Нове число  Дебет-Кредит
Український бухгалтерський тижневик
#40 '2000: Практична бухгалтерія - Школа бухгалтера: оплата праці

ШКОЛА БУХГАЛТЕРА: Урок 11-й. Частина друга. (початок)
Оплата праці , облік запасів, ліцензування

1. Оплата праці

2. Облік запасів

3. Ліцензування

4. Практика

5. Завдання

Урок ведуть: В. КАРЄВ, В. ВАРЕНЯ, Л. ТУМАНЯН, В. ЛАВРЕНОВ


Попередні уроки "Школи бухгалтера"

1. Оплата праці

Продовження (початок див. в уроці №4 "ДК" №12, уроці №5 "ДК" №15, уроці №6 "ДК" №17, в уроці 7 "ДК" №20, уроці 8 "ДК" №22, та уроці 9, "ДК" №26, уроці 10, "ДК" №29).


Компенсації

1. Оплата простоїв не з вини працівника

2. Суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати

3. Суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках

4. Виплата підвищеної (диференційованої) оплати праці працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткової відпустки, виплата різниці між заробітками при переведенні на нижчеоплачувану роботу, витрати зі збереження середньої заробітної плати при звільненні у зв'язку з відселенням, виплата компенсації за час вимушеного простою

5. Компенсація за невикористану відпустку

6. Компенсація у разі затримки виплати заробітної плати

7. Компенсаційні виплати при звільненні працівника

8. Компенсація підприємством шкоди, завданої працівнику пошкодженням здоров'я


Компенсації

Компенсація (лат. compensatio - винагорода) - відшкодування, винагорода за щось.

У трудовому праві компенсація - це виплати працівникам, що здійснюються у встановлених законом випадках.

1. Оплата простоїв не з вини працівника

Це питання регулюється статтею 12 Закону №108, колективним договором і галузевими угодами (про це ми розповідали в попередніх уроках).

Такі виплати відносяться до складу валових витрат підприємства.

У бухгалтерському обліку нарахування заробітної плати за час простою не з вини працівника відображається проводкою:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 23.


Переглянути блок-схему (PDF-92Kb)


2. Суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати

Відповідно до статті 26 Закону України "Про відпустки", власник підприємства або уповноважений ним орган у разі простою підприємства з причин, що не залежать від працівників підприємства, має право на умовах, передбачених у колективному договорі, надати працівникам підприємства відпустку.

Розмір оплати такої відпустки визначається колективним договором. Вона може бути неоплачуваною або з частковою оплатою. Це ще раз підкреслює, яке важливе місце в трудових відносинах займає колективний договір.

Якщо відповідно до колективного договору відпустка з ініціативи адміністрації на час простою підприємства є частково оплачуваною, то суми нарахованих відпускних належать до валових витрат підприємства і відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93 або 94 - залежно від того, якій категорії працівників здійснюється виплата.

3. Суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках

Відповідно до положень статей 27 і 28 Закону України "Про порядок розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів)" від 03.03.98р. №137/98-ВР, період страйку працівникам підприємства, які брали участь у страйку, не оплачується. А працівникам, які не брали участі в страйку, але в зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата не нижче від встановленої згідно із законодавством або колективним договором (вибирається більша з двох сум).

Такі виплати відносяться до складу валових витрат підприємства і відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93 або 94 - залежно від того, якій категорії працівників здійснюється виплата.

4. Виплата підвищеної (диференційованої) оплати праці працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткової відпустки, виплата різниці між заробітками при переведенні на нижчеоплачувану роботу, витрати зі збереження середньої заробітної плати при звільненні у зв'язку з відселенням, виплата компенсації за час вимушеного простою

Зазначені виплати здійснюються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91р. №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).

Фінансові витрати, пов'язані з реалізацією цього закону, здійснюються за рахунок бюджету, отже, якщо такі виплати здійснюються через рахунок підприємства, то, як правило, бюджетні кошти, призначені на ці цілі, спочатку надходять на рахунок підприємства згідно з проводкою:

Д-т 311 К-т 48,

то вони відносяться до цільових надходжень, і надалі нарахування заробітної плати на зазначені виплати відображається саме за рахунок цих надходжень і до валових витрат підприємства не включається:

Д-т 48 К-т 661.

5. Компенсація за невикористану відпустку

Виплата компенсації працівникові за частину невикористаної відпустки при його переведенні на нове місце роботи

У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник. Саме так сказано в ст. 24 Закону №504. Але, з нашої точки зору, правильніше буде сказати, що грошова компенсація за не використані працівником дні щорічних відпусток може бути перерахована, за його бажанням, на рахунок підприємства, на яке він перейшов. Відповідно до законодавства, працівник, за його бажанням, при переведенні з одного підприємства на інше має право отримати зазначену компенсацію на попередньому місці роботи.

При цьому, відповідно до ст. 84 КЗпП та ст. 25 Закону №504, працівник має право на отримання відпустки без збереження заробітної плати на новому місці роботи, якщо за попереднім місцем роботи на момент переведення він мав право на отримання відпустки тривалістю менше 24 календарних днів, але отримав за неї грошову компенсацію. Відпустка без оплати тривалістю до 24 календарних днів має бути надана такому працівникові на новому місці роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

Приклад. Працівник Григоренко І. І. перейшов на роботу з підприємства "А" на підприємство "Б" за переведенням. На момент переведення працівник мав право отримати на підприємстві "А" основну щорічну відпустку тривалістю 18 календарних днів. На прохання працівника компенсація за відпустку була виплачена йому при звільненні з підприємства "А". Пропрацювавши на підприємстві "Б" 1 місяць, Григоренко І. І. подав заяву з проханням надати йому відпустку без оплати тривалістю 6 днів.

Виходячи зі сказаного вище Григоренко І. І., відповідно до ст. 84 КЗпП, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві "Б" має право на отримання відпустки без оплати тривалістю 6 днів, й адміністрація підприємства "Б" зобов'язана надати йому таку відпустку.

Якщо при переведенні працівника на роботу на інше підприємство йому не було надано належну йому відпустку, а грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток була перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник, то за ним на новому місці роботи зберігається право на отримання і днів відпустки, і компенсації, не отриманих за попереднім місцем роботи.

Виплата компенсації працівникові за частину невикористаної відпустки при його звільненні

Відповідно до ст. 24 Закону №504, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної і додаткової відпустки, а також додаткової відпустки, що надається працівникам, які мають дітей.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, фахівців закладів освіти, які пропрацювали до звільнення не менше 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної тривалості таких відпусток, тобто як за повністю відпрацьований рік. Не зайве, напевно, буде нагадати, що відповідно до Постанови №346 відпустка такої категорії працівників має бути не менше 42 днів.

Компенсації за частину невикористаної відпустки за бажанням працівника за умови продовження його роботи на підприємстві

Законодавством (ст. 24 Закону №504) передбачено заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією. Але не забувайте при цьому, що тривалість наданої працівникові щорічної і додаткової відпусток не має бути меншою 24 календарних днів. Тобто якщо працівникові за відпрацьований рік належить відпустка тривалістю всього 24 календарні дні, то жоден день відпустки замінити виплатою компенсації не дозволяється, а якщо працівникові за відпрацьований рік належить відпустка тривалістю 28 календарних днів, то 4 дні відпустки можна за бажанням працівника замінити виплатою компенсації.

Потрібно нагадати також, що особам у віці до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Порядок розрахунку компенсації

Відповідно до Порядку №100, нарахування компенсації за невикористану відпустку здійснюється виходячи з середнього заробітку працівника, який розраховується на підставі нарахувань за останні 12 місяців перед виплатою компенсації або звільненням цього працівника.

Якщо ж працівник пропрацював на підприємстві менше року, то його середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, але з першого числа місяця, наступного за місяцем оформлення на роботу, до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Приклад. Працівник був прийнятий на роботу 2 квітня, а звільнився 29 жовтня цього ж року. Компенсація за невикористану відпустку буде розраховуватися за фактично відпрацьований час - з 1 травня по 1 жовтня.

Якщо протягом 12-ти місяців або меншого фактично відпрацьованого періоду перед звільненням у працівника не було заробітку (не з його вини), то, відповідно до п. 4 Порядку №100, розрахунки здійснюються виходячи з встановленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відображення в бухгалтерському обліку нарахованих компенсацій

Нагадуємо, що витрати на оплату праці є одним з елементів виробничих витрат. Тому вони й розглядаються П(С)БО 16. Відповідно до п. 23 П(С)БО 16, до складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами і тарифами, премії і компенсаційні виплати, оплата відпусток і інші витрати на оплату праці.

Відповідно до підпункту 5.6.1 Закону №283, такі виплати належать до складу валових витрат підприємства.

У бухгалтерському обліку нарахування суми компенсації за невикористану відпустку буде відображено таким чином:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93 або 94 - залежно від того, якій категорії працівників здійснюється виплата.


Переглянути блок-схему (PDF-103Kb)
Компенсація за невикористану відпустку


6. Компенсація у разі затримки виплати заробітної плати

Компенсація працівнику у разі затримки виплати йому заробітної плати (далі - компенсація) передбачена статтею 34 Закону №108.

Порядок розрахунку і надання компенсації регламентується Положенням №1427.

Об'єкт нарахування компенсації

Об'єктом для нарахування компенсації є нарахована заробітна плата за відповідний місяць, після утримання податків і платежів ("чиста заробітна плата"), яка не виплачена вчасно.

Коли виплачується компенсація працівнику

Виплата працівнику суми компенсації здійснюється в тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за заробітною платою, на яку нараховано компенсацію.

При виплаті заборгованості за заробітною платою працівник має право на отримання компенсації у зв'язку із затримкою її виплати за умов, перерахованих нижче.

Коли працівник дістає право на компенсацію

Працівник дістає право на компенсацію у разі якщо:

1) не виплачена вчасно заробітна плата була нарахована після 1 січня 1998 року;

2) від терміну виплати цієї заробітної плати, встановленого колективним договором або чинним законодавством, минув один або більше календарних місяців.

Приклад

Таблиця 1

Місяць, в якому нарахована невиплачена вчасно зарплата Термін виплати заробітної плати згідно з колект. договором За яких умов виконується пункт 2
Лютий 1998 року 5-те число наступного місяця Якщо зарплата виплачена після 5 квітня 1998 року
Лютий 1998 року виплачена після Термін Якщо зарплата не встановлено31 квітня 1998 року

Нагадаємо, що згідно зі статтею 115 КЗпП для всіх підприємств, установ, організацій усіх форм власності, що використовують найману працю і мають статус юридичної особи, терміни виплати заробітної плати встановлюються колективним договором, який, відповідно до статті 11 КЗпП, є для них необхідним документом.

Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, ні КЗпП, ні Закон №108, ні Закон №3356 не передбачають обов'язковість укладення ними колективного договору зі своїми найманими працівниками. Однак, згідно з КЗпП і Законом №108, заробітна плата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць. Отже, якщо терміни виплати заробітної плати не встановлені колективним договором або колективний договір не укладений, або колективним договором передбачено всупереч законодавству триваліші терміни її виплати, то, незважаючи на ці обставини, заробітна плата, нарахована за певний місяць, повинна бути виплачена не пізніше останнього дня наступного за даним місяця;

3) індекс споживчих цін за період затримки виплати заробітної плати зріс більш ніж на один відсоток.

Визначення індексу споживчих цін подано нижче.

Період затримки виплати заробітної плати визначається у місяцях: починається він з місяця, в якому відповідна заробітна плата повинна виплачуватися (тобто з місяця, наступного за місяцем нарахування цієї заробітної плати) і закінчується місяцем, що передує місяцю, в якому ця заробітна плата виплачена.

Для простоти подальшого викладу приймемо такі позначення. Нехай:

"Х" - місяць, за який нарахована заробітна плата, що компенсується;

"Х+1" - місяць, наступний за місяцем "Х", протягом якого повинна бути виплачена зарплата (наприклад, якщо "Х" = "березень 1999 р.", то "Х+1" = "квітень 1999 р.");

"У" - місяць, в якому виплачено заробітну плату;

"У-1" - місяць, що безпосередньо передує місяцю "У" (наприклад, якщо "У" = "червень 2000 р.", то "У-1"= "травень 2000 р.").

Періодом затримки заробітної плати вважається період, який починається з місяця "Х+1" і закінчується місяцем "У-1".

Наприклад, якщо у червні 2000 року виплачується заробітна плата, нарахована за грудень 1999 року, то "Х" = "грудень 1999 р.", "У" = "червень 2000 р."; періодом затримки виплати заробітної плати, за який необхідно підрахувати приріст індексу споживчих цін стосовно грудня 1999 року для перевірки виконання вищезгаданої умови, буде період ("Х+1", "У-1") = ("січень 2000 р.", "травень 2000 р.");

4) заробітна плата не виплачена працівнику не з вини цього працівника.

Визначення індексу споживчих цін і його приросту за період затримки виплати заробітної плати

Щоб визначити, чи виконується умова, зазначена у пункті 3, необхідно визначити приріст індексу споживчих цін за період затримки виплати заробітної плати.

ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН - це відносний показник динаміки вартості "кошика" споживчих товарів і послуг (продовольчих товарів, житла, промислових товарів масового споживання, палива тощо). Він є основним показником рівня інфляції в країні і розраховується Держкомстатом щомісяця. Ціни на предмети розкоші звичайно при розрахунку цього індексу не враховуються.

Таким чином, індекс споживчих цін (далі - індекс) показує, на скільки відсотків стала меншою або більшою споживча вартість товарів у місяці "У" стосовно споживчої вартості товарів у місяці "Х", яка прийнята за базове значення.

Місяць, стосовно споживчої вартості товарів якого розраховується індекс за подальші місяці, також називатимемо базовим.

Індекс за базовий місяць приймається при цьому рівним 100%.

Залежно від того, який місяць приймати за базовий, розрізняють різні типи індексів:

а) індекс, що визначається за будь-який місяць стосовно місяця, який безпосередньо передує даному;

позначимо його через ІНД.("місяць/рік"), де "місяць/рік" - місяць певного року, за який визначається індекс. Наприклад, ІНД.("жовтень/1999 р.") - індекс за жовтень 1999 року стосовно вересня 1999 року;

цей індекс обчислюється Держкомстатом і публікується до 10 числа наступного місяця;

якщо заборгованість заробітної плати виплачується до опублікування Держкомстатом індексу за останній місяць перед виплатою суми заборгованості, при розрахунку суми компенсації на період до опублікування зазначеного індексу за згодою працівника для розрахунків застосовується індекс за попередній місяць.

Наведемо таблицю значень індексів цього типу:

Таблиця 2

Індекс за місяць стосовно місяця, що безпосередньо передує ІНД.(місяць/рік)

Місяць/рік 1998 р. 1999 р. 2000 р.
Січень 101,3 101,5 104,6
Лютий 100,2 101,0 103,3
Березень 100,2 101,0 102,0
Квітень 101,3 102,3 101,7
Травень 100,0 102,4 102,1
Червень 100,0 100,1 103,7
Липень 99,1 99,0 99,9
Серпень 100,2 101,0  
Вересень 103,8 101,4  
Жовтень 106,2 101,1  
Листопад 103,0 102,9  
Грудень 103,3 104,1  

б) індекс, що визначається за будь-який місяць стосовно грудня попереднього року; в такому разі кажуть, що це індекс, визначений наростаючим підсумком з початку року;

позначимо його через ІНД.нар.("місяць/рік"); наприклад, ІНД.нар.("серпень/2000 р.") - це індекс за серпень 2000 року стосовно грудня 1999 року. Цей індекс обчислюється на основі індексів, розглянутих у пункті "а") таким чином:

ІНД.нар. ("місяць/рік") = ІНД.("січень/рік") х ІНД.("лютий/рік") х ІНД.("місяць/рік");

наприклад,

ІНД.нар. ("березень/2000 р.") = ІНД ("січень/2000 р.") х ІНД.("лютий/2000 р.") х ІНД.("березень/2000 р.").

Наведемо таблицю значень індексів цього типу:

Таблиця 3

Індекс за місяць з наростаючим підсумком з початку року ІНД.нар.(місяць/рік)

  З початку 1998 р. З початку 1999 р. З початку 2000 р.
Місяць/рік 1998 р. 1999 р. 2000 р.
Січень 101,3 101,5 104,6
Лютий 101,5 102,5 108,1
Березень 101,7 103,5 110,2
Квітень 103,0 105,9 112,1
Травень 103,0 108,5 114,4
Червень 103,0 108,6 118,7
Липень 102,1 107,5 118,6
Серпень 102,3 108,6  
Вересень 106,2 110,1  
Жовтень 112,8 111,3  
Листопад 116,2 114,5  
Грудень 120,0 119,2  

в) індекс, визначений за будь-який місяць стосовно грудня 1997 року;

в такому разі кажуть, що це індекс, визначений наростаючим підсумком з початку 1998 року; позначимо його через ІНД.нар.98 ("місяць/рік");

він обчислюється на основі індексів пункту "а"); наприклад, ІНД.нар.98 ("серпень/2000 р.") = ІНД.("січень/1998 р.") х ІНД.(лютий/1998") х ІНД.("березень/1998 р.") х ІНД.("серпень/2000 р.").

Знаючи індекс за грудень 1998 року, визначений з наростаючим підсумком з початку 1998, і індекс за грудень 1999 року, визначений з наростаючим підсумком з початку 1999 року, а також індекс за серпень 2000 року з наростаючим підсумком з початку 2000 року, можна розрахувати індекс за серпень 2000 року наростаючим підсумком з початку 1998 року інакше:

ІНД.нар.98 ("серпень/2000 р.") = ІНД.нар. ("грудень/1998 р.") х ІНД.нар.("грудень/1999 р.") х ІНД.нар("серпень/2000 р.").

Наведемо таблицю значень індексів цього типу:

Таблиця 4

Індекс за місяць з наростаючим підсумком з початку 1998 року ІНД.нар.98(місяць/рік)

Місяць/рік 1998 р. 1999 р. 2000 р.
Січень 101,3 121,8 149,6
Лютий 101,5 123,0 154,6
Березень 101,7 124,2 157,7
Квітень 103,0 127,1 160,3
Травень 103,0 130,1 163,7
Червень 103,0 130,3 169,8
Липень 102,1 129,0 169,6
Серпень 102,3 130,3  
Вересень 106,2 132,1  
Жовтень 112,8 133,5  
Листопад 116,2 137,4  
Грудень 120,0 143,0  

Примітка: індекс за грудень 1997 року, стосовно якого розраховуються індекси за подальші місяці, приймається рівним 100%.

ПРИРІСТ - збільшення економічного показника по відношенню до його початкової величини, базового значення.

Якщо брати як економічний показник індекс, то приріст індексу показує зростання індексу за певний період стосовно місяця, що безпосередньо передує цьому періоду.

Щоб знайти приріст індексу за певний період, необхідно знайти різницю між індексом, визначеним з наростаючим підсумком з початку 1998 року за останній місяць періоду, і індексом, визначеним з наростаючим підсумком з початку 1998 року за місяць, що безпосередньо передує періоду.

Наприклад, приріст індексу з жовтня 1999 року по березень 2000 року включно стосовно вересня 1999 року дорівнюватиме:

ІНД.нар.98("березень/2000 р.") - ІНД.нар.98("вересень/1999 р.").

Зазначимо, що ця формула є універсальною для всіх періодів, за які нам необхідно знайти приріст індексу. У конкретних випадках можна користуватися простішими для цих випадків формулами, використовуючи індекси інших типів, але через громіздкість викладу надаємо читачу можливість самостійно вибрати найприйнятніший варіант визначення приросту індексу, використовуючи вищенаведені формули і таблиці.

Таким чином, якщо ми хочемо визначити, чи належить компенсація працівнику при виплаті йому в місяці "У" заборгованості за заробітною платою, нарахованою за місяць "Х", необхідно, при дотриманні всіх інших вищеперерахованих у пунктах 1, 2 і 4 умов, знайти приріст індексу споживчих цін за період ("Х+1", "У-1"). Він дорівнює:

ІНД.нар.98("У-1/рік2") - ІНД.нар.98("Х/рік1").

Приклад 1

У травні 2000 року виплачується зарплата за травень 1999 року. Необхідно визначити, чи виконується умова пункту 3.

Для цього визначимо приріст індексу за період з червня 1999 року по квітень 2000 року, використовуючи значення індексів з таблиці 4:

ІНД.нар.98("квітень/2000 р.") - ІНД.нар.98 ("травень/1999 р.") = 160,3% - 130,1% = 30,2%

Приріст індексу становить більше 1%, отже, при дотриманні умов 1, 2, 4 працівникам, яким виплачується заборгованість за заробітною платою, належить компенсація втрати частини заробітної плати в зв'язку із затримкою її виплати.

Приклад 2

У березні 2000 року виплачується зарплата за вересень 1998 року. Необхідно визначити, чи виконується умова пункту 3. Для цього визначимо приріст індексу за період з жовтня 1998 року до лютого 2000 року, використовуючи значення індексів з таблиці 4:

ІНД.нар.98("лютий/2000 р.") - ІНД.нар.98 ("вересень/1998 р.") = 154,6% - 106,2% = 48,4%, що більше 1%.

Визначення розміру компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку із затримкою її виплати

Відповідно до Положення №1427, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівнику заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

КОЕФІЦІЄНТ ПРИРОСТУ СПОЖИВЧИХ ЦІН дорівнює приросту індексу споживчих цін, зменшеному в сто разів.

Враховуючи, що приріст індексу споживчих цін визначається у відсотках, ми можемо визначати розмір компенсації таким чином.

Нехай ЗП - нарахована "чиста" (після утримань податків і зборів), але не виплачена вчасно, заробітна плата;

"Х/рік 1" - місяць, за який вона нарахована;

"У/рік 2" - місяць, в якому вона виплачується після затримки.

Тоді сума компенсації дорівнює:

КОМПЕНСАЦІЯ = ЗП х (ІНД.нар.98("У-1/рік2") - ІНД.нар.98("Х/рік1")), де зазначена в дужках різниця двох індексів є приріст індексу за період ("Х+1/рік1", "У-1/рік2").

Приклад 3

У грудні 1998 року нараховано "чисту" заробітну плату в сумі 1215,00 грн. У червні 2000 року виплачується її частина в сумі 857,00 грн. Необхідно розрахувати суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою її виплати.

КОМПЕНСАЦІЯ = ЗП х (ІНД.нар.98("травень/2000 р.") - ІНД.нар.("грудень/1998 р.");

КОМПЕНСАЦІЯ = 857,00 грн х (163,7% - 120%) = 857,00 грн х 43,7% = 374,51 грн.

Отже, працівникам одночасно з виплатою частини заробітної плати в сумі 857,00 грн необхідно виплатити компенсацію в сумі 374,51 грн, разом до виплати - 857,00 грн + 374,51 грн = 1231,51 грн.

Якщо працівнику виплачується заборгованість із заробітної плати за декілька місяців, наприклад за березень 1999 року і квітень 1999 року, і при цьому йому належить виплатити компенсацію за ці місяці, то для розрахунку цієї компенсації спочатку розраховується компенсація за невиплачену заробітну плату за березень 1999 року, потім окремо за невиплачену заробітну плату за квітень 1999 року, і результати підсумовуються.

У бухгалтерському обліку нарахування суми компенсації у разі затримки виплати заробітної плати буде відображене таким чином:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 91, 92, 93 або 94 - залежно від того, якій категорії працівників здійснюється виплата.


Переглянути блок-схему (PDF-80.7Kb)
Компенсація у разі затримки виплати заробітної плати


7. Компенсаційні виплати при звільненні працівника

Компенсаційні виплати при звільненні працівника включають:

1) вихідну допомогу;

2) компенсацію при звільненні у вигляді збереження середньомісячної заробітної плати терміном не більше 3 місяців.

Виплата цих двох видів компенсації передбачена, відповідно, статтями 44 і 49-3 КЗпП.

Вихідна допомога

Відповідно до ст. 44 КЗпП, при припиненні трудового договору у разі відмови працівника від пропозиції переведення на іншу роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також у разі відмови продовжити роботу в зв'язку зі зміною суттєвих умов роботи виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середньомісячного заробітку. У разі призову або вступу працівника на військову службу, а також скерування на альтернативну (невійськову) службу вихідна допомога виплачується в розмірі не менше двократного середньомісячного заробітку.

У разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору вихідна допомога виплачується в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

На підтвердження цього наводимо витяг з постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.99р. №13: "При припиненні трудового договору вихідна допомога виплачується у випадках і розмірі, передбачених як ст. 44 КЗпП, так і іншими нормами закону.

Наприклад, при звільненні державного службовця в зв'язку з досягненням граничного терміну перебування на державній службі вихідна допомога виплачується йому не за ст. 44 КЗпП, а згідно зі ст.37 Закону "Про державну службу".

Працівникові, який звільняється за станом здоров'я, вихідна допомога на підставі ст. 44 КЗпП виплачується в тому випадку, якщо трудовий договір з ним розривається з ініціативи роботодавця згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП.

Якщо ж трудовий договір розривається на вимогу працівника внаслідок порушення роботодавцем законодавства про охорону праці, вихідна допомога виплачується працівникові в розмірі тримісячного середнього заробітку, якщо колективним договором не передбачений більший його розмір.

Компенсація при звільненні у вигляді збереження середньомісячної заробітної плати терміном не більше 3 місяців

При звільненні працівників з підприємств, установ, організацій, при розірванні трудового договору в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці за ними зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більш ніж на три місяці від дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги. Тобто якщо працівник протягом цих трьох місяців влаштувався на іншу роботу, то вихідна допомога йому виплачуватиметься до моменту його працевлаштування, але не більше 3-х місяців. Середній заробіток працівника розраховується відповідно до вимог Порядку №100.

Виплата місячної вихідної допомоги і середнього заробітку, який зберігається, здійснюється за попереднім місцем роботи цих працівників.

Крім того, працівникам, які втратили роботу з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, відповідно до ст. 49-3 КЗпП і ст. 26 Закону №803 надаються особливі гарантії, а саме:

1) за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується збереження за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш ніж на три місяці, середньої заробітної плати, з урахуванням місячної вихідної допомоги, і безперервного трудового стажу. Середня заробітна плата працівникові в цьому випадку виплачується підприємством;

2) надається статус безробітного у випадках, якщо тримісячний термін закінчився і відповідна робота працівнику не була запропонована.

Звільнені на вказаних вище умовах працівники також мають право на:

1) отримання допомоги по безробіттю в розмірі 75 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом подальших трьох місяців і 50 відсотків протягом подальших шести місяців. Виплати таким категоріям громадян здійснюються службами соціального захисту населення;

2) збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи. У таких випадках заробітна плата виплачується за попереднім місцем роботи.

Але цими правами зазначені працівники можуть скористатися тільки за умови їх реєстрації в службі зайнятості в терміни, вказані вище.

У разі відмови цими працівниками протягом трьох місяців від двох пропозицій відповідної роботи:

1) вони втрачають право на збереження середньої заробітної плати до закінчення тримісячного періоду;

2) виплата їм допомоги по безробіттю припиняється на підставі пункту "а" ст. 30 Закону №803 при працевлаштуванні на роботу безробітного.

Відповідно до підпункту 5.6.1 Закону №283, такі виплати належать до складу валових витрат підприємства.

У бухгалтерському обліку нарахування вказаних вище компенсацій буде відображене таким чином:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 91, 92, 93 або 94 - залежно від того, якій категорії працівників здійснюється виплата.


Переглянути блок-схему (PDF-111Kb)
Компенсація виплати при звільненні працівника


8. Компенсація підприємством шкоди, завданої працівнику пошкодженням здоров'я

Відповідно до ст. 1 Правил №472, всі власники підприємств незалежно від форм власності несуть матеріальну і моральну відповідальність за шкоду, завдану працівникові каліцтвом або іншими пошкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням ним трудових обов'язків.

Порядок таких компенсацій врегульований Правилами №472.

Згідно з п. 4 Правил №472, відшкодування збитку, заподіяного працівникові пошкодженням здоров'я, складається з:

1) виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

2) виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (у разі смерті потерпілого - членам сім'ї і утриманцям померлого);

3) компенсації витрат на медичну і соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

Виплати втраченого заробітку

Розмір компенсації, що виплачується працівникові (потерпілому) у разі пошкодження здоров'я, залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається на підставі висновків медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Відповідно до Положення №156, ступінь втрати працездатності встановлюється у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до пошкодження здоров'я. Чинне законодавство передбачає виплату компенсації у разі виникнення конкретного нещасного випадку або професійного захворювання і втрати при цьому потерпілим відсотка працездатності.

У разі виникнення з однією і тією ж особою ще одного нещасного випадку або іншого професійного захворювання ця особа має право на компенсацію за ту частину втраченої працездатності, яка сталася додатково внаслідок повторного пошкодження здоров'я.

Потерпілого на підприємстві працівника за його згодою тимчасово можуть перевести на легшу роботу. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижче оплачувану роботу, зберігається середньомісячний заробіток на термін, визначений лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК) або до встановлення МСЕК стійкої повної (часткової) втрати професійної працездатності. У тому випадку, якщо власником або уповноваженим ним органом потерпілому не була запропонована легша робота, йому виплачується середньомісячний заробіток. Середньомісячний заробіток, що виплачується працівникові власником у разі переведення на легшу роботу за станом здоров'я, обчислюється за три попередні місяці до пошкодження здоров'я. (Тримісячний термін обумовлений п. 6 Правил №472.)

Відповідно до п. 22. Правил №472, середньомісячний заробіток у разі встановлення працівникові професійного захворювання після переходу на іншу роботу або звільнення, якщо це пов'язано з пошкодженням здоров'я, розраховується за бажанням потерпілого за останні повні 12 або 3 місяці роботи, до переходу або звільнення.

У тому випадку, якщо потерпілий працював менше 12 календарних місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Середньомісячний заробіток у цей період підлягає коригуванню на момент встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, штатних окладів працівників виробничого підрозділу підприємства, де працював потерпілий до моменту пошкодження здоров'я, або індексації доходів.

Розмір компенсації втраченого заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який мав працівник до пошкодження здоров'я.

Такий заробіток буде виплачуватися в повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії, отриманої за інвалідністю, а також незалежно від отриманих потерпілим інших видів пенсій або доходу.

Одноразова допомога

Якщо відповідно до медичного висновку потерпілому встановлено стійку втрату працездатності, одноразова допомога, що виплачується потерпілому, має бути не меншою за суму, визначену з розрахунку його середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого, відповідно до п. 10 розділу 2 Правил №472, розмір одноразової допомоги, що виплачується його сім'ї, має бути не меншим за п'ятирічний заробіток і не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожного утриманця, а також на його дитину, що народилася після його смерті.

У разі смерті потерпілого право на відшкодування збитку (отримання частини втраченого заробітку) мають особи, які були на утриманні померлого або які мали на день його смерті право на отримання від нього утримання, а також дитина померлого, що народилася після його смерті.

Середньомісячний заробіток для розрахунку одноразової допомоги обчислюється в тому ж порядку, що й у разі нарахування середнього заробітку для виплати втраченого заробітку відповідно до Постанови №100.

Згідно з вимогами п. 2.10 Інструкції №323, такі виплати включаються до фонду оплати праці, і на них на загальних підставах нараховуються внески на державне соціальне страхування, до Фонду сприяння зайнятості населення, а також утримується прибутковий податок.

Відповідно до підпункту 5.6.1 Закону №283, такі виплати належать до валових витрат підприємства. У бухгалтерському обліку нарахування суми компенсації буде відображено таким чином:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 91, 92, 93 або 94 - залежно від того, якій категорії працівників здійснюється виплата.

Компенсації витрат на медичну і соціальну допомогу

Відповідно до п. 13 Правил №472, розмір компенсаційних витрат на додаткове харчування визначається на підставі раціону харчування, розробленого МОЗ, і довідки місцевих органів виконавчої державної влади або виконавчих комітетів міських, районних в містах рад народних депутатів про середні ціни на продукти у відповідний період їх придбання, а за згодою власника - довідки організацій торгової мережі або управлінь ринками.

Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі рецептів лікарів, довідок або рахунків про їх вартість.

У тому випадку, якщо потерпілому необхідна допомога за кількома видами, йому компенсуються витрати на кожний вид допомоги.

Відповідно до вимог п. 4.9 Інструкції №323, такі суми компенсацій не входять до складу фонду оплати праці, і на ці виплати не нараховуються внески на державне соціальне страхування, до Фонду сприяння зайнятості населення, а також, на підставі підпункту 5.15 Інструкції №12, не утримується прибутковий податок.

Відповідно до підпункту 5.6.1 Закону №283, такі виплати належать до валових витрат підприємства. У бухгалтерському обліку нарахування суми компенсації буде відображено таким чином:

Д-т 813 К-т 661.

Якщо клас 8 рахунків не використовується, то за дебетом рахунків 91, 92, 93 або 94 - залежно від того, якій категорії працівників здійснюється виплата.


Продовження теми


В.Вареня, Л. Туманян


СУТТЄВО

Якщо при переведенні працівника на роботу на інше підприємство йому не було надано належну йому відпустку, а грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток була перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник, то за ним на новому місці роботи зберігається право на отримання і днів відпустки, і компенсації, не отриманих за попереднім місцем роботи.

Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, ні КЗпП, ні Закон №108, ні Закон №3356 не передбачають обов'язковість укладення ними колективного договору зі своїми найманими працівниками.


Законодавча база курсу

© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua