Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#50 '2000: Практична бухгалтерія - Митна вартість << >>

Як правильно визначити митну вартість товару

Олег ПАТОКА

У імпортерів є не тільки обов'язки, але й права

При ввезенні товарів на територію України кожний імпортер стикається з поняттям "митна вартість". Митна вартість - це база для нарахування ПДВ, а в більшості випадків ще й мита, а також акцизного збору, тому зрозуміло, що від визначеної митними органами митної вартості на товар прямо залежить сума податків, яку підприємство-імпортер повинно сплатити до бюджету вже при ввезенні товару.

Відомо, що не завжди митна вартість, визначена митним органом, відповідає вартості, вказаній у контракті, - митниця при цьому претендує на істину в останній інстанції. Тому ми спробували з'ясувати, що ж таке митна вартість згідно з чинним законодавством і як вона визначається.

Що включається до бази оподаткування ПДВ

Стаття 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (від 03.04.97 р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями) передбачає:

"4.3. Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань".

Отже, базою оподаткування є договірна вартість товару, але не менша ніж митна. Тут чітко простежується відмінність між цими поняттями. Митна вартість - це загальна сума витрат, пов'язаних із придбанням товару (договірна вартість + транспортування + страхування тощо). Тож якщо в умовах поставки в контракті зазначено DAF (передача товару на українському кордоні), то митна вартість дорівнюватиме договірній. На жаль, митні органи часто не згідні із таким формулюванням і, посилаючись на ст. 16 Закону України "Про єдиний митний тариф", виписують картки відмови.

Ось вона, ця стаття:

"Стаття 16. Митна вартість

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів".

Ця стаття Закону України фактично подає пряме визначення поняття "митна вартість" як ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент перетину митного кордону України. Митні органи визначають митну вартість самостійно тільки тоді, коли заявлену вартість пораховано неправильно (не додали якихось витрат) або ж відсутні документи про оплату транспортування, страхування, брокерські тощо. І все, інших випадків Закон не передбачає. Отже, якщо всі документи у вас в порядку і калькулятор правильно рахує цифри, то митною вартістю повинно вважатися саме те, що ви реально сплатили за товар, принаймні так зазначає Закон України.

Трохи по-іншому трактується ситуація в постанові Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598, якою затверджено Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України (далі - Порядок). Ця постанова також часто фігурує у картках відмови, тому варто переглянути зміст деяких пунктів, хоча відомо, що Закон України має вищу юридичну силу, аніж постанова КМУ.

"1. Згідно з цим Порядком провадиться визначення митної вартості товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України (далі - товари).

Митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.

2. У разі коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни (рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи) і зазначені в них відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності, митна вартість товарів визначається на підставі поданих документів.

Під час визначення митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури (рахунка-проформи) - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року):

а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські;

в) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до цих товарів, що повинна бути внесена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).

Форма подання відомостей та інших матеріалів щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів визначається Держмитслужбою."

Ця стаття фактично дублює зміст ст. 16 Закону України "Про єдиний митний тариф", проте тут вже з'явилося розмите "відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності". Незрозуміло - в кого і, головне, на яких підставах можуть виникнути такі сумніви, тим більше, якщо ціна товару підтверджена документально. Якщо документи підроблені, тут і сумнівів бути не може, але ж це треба довестиѕ Тим більше, що цим Порядком визначено, якими конкретно документами може бути підтверджено достовірність заявленої митної вартості:

"6. Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, повинні грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. У разі потреби для підтвердження достовірності заявленої митної вартості можуть бути використані такі документи:

Документи, які можуть бути використані для підтвердження достовірності заявленої митної вартості

  • рахунки-фактури (інвойси) або рахунки-проформи;
  • специфікації, коносаменти, товаротранспортні накладні;
  • ліцензії;
  • картки реєстрації контрактів;
  • сертифікати походження;
  • банківські документи щодо розрахунків за контрактом, які повинні містити всі необхідні реквізити для ідентифікації їх з поставкою, митне оформлення якої здійснюється (копія платіжного доручення з позначкою банку про виконання операції та виписка (копія) з особового рахунка організації, засвідчена керівником і головним бухгалтером цієї організації);
  • копія експортної вантажної митної декларації країни відправлення;
  • договори (угоди) на поставку;
  • договори про спільну діяльність;
  • контракти з третіми особами, які мають відношення до договору (угоди) на поставку;
  • рахунки за платежами третім особам на користь продавця;
  • ліцензійні чи авторські угоди;
  • договори доручення, комісії; агентські та брокерські угоди;
  • рахунки за комісійні та брокерські послуги, що відносяться до товарів, митна вартість яких визначається;
  • замовлення на поставку;
  • договори перевезення та страхування;
  • прайс-аркуші виробника та продавця товару;
  • відповідна бухгалтерська документація;
  • калькуляція фірми - виробника товару (у разі згоди фірми надати її українському покупцю);
  • інші матеріали, які можуть бути використані для підтвердження митної вартості товарів, заявлених у вантажній митній декларації.

Усі додаткові витрати, що виникли в декларанта у зв'язку з поданням таких документів та інших матеріалів, відносяться на рахунок декларанта.

Для підтвердження заявленої митної вартості можуть використовуватися як допоміжний матеріал висновки організацій, уповноважених Держмитслужбою на проведення цінової експертизи."

У жодному разі це не означає, що всі перераховані документи обов'язково повинні бути представлені до митного оформлення, проте будь-який з них може підтвердити достовірність, з приводу якої можуть виникати сумніви, описані у п. 2 (див. вище). Проте слід звернути увагу на останній абзац п. 6, в якому вказано, що "висновки організацій, уповноважених" використовуються лише як допоміжний матеріал, тому немає сенсу платити за послуги різних експертів (в тому числі уповноважених) - це ще не панацея.

На фоні вищевикладеного трохи дивно виглядає п. 3 цього ж Порядку:

"3. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та/або у разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товарів, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів".

Тут вже невідомо, звідки випливає "база даних цінової інформації Держмитслужби", визначена як такий собі еталон, на який мають рівнятися всі імпортери. А як же тоді із законами України (див. вище), які стверджують, що головним критерієм є ціна, вказана в контракті?

По-перше, ніде не визначено, як часто поновлюється ця загадкова "база даних", адже відомо, що більшість товарів має тенденцію до здешевлення (яскравий приклад - комп'ютерна техніка), і, по-друге, що ж тоді таке "договірна вартість", якщо вона повинна відповідати відомостям будь-якої бази даних? Відповідей на ці запитання, на жаль, Порядок не містить. А тому є підстави вважати, що зміст п. 3 Порядку суперечить вищенаведеним статтям законів України, і тому він застосовуватися не повинен. Зрештою, ніхто не скасовував Закону України "Про підприємства в Україні", ст. 23 якого чітко визначає договірні засади ціноутворення.

Декілька цитат з Порядку роботи відділу тарифів та митної вартості регіональної митниці

І, нарешті, про найцікавіше. Наказом Державної митної служби України від 02.12.99 р. №782 затверджено Порядок роботи відділу тарифів та митної вартості регіональної митниці (митниці) при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Ось кілька цитат з цього Порядку:

"3.1. Визначення митної вартості товарів співробітниками відділу здійснюється згідно з чинним законодавством на основі поданих до митного оформлення документів.

Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, мають грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. Перевірка достовірності заявленої митної вартості може здійснюватися на підставі таких документів:

(далі продубльовано перелік з п. 6 Постанови КМУ №1598 - див. вище)

...3.2. При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень статті 16 Закону України від 05.02.92 р. №2097-XII "Про Єдиний митний тариф", Постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України", або в разі неможливості перевірки її обчислення, якщо рахунок-фактура відсутній, а також якщо за наявності рахунка-фактури відсутні інші документи, потрібні для контролю за правильністю визначення митної вартості, чи буде доведено, що заявлені в них відомості не відповідають дійсності, або якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість чи відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей, співробітники Відділу здійснюють митну оцінку, тобто визначають митну вартість, самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та визначені на тих же комерційних умовах".

Отже, як бачимо, цим Порядком передбачено, що митна вартість визначається на підставі поданих до митного оформлення документів, процес визначення вартості на основі цінової інформації - це митна оцінка, і здійснюється вона, коли визначити митну вартість неможливо. Отже, якщо до митного оформлення подаються документи, на підставі яких можливе визначення митної вартості, митна оцінка не проводиться.

У будь-якому випадку слід готуватися до того, що до визначення митної вартості товару митники підходитимуть індивідуально, проте якщо ви правильно оформите документи, ваші шанси на обстоювання своїх інтересів значно зростуть. Наводимо основні поради щодо оформлення документів.

Декілька порад щодо оформлення документів

Контракт

Контракт повинен бути складений відповідно до Наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.95 р. №75 "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". У контракті повинні бути такі розділи (про суть розділів - див. текст Наказу):

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базисні умови поставки товарів (прийому/здачі виконаних робіт або послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркування.

10. Форс-мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Арбітраж.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

У вищезазначених розділах 4 та 6 необхідно максимально деталізувати опис товару. Якщо ціна товару явно нижча від ринкової, необхідно обгрунтувати цю ціну (вивчення попиту, знижки, неліквід тощо). Розділ 5 будується згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 1990 року. Слід пам'ятати, що всі витрати, пов'язані із доставкою товару на митну територію України, які не покладаються відповідно до умов поставки на постачальника, необхідно буде включити до митної вартості (представити підтверджувальні документи). Розділ 8 повинен по суті відповідати розділу 5. У розділі 6 слід вказати, що визначена контрактом вартість договору є повною компенсацією за отриманий згідно з договором товар незалежно від будь-яких зобов'язань сторін перед третіми особами.

Рахунок-фактура

Дані про товар та його ціну повинні відповідати інформації, зазначеній у розділах 4 та 6 контракту. При цьому якщо до ціни включено витрати, пов'язані із доставкою товару до митної території України, це треба вказати.

Додаткові документи

Найкращий варіант - оформити в країні відправлення товару експортну декларацію. Як правило, оформлення цього документа є безплатним, єдине, на що слід звернути увагу, - всі пункти декларації повинні відповідати умовам контракту. Експортна декларація засвідчується митними органами країни відправлення, і її важко оскаржити, на відміну від документів, вироблених фірмою (продавцем чи покупцем).

Ще один варіант - легалізація контракту у консульській установі України в країні відправлення - цей захід коштуватиме певну суму грошей, проте печатка українського консульства теоретично чогось варта для української митниці (в частині встановлення достовірності поданої інформації). Серйозним аргументом для митниці буде представлення банківських документів про здійснення передоплати (якщо передоплата можлива, це необхідно передбачити в контракті).


СУТТЄВО

Якщо всі документи у вас в порядку і калькулятор правильно рахує цифри, то митною вартістю повинно вважатися саме те, що ви реально сплатили за товар, принаймні так зазначає Закон України.

У будь-якому випадку слід готуватися до того, що до визначення митної вартості товару митники підходитимуть індивідуально, проте якщо ви правильно оформите документи, ваші шанси на обстоювання своїх інтересів значно зростуть.

<< >>
© 2000
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua