Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#38 '2000: Практична бухгалтерія - Працевлаштування за кордоном

Працевлаштування за кордоном - як це повинно бути

Андрій КУТНИЙ,
бухгалтер-експерт консалтингової групи "ДК"


  • Обмеження у діяльності
  • Що вказується у заяві на отримання ліцензії
  • Кілька слів для громадян - клієнтів посередницької фірми
  • Умови, які повинні бути передбачені у контракті
  • Що забороняється посередникам з працевлаштування на роботу за кордон
  • Додатки

    Безробіття чи матеріальна скрута в наш нелегкий час торкнулася багатьох і змусила шукати щастя на чужині. Якщо одні виїжджають на заробітки, користуючись порадами близьких і знайомих, та гнуть спину нелегально, сподіваючись на порядність "господаря", то інші бажають робити це відкрито, тобто користуючись послугами офіційних посередників з працевлаштування. Оформлення договорів додає їм впевненості, що вони не будуть ошукані чи просто кинуті напризволяще у далекій чужині.

    Подана нижче добірка може бути корисна як фірмам, які займаються працевлаштуванням громадян за кордоном, так і самим громадянам (деякі умови діяльності такої фірми дають уяву про добросовісність самої фірми - на жаль, ошуканство і надалі залишається найбільш прибутковим бізнесом у нашій державі).

Обмеження у діяльності

Насамперед зазначимо, що на здійснення діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, відповідно до статті 4 Закону України від 07.02.91 р. №698-XII "Про підприємництво" (із внесеними змінами), фірмі необхідна наявність ліцензії, яка видається Державним центром зайнятості Міністерства праці України.

Варто нагадати, що з 22.10.2000 р. набирає чинності Закон України від 01.06.2000 р. №1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

На сьогодні діє Положення про порядок ліцензування підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.98 р. №1020, відповідно до якого для отримання ліцензії на кожний вид діяльності суб'єкт підприємницької діяльності подає до органу, що видає ліцензії, заяву за встановленою формою (див. додаток 2).

Що вказується у заяві на отримання ліцензії

У заяві зазначаються:

- відомості про заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код (для юридичної особи);

- вид діяльності, на який заявник має намір отримати ліцензію;

- термін дії ліцензії.

До заяви додаються копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та установчих документів.

Орган, що видає ліцензії, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі протягом не більш як 30 днів з дня одержання заяви та відповідних документів. У разі необхідності здійснюється перевірка відомостей, що містяться у цих документах, та спроможності заявника виконати ліцензійні умови провадження певного виду підприємницької діяльності.

Кілька слів для громадян - клієнтів посередницької фірми

Ліцензія є документом суворої звітності. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом із забезпеченням їх захисту від підробки та несанкціонованого тиражування.

У ліцензії зазначаються (форму ліцензії див. у додатку 1, поданому нижче):

- найменування та ідентифікаційний код органу, що видав ліцензію;

- найменування і місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;

- вид діяльності, на яку видається ліцензія;

- місце провадження діяльності;

- особливі умови та правила провадження даного виду діяльності;

- номер реєстрації ліцензії;

- дата видачі і термін дії ліцензії.

Ліцензія скріплюється підписом відповідальної за видачу ліцензій посадової особи і печаткою органу, що її видав.

Якщо підприємницька діяльність, вид якої підлягає ліцензуванню, провадиться у кількох територіально відокремлених підрозділах суб'єкта підприємницької діяльності, у ліцензії зазначаються їх адреси.

Передача ліцензій іншим юридичним і фізичним особам забороняється.

Термін дії ліцензії встановлюється органом, що її видає, але не менш ніж на три роки, і може бути продовжений за заявою суб'єкта підприємницької діяльності в порядку, встановленому для її видачі.

Ліцензія видається не пізніше трьох днів з дня прийняття рішення про її видачу за умови подання заявником до органу, що видає ліцензію, документа про внесення плати за її видачу.

Слід зазначити, що орган, який видає ліцензії, має право зупинити дію ліцензії у разі:

- порушення суб'єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов;

- невиконання суб'єктом підприємницької діяльності у визначений термін розпоряджень Ліцензійної палати або органу, який видав ліцензію, щодо дотримання ліцензійних умов.

У разі своєчасного усунення порушень (тобто у терміни, визначені у приписі про усунення порушень, - 30 днів), що призвели до зупинення дії ліцензії, орган, який видав ліцензію, приймає рішення про поновлення її дії. У разі якщо такі терміни порушено, продовження дії ліцензії здійснюється в порядку, встановленому для її видачі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.99 р. №6 "Про розміри та порядок зарахування плати за видачу та переоформлення ліцензій на провадження певних видів підприємницької діяльності", розмір плати за видачу ліцензії на діяльність з посередництва в працевлаштуванні за кордоном становить для юридичної особи 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Переглянути блок-схему: (PDF-37.4Kb)
Документи, необхідні для отримання ліцензії

Умови діяльності

Відповідно до пункту 5 розділу II Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та контроль за їх дотриманням, затвердженої наказом Ліцензійної палати України Державного центру зайнятості від 22.02.99 р. №19/15, посередники можуть здійснювати свою діяльність за умов:

а) наявності приміщення, яке відповідає вимогам санітарних норм, обладнаного телефонним зв'язком та наочною письмовою інформацією про послуги, що надаються, їх вартість, а також адресу і телефон місцевого центру зайнятості;

б) реєстрації у місцевому центрі зайнятості за місцезнаходженням як платника зборів до державного фонду сприяння зайнятості населення;

в) наявності зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземними суб'єктами господарської діяльності про працевлаштування громадян України.

Якщо вищевказаний зовнішньоекономічний договір укладено із суб'єктом господарської діяльності, який є посередником, то обов'язковою умовою є наявність відповідного дозволу на здійснення посередництва у працевлаштуванні, оформленого згідно з законодавством країни, де офіційно зареєстровано головний орган управління (контору) іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Вищевказані договори повинні відповідати вимогам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.95 р. №75 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.10.95 р. за №367/903 (з подальшими змінами та доповненнями);

г) наявності дозволу компетентних органів іноземної влади іноземним суб'єктам господарської діяльності на працевлаштування громадян України (крім випадків посередництва у працевлаштуванні моряків на судна іноземних власників), оформленого згідно із законодавством країни, де офіційно зареєстровано головний орган управління (контору) іноземного суб'єкта господарської діяльності;

д) документи, зазначені у пунктах "в" і "г", повинні бути перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України.

Вимоги до укладання зовнішньоекономічного договору

Статтею 6 Закону України від 16.04.91 р. №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено такі вимоги до укладання зовнішньоекономічного договору.

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження.

Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.95 р. №75 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.10.95 р. за №367/903, передбачено також таке.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України. У разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізичною особою, потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір (контракт) підписують дві особи: особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово, якщо установчі документи не передбачають інше.

Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

Умови, які повинні бути передбачені у контракті

До умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що не укладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, належать:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула.

У преамбулі визначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо) та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (статут підприємства, установчий договір тощо).

3. Предмет договору (контракту).

У цьому розділі визначається, які саме послуги один з контрагентів зобов'язаний надати іншому, із зазначенням точного кінцевого результату роботи, що виконується.

Якщо послуга потребує детальнішої характеристики або номенклатура послуг досить велика, то все це вказується у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка у тексті договору (контракту).

4. Кількість та якість надання послуг.

У тексті договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

5. Базисні умови прийому-здавання виконаних робіт або послуг.

У разі укладення договору (контракту) на надання послуг в цьому розділі визначаються умови та строки наданих послуг.

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру та загальна вартість наданих послуг та валюта платежів.

7. Умови платежів.

Цей розділ визначає спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються:

- умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після надання послуг або умови документарного акредитиву чи інкасо (з гарантією), визначені відповідно до спільної Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.95 р. №444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";

- умови щодо гарантії, якщо вона є або якщо вона необхідна (вид гарантії (на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій).

8. Умови здавання (приймання) послуг.

9. Форс-мажорні обставини.

Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково чи в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

10. Санкції та рекламації.

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

11. Арбітраж.

У цьому розділі визначаються умови та порядок арбітражного вирішення спорів щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви арбітражного суду або чітких критеріїв визначення арбітражного суду будь-якою із сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватись цим судом, та правил процедури арбітражу.

12. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

При цьому вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунка, назва банку) контрагентів договору (контракту).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, порядок сплати податків, мит, зборів, різні захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) тощо.

Зразок договору між українською та іспанською фірмами про працевлаштування українських громадян наведено в додатку 3.

Правила

Пунктом 6 Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та контроль за їх дотриманням передбачено також, що під час провадження підприємницької діяльності, пов'язаної з посередництвом у працевлаштуванні за кордоном, посередники зобов'язані виконувати такі правила:

а) надавати громадянам послуги тільки в рамках укладених зовнішньоекономічних договорів;

б) вести повний облік своїх клієнтів та наданих їм послуг згідно з формою журналу єдиного обліку клієнтів, яким надано послуги, прошнурованого, пронумерованого та завіреного інспекцією з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських - за місцем провадження діяльності;

в) зберігати конфіденційність інформації, пов'язаної з обслуговуванням претендентів на працевлаштування;

г) повідомляти громадянина у письмовій (засвідченій цим посередником) формі про загальні умови праці та обставини, що стосуються його особисто або групи громадян, членом якої він є;

д) заповнювати реєстраційні картки громадян України за типовою формою №1-ЕМ та подавати форму статистичної звітності відповідно до порядку, встановленого Наказом Мінстату України від 31.01.96 р. №28 "Про затвердження форм державної статистичної звітності про зовнішню трудову міграцію для Міністерства праці України", зареєстрованим Міністерством юстиції 06.02.96 р. за №54/1079;

е) укладати з клієнтом письмовий договір, який повинен містити повну і достовірну інформацію про послуги з посередництва у працевлаштуванні, порядок оплати, строк дії договору, а також обов'язки і відповідальність сторін;

є) якщо робота за кордоном передбачає надання послуг військового призначення або технічної допомоги у галузі військово-технічного співробітництва, то посередник зобов'язаний отримати відповідний дозвіл від Державної служби експортного контролю.

Що забороняється посередникам з працевлаштування на роботу за кордон

Під час здійснення зазначеної діяльності забороняється:

а) надавати громадянам недостовірну інформацію щодо характеру, умов та оплати праці, яка пропонується;

б) дискримінувати претендентів на працевлаштування за віком, статтю, походженням, за релігійними та світоглядними, політичними переконаннями, національністю, місцем проживання та іншими ознаками;

в) стягувати будь-які види попередніх оплат за посередництво у працевлаштуванні до остаточного укладення громадянином трудового договору з роботодавцем;

г) продавати адреси іноземних роботодавців, посередницьких фірм, державних органів зайнятості інших країн, оприлюднені у засобах масової інформації (зокрема, у мережі Internet) без їхньої на те згоди та якщо надані оголошення не спрямовані на використання праці громадян України;

д) здійснювати посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном за тими трудовими договорами з роботодавцями, які не містять умов соціального захисту (зокрема, страхування) працівника, передбачених законодавством країни перебування;

е) пропонувати посередництво у працевлаштуванні громадян на роботу за видами діяльності, які заборонені або заняття якими тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України чи міжнародними нормами;

є) пропонувати посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, що пов'язана із застосуванням зброї, військової техніки, як інструктора з бойової підготовки та з метою служби у військових підрозділах іноземних країн або в будь-яких інших військових формуваннях, угрупованнях;

ж) передача суб'єктом підприємницької діяльності ліцензії іншій особі.

У рекламі фірми-посередника з працевлаштування за кордоном повинні бути зазначені повне найменування, адреса, номер ліцензії та орган ліцензування, що її видав.

Оподаткування громадян

На завершення статті - кілька слів громадянам про оподаткування доходів.

Ключовим у визначенні оподатковуваного прибутковим податком доходу буде те, скільки часу громадянин проживає в Україні. До громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, які проживають в Україні не менше 183 днів у календарному році (з 1 січня по 31 грудня).

Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як у натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).

Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами.

Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться в гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються в гривні за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу.

Доходи, одержані за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні.

Суми податку, сплачені за кордоном з доходів, одержаних за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховуються при сплаті ними прибуткового податку в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум податку з доходів, сплачених за межами України, не може перевищувати суми прибуткового податку, що підлягає сплаті цими особами відповідно до законодавства України.

Зарахування сплачених за межами України сум податку провадиться лише у разі письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави факту сплати (утримання) податку.

У зв'язку з тим, що такий громадянин отримує доходи не за основним місцем праці, після повернення в Україну необхідно подати декларацію про сукупний річний дохід.

Якщо ж громадянин проживає в Україні менше 183 днів у календарному році, тобто перебуває за кордоном більше 182 днів (або 183 днів у високосному році), він вважається таким, що не має постійного проживання в Україні. Об'єктом оподаткування такого громадянина, відповідно до статті 2 Декрету, "є дохід, одержаний з джерел в Україні", тобто кошти, зароблені за кордоном, не оподатковуються. Не потрібно також подавати у податкову інспекцію декларацію про сукупний річний дохід. Однак зверніть увагу на те, що якщо громадянин працював за кордоном кілька років, проте повернувся в Україну, наприклад, у червні 2000 року і більше за кордон на заробітки не виїжджатиме, тобто проживатиме в Україні більше 183 днів, то дохід, отриманий за кордоном за січень-червень 2000 року, включатиметься до сукупного доходу громадянина за 2000 рік і оподатковуватиметься прибутковим податком.


СУТТЄВО

Якщо підприємницька діяльність, вид якої підлягає ліцензуванню, провадиться у кількох територіально відокремлених підрозділах суб'єкта підприємницької діяльності, у ліцензії зазначаються їх адреси.

Ліцензія видається не пізніше трьох днів з дня прийняття рішення про її видачу за умови подання заявником до органу, що видає ліцензію, документа про внесення плати за її видачу.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, порядок сплати податків, мит, зборів, різні захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) тощо


Додатки:

Додаток 1. ЛІЦЕНЗІЯ

Додаток 2 . ЗАЯВА на видачу ліцензії

Додаток 3. Контракт

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua