено у звіті про експертну оцінку. Куди віднести таку оплату: на валові витрати чи на об'єкт основних засобів?

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.98 р. №941, початкова ціна - це ціна, з якої розпочинаються торги i яка обчислюється з урахуванням ринкової вартості майна, витрат, пов'язаних з його оцінкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією.

Вона не повинна бути нижчою від балансової вартості (за визначенням, наведеним у Законі України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств").

Чинними нормативними документами не регламентовано, хто платить за експертну оцінку, тому згідно з існуючою практикою оплата за неї проводиться за домовленістю сторін (як правило, це заставоутримувач).

Оскільки замовником експертної оцінки виступала ДПІ (заставоутримувач), то вона повинна була провести оплату. У вас такі витрати трактуватимуться як надання безповоротної фінансової допомоги органу ДПІ.

Якщо ж бажання повернути власні кошти у вас є великим, то це можливо лише шляхом виставлення рахунка ДПІ на суму вартості експертної оцінки, і то тільки за наявності письмово підтвердженої вимоги ДПІ про проведення такої оплати.

Метод нарахування податку на прибуток не залежить від методу нарахування ПДВ

Підприємство сплачує податок на додану вартість за касовим методом. Як нараховується податок на прибуток: за одержаною виручкою чи за нарахуванням?

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9 цього Закону.

Дата збільшення валових витрат та валових доходів визначається за правилом "події, що сталася раніше", відповідно до статті 11 цього Закону.

Що стосується правил нарахування ПДВ, то вони встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР (із внесеними змінами) та жодного впливу на правила нарахування та сплати податку на прибуток не мають.

Таким чином, податок на прибуток обчислюється та сплачується у порядку, визначеному Законом "Про оподаткування прибутку підприємств", та не залежить від методу нарахування та сплати податку на додану вартість.

Курсові різниці, що виникли внаслідок отримання основних засобів від нерезидента, потрібно розраховувати

Чи можна зараз донарахувати курсові різниці по основних засобах, отриманих від нерезидента у 1998 р.? Якщо можна, то як це зробити: за весь період чи по кварталах?

Відповідно до підпункту 7.3.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР (із внесеними змінами), з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду.

При цьому додатна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду. Для наступного податкового періоду балансова вартість іноземної валюти або заборгованості в іноземній валюті прирівнюється до їх вартості, визначеної на кінець попереднього звітного періоду.

Таким чином, курсові різниці, що виникли внаслідок отримання основних засобів від нерезидента, розрахувати не тільки можна, але й треба.

Що стосується способу донарахування таких курсових різниць, то, враховуючи те, що курс гривні стабільно падав, нараховувати такі курсові різниці можна за весь період. Хоча для певності варто перевірити офіційний курс гривні за весь період, і у разі його зростання обчислити курсові різниці окремо за такий період.

Вартість придбаних торгових патентів зменшує авансовий платіж з податку на прибуток, незважаючи на відсутність у Розрахунку авансових внесків податку на прибуток окремого рядка, де відображалися б суми, сплачені за патенти

Як відобразити в Розрахунку авансових внесків податку на прибуток суми сплачених торгових патентів? Чи можна на ці суми зменшити суму авансових внесків з податку на прибуток?

Відповідно до пункту 16.3 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР (із внесеними змінами), податок, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість торгових патентів, придбаних платником податку згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Згідно з пунктом 16.7 статті 16 цього ж Закону, а також згідно з пунктом 2 Порядку повідомлення про результати розрахунку авансових внесків податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 4.08.97 р. №279 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.97 р. за №301/2105, суми авансових внесків визначаються платником податків згідно з пунктами 16.2 і 16.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Незважаючи на те, що законодавством прямо передбачена можливість платника податків зменшити суму авансового внеску щодо податку на прибуток на вартість придбаних торгових патентів у додатку до згаданого порядку - "Повідомлення про результати розрахунку авансового внеску податку на прибуток" - не передбачено окремого рядка, в якому відображалися б суми, сплачені за торгові патенти.

На нашу думку, у цій ситуації слід керуватися положеннями Закону та зменшити авансовий платіж щодо податку на прибуток на вартість придбаних торгових патентів.

Крім того, підприємство може подати до податкової інспекції разом з відповідними звітними формами пояснювальну записку в довільній формі із зазначенням причин здійсненого коригування і вартості придбаних торгових патентів.

Надання засновником безпроцентної позики підприємству ніяк не відобразиться у податковому обліку підприємства, тому що при цьому відсутні валові витрати чи валові доходи.

Приватне підприємство протягом року не вело діяльності - штрафними санкціями було заблоковано рахунок. У червні засновник надав підприємству безпроцентну позику, уклавши договір про надання безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі. Після цього було сплачено штраф, придбано патент і ліцензію. Чи правомірні дії підприємства і засновника? Як це відобразити в податковому обліку?

Правовідносини щодо надання позики регулюються статтями 374-379 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен бути укладений у письмовій формі. Таким чином, надання засновником (директором чи іншою фізичною або юридичною особою) позики підприємству не суперечить чинному законодавству.

На нашу думку, внесення засновником підприємства безпроцентної позики на розрахунковий рахунок підприємства ніяк не відобразиться у податковому обліку підприємства, тому що при цьому відсутні валові витрати чи валові доходи. Своєю чергою, податкова адміністрація випустила у світ лист від 22.02.2000 р. №878/6/15-1116 "Щодо оподаткування операцій з одержання та повернення запозичених коштів" (див. "ДК" №23/2000, с. 88), в якому, нехтуючи Цивільним кодексом, намагається довести, що отримання підприємством позики виступатиме мало не безповоротною фінансовою допомогою та відноситиметься до валових доходів підприємства, більше того - повернення означеної позики не відноситиметься до валових витрат підприємства.

Вартість придбаного відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патенту відноситься на зменшення нарахованого до сплати податку на прибуток. У разі якщо протягом кварталу підприємство діяльності не здійснювало (прибуток не нараховано), придбання патенту у податковому обліку не відобразиться, а враховуватиметься при визначенні прибутку наступного кварталу.

Що стосується придбання ліцензій, то, відповідно до підпункту 5.4.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зазначені витрати відносяться до валових витрат підприємства.

Якщо на підприємстві не нараховувалась амортизація, ДПІ при перевірці може це зробити

На підприємстві повинна була нараховуватись і відноситись до валових витрат амортизація. Цього не здійснювалось. Чи може ДПІ примусово нарахувати амортизацію, а також, відповідно, податок на прибуток до Держбюджету, обчислений за понижуючим коефіцієнтом, і санкції за його несплату?

Відповідно до статті 8 Закону України від 22.05.97 р. №283 "Про оподаткування прибутку підприємств", амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що амортизація провадиться в обов'язковому порядку, податкова інспекція під час перевірки може провести "примусове" нарахування амортизації, а також, відповідно до пункту 4 статті 22 вищезазначеного Закону, внаслідок застосування понижуючого коефіцієнта, - податку на прибуток, який підлягає зарахуванню до Державного бюджету України.

Одночасно відзначимо, що застосування амортизації зменшує скоригований прибуток платника податку, тому конкретний розмір податку на прибуток від застосування понижуючого коефіцієнта чи його наявність (застосування амортизації може призвести до відсутності прибутку у підприємства взагалі) залежить від конкретної ситуації на підприємстві.

Кредиторська заборгованість, за якою минув термін позовної давності, вважається доходом підприємства і відноситься до валових доходів

Державне підприємство має кредиторську заборгованість перед підрядчиком за роботи, виконані у 1995 році. На сьогодні немає змоги її погасити. Чи можна вважати таку заборгованість безнадійною або якось списати ?

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 1.22 статті 1 цього Закону визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, який, відповідно до статті 71 Цивільного кодексу, становить 3 роки.

Таким чином, якщо підприємство не є відповідно зареєстрованою неприбутковою установою чи організацією, то кредиторська заборгованість, за якою минув термін позовної давності, вважається доходом підприємства й оподатковується в загальновстановленому порядку, тобто по податковому обліку відноситься до валових доходів.

Жодних обмежень щодо віднесення до валових витрат сум сплаченої (нарахованої) орендної плати чинним законодавством не передбачено

Підприємство орендує приміщення в бюджетній установі. Договором обумовлено суму оплати, але не проведено експертної оцінки. Якщо сума орендної плати після експертної оцінки буде нижчою від суми, яку ми платимо тепер, то чи матиму я право відносити всю суму на валові витрати?

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат платника податку включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Жодних обмежень щодо віднесення до валових витрат сум сплаченої (нарахованої) орендної плати вказаним Законом не передбачено, за винятком ситуації, коли такі орендні відносини є між пов'язаними особами або здійснюються авансові платежі з орендної плати.

В свою чергу, розмір орендної плати потрібно привести у відповідність до вимог Закону України від 10.04.92 р. №2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", тобто якщо розрахована, згідно з Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.95 р. №786, орендна плата буде вищою, ніж фактично сплачувана тепер, то у вас є підстави для порушення перед орендодавцем питання про зменшення розміру орендної плати

Коригування вартості запасів, списаних на ремонт основних засобів, здійснюється у повному обсязі, якщо вони не використовуються у власній господарській діяльності, й у сумі, що перевищує 5% залишкової вартості усіх основних засобів на початок звітного року (тобто у сумі, що підлягає амортизації), якщо вони використовуються для здійснення власної господарської діяльності

Матеріали списано на ремонт мережі кабельного телебачення, яка відноситься до основних засобів. Як це відобразити у податковому обліку? Чи потрібно зменшувати балансову вартість запасу на початок кварталу при розрахунку коригування?

Відповідно до пункту 1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Мінфіну України від 11.06.98 р. №124 та зареєстрованого в Мін'юсті України 03.07.98 р. за №417/2857, облік приросту (убутку) товарних і матеріальних ресурсів ведеться тільки щодо тих товарних запасів і матеріальних ресурсів, витрати на придбання яких, відповідно до Закону про прибуток включаються до складу валових витрат, причому віднімання балансової вартості товарних запасів і матеріальних ресурсів від суми, відображеної у графі "Залишок на початок періоду" відповідної відомості, складеної за додатками 1 та 2 до цього Порядку, проводиться тільки у випадку, коли у звітному періоді вони використані на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, провадженням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Таким чином, вартість запасів, використаних на ремонт (поліпшення) мережі кабельного телебачення, відніматиметься від вартості матеріальних запасів на початок звітного кварталу у таких випадках:

- якщо кабельне телебачення не використовується у власній господарській діяльності;

- у сумі, що перевищує 5% залишкової вартості усіх основних засобів на початок звітного року (тобто у сумі, що підлягає амортизації), якщо мережа кабельного телебачення використовується для провадження власної господарської діяльності.

В інших випадках таке коригування вартості матеріальних запасів на початок періоду не проводиться.

Орендна плата за оренду нежитлового приміщення у фізичної особи відноситься до валових витрат підприємства

Чи відноситься до складу валових витрат орендна плата за нежитлове приміщення у фізичної особи - працівника підприємства?

Відповідно до пункту 1.18. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", "лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк".

Таким чином, оренда основних засобів у фізичної особи прямо передбачена вищевказаним Законом. На підставі підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що до складу валових витрат платника податку включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, орендна плата за оренду нежитлового приміщення відноситься до валових витрат підприємства.

За наявності кредиторської заборгованості в іноземній валюті у разі девальвації гривні курсові різниці відносяться на валові витрати підприємства, а при зростанні курсу гривні (ревальвації) - на валові доходи

За підприємством 2 роки рахується кредиторська заборгованість на користь іноземних партнерів. Куди за податковим обліком відносити курсові різниці за такою заборгованістю - до валових витрат чи валового доходу? Чи можна проводити дооцінку імпортного товару при зміні курсу долара та відносити її на валові витрати?

Відповідно до підпункту 7.3.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з метою оподаткування "будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому додатна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду".

Таким чином, у вашому випадку при зростанні курсу долара США (девальвації гривні) курсові різниці відносяться на валові витрати підприємства, а при зростанні курсу гривні (ревальвації гривні) - до валових доходів.

Дооцінка імпортних товарів з 01.01.2000 р. регулюється пунктом 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246, яким передбачено, що у разі якщо чиста вартість реалізації (очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію) тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше від суми попереднього зменшення сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів. Тобто дооцінка можлива лише по запасах, які раніше були уцінені, та на суму такої уцінки.

У вашому випадку проведення дооцінки товарів суперечитиме чинному законодавству.

Якщо організація надає послуги, визначені Переліком, затвердженим постановою КМУ №576, їй потрібен торговий патент

Чи потрібен підприємству торговий патент при наданні побутових послуг фізичним особам за готівкові кошти?

Відповідно до статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. №98/96-ВР (із внесеними змінами), патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка провадиться суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

На виконання цієї статті Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. №576 "Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню" визначено перелік таких послуг.

Отже, згідно з Постановою №576, належать до побутових та підлягають патентуванню такі послуги: пошиття тентів, чохлів, штор, драпіровок; ремонт радіотелевізійної, аудіо- та відеоапаратури (крім структурних підрозділів, розташованих у сільській місцевості); заміна елементів живлення, ремонт та виготовлення ювелірних виробів; ремонт та виготовлення металовиробів; ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, що належать громадянам; ремонт та будівництво індивідуального житла (квартир), садових будиночків; перукарські послуги (тільки на території міст Києва і Севастополя, обласних центрів); прокат аудіо-, відеокасет, CD-дисків; прокат автотранспортних засобів; прокат весільного вбрання та одягу для урочистих подій; послуги ломбардів; фотопослуги та послуги фотокінолабораторій; послуги аудіо-, відеозапису.

Таким чином, у разі якщо ваша організація надає послуги, визначені цим переліком, слід, відповідно до статті 3 Закону, придбати торговий патент. Надання інших послуг, не наведених цим переліком, патентуванню не підлягає.

Різницю між цінами придбання та реалізації слід відносити до валових доходів підприємства тільки у випадку, коли товари, придбані за бартерною угодою, реалізуються організації, яка є для підприємства пов'язаною особою

Підприємство виконало для іншого наукові послуги, як оплату отримало за бартером будматеріали. Ці матеріали продаємо за кошти іншій фірмі, але за меншою ціною. Чи повинні ми платити податок з прибутку, який становить різницю у вартості між отриманим за бартером товаром та тим, який реалізований іншій фірмі?

Очевидно, у питанні йдеться про застосування механізму "звичайних" цін, який передбачений при здійсненні бартерних операцій та операцій з пов'язаними особами.

Так, підпунктом 7.1.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що доходи і витрати при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій визначаються платником податку з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни. У вашому випадку товари, придбані за бартерною угодою, реалізуються за кошти, тому обмеження, передбачені цим підпунктом, такої операції не стосуються.

Аналогічно, за звичайним цінами, відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7 вищевказаного Закону, визначається і дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам.

Таким чином, тільки у випадку коли товари, придбані за бартерною угодою, реалізуються організації, яка є для вашого підприємства пов'язаною особою, різницю між цінами придбання та реалізації слід відносити до валових доходів вашого підприємства.

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua