Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#04 '2001: Практична бухгалтерія - Запаси << >>

Вибуття запасів. Документальне оформлення та методи оцінки

Ольга АХТИРСЬКА, бухгалтер


Документальне оформлення вибуття запасів

Відповідно до П(С)БО 9, запаси можуть вибувати в результаті:

1) продажу;

2) відпуску у виробництво;

3) відпуску на сторону;

4) передачі в експлуатацію;

5) понаднормових витрат;

6) недостач;

7) безплатної передачі іншим суб'єктам господарської діяльності;

8) обміну на подібні активи;

9) тощо.

Основна маса запасів вибуває з підприємства в результаті продажу на підставі раніше укладених договорів. Відпуск запасів на сторону підприємствам-одержувачам здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. №М-20), затвердженої Наказом №263. Відповідно до нього, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей типової форми №М-20 є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, а для підприємства-одержувача - підставою для оприбуткування. Вона також є підставою для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується підприємством, що здійснює відпуск товарно-матеріальних цінностей, у трьох примірниках. Підставою є договір (контракт), наряд, інші відповідні документи. Вона підписується особою, яка надала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей, і головним бухгалтером.

Перший примірник надається підприємству-одержувачу товарно-матеріальних цінностей як супровідний документ і як підстава для їх оприбуткування. Другий залишається на складі підприємства-постачальника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск. Третій передається пропускному пункту для контролю за вивезенням товарно-матеріальних цінностей за межі території підприємства (філії, відділення, відокремленого підрозділу). Другий та третій примірники передаються зазначеними службами до бухгалтерії для включення в облік.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей оформлюється на кожну партію вантажу.

Для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника й оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації:

- дорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні - типова форма №1 (міжнародна);

- дорожній лист вантажного автомобіля - типова форма №2 (діє у межах України);

- товаротранспортна накладна - типова форма №1-ТН;

- талон замовника - типова форма №1-ТЗ (при роботі автомобіля за погодинною формою оплати транспортних послуг).

Відповідно до Закону "Про ПДВ", постачальник (продавець) при продажу товарів повинен виписати покупцеві податкову накладну (крім випадків, коли така покупка становить менше 20 грн). Згідно з п. 7.2.1 Закону "Про ПДВ", податкова накладна має містити такі дані, зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без урахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Нагадуємо, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, дата отримання податкової накладної є датою виникнення права платника податку на податковий кредит.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів. У разі коли частка товару не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

На підставі податкової накладної та товаротранспортної накладної постачальник повинен виписати рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, які підтверджують факт передачі товарно-матеріальних цінностей.

Ще один обов'язковий при одержанні товарно-матеріальних цінностей документ - довіреність. Відповідно до Наказу №99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Але, згідно з листом Національного банку України від 20.11.2000 р. №12-111/1363 "Про довіреність", відпуск цінностей фізичній особі не вимагає подання довіреності у разі, якщо вона особисто одержує цінності від підприємства за наявності у особи паспорта або іншого документа, що її засвідчує, та Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) зазначаються у первинних документах, якими підприємство оформлює відпуск цінностей (накладна-вимога, товаротранспортна накладна).

Приймання товарно-матеріальних цінностей від своїх цехів в інші структурні підрозділи (невикористані матеріали, виробничі відходи тощо) оформляється накладними. Вони виписуються у двох примірниках цехом, що відпускає такі цінності. Один примірник накладної залишається в цеху, що відпускає товарно-матеріальні цінності, і є підтвердженням для списання цих цінностей, інший передається в цех, що одержує, і є документом для оприбуткування таких цінностей.

Основні документи для відпуску товарно-матеріальних цінностей у виробництво - лімітно-забірні картки типової форми №М-8 і №М-9 та накладні-вимоги. Типові форми лімітно-забірної картки М-8, лімітно-забірної картки М-9 та накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів М-11 затверджені Наказом №193.

Відповідно до нього, лімітно-забірні картки застосовуються для відпуску матеріалів, які постійно використовуються у виробництві. Виписує картки відділ постачання на одне або кілька найменувань матеріалів у двох примірниках: один залишається на складі, а другий передається цеху разом з матеріалом, який відпускається.

В лімітно-забірній картці зазначається кількість матеріалу, який необхідно відпустити у виробництво протягом вказаного періоду (місяця, тижня тощо), а потім робиться примітка про фактичну кількість відпущених матеріалів. Після кожного відпуску робиться запис про фактичний залишок ліміту, визначеного на даний період. Залишок ліміту після кожного запису підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) та одержувача (в лімітній картці складу).

Наприкінці місяця лімітні забірні картки передаються в бухгалтерію для обліку витрат матеріалів. Вони є контрольним документом за нормами витрат матеріалів.

Порядок оцінки виробничих запасів

Відповідно до П(С)БО 9, при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу.

Розглянемо порядок застосування кожного із них.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю. Тобто цей метод можна застосовувати щодо тих видів запасів, які використовуються для виконання спеціальних замовлень та проектів, та щодо тих видів запасів, які не можуть бути замінені один одним. Отже, метод можна застосовувати у випадках індивідуального використання обліку за кожним видом запасу.

Метод середньозваженої собівартості

Відповідно до П(С)БО 9, оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці.

Приклад використання цього методу на виробництві.

Приклад 1. На початку звітного періоду на підприємстві "АВС" залишилось 100 кг матеріалів ціною 2 грн за 1кг (у тому числі ПДВ становить 33 грн). Протягом звітного періоду підприємство "АВС" придбало матеріал:

- 01.12.2000 р. 50 кг ціною 3 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 25 грн);

- 05.12.2000 р. 150 кг ціною 4 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 100 грн);

- 10.12.2000 р. 180 кг ціною 5 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 150 грн).

У цьому ж звітному періоді у виробництво відпущено матеріали в кількості 200 кг.

Завдання. Провести оцінку за середньозваженою собівартістю відпущених у виробництво матеріалів у кількості 200 кг.

Порядок виконання завдання. Перш за все потрібно визначити середньозважену собівартість одиниці запасів підприємства.

1. Визначимо спочатку вартість усіх запасів, що є на підприємстві:

100 х 2 + 50 х 3 + 150 х 4 +180 х 5 = 200 - 33 ПДВ +150 - 25ПДВ + 600 - 100 ПДВ + 900 - 150 ПДВ = 1542 грн.

2. Визначимо кількість запасів, що є на підприємстві:

100 + 50 + 150 + 180 = 480 кг.

3. Визначимо середньозважену собівартість запасів, що є на підприємстві:

1542 грн : 480 кг = 3,212 грн/кг.

4. Визначимо середньозважену собівартість запасів, що відпущені у виробництво:

200 кг х 3,212 грн = 642,4 грн.

5. Визначимо середньозважену собівартість запасів, що залишилися на виробництві:

(480 кг - 200 кг) х 3,212 = 899,36 грн.

6. Проведемо перевірку наших розрахунків:

899,36 грн + 642,4 грн = 1542 грн (примітка. Показник 1).

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Відповідно до п.19 П(С)БО 9, оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку). Тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Приклад оцінки запасів за методом ФІФО.

Приклад 2. На початку звітного періоду на підприємстві "АВС" залишилось 100 кг матеріалів за ціною 2 грн за 1кг (у тому числі ПДВ становив 33 грн). Протягом звітного періоду підприємство "АВС" придбало матеріал:

- 01.12.2000 р. 50 кг за ціною 3 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 25 грн);

- 05.12.2000 р 150 кг за ціною 4 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 100 грн);

- 10.12.2000 р.180 кг за ціною 5 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 150 грн).

У цьому ж звітному періоді були відпущені у виробництво матеріали в кількості 200 кг.

Завдання. Відобразити господарські операції прикладу 2 на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити за методом ФІФО собівартість запасів, відпущених у виробництво. Визначити облікову вартість залишків на кінець звітного періоду.

Порядок виконання завдання

Згідно з визначенням методу ФІФО, в П(С)БО 9 запаси, що придбавалися на підприємство раніше, у виробництво відпускаються також раніше. Отже, запаси відпускатимуться в такій послідовності:

- відпускаються запаси в кількості 100 кг (за ціною 2 грн/кг), які придбавалися в попередньому звітному періоді і залишилися на підприємстві. Загальна вартість відпущених запасів становить 200 грн (у тому числі ПДВ - 33 грн);

- відпускаються запаси в кількості 50 кг за ціною 3 грн/кг, що були придбані 01.12.2000 р. Загальна вартість відпущених запасів становить 150 грн (у тому числі ПДВ - 25 грн);

- відпускаються запаси в кількості 50 кг за ціною 4 грн/кг, що були придбані 05.12.2000 р. Загальна вартість відпущених запасів становить 200 грн (у тому числі ПДВ становить 33 грн);

- всього відпущено у виробництво 200 кг матеріалів на загальну суму 459 грн (200 грн - 33 грн (ПДВ) + 150 грн - 25 грн (ПДВ) + 200 - 33 грн (ПДВ)). Податок на додану вартість за відпущеними матеріалами становить 91 грн (33 грн + 25 грн + 33 грн).

Наступним етапом буде визначення облікової вартості запасів на кінець звітного періоду:

- матеріалів, придбаних 05.12.2000 р., на складі залишилось 100 кг на загальну суму 400 грн (у тому числі ПДВ становить 67 грн);

- матеріалів, придбаних 10.12.2000 р., на складі залишилось 180 кг на загальну суму 900 грн (у т. ч. ПДВ - 150 грн);

- всього залишок матеріалів на кінець звітного періоду становить 280 кг на загальну суму 1300 грн.

Далі буде відображення операцій прикладу 2 на рахунках бухгалтерського обліку. Спочатку відобразимо їх за старим Планом рахунків, але з урахуванням вимог національних стандартів (таблиця 1).

Таблиця 1

№ з/п Зміст господарської операції Д-т К-т ВД ВВ Сума Кількість
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Залишок матеріалів на початок звітного періоду 05 -     200 100
2 Відображено надходження матеріалів на підприємство 01.12.2000 р. 05 60 125   150 50
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 68 60     25 50
3 Відображено надходження матеріалів на підприємство 05.12.2000 р. 05 60 500   600 150
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 68 60     100 150
4 Відображено надходження матеріалів на підприємство 10.12.2000 р. 05 60 750   900 180
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 68 60     150 180
5 Відображено списання матеріалів у виробництво 20 05     167 100
6 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 01.12.2000 р. 20 05     125 50
7 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 20 05     167 50
8 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 05.12.2000 р. 05 -     333 100
9 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 10.12.2000 р. 05 -     750 180

Перш ніж перейти до наступного кроку відображення господарських операцій, докладніше розглянемо рахунок 23 "Виробництво" нового Плану рахунків. Відповідно до нового Плану рахунків та Інструкції №291, цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції. За кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунка 90). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та субрахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг.

У свою чергу, аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Нагадуємо читачам, що, відповідно до Інструкції №291, рахунок 23 "Виробництво" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:

13 "Знос необоротних активів"

20 "Виробничі запаси"

21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

23 "Виробництво"

24 "Брак у виробництві"

25 "Напівфабрикати"

26 "Готова продукція"

27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

28 "Товари"

37 "Розрахунки з різними дебіторами"

39 "Витрати майбутніх періодів"

47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів"

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"

64 "Розрахунки за податками й платежами"

65 "Розрахунки за страхуванням"

66 "Розрахунки з оплати праці"

68 "Розрахунки за іншими операціями"

71 "Інший операційний дохід"

80 "Матеріальні витрати"

81 "Витрати на оплату праці"

82 "Відрахування на соціальні заходи"

83 "Амортизація"

84 "Інші операційні витрати"

91 "Загальновиробничі витрати"

У свою чергу, за кредитом з дебетом рахунків рахунок 23 кореспондує:

11 "Інші необоротні матеріальні активи"

15 "Капітальні інвестиції"

21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

23 "Виробництво"

24 "Брак у виробництві"

25 "Напівфабрикати"

26 "Готова продукція"

27 "Продукція сільськогосподарського вироб-

ництва"

37 "Розрахунки з різними дебіторами"

79 "Фінансові результати"

80 "Матеріальні витрати"

84 "Інші операційні витрати"

85 "Інші затрати"

90 "Собівартість реалізації"

94 "Інші витрати операційної діяльності" 99 "Надзвичайні витрати"

Розглянемо тепер, яким чином відобразяться в бухгалтерському та податковому обліку господарські операції прикладу 2 (таблиця 2) за новим Планом рахунків.

Таблиця 2

№ з/п Зміст господарської операції Д-т К-т ВД ВВ Сума (грн) Кількість (кг)
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Залишок матеріалів на початок звітного періоду 201 -     200 100
2 Відображено надходження матеріалів на підприємство 01.12.2000 р. 201 631 125   150 50
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     25 50
3 Відображено надходження матеріалів на підприємство 05.12.2000 р. 201 631 500   600 150
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     100 150
4 Відображено надходження матеріалів на підприємство 10.12.2000 р. 201 631 750   900 180
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     150 180
5 Відображено списання матеріалів у виробництво 23 201     167 100
6 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 01.12.2000 р. 23 201     125 50
7 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 23 201     167 50
8 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 05.12.2000 р. 201 -     333 100
9 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 10.12.2000 р. 201 -     750 180

Відповідно до Інструкції №291, суб'єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8. Рахунки класу 8 використовуються зі списанням до дебету рахунка 23 "Виробництво" щомісяця сум у частині прямих і виробничих накладних витрат (загальновиробничих витрат) та до дебету рахунка 79 "Фінансові результати" в кінці року або щомісяця сум у частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

У свою чергу, інші підприємства рахунки цього класу можуть використовувати для узагальнення інформації про витрати за елементами зі щомісячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 "Виробництво" і рахунками класу 9 "Витрати діяльності".

Рахунок 85 ведеться тільки тими підприємствами й організаціями, які не застосовують рахунки класу 9 "Витрати діяльності", та сальдо на ньому закривається в кінці року або щомісяця в кореспонденції з дебетом рахунка 79 "Фінансові результати".

Наступним нашим кроком буде відображення господарських операцій прикладу 2 на рахунках бухгалтерського обліку з використанням рахунків класу 8 (таблиця 3).

Таблиця 3

№ з/п Зміст господарської операції Д-т К-т ВД ВВ Сума Кількість
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Залишок матеріалів на початок звітного періоду 201       200 100
2 Відображено надходження матеріалів на підприємство 01.12.2000 р. 201 631 125   150 50
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     25 50
3 Відображено надходження матеріалів на підприємство 05.12.2000 р. 201 631 500   600 150
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     100 150
4 Відображено надходження матеріалів на підприємство 10.12.2000 р. 201 631 750   900 180
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     150 180
5 Відображено затрати на вартість відпущеної продукції 801 201     167 100
6 Відображено списання матеріалів у виробництво 23 801     167 100
7 Відображено затрати на вартість відпущеної продукції 801 201     125 50
8 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 01.12.2000 р. 23 801     125 50
9 Відображено затрати на вартість відпущеної продукції 801 201     167 50
10 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 23 801     167 50
11 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 05.12.2000 р. 201 -     333 100
12 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 10.12.2000 р. 201 -     750 180

Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО)

Відповідно до п. 20 П(С)БО 9, оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Розглянемо порядок оцінки запасів за методом ЛІФО на умовному числовому прикладі.

Приклад 3. На початку звітного періоду на підприємстві "АВС" залишилось 100 кг матеріалів за ціною 2 грн/кг (у тому числі ПДВ - 33 грн). Протягом звітного періоду підприємство "АВС" придбало матеріал:

- 01.12.2000 р. 50 кг за ціною 3 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 25 грн);

- 05.12.2000 р. 150 кг за ціною 4 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 100 грн);

- 10.12.2000 р.180 кг за ціною 5 грн/кг (у т. ч. ПДВ - 150 грн).

У цьому ж звітному періоді у виробництво відпущені матеріали в кількості 200 кг.

Завдання. Відобразити господарські операції прикладу 3 на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити за методом ЛІФО собівартість запасів, відпущених у виробництво. Визначити облікову вартість залишків на кінець звітного періоду.

Порядок виконання завдання. Відповідно до п. 20 П(С)БО 9, за методом ЛІФО запаси, які придбавалися раніше, відпускатимуться у виробництво після того, як будуть відпущені запаси, які придбавалися останніми. Тобто спочатку (за нашим прикладом) у виробництво будуть відпущені запаси, придбані 10.12.2000 р. у кількості 180 кг. Потім ті, що придбавалися 01.12.2000 р. у кількості 20 кг. Всього, відповідно до нашого прикладу, буде відпущено у виробництво 200 кг.

Порядок відпуску у виробництво:

- відпускаються запаси в кількості 180 кг за ціною 5 грн/кг, що були придбані 10.12.2000 р. Загальна вартість відпущених запасів становить 900 грн (у т. ч. ПДВ - 150 грн);

- відпускаються запаси в кількості 20 кг за ціною 4 грн/кг, що були придбані 05.12.2000 р. Загальна вартість відпущених запасів - 80 грн (у тому числі ПДВ - 13 грн);

- всього відпущено у виробництво 200 кг матеріалів на загальну суму 817 грн (900 грн - 150 грн (ПДВ) + 80 грн - 13 грн (ПДВ)). Податок на додану вартість по відпущених матеріалах - 163 грн (150+13 грн).

На складі залишились:

- матеріали, придбані у попередньому звітному кварталі: 100 кг за ціною 2 грн/кг;

- матеріали, придбані 01.12.2000 р.: 50 кг за ціною 3 грн/кг;

- матеріали, придбані 05.12.2000 р.: 130 кг за ціною 4 грн/кг.

Тепер відобразимо операції прикладу 3 на рахунках бухгалтерського обліку. Спочатку - за старим Планом рахунків, але з урахуванням вимог національних стандартів (таблиця 4).

Таблиця 4

№ з/п Зміст господарської операції Д-т К-т ВД ВВ Сума Кількість
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Залишок матеріалів на початок звітного періоду 05 -     200 100
2 Відображено надходження матеріалів на підприємство 01.12.2000 р. 05 60 125   150 50
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 68 60     25 50
3 Відображено надходження матеріалів на підприємство 05.12.2000 р. 05 60 500   600 150
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 68 60     100 150
4 Відображено надходження матеріалів на підприємство 10.12.2000 р. 05 60 750   900 180
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 68 60     150 180
5 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 10.12.2000 р. 20 05     750 180
6 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 05.12.2000 р. 20 05     67 20
7 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 05.12.2000 р. 05 -     433 130
8 Відображено залишок матеріалів, що надійшли в попередньому звітному періоді 05 -     167 100

Розглянемо тепер, яким чином відобразяться в бухгалтерському та податковому обліку господарські операції прикладу 3 (таблиця 5) за новим Планом рахунків.

Таблиця 5

№ з/п Зміст господарської операції Д-т К-т ВД ВВ Сума Кількість
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Залишок матеріалів на початок звітного періоду 201 -     200 100
2 Відображено надходження матеріалів на підприємство 01.12.2000 р. 201 631 125   150 50
  Відображено податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     25 50
3 Відображено надходження матеріалів на підприємство 05.12.2000 р. 201 631 500   600 150
  Відображений податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     100 150
4 Відображено надходження матеріалів на підприємство 10.12.2000 р. 201 631 750   900 180
  Відображений податковий кредит за матеріалами, що надійшли 641 631     150 180
5 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 10.12.2000 р. 23 201     750 180
6 Відображено списання у виробництво матеріалів, що надійшли 05.12.2000 р. 23 201     67 20
7 Відображено залишок матеріалів, що надійшли на підприємство 05.12.2000 р. 201 -     433 130
8 Відображено залишок матеріалів, що надійшли у попередньому звітному періоді 201 -     167 100

Метод нормативних затрат

Відповідно до П(С)БО 9, оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм затрат ціни повинні регулярно перевірятися і переглядатися у нормативній базі.

Зважаючи на постійне коливання цін на сировину та продукцію, метод нормативних затрат на підприємстві нині мало використовується. Тому розповімо про нього коротко. Він існував і раніше, до введення стандартів, а застосовується в основному на підприємствах зі стабільною та громіздкою роботою. Метод поширений на підприємствах таких галузей, як машинобудівна, меблева, будівельна, тобто там, де є серійне виробництво. У разі якщо нормативна калькуляція складається на всі вузли та деталі, що використовуються у виробництві, її необхідно вести окремо на кожну деталь. На сьогодні таку операцію можуть дозволити собі тільки підприємства-гіганти.

Складається нормативна калькуляція послідовно: спочатку на окремі деталі, вузли, а вже потім на продукцію в цілому.

Нормативна собівартість такої продукції, відповідно до пунктів 9 - 13 П(С)БО 9, визначається за первісною вартістю.

Водночас нормативна собівартість виготовлених вузлів і агрегатів складатиметься з нормативної собівартості деталей, з яких вони складені, а також з оплати праці робітників, зайнятих на такому виробництві, нарахувань на заробітну плату цих робітників тощо.

Вихідні матеріали для складання нормативної калькуляції на підприємстві:

- норми витрат основних матеріалів та сировини, які використовуються при виготовленні продукції;

- номенклатура матеріалів і покупних комплектуючих виробів;

- технологічні маршрути виготовлення продукції;

- інші документи, які є підставою для складання нормативної калькуляції.

Метод оцінки за ціною продажу

Відповідно до П(С)БО 9, оцінка за цінами продажу грунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Докладніше про цей метод - у наступних консультаціях у темі "Реалізація запасів в торгівлі".


Нормативні документи до статті

1. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР (у тексті - Закон "Про ПДВ").

2. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" від 20.10.99 р. №246 (у тексті - П(С)БО 9).

3. Наказ Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування" від 27.07.98 р. №263 (у тексті - Наказ №263).

4. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" від 16.04.96 р. №99 (у тексті - Наказ №99).

5. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" від 21.06.96 р. №193 (у тексті - Наказ №193).

6. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" від 30.11.99 р. №291 (у тексті - Інструкція №291 та новий План рахунків).


Читайте у наступних номерах "ДК"

Марія ПРАВДА, Дана ОНИШКО "Бухгалтерський та податковий облік орендних операцій":
"Якщо після закінчення терміну оренди об'єкт не переходить до орендаря, ліквідаційна вартість може бути гарантована або не гарантована до сплати орендодавцю. Водночас, відповідно до Закону про прибуток, фінансова оренда передбачає обов'язкову подальшу передачу права власності на об'єкт оренди".

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua