Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#38 '2000: Практична бухгалтерія - Консультації - нерезидент

КОНСУЛЬТАЦІЇ

  1. Із сумисплачених орендних платежів нерезиденту орендар повинен утримати та сплатити до бюджету податок на репатріацію

  2. Колиоперації юридичної особи з отримання та відчуження векселів визнаються професійною діяльністю на ринку цінних паперів і потребують ліцензії

  3. Вміщуватипублікацію про зменшення статутного фонду дочірнього підприємства не обов'язково

  4. Заявупро сплату єдиного податку краще подати протягом 5 днів після державної реєстрації

  5. Комунальнепідприємство може перейти на спрощену систему оподаткування

  6. Кошти, залучені в позику, не є об'єктом оподаткування єдиним податком

  7. Розміротриманої в касу готівки не впливає на те, патентується операція чи ні

  8. Засновникиломбардів можуть уникнути солідарної відповідальності своїм майном

1. Із суми сплачених орендних платежів нерезиденту орендар повинен утримати та сплатити до бюджету податок на репатріацію

Фірма-нерезидент, що не має постійного представництва в Україні, купила у Києві квартиру. Чи може вона сплачувати комунальні платежі зі свого рахунка за кордоном? Чи може вона укладати угоду з Укртелекомом та отримувати послуги міського і міжміського телефонного зв'язку? Чи може вона здати цю квартиру в оренду як резиденту, так і нерезиденту?

Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р. №15-93 (із внесеними змінами), у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Таким чином, нерезидент може сплачувати комунальні платежі зі свого рахунка за кордоном, у разі якщо отримувач плати має відкритий рахунок в іноземній валюті відповідно до вимог Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. №527 та зареєстрованої в Мін'юсті України 24.12.98 р. за №819/3259.

Згідно з підпунктом 6.2.1 Інструкції, для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство-резидент подає уповноваженому банку ті самі документи, що і для відкриття поточного рахунка в національній валюті.

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків перелік документів, встановлений підпунктом 2.2.1 Інструкції.

Наведене стосується й укладання угоди з Укртелекомом та сплати йому коштів за отримані послуги згідно з такою угодою.

При цьому надання послуг ЖЕКом та Укртелекомом не є імпортом послуг, призначених для використання за межами митної території України, тому вони не обкладатимуться податком на додану вартість за нульовою ставкою відповідно до підпункту 6.2.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР (із внесеними змінами), оскільки квартира, придбана нерезидентом, знаходиться в Україні, і послуги, що надаються ЖЕКом та Укртелекомом, використовуються нерезидентом на території України.

Чинним законодавством заборони нерезиденту здавати в оренду належну йому квартиру, що знаходиться на території України, не передбачено.

При цьому зазначимо, що, відповідно до підпункту 1.18.5 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР із внесеними змінами), порядок здійснення операцій з оренди житлових приміщень встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до положень Житлового кодексу України.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід, зокрема, розуміти лізингову (орендну) плату, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця).

Пунктом 13.2 статті 13 визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.7 (доходи нерезидентів від здійснення портфельних інвестицій у процентні облігації чи казначейські векселі, випущені за рішенням резидента; доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або дисконту на державні цінні папери, продані нерезидентами за межами України; доходи у вигляді страхових внесків; дивіденди), зобов'язане утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Таким чином, при здійсненні зазначеної операції, на нашу думку, орендар повинен утримувати з орендної плати податок на репатріацію в розмірі 15%, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Крім цього, слід звернути увагу на порядок обкладення цієї операції ПДВ.

Відповідно до підпункту 3.1.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", платником податку на додану вартість є, зокрема, особа, яка отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України.

Тобто орендар повинен сплачувати податок на додану вартість.

При цьому ПДВ обчислюється не із суми орендної плати, а понад неї. Тобто якщо розмір орендної плати становить 1000 грн, то податкове зобов'язання з ПДВ становитиме 200 грн (1000 х 20%).

Віталій ДЗЬОБАН,

бухгалтер-експерт консалтингової групи "ДК"

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua