Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#01 '2001: Практична бухгалтерія - Бюджетна сфера << >>

Особливості списання основних засобів та інших необоротних активів у бюджетних установах

Мирослав ЗВАРИЧ, Роман БОЙКО


Діяльність бюджетних установ є специфічною, а відповідно, є свої особливості щодо порядку списання основних засобів та інших необоротних активів. Це зумовлено насамперед великим переліком різноманітних видів необоротних активів, які використовуються лише в бюджетній сфері (спеціальне обладнання, інвентар тощо).

До цього часу в Україні єдиних вимог щодо порядку списання ОЗ бюджетниками не було

Основними нормативними документами, які відображають і диктують порядок списання основних засобів та необоротних активів у бюджетних установах, є Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. №64, та Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затверджена спільним наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки від 02.12.97 р. №126/137. Обидва нормативні документи зареєстровані в Міністерстві юстиції, що вказує на їх юридичну силу.

Незважаючи на зміни, які відбулися в бухгалтерському обліку бюджетних установ і пов'язані з його реформуванням, Типова інструкція зі списання основних засобів на сьогодні не зазнала змін.

Цю Типову інструкцію розроблено з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання основних засобів установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів, тобто дія цієї Інструкції поширена на всі бюджетні установи. До цього часу в Україні єдиних вимог щодо порядку списання не було. Як правило, більшість бюджетних установ користувалася галузевими наказами та вказівками, а також "Типовой инструкцией о порядке списания пришедших в негодность зданий, сооружений, машин, оборудования, транспортных средств и другого имущества, относящегося к основным средствам (фондам)" від 01.07.85 р. №100, затвердженою Міністерством фінансів СРСР і Державним плановим комітетом СРСР, у частині, що стосується бюджетних установ, організацій.

Типова інструкція, затверджена Держказначейством, уніфікує вимоги щодо порядку списання основних засобів для всіх бюджетних установ. Разом з цим, нині є чинними й галузеві інструкції міністерств і відомств щодо порядку списання основних засобів. Це насамперед стосується спеціального обладнання військових частин. А Інструкція з обліку основних засобів та інших нематеріальних активів деякою мірою дублює основні вимоги Типової інструкції зі списання основних засобів.

Порядок списання та документування операцій

Спробуємо поєднати вищевказані інструктивні матеріали і запропонувати уніфікований порядок списання основних засобів і інших нематеріальних активів, який діє на сьогодні.

Як в Інструкції з обліку основних засобів, так і в Типовій інструкції зі списання основних засобів визначено, що з балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші необоротні активи, які стали непридатними для подальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані). Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів, а також зруйновані часом.

На підставі викладеного постає запитання: хто ж визначає непридатність основних засобів? Відповідь на нього дають вищевказані інструкції.

А саме: для визначення непридатності необоротних активів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих активів наказом керівника установи щороку створюється постійно діюча комісія, до складу якої входять:

  • керівник або його заступник (голова комісії);
  • головний бухгалтер або його заступник (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
  • керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
  • особа, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;
  • інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Щодо останнього, то, на нашу думку, до складу комісії слід було би включити члена профспілкового комітету.

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатними спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому разі до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи. Однак, на нашу думку, для уникнення непорозумінь і різного роду догадок з боку контролюючих органів доцільніше скористатися послугами незалежних спеціалістів.

Які ж завдання ставляться перед постійно діючою комісією установи?

Які ж завдання ставляться перед постійно діючою комісією установи? Знову ж таки відповідь знаходимо в цих же інструкціях. Отже, постійно діюча комісія:

  • проводить огляд необоротних активів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поверхові плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;
  • встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об'єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання;
  • встановлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія тощо;
  • встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття необоротних активів із експлуатації;
  • встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;
  • здійснює контроль за вилученням зі списаних необоротних активів придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу та контролює їх здачу на відповідний склад.

Зазначені повноваження, які надані постійно діючій комісії, потребують відповідального ставлення її членів, адже від результатів їх роботи залежить правильність списання та подальше використання списаних необоротних активів.

Однією з особливостей діяльності постійно діючої комісії є списання обладнання у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів. У такому разі комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт та дату затвердження плану.

За результатами обстеження комісія складає акти на списання основних засобів за встановленими формами.

На сьогодні застосовують: "Акт про списання основних засобів" (типова форма ОЗ-3 (бюджет), "Акт про списання автотранспортних засобів" (типова форма ОЗ-4 (бюджет), "Акт про списання вилученої з бібліотеки літератури" (типова форма ОЗ-5 (бюджет). Форми зазначених актів установлені спільним Наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. №125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання", зареєстрованим Міністерством юстиції 22.12.97 р. за №612/2416.

Акти затверджуються керівником підприємства.

Слід зауважити, що в актах на списання зазначаються дані, які характеризують об'єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість, сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів тощо, а також детально вказуються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обгрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.

При списанні з обліку установ необоротних активів, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, які викликали аварію, та вказуються заходи, вжиті щодо винних осіб.

Необхідно також врахувати і порядок списання основних засобів, а саме:

а) з балансів бюджетних установ, які утримуються за рахунок державного бюджету:

- вартістю за одиницю в розмірі до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу керівника установи;

- вартістю за одиницю в розмірі від 150 неоподатковуваних мінімумів до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу вищестоящої організації;

- вартістю за одиницю в розмірі понад 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади;

б) з балансів бюджетних установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів:

- вартістю за одиницю в розмірі до 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - керівниками установи, які є розпорядниками коштів;

- вартістю за одиницю в розмірі від 75 неоподатковуваних мінімумів до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу вищестоящої установи;

- вартістю за одиницю в розмірі понад 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з дозволу місцевої державної адміністрації.

Списання основних засобів з балансів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій проводиться з дозволу їх керівника, незалежно від їх вартості.

Подальша доля списаного об'єкта

Після списання основних засобів постає питання подальшої долі списаного об'єкта. Адже списаний об'єкт можна продати, подарувати, використати окремі придатні вузли та комплектуючі. Тут є низка особливостей та обмежень порівняно з госпрозрахунковою організацією чи підприємством. Зокрема, щодо використання окремих вузлів та деталей, то тут необхідно зазначити, що всі деталі, вузли й агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації основних засобів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт) і обов'язково здаються установі, на яку покладено збір такої сировини.

Вилучені після демонтажу основних засобів деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відповідно до Положення про порядок збирання і здавання відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння від 23.06.94 р. №54/11/161/91/15, затвердженого Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України, Державним комітетом України із матеріальних ресурсів, Національним банком України, Держріддорогметом та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.94 р. за №158/367, підлягають здаванню на спеціалізовані підприємства України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Виготовлені із кольорових металів деталі та вузли, які не використовуються в даній установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання, підлягають обов'язковому здаванню установам, на які покладено збір такої сировини.

За наявності відомчих або централізованих пунктів зі збирання і демонтажу техніки, апаратури, приладів та інших виробів останні здаються без демонтажу, цілим комплексом.

Забороняється знищувати, викидати, здавати в брухт із кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення й одночасного оприбуткування цінних деталей.

Безоплатна передача, списання і реалізація техніки, апаратури та інших основних засобів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, забороняється.

Розбирання та демонтаж основних засобів, які втратили своє виробниче значення або стали непридатними, здійснюється тільки після затвердження у встановленому порядку акта про їх списання.

У разі реалізації основних засобів шляхом безоплатної передачі слід врахувати, що бюджетні установи мають право це робити лише:

  • у межах одного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади - установам, що утримуються за рахунок державного бюджету;
  • у межах одного бюджету - установам, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

Відповідно до Положення про порядок передачі державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.96 р. №678, передача майна здійснюється таким чином:

а) цілісних майнових комплексів установ, об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів із загальнодержавної власності у власність адміністративно-територіальних одиниць та навпаки - відповідно до чинного законодавства;

б) об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів, що належать установам (будівель, споруд, машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів), зі сфери управління одних центральних органів виконавчої влади до сфери управління інших центральних органів виконавчої влади - на підставі рішень цих органів і за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України;

в) основних засобів із власності одних адміністративно-територіальних одиниць у власність інших адміністративно-територіальних одиниць - на підставі рішень органів, уповноважених розпоряджатися майном відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

г) державного майна самоврядних організацій (Національної академії наук, інших аналогічних організацій) до сфери управління центральних органів державної виконавчої влади - на підставі рішень самоврядної організації та Кабінету Міністрів України, якщо інше не передбачено законодавчими актами та актами Президента України, якими встановлено спеціальний режим використання цього майна;

д) основних засобів одних установ іншим установам, що належать до сфери управління одних і тих же центральних органів виконавчої влади - на підставі рішень цих органів.

У випадках передачі основних засобів, що були в експлуатації, в документах вказується їх первісна вартість та сума нарахованого зносу.

Продаж основних засобів

Щодо продажу основних засобів (у тому числі повністю зношених) бюджетним установам, то слід врахувати, що будь-який продаж основних засобів здійснюється тільки через аукціони чи біржі, при цьому продаж основних засобів, вартість яких перевищує розмір 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проводиться за умови обов'язкового погодження з органами, уповноваженими розпоряджатися цим майном.

А щодо коштів, які отримуються установами від продажу чи демонтажу основних засобів (крім будівель і споруд), то вони, згідно з Типовою інструкцією, залишаються у розпорядженні установи з правом їх подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових засобів того ж призначення. При цьому кошти, отримані від реалізації та розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних коштів (спеціального фонду), використовуються після сплати податків, встановлених законодавством, тоді як кошти, отримані установами від продажу чи демонтажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого ці установи утримуються.

При передачі установи з підпорядкування одного державного органу в підпорядкування другого всі необоротні активи передаються безоплатно, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

Типові бухгалтерські проведення

Розглянувши вимоги щодо порядку списання основних засобів, потрібно вказати на основні типові бухгалтерські проведення, які використовуються в разі списання необоротних активів, а також відображення даних операцій у бухгалтерських реєстрах.

Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформлюються меморіальним ордером №9 (ф. 438), який являє собою накопичувальну відомість вибуття та переміщення необоротних активів.

У накопичувальну відомість записи робляться за кожним документом, дані меморіального ордера №9 заносяться в книгу "Журнал-головна".

№ з/п Зміст операцій Номери субрахунків
за дебетом за кредитом
1 Безоплатна передача необоротних активів 401, 131 - 133 101 - 122
2 Реалізація будинків, споруд На суму коштів, що надійшли від реалізації і підлягають перераху- ванню в дохід бюджету, проводиться запис 131, 401 364, 675 103 642
3 Реалізація необоротних активів (крім будинків та споруд), придбаних за рахунок коштів загального фонду На суму коштів, отриманих від реалізації, проводиться запис 131 - 133, 401
364, 675
104 - 122
681, 801 - 802
4 Реалізація необоротних активів (крім будинків та споруд), придбаних за рахунок коштів спеціального фонду 131 - 133, 401 104 - 122
5 На суму отриманих коштів від реалізації проводиться запис
На суму ПДВ
364, 675
364, 675
682, 711 - 713, 741
641
6 Списання на підставі виправдних документів необоротних активів, які стали непридатними 401, 131 - 133 103 - 122
7 Оприбуткування сум вартості матеріалів, отриманих від розбирання необоротних активів, що, відповідно до чинного законодавства, підлягають перерахуванню в дохід бюджету 231, 234 642
8 Оприбуткування сум вартості матеріалів, отриманих від розбирання необоротних активів і залишених у розпорядженні установи, які придбані: за рахунок коштів загального фонду за рахунок коштів спеціального фонду 234, 235, 238, 239 234, 235, 238, 239 681, 701, 702
711 - 713
9 Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, які стали непридатними для експлуатації 411 221
10 Оприбуткування вартості матеріалів, отриманих від ліквідації малоцінних та швидкозношуваних предметів, які залишені для ремонту та інших господарських потреб установи: придбаних за рахунок коштів загального фонду бюджету придбаних за рахунок коштів спеціального фонду бюджету 231, 234, 235, 238, 239
231, 234, 235, 238, 239
681, 701, 702
711, 712, 713
11 Оприбуткування сум вартості матеріалів, отриманих від розбирання малоцінних та швидкозношуваних предметів, які, відповідно до чинного законодавства, підлягають перерахуванню в дохід бюджету 231, 234 642
12 Реалізація лишків малоцінних та швидкозношуваних предметів, що не використовуються і придбані за рахунок коштів спеціального фонду: на суму коштів, отриманих від реалізації на суму ПДВ 411
313, 314, 316, 323,
324, 326, 364, 675,
364, 675
221
711, 712, 713, 741
641


СУТТЄВО

З балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші необоротні активи, які стали непридатними для подальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха.

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

В актах на списання зазначаються дані, які характеризують об'єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість, сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів тощо, а також детально вказуються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обгрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.

Списання основних засобів з балансів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій проводиться з дозволу їх керівника, незалежно від їх вартості.

Забороняється знищувати, викидати, здавати в брухт із кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення й одночасного оприбуткування цінних деталей.

При передачі установи з підпорядкування одного державного органу в підпорядкування другого всі необоротні активи передаються безоплатно, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua