Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#48 '2000: Практична бухгалтерія - Страхування предмета застави << >>

Страхування ризиків, пов'язаних із предметом застави

В'ячеслав ВАРЕНЯ,
начальник відділу маркетингового та методологічно-правового забезпечення Закритого акціонерного товариства взаємного страхування "Наша справа"

Олександр ЗАЛЄТОВ,
заступник генерального директора Ліги страхових організацій України


У минулих публікаціях і спецвипуску "Застава яка вона є", що вийшов у березні 2000 року, ми вже розглянули заставу майна як найбільш ефективний спосіб забезпечення зобов'язань, забезпечувальна функція якої полягає у тому, що з її допомогою заздалегідь визначається майно, яке може бути об'єктом стягнення з боку заставоутримувача.

Але сьогодні дуже часто ми зустрічаємо у рекламних оголошеннях пропозиції щодо страхування заставленого майна. Що собою становить цей вид послуг і як безпосередньо відбувається страхування предмета застави, яким чином регулюються відносини між страхувальниками та страховими компаніями - на ці та інші запитання дають відповідь автори статті.

Як застрахувати предмет застави?

На даний момент кредитори, насамперед банки, примушують позичальника застрахувати предмет застави ще до того, як укладено договір про заставу. Які з цього приводу виникають ситуації?

Коли йдеться про страхування предмета застави, то дуже важливо знати, коли такий предмет переходить у названу якість. Закон України "Про заставу" так визначає момент виникнення права застави:

1) з моменту укладення договору застави;

2) з моменту нотаріального посвідчення договору застави, якщо він підлягає нотаріальному посвідченню;

3) у момент передачі заставодержателеві предмета застави, якщо предмет застави відповідно до закону або договору повинен перебувати в нього;

4) з моменту укладення договору про заставу, якщо передача заставодержателеві предмета застави здійснена до укладення договору.

Таким чином, якщо таке право не настало, може йтися лише про страхування майна, яке не перебуває як забезпечення зобов'язання. Це треба чітко усвідомлювати сторонам, що вступають у такі правовідносини, оскільки ступінь ризику в тому й іншому випадку різний. Як тільки майно починає виступати як забезпечення зобов'язання, то вступають у дію обмеження щодо його використання, передбачені договором про заставу. Вони завжди спрямовані на зниження ризику, чого не може бути, коли майно є в щоденному використанні.

Це важливо враховувати ще й тому, що момент початку дії основного зобов'язання, наприклад, одержання кредиту, може бути відстрочено від наміченої дати за різних обставин. Тобто предмет застави перебуватиме під підвищеним ризиком значний час, а в платі за страхування (страховому платежі) це не буде враховано, що може призвести до невиправданих збитків для страховика.

Специфіка бухобліку операцій зі страхування предмета застави

Страховики бухгалтерський облік операцій зі страхування предмета застави повинні здійснювати відповідно до:

1) Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 (далі - новий План рахунків);

2) Інструкції з бухгалтерського обліку операцій страхування (крім страхування життя), затвердженої Наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю №32 від 01.06.98 р. (далі - Інструкція №32).

Згідно з Інструкцією №32 і новим Планом рахунків, облік розрахунків зі страхувальниками і страховими посередниками повинен вестися на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" із застосуванням таких субрахунків:

  • 3611 "Розрахунки з вітчизняними страхувальниками";
  • 3612 "Розрахунки з вітчизняними страховими посередниками";
  • 3621 "Розрахунки з іноземними страхувальниками";
  • 3622 "Розрахунки з іноземними страховими посередниками".

За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відображається сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що належать страхувальнику в звітному періоді за договорами страхування (перестрахування) в кореспонденції з кредитом рахунка 76 "Страхові платежі".

За кредитом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" відображається сума отриманих страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів.

Страхові платежі (страхові внески, страхові премії) або їх частини, які підлягають поверненню страхувальникам у разі дострокового припинення дії договору страхування (перестрахування), відображаються за кредитом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" в кореспонденції з рахунком 76 "Страхові платежі".

Аналітичний облік розрахунків зі страхувальниками і страховими посередниками ведеться щодо кожного страхувальника і страхового посередника.

Згідно з пунктом 3 Інструкції №32 і новим Планом рахунків, бухгалтерський облік страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) ведеться на рахунку 76 "Страхові платежі" на субрахунках за видами страхування.

Щомісяця рахунок 76 "Страхові платежі" закривається кореспонденцією з субрахунком 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

Рахунок 76 "Страхові платежі" кореспондує:

Таблиця 1
За дебетом з кредитом За кредитом з дебетом рахунків рахунків
30 "Каса" 30 "Каса"
31 "Рахунки в банках" 31 "Рахунки в банках"
36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"
703 "Доходи від реалізації робіт і послуг" 703 "Доходи від реалізації робіт і послуг"
  97 "Інші витрати"

Для зручності та можливості здійснювати аналітичний облік страхових платежів рекомендуємо бухгалтерам страхових компаній до субрахунків 3611 "Розрахунки з вітчизняними страхувальниками", 3612 "Розрахунки з вітчизняними страховими посередниками", 3621 "Розрахунки з іноземними страхувальниками", 3622 "Розрахунки з іноземними страховими посередниками" додавати відповідні коди видів страхування. Наприклад, бухгалтер СК "Гарантія-С" для страхування предмета застави вибрала код 3. Таким чином, на субрахунку 3611 відображаються розрахунки з вітчизняними страхувальниками зі страхування предметів застави (див. табл. 2).

Таблицa 2

Зміст операції Дебет рахунка (субрахунки) Кредит рахунка (субрахунки)
На суму отриманого страхового платежу 311 "Поточні рахунки у національній валюті" 36113 "Розрахунки з вітчизняними страхувальниками"
Сума надходжень страхових платежів 36113 "Розрахунки з вітчизняними страхувальниками" 76 "Страхові платежі"
  76 "Страхові платежі" 703 "Доходи від реалізації робіт і послуг"

Страхувальник відображає нараховані суми внесків зі страхування предмета застави за дебетом рахунків 23, 91-94 у кореспонденції з кредитом рахунка 655 "Розрахунки зі страхування майна". Перерахування страхових внесків та погашення заборгованості зі страхування предмета застави страхувальник відображає за дебетом рахунка 655 та кредитом рахунків 30, 31, 36, 501-506, 51, 60, 62.

Що може виступати об'єктом страхування предмета застави?

Об'єктом страхування предмета застави є майно, що є у володінні або в розпорядженні страхувальника і яке, відповідно до законодавства України, може бути ним відчужене та на яке може бути звернене стягнення:

- об'єкти нежитлового фонду - будівлі, споруди з конструктивними елементами, обробкою і інженерним обладнанням;

- об'єкти житлового фонду - приміщення (квартири), включаючи майно, елементи обробки і обладнання;

- передаточні пристрої, силові, робочі та інші машини;

- обладнання, транспортні засоби;

- об'єкти незавершеного виробництва та капітального будівництва;

- інвентар, готова продукція, товари, сировина, матеріали та інше майно.

Не підлягають страхуванню приміщення, що передаються в заставу, які потребують капітального ремонту, розташовані в будинках, що знаходяться в аварійному стані або підлягають знесенню. Відповідальність страховика настає в разі загибелі або пошкодження майна в результаті: бурі, урагану, зливи, обвалу, зсуву, дії підземних вод, удару блискавки, пожежі, вибуху, затоплення, аварій опалювальної системи, водопровідних та каналізаційних мереж.

Перелік конкретних ризиків, за якими страховик несе відповідальність, вказується за згодою сторін у договорі страхування.

На який строк укладаються договори страхування предмета застави?

Як правило, договори страхування майна укладаються на строк від одного місяця до одного року або на інший строк, але не більший, ніж строк дії договору застави. При цьому слід урахувати, що, страхуючи предмет застави, не менш важливо встановити дату закінчення терміну дії договору страхування. У переважній більшості випадків за цю дату приймають термін виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Майно, прийняте на страхування, вважається застрахованим за адресою, яка вказана в договорі страхування.

При настанні страхового випадку заставодержатель (особа, яка видала кредит заставодавцеві) має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування. При цьому страхувальник не звільняється від обов'язків за договором страхування.

Як визначається страхова сума за договором страхування предмета застави?

Страхова сума за договором страхування предмета застави не може перевищувати розміру вартості заставленого майна. Вартість майна, яке приймається на страхування, підтверджується балансом юридичної особи, рахунком-фактурою, довідкою інвентарного бюро, накладною та іншими бухгалтерськими документами, а також експертною оцінкою фахівця.

Як провадяться виплати страхового відшкодування за договорами страхування предмета застави?

Виплата страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком (незалежним експертом) за участю страхувальника (заставодержателя).

Про місце та час складання акта страховик повинен завчасу повідомити осіб, відповідальних за збиток. Якщо ці особи чи їхні представники не з'явилися до моменту складання акта, то його складають за їх відсутності.

Для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, залежно від характеру страхового випадку, подаються такі документи:

- договір страхування;

- заява страхувальника;

- висновок про страховий випадок, складений експертною комісією, який містить причини і можливі наслідки страхового випадку;

- позови, які пред'явлено страхувальнику в зв'язку з подією, що сталася;

- рішення суду або аудиторський висновок, який містить розміри сум, що підлягають відшкодуванню в зв'язку з настанням страхового випадку, який включається в обсяг відповідальності страховика за договором страхування;

- документи з компетентних органів;

- кошторис на відновлення, калькуляцію збитку.

Розмір збитку визначається виходячи з дійсної (страхової) вартості майна на момент укладання договору страхування з урахуванням зносу.

Кожна зі сторін має право вимагати незалежної експертизи, яка здійснюється за рахунок сторони, що її вимагає.

При пошкодженні майна збиток визначається в розмірі витрат на його відновлення.

Майно визнається загиблим, якщо відновлювальні витрати з урахуванням зносу разом із залишковою вартістю перевищують 70% дійсної (страхової) вартості застрахованого предмета.

Відшкодування виплачується з вирахуванням обумовленої в договорі страхування франшизи, а також сум, одержаних страхувальником в порядку відшкодування заподіяного збитку від третіх осіб.

Якщо в момент, коли настав страховий випадок, щодо страхувальника діяли договори страхування інших страхових організацій, страховик виплачує відшкодування в частині, яка випадає на його частку за сукупною відповідальністю, згідно з принципом сприяння.

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в термін, визначений договором страхування, за винятком вихідних та святкових днів, з дня подання йому необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, залишаючи за собою право затримувати виплату в разі особливо складних обставин страхового випадку.

У разі виплати страхового відшкодування страховик і далі несе відповідальність до кінця строку дії договору в межах різниці між відповідною страховою сумою, обумовленою в договорі, і сумою виплат страхових відшкодувань за ним.

Якщо страхове відшкодування за договором виплачене в розмірі страхової суми, то договір страхування на цей об'єкт страхування закінчується з моменту розрахунку. У цьому разі за згодою сторін може укладатися новий договір страхування. Днем виплати страхового відшкодування є день списання грошей з розрахункового рахунка страховика.

У бухгалтерському обліку виплату відшкодування страховик відображає такими записами:

Таблиця 3

Зміст операції Дебет рахунка(субрахунки) Кредит рахунка (субрахунки)
Виплачено відшкодування 978 311
у т. ч. за договорами перестрахування 9781 311
Списано виплату відшкодування на витрати 791 978, 9781

Які є особливості договорів страхування предмета застави?

Дійсно, договори страхування предмета застави мають певні особливості, які полягають перш за все в тому, що за такими договорами страхування не покриваються прямі чи непрямі збитки, які виникли внаслідок:

а) обробки застрахованого майна вогнем, теплом або іншим термічним та хімічним впливом на нього у виробничих цілях (наприклад, для сушіння, зварювання, прання, копчення, смаження, гарячої обробки тощо);

б) впливу ядерної енергії у будь-якій формі, будь-якого роду військових дій, громадянської війни, народних заворушень, страйків, знищення чи пошкодження майна на вимогу цивільної або військової влади;

в) арешту, конфіскації, реквізиції;

г) навмисних дій страхувальника або його представників, а також протиправних дій третіх осіб;

д) вад в об'єкті страхування, які були відомі та приховані страхувальником від страховика;

е) порушення техніки безпеки, протипожежних правил, санітарних норм та інших нормативних актів, які регулюють правила утримання об'єкта страхування;

є) переміщення застрахованого об'єкта та перебування його за адресою, не зазначеною в договорі страхування, крім випадків переїзду страхувальника за новою адресою, про що повідомляється страховику письмово.


СУТТЄВО

Як тільки майно починає виступати як забезпечення зобов'язання, то вступають у дію обмеження щодо його використання, передбачені договором про заставу. Вони завжди спрямовані на зниження ризику, чого не може бути, коли майно є в щоденному використанні.

Страхова сума за договором страхування предмета застави не може перевищувати розміру вартості заставленого майна. Вартість майна, яке приймається на страхування, підтверджується балансом юридичної особи, рахунком-фактурою, довідкою інвентарного бюро, накладною та іншими бухгалтерськими документами, а також експертною оцінкою фахівця.

<< >>
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua