Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#38 '2000: Практична бухгалтерія - Листування з читачами

Литсування з читачами:
Як покращити взаємовідносини підприємців з податковою службою

Дуже часто зустрічі бухгалтерів та підприємців із працівниками податкової служби не є приємними. А тому хотілось би висловити лише деякі пропозиції щодо покращення взаємовідносин підприємців з податковою службою.

Вимагає впорядкування склад і порядок подання звітності підприємницькими структурами у податкові інспекції

В тих випадках, коли підприємницька структура припинила діяльність, на нашу думку, вона має повідомити про це податкову інспекцію (а також інших адресатів звітності) і до відновлення діяльності подавати звітність не повинна. Від цього постраждають лише ті, хто друкує і продає бланки звітності. Усі інші від цього виграють, у тому числі податкові органи: меншими будуть черги відвідувачів, більше часу стане для роботи з документами, можна буде зменшити чисельність апарату. Та й вивільнений у країні папір буде доцільніше використовуватися.

Очевидно, також не потрібно подавати форми звітності, в яких самі прочерки. Краще зробити одну форму з переліком усіх форм звітності (як це зроблено у бланку форми МП-1 про місцеві податки і збори), в якій підприємницька структура має зробити відмітку про додання до неї відповідних форм (+ чи -). Звільнили ж від подання валютних декларацій ті структури, які не займаються зовнішньоекономічною діяльністю, і ніякої катастрофи не сталося.

Усю звітність слід подавати до одного терміну

Напевно, усю звітність слід подавати до одного терміну. Хай це буде, наприклад, 25-те число місяця, який настає після звітного періоду. Адже й сьогодні більшість підприємницьких структур намагаються здати всю звітність за один раз - до 15 числа (строк здачі форми 8-ДР).

Слід було б уніфікувати спільні реквізити всіх форм звітності (наскільки це можливо), бо вони в усіх бланках різні. Зрозуміло, апарат Державної податкової адміністрації України великий. Кожен підрозділ опікується якоюсь однією формою звітності. Але ж має хтось ці форми "причісувати"! Візьмімо, наприклад, бланк державної статистичної звітності за формою 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг щодо кожного виду податку". Від інших вона відрізняється не тільки своєю дивовижно довгою назвою, але й кількістю кодів, які в ній потрібно проставляти (причому для деяких кодів навіть не змогли зробити по-людськи граф, щоб ці коди не писати у два поверхи). Може, тому, що звітність - статистична? Адже статистики люблять кодувати і періодично (щоб трошки заробити - таке життя!) перекодовувати. Але ж подається вона у податкову інспекцію, а не у статистичні органи! Невже це найважливіша для податківців форма? Навіть у деклараціях про податок з прибутку та ПДВ стільки кодів не вказується.

Слід було б уніфікувати спільні реквізити всіх форм звітності, вони в усіх бланках різні

У деяких формах назву підприємства потрібно вписувати чи вдруковувати, в інших - проставляти за допомогою штампа. На деяких формах не вказано "МП" - місце печатки, а ставити печатку вимагають. Аякже! Ми ж зразки підписів у податкову інспекцію не здаємо, як у банк. А вже про те, в яких місцях який реквізит проставляється, годі й говорити.

А ще іноді підприємець мусить доводити, що він "не верблюд". Наприклад, на вимогу свого інспектора обійти кілька відділів податкової інспекції, щоб отримати офіційно зареєстровану довідку, що він не має заборгованості за окремими видами платежів, здати її у приймальню, прийти наступного дня, отримати у приймальні підписану начальством інспекції довідку про відсутність заборгованості та здати цю довідку своєму інспектору, який підшиє її у податкову справу вашого підприємства. Оце, як кажуть, приїхали! У якій ще структурі керівники видають письмові довідки своїм підлеглим? Невже цей інспектор сам не може при потребі розім'ятись трішки, побігавши по різних відділах? Адже сидіти цілий день на стільці - не зовсім корисно для здоров'я. Якщо ж його час дорогий (а це так, бо оплачують його ті ж таки підприємці), то чи не краще зробити локальні комп'ютерні мережі, щоб кожен працівник податкової інспекції міг на своєму дисплеї побачити необхідну йому інформацію?

А чи доводилось вам закривати з якихось причин фірму?

А чи доводилось вам закривати з якихось причин фірму? Якщо ні, то знайте, що це не так швидко, як здається. Десь через півроку вам повідомлять, що здійснити податковий аудит інспекція поки що не має можливості. Потім нарешті почнеться аудиторська перевірка. Тривати вона може й до півтора місяця (навіть якщо ваша фірма за останні кілька років жодної діяльності не провадила). А потім вам вручать спринтерський "бігунок", щоб ви зібрали кілька підписів про відсутність заборгованості за податками.

Коли на радощах здасте його, вам вручать марафонський "бігунок", щоб ви побігали знову ж таки по відділах, потім - у податкову поліцію, а потім - ще трохи по відділах податкової інспекції. Усього потрібно зібрати більше 20 підписів (а народ у податковій зайнятий, не завжди сидить на місці), щоб отримати довідку для закриття рахунка в банку. А потім - знову у податкову і т. д. Невже і в цьому випадку не можна у податкових інспекціях зібрати всю інформацію на одному комп'ютері, щоб і підприємцям не влаштовувати кроси по поверхах і кабінетах, і у зайнятих людей не забирати часу? Тим більше, що локальні програми можна зробити типовими, адже податки і збори в усій Україні однакові, і структура податкових інспекцій може бути такою ж однаковою.

Зараз, коли приймається нове податкове законодавство, саме настає слушний час вирішувати такі питання

Відомо, що податкові органи вимагають від підприємців суворого дотримання законодавства. А коли ті щось порушили, штрафують. Але ж і податківці не завжди дотримуються законів. Так, Закон України "Про аудиторську діяльність" вимагає, щоб до 1 жовтня року, наступного за звітним, підприємницькі структури здавали висновок незалежного аудитора. І в 1995 р. так воно й було. А потім податківців почали стимулювати за рахунок стягнених ними з підприємців штрафів. А стимули, звісно, - велика справа. Якщо незалежний аудитор добре перевірить, то може й штрафів не бути, а отже, і стимулів. От і перестали податківці вимагати такі висновки.

Підприємці ж вважають, що незалежний аудит дорого коштує. Але, напевне, не всі вони знають, що податковий аудит тепер працює за перспективними планами. Черга до вас дійде не скоро. І якщо у вашій діяльності виявлять порушення (незалежно від того, чи вони навмисні, чи ні), доведеться платити штраф, а то й ще пеню за весь період з моменту допущення порушення. То чи така вже й безневинна поступка з боку податківців? Та й Верховна Рада України за наявності закону приймала постанови про звільнення значної частини підприємницьких структур, перш за все малих і середніх, від незалежного аудиторського контролю. А чи доцільне таке рішення? На наше переконання, висновок незалежного аудитора на річний звіт має бути обов'язково. Але призначати аудитора мають загальні збори учасників товариства для підприємств колективної форми власності чи вищестояща організація - для державних підприємств, а не ті, чия діяльність підлягає аудиторському контролю.

Звичайно, слід було б зменшити податковий тиск на підприємницькі структури. Про це дбають Верховна Рада, Президент та уряд. Ніби всі згодні з цим, але щось дуже довго обіцяних радикальних заходів не вживають, хоч і говорять, що потрібно розвивати підприємництво, особливо мале і середнє. Але щоб воно розвивалось, слід на стартовий період звільнити нові підприємницькі структури від сплати податків або значно зменшити їх. Адже згадайте, як швидко розвивалось підприємництво у початковий період відновлення ринкових умов господарювання, коли на перші три роки після реєстрації малі підприємства звільнялися від податків.

Сподіваємося, що керівництво Державної податкової адміністрації України не залишить поза увагою підняті нами питання. Позитивне їх вирішення хоч трішки полегшить умови для підприємницької діяльності у нашій країні. Зараз, коли приймається нове податкове законодавство, саме настає слушний час вирішувати такі питання.

Ігор ЛАЗЕПКО,
професор кафедри банківської справи Київського національного
економічного університету

Листи читачів див. на форумі "ДК" за адресою www.dk.gc.com.ua
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua