Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#38 '2000: Практична бухгалтерія - Нові національні стандарти

Ні міжнародні, ні національні, ні галузеві стандарти з бухобліку в жодній країні не мають юридичної сили

Римма ГРАЧОВА


Поясніть, будь ласка, основні відмінності між українською системою обліку, що була до нових стандартів, і міжнародними стандартами IAS, а також основні відмінності між новими Національними стандартами та IAS.

Яку б систему чи форму обліку бухгалтер не обрав - він однаково повинен дотримуватися стандартів

Почнемо з того, що СИСТЕМУ бухгалтерського обліку як сукупність прийнятих на підприємстві методів, прийомів і процедур ведення записів про хід фінансово-господарської діяльності не можна порівнювати зі СТАНДАРТАМИ бухгалтерського обліку як сукупністю норм, правил, рекомендацій, згідно з якими повинні формуватися заключні дані фінансової звітності. Це означає, що яку б систему чи форму обліку бухгалтер не обрав - він однаково повинен дотримуватися стандартів, щоб показники цієї звітності можна було порівняти з показниками звітності інших підприємств. Вимоги до облікової методології і процедури з формальної точки зору можуть бути різними, а вимоги стандартів - єдиними для всіх.

Щоправда, слід зазначити, що обов'язковість дотримання стандартних вимог на законодавчому рівні проголошено тільки в нашій країні і навіть призначено міру відповідальності за їх недотримання (я маю на увазі - порівняно з цивілізованими державами, а не з якимось там Алжиром чи Тунісом, де міжнародні стандарти бухобліку теж, як і у нас, приймаються чомусь на найвищому державному рівні).

На жаль, мало кому відомо (а кому відомо - той вдає, що нічого не знає), що ні міжнародні, ні національні, ні ще якісь там (наприклад, галузеві) стандарти з бухгалтерського обліку в жодній країні не мають юридичної сили. Ні Конгрес США, ні парламент Великобританії, так само, як і органи законодавчої влади інших розвинутих країн, не займаються суто професійними питаннями бухгалтерського обліку. Бухгалтерські стандарти розробляються, затверджуються і запроваджуються на добровільній основі незалежними професійними організаціями, які діють на громадських засадах і, відповідно, фінансуються за рахунок членських внесків учасників та за рахунок інших, але обов'язково власних джерел фінансування. Хочеш - приєднуйся, не хочеш - не треба. Можна не бути членом організації і в той же час ретельно дотримуватись встановлених нею стандартів. Як правило, всі підприємства намагаються узгоджувати свої фінансові звіти з вимогами професіоналів, тому що це зручно.

Питаннями економіки й бухгалтерського обліку займаються численні міжнародні міжурядові організації, яких на сьогоднішній день налічується сотні. Це багатогранна система співробітництва, і не лише економічного. Одна країна, як правило, є членом кількох десятків таких організацій. Водночас зростання показника кількості країн - учасниць однієї міжнародної організації свідчить про силу її впливу на світову економіку.

Комітет з транснаціональних корпорацій при ООН - найвідоміша міжнародна міжурядова організація з усіх зацікавлених в уніфікації бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Паралельно з міжурядовими організаціями питаннями вдосконалення і стандартизації бухгалтерського обліку займаються міжнародні професійні і навіть міжнародні профспілкові організації.

Міжнародний комітет з бухгалтерських стандартів (МКБС)1 - організація професійна. МКБС об'єднує близько 100 професійних бухгалтерських організацій з майже 80 країн. До професійних бухгалтерських організацій належать також: Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ)2, створена в 1977 році на ХІ Міжнародному конгресі бухгалтерів у Мюнхені (об'єднує професійні бухгалтерські організації понад 60 країн); Конфедерація бухгалтерів країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (об'єднує близько 30 бухгалтерських організацій з 20 країн регіону). Це далеко не повний перелік міжнародних професійних бухгалтерських організацій.

Жодна з міжнародних організацій, як міжурядових, так і професійних (у тому числі МКБС), не втручається в облікову політику держав, і тим більше - окремих господарських одиниць, не диктує облікову процедуру, не нав'язує форм ведення обліку. Визнати міжнародні стандарти - означає дотримуватись певних норм, щоб показники бухгалтерської (фінансової) звітності будь-якого підприємства, що діє на території тієї чи іншої держави, можна було порівняти з показниками іншого підприємства іншої держави. Дотримання стандартних норм уніфікує звітність і підвищує надійність облікової інформації.

На базі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) професійні організації бухгалтерів кожної країни розробляють і запроваджують власні національні стандарти. Єдиних стандартів може дотримуватися певна група країн. До речі, Європейські стандарти (стандарти країн Ради Європи) вельми відрізняються від американських, затверджених FASB3 і GASB4, але, здається, це не заважає співпраці.

Українські національні стандарти по суті не відрізняються від міжнародних

Якщо спробувати порівняти українські національні стандарти з міжнародними, то формальних відмінностей (кількість стандартів, їх назви, визначення термінів і т.д., і т.п.) можна знайти безліч. Однак за своєю глибинною суттю вони мало чим відрізняються - а це дуже важливо для бухгалтера. Деякі суттєві неузгодженості, що виникли, мабуть, внаслідок відмінностей між західним і східним менталітетом або внаслідок невдалого перекладу з англійської, можна сподіватися, з часом буде усунено. Таким чином, виходячи з тієї умови, що національні стандарти не повинні суперечити міжнародним, - на всі тимчасово неврегульовані питання можна знайти відповідь у міжнародних.

Що стосується основних суттєвих відмінностей між українською системою обліку, яка була відома до запровадження у вітчизняну практику міжнародних стандартів, і обліковою системою, прийнятою в інших країнах, то насамперед слід зазначити, що, здається, ніхто з бухгалтерів в Україні не має намірів перекреслити все, що знав до цього, аби запровадити у себе закордонний досвід, оскільки, як виявилося, до вимог МСБО наша система прекрасно адаптується. Цього не заперечують і автори П(С)БО, тим паче що МСБО від жодної країни не вимагають дотримуватись якоїсь своєї особливої системи ведення обліку.

Якщо ж хтось із нас захоче, наприклад, розпрощатися з журнально-ордерною формою ведення обліку і перейти на американський спосіб ведення записів (хоча американська система - це не "міжнародна", жодної "міжнародної системи" просто не існує), то для того, щоб дійти того ж результату, такому бухгалтерові доведеться виконати набагато більше процедур, ніж він звик, тож, найімовірніше, він відмовиться від своїх попередніх намірів уже після підготовки першого звіту - і зрозуміє, чому решта українських бухгалтерів не збираються відмовлятися від звичної (і, до речі, не забороненої МСБО) процедури. Чому? Судіть самі.

Американська облікова процедура включає щонайменше одинадцять (!) етапів (проти відомих нам п'яти).

1. Обробка первинних документів.

2. Запис проведень до загального журналу обліку господарських операцій.

3. Перенесення даних з журналу до головної книги.

4. Зведення пробного балансу.

5. Підготовка робочого облікового звіту.

6. Підготовка фінансових звітів на базі робочого облікового звіту.

7. Виконання регулюючих проведень (а перед цим ще потрібно визначити, за якими саме рахунками сальдо потребує врегулювання).

8. Виконання заключних проведень.

9. Зведення повного пробного балансу.

10. Складання фінансових звітів.

11. Виконання зворотних проведень.

Така громіздкість процедури обумовлюється дуже незручною і застарілою (так-так, застарілою!) методологією.

Наша вітчизняна облікова методологія в цілому настільки продумана, що ні 5-й, ні 6-й, ні 7-й, ні 8-й, ні 9-й, ні 11-й етапи з перелічених вище нам зовсім не потрібні.

1. Обробка первинних документів.

2. Запис проведень до спеціальних журналів (відомостей).

3. Перенесення даних з журналів до головної книги.

4. Перевірка балансу рахунків головної книги.

5. Перенесення даних головної книги до форм фінансової звітності.

Це і є найсуттєвіша процедурна відмінність. А ще є методологічні відмінності. Методологія - надто велике і глибоке питання, щоб намагатися висвітлити всі його аспекти в рамках короткого діалогу. Одне можу сказати: відмінності дуже суттєві. Про них дуже багато згадувалося в бухгалтерських виданнях, особливо в минулому році, коли більшість бухгалтерів чомусь була впевнена, що нам доведеться наслідувати чужу систему. Я теж багато і докладно писала про ці відмінності на сторінках "Галицьких контрактів" ("Американський облік - go home!", "Як колеги з США баланс регулюють" і декілька інших статей на цю ж тему).

Тим читачам, які цікавляться подробицями методологічних відмінностей, можу порадити звернутися до численних підручників, виданих у нас у перекладі з англійської. Усі вони різні, але всі розказують про одне і те ж: наскільки "важливо" для дотримання принципу нарахувань (відповідності) виконати перед звітом усі регулюючі проведення і як потім після звіту не менш важливо не забути виконати зворотні. Звісно, є багато інших матеріалів, і всі вони цікаві і, я б сказала, дуже корисні, особливо тим з нас, хто все ще сподівається, що хтось з-за кордону навчить нас чогось такого, чого ми до цього часу не знали.


СУТТЄВО

На жаль, мало кому відомо (а кому відомо - той вдає, що нічого не знає), що ні міжнародні, ні національні, ні ще якісь там (наприклад, галузеві) стандарти з бухгалтерського обліку в жодній країні не мають юридичної сили. Ні Конгрес США, ні парламент Великобританії, так само, як і органи законодавчої влади інших розвинутих країн, не займаються суто професійними питаннями бухгалтерського обліку.

Тим читачам, які цікавляться подробицями методологічних відмінностей, можу порадити звернутися до численних підручників, виданих у нас у перекладі з англійської. Усі вони різні, але всі розказують про одне і те ж: наскільки "важливо" для дотримання принципу нарахувань (відповідності) виконати перед звітом усі регулюючі проведення і як потім після звіту не менш важливо не забути виконати зворотні. Звісно, є багато інших матеріалів, і всі вони цікаві і, я б сказала, дуже корисні, особливо тим з нас, хто все ще сподівається, що хтось з-за кордону навчить нас чогось такого, чого ми до цього часу не знали.


Примітки:

1 IASC - International Accounting Standards Committee.

2IFAC - International Federation of Accountants.

3Рада з питань стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standards Board). Як незалежна професійна організація, FASB непідвладна жодному з органів державного управління США. Вона не є владною структурою, це впливова організація, рівень впливу якої вимірюється рівнем професіоналізму її членів.

Для довідки: FASB була створена в 1973 році на зміну APB (Accounting Principles Board) - Ради з питань принципів обліку; APB створена в 1959 році на заміну AICPA (American Institute Certified Puble Accountant) - Американського інституту дипломованих бухгалтерів-експертів, який було організовано в 1896 році групою фахівців-обліковців.

4 Рада з питань стандартів обліку в державних організаціях США (Government Accounting Standards Board).

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua