Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#48 '2000: Практична бухгалтерія - Семінари "ДК" - Одеса << >>

Дев'ять відповідей на запитання з тих, що ставились учасниками семінару в Одесі

1. Облік сторожового собаки

2. Термін нарахування пені за ненадходження валютної виручки

3. Дорожній збір в автотранспортного підприємства

4. Зарахування відшкодування з ПДВ в рахунок інших податків

5. Податки із зарплати

6. Придбання товару у приватного підприємця

7. Податок на землю

8. Об'єкт оподаткування у платника єдиного податку

9. Майно, отримане за рішенням арбітражного суду, не включається до складу валового доходу


У вересні у Миколаєві, Одесі та Херсоні "ДК" та альянс підприємств "Ноу-Хау" провели семінари з бухгалтерами. Провідні фахівці "ДК" давали відповіді на запитання читачів, кількість яких після цієї передплатної кампанії зросла. Серед учасників семінару були розповсюджені тематичні додатки до "ДК", що користувалися величезною популярністю, а також проведено лотерею, призом якої була передплата на "ДК". Пропонуємо вам відповіді на третю частину запитань, що найчастіше звучали на семінарах (попередні - див. у "ДК" №45, 46).

1. Облік сторожового собаки

Прошу відповісти, як обліковувати придбаного сторожового пса в бухгалтерському обліку?

Ми б порадили бухгалтерам небюджетних установ не звертати увагу на такі "дрібні" непорозуміння в класифікації службових собак і відображати службового собаку на субрахунку 107 "Робоча і продуктивна худоба" з виділенням в окрему підгрупу 3 "Службові собаки".

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", основним засобом є матеріальний актив, який підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду або для здійснення адміністративних чи соціально-культурних функцій і очікуваний строк корисного використання якого більше одного року.

Якщо собаку планується використовувати для однієї з вищенаведених функцій протягом терміну, більшого за один рік, тоді його слід обліковувати як основний засіб.

Для бюджетних установ, відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Держказначейства України від 10.12.99 р. №114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.99 р. за №890/4183, передбачено облік службових собак на субрахунку 107 "Робочі і продуктивні тварини" з виділенням в окрему підгрупу 3 "Службові собаки".

На відміну від Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за №893/4186, не передбачає обліку службових собак на субрахунках рахунка 10 "Основні засоби", зокрема на субрахунку 107 "Робоча і продуктивна худоба".

Шановний читачу, ми не помилилися. Держказначейство передбачило облік всіх тварин, які можуть використовуватися в господарській діяльності бюджетних установ, на відміну від Міністерства фінансів, яке чомусь обмежило цей перелік лише робочою та продуктивною худобою.

Важко зарахувати службового собаку, незважаючи на цілі, для яких він використовується, до робочої чи продуктивної худоби.

У цій ситуації ми б порадили бухгалтерам небюджетних установ не звертати увагу на такі "дрібні" непорозуміння в класифікації службових собак і відображати службового собаку на субрахунку 107 "Робоча і продуктивна худоба" з виділенням в окрему підгрупу 3 "Службові собаки".

Бідна тварина...


2. Термін нарахування пені за ненадходження валютної виручки

Підприємство займається експортом автопослуг. Оплата здійснюється після підписання акта виконаних робіт. З якого строку починає відраховуватися термін 90 днів: з дати, зазначеної в міжнародній транспортній накладній, чи з дати підписання акта?

Відлік 90-денного терміну починається з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із внесеними змінами та доповненнями), виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Звертаємо увагу, що відлік 90-денного терміну починається з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

З'ясуємо, який інший документ, крім акта, може свідчити про надання транспортних послуг.

Таким документом у цьому разі є третій примірник міжнародної товаротранспортної накладної (далі - накладна), завіреної підписами і печатками (штампами) митниці країни вантажоодержувача та його самого, який перевізник відправляє замовнику, що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг.

На нашу думку, вантажоодержувач своїм підписом і печаткою на накладній засвідчує факт отримання вантажу, а отже - і факт надання транспортних послуг перевізником замовнику.

Таким чином, відлік терміну 90 календарних днів під час експорту автопослуг починається з моменту підписання та скріплення печаткою міжнародної товаротранспортної накладної вантажоодержувачем.

Слід зауважити, що в разі прийняття судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.


3. Дорожній збір в автотранспортного підприємства

Чи повинне автотранспортне підприємство в 1999 році сплачувати внески на утримання автодоріг загального користування за ставкою 2% обсягу наданих автопослуг чи 3,2% (у тому числі 2% + 1,2%)?

Автотранспортні підприємства повинні були сплачувати у 1999 році кошти на дорожні роботи в розмірі 1,2% обсягу виконаних послуг та 2% доходів з експлуатації автомобільного транспорту.

У 1999 році сплата коштів на дорожні роботи проводилась відповідно до статей 4 і 6 Закону України від 18.09.91 р. №1562-XII "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (далі - Закон).

При цьому автотранспортні підприємства повинні були сплачувати кошти на дорожні роботи за двома об'єктами нарахування.

1. Відповідно до ст. 4 Закону, транспортні підприємства, незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, відраховують кошти на дорожні роботи у розмірі від 0,4 до 1,2 процента обсягу виробництва продукції, виконуваних робіт (послуг). Конкретний розмір відрахувань, що надходять відповідно до цієї статті на розвиток доріг загального користування в Республіці Крим і областях, а також напрями їх використання визначаються Верховною Радою Республіки Крим та обласними радами народних депутатів.

2. Відповідно до ст. 6 Закону, державні, кооперативні та інші автотранспортні підприємства і організації, що перебувають на самостійному балансі та здійснюють перевезення за тарифною платою, а також підприємства, організації (крім колгоспів і радгоспів), які мають автомобільні господарства, що не перебувають на самостійному балансі, але здійснюють перевезення за тарифною платою, відраховують на дорожні роботи 2 проценти від доходів з експлуатації автомобільного транспорту з включенням цих відрахувань до тарифів на перевезення.

Тобто автотранспортні підприємства повинні були сплачувати у 1999 році кошти на дорожні роботи в розмірі 1,2% обсягу виконаних послуг та 2% доходів з експлуатації автомобільного транспорту.


4. Зарахування відшкодування з ПДВ в рахунок інших податків

Чи можливо зарахувати бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у рахунок інших податків, у тому числі податку на прибуток?

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 07.07.98 р. №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні", сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації у рядку 25б.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 07.07.98 р. №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні", сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації у рядку 25б.

У 2000 році можливе зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і в рахунок сплати податку на прибуток підприємства. Вищевказане можливе з таких причин:

1) статтею 16 Закону України від 17.02.2000 р. №1458-III "Про Державний бюджет України на 2000 рік" зупинено дію статті 17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону від 22.05.97 р. №283 із внесеними змінами) в частині зарахування сум податку на прибуток виключно до бюджету територіальної громади;

2) пунктом 2 статті 5 Закону про бюджет податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності) у 2000 р. зараховується до доходів загального фонду Державного бюджету України.


5. Податки із зарплати

Які податки потрібно сплатити при виплаті авансу заробітної плати?

Із нарахувань на заробітну плату та вирахувань із неї при виплаті авансу працівникам основного складу підприємства можна не сплачувати до бюджету лише прибутковий податок з громадян. Інші збори сплачуються при виплаті авансу з таких причин.

Із нарахувань на заробітну плату та вирахувань із неї при виплаті авансу працівникам основного складу підприємства можна не сплачувати до бюджету лише прибутковий податок з громадян. Інші збори сплачуються при виплаті авансу з таких причин.

1. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до підпунктів 5.1.4 та 5.2.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.99 р. №4-6 та зареєстрованої в Мін'юсті України 05.07.99 р. за №436/3729, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується підприємствами, організаціями і установами (32% та 1 (2)%) одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Тобто зазначений збір сплачується одночасно з отриманням коштів на виплату авансу.

2. Збір на обов'язкове соціальне страхування (5,5%) та на випадок безробіття (0,5%), як і збір до Пенсійного фонду, має сплачуватися одночасно із отриманням коштів на виплату заробітної плати. Такий порядок сплати збору встановлено абзацом 6 статті 2 Закону України від 26.06.97 р. №402/97-ВР "Про збір на обов'язкове соціальне страхування". Сперечатися з тим, що аванс не є частиною заробітної плати, вважаємо безперспективним у зв'язку з нормами, наведеними в статтях 1 та 24 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. №108/95-ВР (із внесеними змінами).

Стаття 1: "Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу".

Стаття 24: "Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів".


6. Придбання товару у приватного підприємця

Чи потрібно утримувати податок з приватного підприємця і з якої суми, якщо, наприклад, вартість придбаного товару 1200 грн? Чи повинно підприємство заповнювати форми 2 і №8ДР, якщо воно закуповує товар у приватного підприємця?

Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що виплачують громадянам з постійним місцем діяльності (проживання) в Україні кошти від реалізації належних цим громадянам товарів, зобов'язані лише не пізніше 30 днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання довідки форми 2 і ф. №8ДР.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. №12 (із внесеними змінами), з метою усунення подвійного оподаткування у джерела виплати доходів не утримується податок з громадян, які підтверджують сплату авансових платежів прибуткового податку за місцем діяльності (проживання) в Україні наявністю платіжного повідомлення або патенту податкової інспекції та оригіналом свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто кошти від реалізації товарів (виручка) не оподатковуються у джерела виплати.

Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що виплачують громадянам з постійним місцем діяльності (проживання) в Україні кошти від реалізації належних цим громадянам товарів, зобов'язані лише не пізніше 30 днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання довідку форми 2.

Відповідно до Порядку заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності й фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності довідки ф. №8ДР "Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності", затвердженої наказом ДПА від 30.12.97 р. №473 (в редакції наказу ДПА України від 06.01.99 р. №10), зазначені довідки заповнюються юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності про всіх фізичних осіб, які перебували з ними в трудових відносинах, незалежно від того, отримували громадяни дохід у звітному періоді чи ні. Приватний підприємець не перебуває у штаті підприємства, тому довідка ф. №8ДР не заповнюється й органу державної податкової служби не надсилається.


7. Податок на землю

Як змінився податок на землю в 2000 р. порівняно з 1999 р?

Основні зміни, які торкнулися податку на землю у 2000 р., внесені Законом України від 17.02.2000 р. №1458-III "Про Державний бюджет України на 2000 рік".

1. Щодо населених пунктів, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені в 2,4 разу (стаття 45)1.

2. Щодо сільськогосподарських угідь та земель населених пунктів, грошова оцінка яких проведена і уточнена станом на 1 січня 2000 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю".

3. Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісяця до 15 числа наступного місяця за звітним.

4. Звільнено від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань та Київський державний авіаційний завод "Авіант" і Авіаційний науково-технічний комплекс імені О. К. Антонова. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду, або земельні ділянки під будівлями (спорудами), наданими в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку.

Крім того, зупинено дію таких статей Закону України "Про плату за землю":

1. Статті 3 - мета запровадження плати за землю.

2. Частини другої статті 4 - "Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року".

3. Частини десятої статті 7 в частині розміру податку на земельні ділянки, надані для Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання.

4. Частини другої статті 8 щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

5. Частини першої статті 17 щодо термінів сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції), тобто призупинено дію норми, за якою земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щокварталу до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

6. Статті 19 в частині визначення термінів внесення орендної плати виключно у договорі оренди.

7. Статей 20, 21 і 22 цього Закону - стосовно зарахування коштів земельного податку на бюджетні рахунки бюджетів територіальних громад та їх цільового використання.

8. Частини п'ятої статті 19 в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання.


Примітки:

1Статтю про судову практику вирішення спорів, пов'язаних із сплатою земельного податку див. в рубриці "Арбітраж: земельний податок"


8. Об'єкт оподаткування у платника єдиного податку

Підприємство є платником єдиного податку і здійснює послуги з митного декларування вантажів клієнтів. На прохання замовника ми проводимо оплату митних платежів на митниці з наступним відшкодуванням нам клієнтом. Чи входить ця сума в базу оподаткування єдиним податком (6%)?

В Указі чітко визначено, що об'єктом оподаткування єдиним 6-відсотковим податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а виручка від реалізації - сума, отримана суб'єктом підприємницької діяльності за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Таким чином, на нашу думку, при сплаті єдиного податку слід враховувати лише кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства як оплата вартості наданих послуг.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. №727/98 (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99), суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), згідно з цим Указом, вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, в Указі чітко визначено, що об'єктом оподаткування єдиним 6-відсотковим податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а виручка від реалізації - сума, отримана суб'єктом підприємницької діяльності за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, на нашу думку, при сплаті єдиного податку слід враховувати лише кошти, які надходять на розрахунковий рахунок підприємства як оплата вартості наданих послуг.


9. Майно, отримане за рішенням арбітражного суду, не включається до складу валового доходу

Згідно з рішенням арбітражного суду, нашою власністю визнано гараж, хоча він збудований не нами і жодних затрат ми не понесли. Чи не буде така операція розглядатися податковими органами як дохід - з наслідками, що з цього випливають?

Відповідно до підпункту 4.2.3 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР), не включаються до складу валового доходу, зокрема, суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Щодо віднесення цієї суми до складу валових витрат, то, відповідно до підпункту 4.2.3 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР), не включаються до складу валового доходу, зокрема, суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

У разі якщо гараж було отримано підприємством з урахуванням наведених вище вимог (як компенсація прямих витрат або збитків, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів), то його вартість не включається до складу валового доходу.

У разі недотримання будь-якої з наведених вимог вартість гаража слід віднести до валового доходу.

<< >>
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua