Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#30 '2000: Практична бухгалтерія - Семінари з читачами "ДК"

Нові національні стандарти та фінзвітність (продовження)

Всі запитання семінарів "ДК", що відбулися 27 та 29 червня у Львові і Києві.

Запитання 20 ...36


20. У Стандарті 7 не передбачено застосування коригуючих коефіцієнтів

Яку суму амортизації основних засобів необхідно відносити у бухгалтерському обліку на витрати: у повному обсязі або з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8? У податковому обліку усе зрозуміло.

Відповідно до Стандарту 7 "Основні засоби" кожне підприємство самостійно обирає метод амортизації з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. У Стандарті не передбачено застосування будь-яких коригуючих коефіцієнтів щодо визначеної за обраним методом амортизації.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.


21. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін

Орендна плата з урахуванням інфляції. Середній індекс інфляції. Чи відноситься він до орендної плати?

Щодо розрахунку плати за оренду державного та комунального майна, то у цьому разі все зрозуміло: індекс інфляції входить до формули розрахунку при перегляді орендної плати (Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, що затверджена постановою КМУ від 04.10.95 р. №786).

Стосовно оренди недержавного майна, то, відповідно до Закону України від 16.12.97 р. №723/97-ВР "Про лізинг", розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визначаються у договорі лізингу за домовленістю сторін. Тобто при укладенні договору оренди сторони можуть зафіксувати базовий розмір орендної плати, а для коригування орендної плати залежно від зміни індексу інфляції передбачити, за письмовою згодою сторін, використання окремого розрахунку. Так, фактичний розмір орендної плати може визначатися щомісяця на підставі окремого документа, який узгоджується підписанням двома сторонами договору оренди і який є його невід'ємною частиною.


22. Зміни, внесені з початку 2000 р. до Закону про оподаткування прибутку підприємств

Чи змінився порядок обліку валових доходів та валових витрат починаючи з 01.01.2000 року?

Якщо маються на увазі зміни, внесені з початку 2000 р. до Закону про оподаткування прибутку підприємств, то можна сказати таке.

1. Не включається:

а) згідно з Законом України "Про спеціальну економічну зону "Рені" до валового доходу суб'єкта СЕЗ "Рені";

б) згідно з Законом України "Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту" до валового доходу суб'єкта СЕЗ "Порто-франко";

в) згідно з Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова" до валового доходу підприємства дохід, нарахований з метою оподаткування та одержаний згідно з інвестиційними проектами, що затверджені обласними державними адміністраціями від інвестицій у вигляді:

коштів;

матеріальних цінностей;

нематеріальних активів.

2. Згідно з підпунктом 5.2.12. Закону про прибуток суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до спеціального резерву пенсійних вкладів відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд", включаються до складу валових витрат.


23. Бухоблік погашення кредиторської заборгованості

Кредиторська заборгованість (механізм заборгованості).

Кредиторська заборгованість за товари виникає в зв'язку з тим, що момент отримання товарів (точніше момент переходу права власності на товари) не збігається з моментом оплати. Розглянемо бухгалтерські записи з виникнення і відображення в обліку заборгованості перед постачальником за отримані товари та погашення такої кредиторської заборгованості.

1. Нарахована заборгованість постачальнику за придбані товари:

за старим Планом рахунків

Д-т 05,06,07,08,12,41 К-т 60

за новим Планом рахунків

Д-т 20, 22,28 К-т 63.

2. Відображено суму ПДВ, включену до вартості ТМЦ, на рахунку 644, якщо оприбуткуванню ТМЦ передувала передоплата, або на рахунку 641, якщо надходження ТМЦ - перша подія:

за старим Планом рахунків

Д-т 67/2,68 К-т 60

за новим Планом рахунків

Д-т 644 або 641 К-т 63.

Погашено заборгованість перед постачальником з розрахункового рахунка

за старим Планом рахунків

Д-т 60 К-т 51

за новим Планом рахунків

Д-т 63 К-т 31


24. Розраховувати оподатковуваний прибуток потрібно наростаючим підсумком з початку року

Податкова інспекція вимагає враховувати від'ємне сальдо на 01.01.2000 р. за підсумками IV кварталу 1999 р. Але фінансовий результат визначався наростаючим підсумком за 1999 рік. Як правильно розраховувати оподатковуваний прибуток з початку року?

Згідно з Рекомендаціями щодо прийняття та строків розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень, затвердженими наказом ДПАУ від 11.05.99 р. №253, зменшення платником податків об'єкта оподаткування попереднього звітного кварталу на суму від'ємного значення не допускається (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань). Але, на нашу думку, така позиція податкової до платника податку неправильна. І ось чому.

Згідно зі ст. 15 Закону про оподаткування прибутку підприємств, "ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону". Звичайно, згідно зі ст. 16 Закону про прибуток порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

Але разом з тим обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом та зареєстровані Міністерством юстиції України. А згадані рекомендації не зареєстровані у Мін'юсті та й мають суто рекомендаційний характер. Тому розраховувати оподатковуваний прибуток потрібно наростаючим підсумком з початку року, причому прибуток першого кварталу необхідно "згортати" зі збитками другого кварталу.


25. Матеріальна допомога оподатковується з 01.04.2000 р.

Матеріальна допомога нарахована до 31.03.2000 р., а виплачена після 01.04.2000 р. Яким буде прибутковий податок?

Верховна Рада України 2 березня 2000 року прийняла Закон України №1523-III "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування", який набрав чинності з дня його опублікування та застосовується до результатів фінансово-господарської діяльності платників податків, що здійснюється після набрання чинності цим Законом (Закон опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №59 (1741) від 31 березня 2000 року).

Названим Законом України виключено абзац третій підпункту "і" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", згідно з яким матеріальна допомога не включалася до сукупного оподатковуваного доходу.

Закон було опубліковано 31.03.2000 р., отже, він набрав чинності 31.03.2000 р.

Проте, враховуючи прикінцеві положення згаданого Закону, оскільки він застосовується до результатів фінансово-господарської діяльності платників податків, яка здійснюється після набрання ним чинності, тобто з 01.04.2000 р., оподаткування сум матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів та подарунків, що будуть надаватися громадянам в інших, ніж визначено в абзаці першому підпункту "і" пункту 1 статті 5 Декрету "Про прибутковий податок з громадян" випадках, слід проводити з 01.04.2000 р.


26. Як списати залишки товарів

Підприємство має залишки товарів (продукти харчування), термін реалізації яких минув. Як правильно провести списання цих залишків? Як зробити бухгалтерські проводки? Чи треба проводити коригування податкового кредиту на цю суму?

У разі якщо на підприємстві є товари (продукти харчування), термін реалізації яких минув, з ними можна вчинити так:

1. Продовжити термін реалізації і реалізувати їх за нижчою ціною. Термін реалізації можна продовжити, подавши відповідні документи до районного відділення санепідемстанції. На підставі дозволу про продовження терміну реалізації, одержаного з санепідемстанції, товари уцінюються і продаються. Витрати з уцінки таких товарів можна списати такою проводкою:

за старим Планом рахунків

Д-т 14. К-т 05, 06, 08, 12

за новим Планом рахунків

Д-т 285 К-т 282.

2. Списати товари через псування, за актом. Для цього на підприємстві складається акт про знищення таких товарів. Цей акт має бути підписаний комісією з 3-х осіб. Бухгалтерський облік списання втрат товарів від псування цінностей буде таким:

за старим Планом рахунків

Д-т 84 К-т 05, 06, 08, 12

за новим Планом рахунків

Д-т 285 К-т 282

Д-т 947 К-т 282.

Такі витрати підлягають віднесенню на видаткові рахунки у бухгалтерському обліку, але при визначенні оподатковуваного прибутку у податковому обліку на валові витрати відносяться тільки відповідно до вимог законів про оподаткування.


27. Порядок оформлення та оподаткування поворотної фінансової допомоги

Власник приватного підприємства хоче надати позику своєму підприємству. Який порядок оформлення та оподаткування такої поворотної фінансової допомоги?

Відповідно до підпункту 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", фінансовий кредит - це кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів установлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Таким чином, кошти, що надаються іншими особами, ніж тими, що кваліфіковані як банківська установа, або мають статус небанківських фінансових установ, фінансовим кредитом не вважаються.

Але надання нерезидентом коштів у позику українському підприємству можливе і в разі, якщо такий нерезидент не належить до вищезазначених кредитних установ, за умови дотримання сторонами (позикодавцем і позичальником) вимог розділу 32 "Позика" Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 374 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. При цьому договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

Враховуючи, що відповідно до цього типу договорів кошти або майно передаються від одного суб'єкта правовідносин іншому, а після закінчення строку дії договору підлягають поверненню, то зазначені договори мають наслідком виникнення боргових зобов'язань, операції з якими з метою оподаткування відносяться до операцій особливого виду, а саме операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями. Оподаткування таких операцій регулюється пунктом 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже, усі особливості податкового обліку прибутку підприємств за такими зобов'язаннями передбачаються виключно цим пунктом.

Відображення у податковому обліку коштів, наданих у позику, здійснюється відповідно до абзаців другого і третього підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону, а саме не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку, зокрема у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам, а також залученням платником податку коштів або майна в довірче управління та коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, або на інші строкові чи довірчі рахунки, у тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів, або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, у тому числі шляхом погашення облігацій, векселів чи інвестиційних сертифікатів.

Оскільки залучення коштів у позику не передбачене підпунктом 7.9.1, то такі кошти включаються до валового доходу згідно зі статтею 4 зазначеного Закону, а саме підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", як доходи від позареалізаційних операцій.

Під позареалізаційними операціями слід розуміти діяльність підприємства, що безпосередньо не пов'язана з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна, включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжного й обслуговуючого виробництва.

Аналогічно врегульоване у податковому обліку питання повернення зазначених коштів і віднесення їх суми до валових витрат.

Пунктом 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено врахування у складі валових витрат коштів або майна, наданих платником податку у зв'язку з поверненням ним основної суми позики іншим особам-кредиторам. Тому у цьому випадку слід керуватися статтею 5 зазначеного Закону України, якою визначені витрати, що включаються або не включаються до складу валових витрат. Зокрема, відповідно до пункту 5.1 вказаної статті, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Оскільки повернення платником податку позичених коштів або майна іншим особам-кредиторам не пов'язане з компенсацією вартості придбаних товарів (робіт, послуг), то немає підстав для збільшення валових витрат платника податку на суму позичених коштів (вартість майна), які повертають кредитору.

Таким чином, пунктом 7.9 статті 7 та статтею 5 вказаного Закону України не передбачено віднесення коштів або вартості майна, що повертаються за договорами позики, до валових витрат.


28. З 01.01.2000 р. генпідрядчик повинен платити збір до Інноваційного фонду від всієї виручки від реалізації робіт

Як правильно робити перерахунок до Інноваційного фонду, якщо в роботі брала участь субпідрядна організація: від всієї реалізації чи не включаючи роботу, виконану субпідрядником?

Відповідно до статті 11 Закону про Держбюджет на 2000 рік, платники збору сплачують до Інноваційного фонду збір у розмірі 1 відсотка обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість і акцизного збору.

До 2000 року генпідрядні організації визначали виручку від реалізації будівельних робіт без урахування обсягу робіт, виконаних субпідрядними організаціями, тобто у складі виручки від реалізації відображалися тільки обсяги прийнятих замовниками будівельно-монтажних робіт, виконаних власними силами. Це було зафіксовано в п. 3.1 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Мінфіну України від 18.08.95 р. №139.

Наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. №39 цей документ був скасований. Натомість було прийняте П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", в пункті 13 якого під доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) мається на увазі загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг. П(С)БО 15 "Дохід" взагалі на будівельників не поширюється. Отже, з 01.01.2000 р. генпідрядчик повинен платити збір до Інноваційного фонду від всієї виручки від реалізації робіт, включаючи вартість робіт, виконаних субпідрядником.


29. Обмеження щодо повернення товару продавцю встановлюється договором

Наше товариство займається оптовою торгівлею посудом. Роздрібні підприємства повертають нам товар. Чи встановлена межа поверненню товару (у відсотках або якось інакше)?

На жаль, у запитанні не вказана причина повернення посуду: чи це повернення бракованої продукції, чи нереалізованої, чи інша підстава. Загалом законодавством це питання не висвітлене.

Якщо ваше підприємство віддає посуд на реалізацію, роздрібні підприємства мають діяти на підставі укладеного між вами договору, у якому всі обмеження повинні бути обумовлені. Договір укладається суб'єктом підприємницької діяльності на підставі Закону України "Про підприємництво" від 07.02.91 р. №698-ХII (з доповненнями та змінами).


30. Відображення орендної плати в декларації про прибуток

З 19.01.2000 р. державні організації сплачують 30% орендної плати до бюджету, не зараховуючи ці суми до доходу. Де і як ці суми відображаються в декларації про прибутки?

Вважаємо, що у запитанні йдеться про постанову КМУ від 19.01.2000 р. №75. З цього приводу застерігаємо, що після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" від 17.02.2000 р. №1458-111 всі 100 відсотків орендної плати за оренду державного майна орендар повинен перерахувати до бюджету. У декларації про прибуток суми, які перераховуються до бюджету, орендодавець не відображає. А якщо ви орендар, суму орендної плати маєте показувати у рядку 25, згідно з Порядком складання декларації про прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 р. №214 (в редакції від 21.01.98 р. №37 (далі - Порядок).

В декларації суму орендної плати, яка надійшла від орендаря, якщо ця подія сталася до прийняття Держбюджету на 2000 рік (до 17.02.2000 р.), відображається в рядку 6, згідно з пунком 3.6 Порядку. Щодо перерахування 30% до бюджету, то ця сума взагалі не повинна була надходити на ваш рахунок і у декларації не відображається.


31. Податковий кредит надається за наявності податкової накладної

Товар придбано у приватного підприємця. Чи можна відносити ПДВ до податкового кредиту, якщо від нього одержані такі документи: податкова накладна, копія свідоцтва платника ПДВ, копія квитанції про сплату прибуткового податку. В яких випадках не можна відносити ПДВ до податкового кредиту при придбанні товару у приватних підприємців?

Якщо підприємство одержало податкову накладну від приватного підприємця, це має означати, що приватний підприємець є платником податку на додану вартість і, звичайно ж, суму ПДВ можна віднести до податкового кредиту. Податкова накладна повинна бути належним чином оформлена. Крім цього, необхідно впевнитися у наявності свідоцтва платника ПДВ. Якщо приватний підприємець не є платником податку на додану вартість, зазвичай не виникає і податкового кредиту.


32. Платники єдиного податку не звільняються від сплати податку на рекламу

Підприємство - платник єдиного податку за ставкою 6%. З коштів, що надходять на рахунок, податок на рекламу (0,5%) вже сплачений підприємством до місцевого бюджету, тобто його стягують двічі. Наскільки це законно?

Податок на рекламу - це місцевий податок. Згідно з Указом Президента України від 28.06.99 р. №746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", платники єдиного податку не звільняються від сплати податку на рекламу.


33. Спеціальний одяг обліковується на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

На якому рахунку обліковувати спецодяг для працівників, строк використання якого 3 роки?

Спеціальний одяг обліковується на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" згідно з Планом рахунків за кредитом цього рахунка за обліковою вартістю введення в експлуатацію із списанням на рахунки витрат.


34. Використання прибутку у фінансовій звітності не відображається

Де показувати використання прибутку у фінансовому звіті (субрах.443 (81)?

Використання прибутку у фінансовій звітності не відображається на відміну від старого фінансового звіту, де у формі №2 відображали використання прибутку і ув'язували ці суми з балансом (форма №1).


35. Платники єдиного податку здають фінансову звітність щокварталу

Як часто (щокварталу чи один раз на рік) здають фінансову звітність платники єдиного податку?

Платники єдиного податку здають фінансову звітність щокварталу згідно з Постановою КМУ "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" від 28.02.2000 р. №419. Квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких належать підприємства, не пізніше 25 числа наступного за звітним кварталом місяця, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.


36. Сума сплаченого страхового тарифу відноситься до складу валових витрат

Чи можна відносити до валових витрат суму сплаченого страхового тарифу зі страхування майна підприємства, якщо цей тариф розраховано на підставі не балансової, а оціночної вартості?

Згідно з підпунктом 5.4.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР, до валових витрат відносяться "будь-які витрати зі страхування ѕ майна платника податкуѕ". Отже, можна відносити до валових витрат суму сплаченого страхового тарифу, визначеного договором страхування, незалежно від способу його розрахунку. Наприкінці червня державне підприємство придбало легковий автомобіль, до кінця червня автомобіль ще не був зареєстрований, не перебував на обліку. За який квартал (місяць) необхідно сплатити податок з транспортних засобів? Упродовж якого терміну необхідно поставити автомобіль на облік? Підкажіть бухгалтерські проводки у разі коли машина отримана безплатно, а в накладній вказана балансова вартість і знос? Чи змінюється при цьому сума статутного фонду?

Податок з власників транспортних засобів слід сплачувати з моменту реєстрації автомобіля в ДАІ

Відповідно до Інструкції про порядок обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та проведення перевірок в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах (РЕП) Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 02.11.94 р. №599, транспортні засоби повинні бути зареєстровані в підрозділах ДАІ протягом 10-ти діб незалежно від їх технічного стану. Огляд транспортного засобу при реєстрації, перереєстрації, знятті з обліку проводиться працівниками РЕП ДАІ. Якщо власник транспортного засобу з поважних причин не може представити його в РЕП, то огляд може проводити державтоінспектор органу внутрішніх справ за місцезнаходженням транспортного засобу, видаючи акт технічного огляду, засвідчений його розбірливим підписом і особистою печаткою (штампом).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією за строками сплати (кварталами), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Таким чином, податок з транспортних засобів необхідно сплатити за квартал, у якому проведено реєстрацію транспортного засобу або закінчується термін реєстрації (10-й день після набуття права власності на такий транспортний засіб).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92, та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291, безоплатне отримання основних засобів відображається такими бухгалтерськими проведеннями:

Д-т 105 К-т 424 - балансова вартість,

Д-т 424 К-т 131 - на суму зносу.


Відповіді на запитання учасників семінару підготували
В. Лаврєнов, В. Ахтирська, Л. Туманян, О. Чуприна

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua