Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#39 '2000: Практична бухгалтерія - Запитання тижня: пункти обміну валют

Якою ви бачите долю пунктів обміну іноземних валют?

Більшість бухгалтерів, як і інші працівники, є клієнтами обмінних пунктів. Не секрет, що свої зарплати провідні спеціалісти намагаються прив'язати до долара. Проте отримати зарплату в доларах, за незначними винятками, в Україні практично неможливо. Так що, отримавши гривні, ті, хто має змогу щось заощадити із зарплати, - рушають до обмінного пункту. Проте конвертація гривень у долари у майбутньому може виявитися не такою простою справою - невдовзі можуть припинити своє існування агентські пункти обміну валют. Цій проблемі і присвячене сьогоднішнє питання тижня.

  1. Чи вважаєте ви доцільними можливі нововведення щодо закриття обмінних пунктів, які працюють на агентських угодах, передбачені законопроектом про валютне регулювання та контроль?

  2. До яких наслідків, на вашу думку, призведе прийняття нового закону про валютне регулювання?

  3. З якою метою, на вашу думку, з переліку установ, які мають право займатися обміном іноземної валюти, виключено обмінні пункти, відкриті на підставі агентських угод з комерційними банками?

  4. Чи купуєте ви іноземну валюту в обмінних пунктах? Якщо купуєте, то в яких: в обмінних пунктах комерційних банків чи в обмінних пунктах, відкритих на підставі агентських угод? Якщо більшість обмінних пунктів припинить своє існування, чи будете ви купувати валюту у так званих "рухомих" обмінних пунктах, в міняйл?

  5. Ваша оцінка ситуації, яка виникне на готівковому валютному ринку після затвердження змін у валютному законодавстві.

"Агентські" обмінні пункти є тягарем для більшості банків

Не знаю, яким чином ці зміни відбуватимуться в масштабах країни, але для банків це полегшення, оскільки "агентські" обмінні пункти є тягарем для більшості з них. У разі закриття таких обмінних пунктів виникне паніка серед населення, народ кинеться купувати валюту, можливо, відбудеться підвищення її курсу. Але "зверху" можуть встановити певні обмеження. Якщо правильно подолати психологічний фактор, доступно пояснити, що пункти обміну будуть існувати, але тільки банківські, то нічого страшного не відбудеться. Такі зміни впроваджуються, на мою думку, з метою запобігання та виявлення неправомірних навмисних дій з боку "агентських" обмінних пунктів.

Контролювати діяльність таких пунктів надто складно, бо там працюють не касири банків, а свої касири. Правомірно чи ні вони здійснюють операції купівлі-продажу валюти, ми не знаємо, але відповідальність за їх діяльність несе банк. Якщо відверто, то я проти існування "агентських" обмінних пунктів. В нових умовах обміну валют буду користуватися послугами обмінних пунктів банків. Я не ризикую бути обманутою, отримавши фальшиві купюри, тим більше, що не встановлені обмеження щодо купівлі валюти. Дуже важко прогнозувати ситуацію, яка виникне на готівковому валютному ринку. Я думаю, що банки компенсують "бездіяльність" пунктів обміну валют, які працюють на агентських угодах, скуповуючи та продаючи валюту населенню, для якого така діяльність банків буде надійнішою.

В. ВИСОКА, начальник операційного
відділу АКБ "Морторгбанк", м. Іллічівськ

Я категорично проти таких нововведень

Внесення змін до порядку діяльності обмінних пунктів, які працюють на агентських угодах із комерційними банками, вважаю неправильним та нерозумним. Я категорично проти таких нововведень, оскільки банки не в змозі охопити весь валютний ринок для здійснення операцій з іноземною валютою. Банкам для відкриття обмінних пунктів валют доведеться понести певні витрати (на придбання ліцензій, сплату орендної плати тощо), на що вони не дуже охоче погодяться. Наші шановні законодавці не дивляться в корінь проблеми. Стан валютних відносин - це наслідок нашої економіки.

Особисто для мене не має великого значення, де купувати валюту. Я купую її в тих обмінних пунктах, де встановлений нижчий курс. А якщо "агентські" пункти обміну валют все ж таки закриють, надам перевагу легалізованим установам, у міняйл ніколи не купувала і не буду купувати. Закриття обмінних пунктів, які працюють на агентських угодах із комерційними банками, не змінить економічної ситуації, що склалася на даний період в Україні (на краще). Адже здійснення такими пунктами діяльності з купівлі-продажу валют - не причина наших фінансових невдач, а наслідок, через який вони проявляються.

Після запровадження нового закону про валютне регулювання виникне ажіотаж серед населення, з'являться "чорні" ринки іноземних валют, збільшиться кількість міняйл. Але я вважаю, що все це розмови. Я не перший рік працюю в сфері валютного регулювання і пригадую подібну ситуацію, яка виникла 6 років тому, коли різні люди намагалися впроваджувати подібні нововведення (навіть були видані інструкції, розпорядження щодо закриття "агентських" обмінних пунктів). Але, як бачимо, ситуація не змінилась - поки що. Я гадаю, що й надалі не буде ніяких змін. У "верхах" не вистачить мужності прийняти таке рішення. Хіба що зміниться форма співробітництва з банками, і на цьому буде поставлено крапку. Така моя позиція.

Н. ТИСОВСЬКА, начальник відділу
міжнародних розрахунків і валютних операцій
київської дирекції банку "Україна", м. Київ

Населенню ці зміни створять незручності

Про зміни, що готуються в новому законі про валютне регулювання щодо закриття обмінних пунктів, які працюють на агентських угодах з банками, я не чула. Але вважаю їх недоцільними, оскільки вони призведуть до підвищення курсу валют та виникнення ажіотажного попиту на валюту в банківських установах. На мою думку, закриття пунктів обміну валют, які працюють на агентських угодах, здійснюється з метою посилення контролю за діяльністю обмінних пунктів. Купую або продаю валюту біля свого будинку, в пунктах обміну, які працюють на агентських угодах. Якщо такі пункти припинять свою діяльність, доведеться купувати валюту в міняйл. Мене такий вихід із ситуації не дуже тішить, але іншого не буде. Чому?

Тому що я, як правило, купую або продаю валюту в суботу або неділю, а оскільки це вихідні дні, то банківські обмінні пункти не зможуть надати мені свої послуги. Оцінюю ситуацію, яка виникне на готівковому валютному ринку після затвердження законодавчих змін, таким чином: скоротиться об'єм пропозиції валюти, поступово зростатиме курс гривні, в обмінних пунктах з'являться черги з метою обміну валюти, погіршиться обслуговування клієнтів в банках, населення не зможе обмінювати валюту у вільному порядку. Я вважаю, що населенню ці зміни створять незручності і викличуть масове обурення.

Тетяна Петрівна, працівник відділу
валютного регулювання Донбіржбанку, м. Донецьк

Власників обмінних пунктів зміни не лякають

Як на мене, то не бачу потреби в закритті обмінних пунктів, які працюють на агентських угодах. А якщо вони все ж будуть закриті, то ми перейдемо в банківські обмінні пункти, от і все. При цьому кількість обмінних пунктів суттєво зменшиться, більшість людей піде обмінювати валюту на ринки. Як наслідок, зросте кількість шахраїв та ошуканих людей.

М. ТРАЧ, власник обмінного пункту, м. Львів

Чи захоче Пенсійний фонд втрачати 1% від суми операцій з купівлі-продажу валют?

Нововведення щодо закриття пунктів обміну валют, які працюють на агентських угодах з комерційними банками, вважаю недоцільними та незрозумілими. Невже ж держава, а точніше, Пенсійний фонд захоче втрачати немалу суму грошей, яку він отримує у вигляді сплати 1% від суми операцій з купівлі-продажу валют? У результаті закриття "агентських" пунктів обміну валют зросте чисельність безробітних у нашій країні, на вулицях збільшиться кількість міняйл, валютний курс різко підскочить разом із зростанням маржі. З якою ж метою хочуть заборонити діяльність таких обмінних пунктів? Я гадаю, що таким чином Національний банк намагається збільшити доходи комерційних банків.

А чи насправді так буде, я сумніваюсь. іноземну валюту купую тільки в обмінних пунктах, а в разі їх закриття доведеться користуватись послугами банківських обмінних пунктів. Але в міняйл в жодному разі обмінювати валюту не буду. Я гадаю, що закриття обмінних пунктів, які працюють на агентських угодах із комерційними банками, призведе до повторення ситуації 1993 року. У той час існували лише власні банківські обмінні пункти, купити або продати валюту було надзвичайно важко. У банках вистроювалися величезні черги, хоча банківські курси валют були заниженими в порівнянні із курсами, встановленими Національним банком України. Причому курс валют мав тенденцію до зростання. Більшість людей торгувало валютою на ринках. У сучасних умовах, якщо пропоновані зміни відбудуться, банки будуть встановлювати низькі курси приймання валют, маржа буде розтягнута. У відповідь на такі дії банків на "чорному" ринку буде встановлено вищий курс приймання валют, ніж у банку. Одним словом, в країні пануватиме безлад.

І. ЛУКАЧ, директор, та Т. ОГАР,
касир обмінного пункту "ЛІР-Львів"


Наступне запитання тижня: "Чи мають право органи ДПАУ визнавати неправомірним включення до податкового кредиту сплачені постачальниками суми ПДВ за недооформленими податковими накладними? "

1. Чи доводилось вам отримувати від постачальників недооформлені податкові накладні?

2. Чи донараховували вам податкові органи суми ПДВ за недооформленими податковими накладними? Якщо так, то чи пробували ви судитися з органами ДПА, якщо ні, то чи готові ви до цього?

3. Чи вважаєте ви правомірними дії ДПА щодо визнання недійсними податкових накладних?

4. Чи вбачаєте ви доцільність у застосуванні податкових накладних для підтвердження права платника ПДВ на податковий кредит?

Відповіді на запитання можна надсилати на форум "Дебету-Кредиту" за адресою:
www.dk.gc.com.ua/phorum
або на e-mail: bilyk-o@gc.lviv.ua
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua