Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#05 '2001: Практична бухгалтерія - Школа бухгалтера: урок 13-й (частина 2) << >>

ШКОЛА БУХГАЛТЕРА:
Урок 13-й. Частина друга.
Оплата праці. Безготівкові розрахунки. Каса й касові операції.


Попередні уроки "Школи бухгалтера"

2. Безготівкові розрахунки

Продовження. Початок див. в уроці 9 ("ДК" №26), уроці 10 ("ДК" №29), уроці 11 ("ДК" №36), уроці 12 ("ДК" №42/2000).

Порядок прийняття банком доручення і надання гарантії його виконання

Якщо доручення заповнене правильно і на рахунку платника досить грошових коштів, банк приймає таке доручення і депонує суму цього доручення, тобто списує її з рахунка платника на спеціальний рахунок (депозит - це зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату, згідно з Постановою НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків" від 14.04.98 р. №141).

Звертаємо увагу на те, що в разі накладення арешту на грошові кошти підприємства-платника, що є на його рахунках в банках, сума, депонована згідно з гарантованим дорученням, не підлягає арешту і на неї не може бути звернене стягнення за претензіями, виставленими платнику.

На перших двох примірниках гарантованого платіжного доручення, пред'явленого до виконання, працівник банку проставляє дату депонування. Нижче, під датою депонування ставлять свої підписи два працівники установи банку, уповноважені виконувати депонування.

Перший примірник доручення, із зразками підпису довіреної особи платника, якому надано право отримання необхідних документів, додатково скріплюється гербовою печаткою банку й видається працівником банку довіреній особі платника.

Другий примірник гарантованого платіжного доручення залишається в банку й проходить як первинний документ дня, що надійшов від підприємства в банк, і є підставою для здійснення оплати; на зворотному боці другого примірника гарантованого доручення довірена особа платника, яка отримала на руки гарантоване платіжне доручення, пише розписку про отримання нею першого примірника.

На третьому примірнику гарантованого платіжного доручення працівник банку ставить штамп банку. Цей примірник є документарним підтвердженням (розпискою) банку про прийняття доручення до виконання і видається платнику.

Під час передачі першого примірника гарантованого доручення банк дає довіреній особі підприємства зразки підписів службових осіб банку, які мають право на депонування грошової суми, а також зразок відтиску своєї гербової печатки. Ці зразки призначаються для відділення, вузла зв'язку, головпошти (далі - підприємства зв'язку), куди довірена особа пред'явить перший примірник гарантованого доручення і де будуть проводитися необхідні перекази грошових коштів і виплати.

Банк платника приймає гарантовані доручення від клієнтів протягом операційного часу1.

За гарантованими дорученнями, що надійшли в банк протягом операційного часу, банк проводить необхідні платежі в день їх надходження, а за гарантованими дорученнями, що надійшли після операційного часу, банк виконує необхідні платежі наступного дня або того ж дня, якщо це передбачено угодою про розрахунково-касове обслуговування.

На всіх примірниках гарантованих доручень банк в обов'язковому порядку в правому верхньому кутку проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами (операційного часу), на них проставляється штамп "Вечірня"2. Дата виконання гарантованого доручення проставляється в правому нижньому кутку. У разі якщо дата заповнення гарантованого доручення збігається з датою виконання його банком, дата отримання банком документа в правому верхньому кутку не проставляється (заповнення гарантованого платіжного доручення див. нижче).

Зворотний бік платіжного доручення4

Що робить довірена особа платника після отримання в банку першого примірника гарантованого доручення

Платник передає довіреній особі список громадян-одержувачів з вказанням загальної суми доручення цифрами і літерами, на які цілі перераховуються гроші, а також передає довіреній особі заповнені на кожного одержувача бланки переказів. Список повинен бути завірений підписами (головного бухгалтера, керівника) і печаткою платника, а бланки переказів повинні бути встановленого зразка.

На бланках грошових переказів, адресованих юридичним особам, крім найменування одержувачів, вказуються номери їх розрахункових рахунків і найменування установ банків.

На бланках грошових переказів, що відправляються на адресу банків для зарахування грошей на особисті рахунки громадян, в рядку "Куди" вказується місце призначення переказу, адреса і найменування банку, а в рядку "Кому" - ім'я, по батькові і прізвище одержувача переказу і номер особистого рахунка.

Виправлення, підчистки букв і цифр на бланку грошового переказу не допускаються.

Сума одного переказу обмежується технічними можливостями контрольно-касового апарата, тобто кількість знаків у сумі одного переказу не може перевищувати кількості знаків, яка може бути відображена на чеку й на табло ЕККА.

Довірена особа платника надає підприємству зв'язку, що оформляє грошові перекази:

  • перший примірник гарантованого банком доручення;
  • список одержувачів;
  • заповнені бланки переказів;
  • зразки підписів працівників банку, що поставили свої підписи на гарантованому дорученні, і зразок відтиску печатки банку.

Якщо сума гарантованого доручення не затребувана одержувачем

Якщо банку підприємства-платника не буде надано гарантоване доручення підприємством зв'язку протягом одного місяця з дня виписування доручення, то задепонована раніше на спеціальному рахунку сума переказується на рахунок, що відображає кредиторську заборгованість за операціями з клієнтами банку.

Після закінчення терміну позовної давності дії банку визначаються діючим на момент закінчення терміну законодавством. Тобто така сума може бути віднесена до прибутків того банку, в якому була задепонована сума за гарантованим дорученням.

Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями

1 - передача платником в банк платіжного доручення на право списання суми платежу на користь одержувача грошових коштів;

2 - отримання платником виписки банку з його поточного рахунка про списання грошових коштів на користь одержувача;

3 - передача платіжного доручення (повідомлення) про зарахування платежу на поточний рахунок одержувача (передача платіжного доручення може здійснюватися через національну систему електронних платежів (НСЕП); через внутрішньобанківську платіжну систему (ВБПС) - якщо установи входять в систему одного банку; просто в банк одержувача при прямих відносинах між банками (ПОМБ);

4 - отримання одержувачем виписки банку з його поточного рахунка про зарахування на його рахунок грошових коштів.

Схема документообігу при розрахунках гарантованими дорученнями

1 - передача платником в банк платіжного доручення;

2 - отримання платником виписки банку з його поточного рахунка про списання грошових коштів банком на спеціальний рахунок (депонування суми);

3 - передача через довірену особу банком платника першого примірника доручення, зразків підписів службових осіб і відтиску гербової печатки, якою оформлено гарантоване доручення;

4 - передача через довірену особу заповнених бланків переказів і списку одержувачів грошових коштів;

5 - передача гарантованого доручення і реєстру платіжних доручень;

6 - передача гарантованого доручення, реєстру платіжних доручень, а також дебетового повідомлення;

7 - перерахування задепонованих грошових коштів на поточний рахунок відділення зв'язку;

8 - отримання відділенням зв'язку виписки банку з його поточного рахунка про надходження грошових коштів на рахунок відділення зв'язку.

На цьому етапі можлива видача грошових коштів одержувачу за умови, що він проживає за місцезнаходженням цього відділення зв'язку. У іншому випадку грошові кошти переказуються в те відділення зв'язку, яке обслуговує місто, район, село та ін., де проживає одержувач переказу.

9 - видавання відділенням зв'язку грошових коштів одержувачам.

Повернення незатребуваних сум за бажанням платника

Сума, задепонована банком платника згідно з виписаним гарантованим дорученням, може бути повернена банком на рахунок платника.

Для цього необхідно подати в банк перший примірник гарантованого доручення.

Для повернення незатребуваної задепонованої раніше суми на рахунок платника у разі втрати платником першого примірника доручення платнику необхідно подати установі банку заяву. У ній обов'язково повинне бути обумовлене право банку на зворотне списання поверненої згідно з цією заявою на рахунок платника суми, якщо виникне претензія з боку відділення зв'язку.

Заява платника на повернення на його рахунок раніше задепонованої суми повинна бути підписана особами, які мають право розпоряджатися рахунком, і завірена печаткою платника.

Повернення, згідно із заявою платника, суми доручення на його рахунок може бути здійснене після 15 днів після дати депонування цієї суми.

Гарантовані доручення, не виконані банком через їх неправильне оформлення, закінчення терміну їх виконання або через інші причини, повертаються платнику.

Платіжна вимога-доручення

При безготівкових розрахунках підприємства можуть використовувати форми розрахунків, якими передбачені платіжні вимоги-доручення. Відмінність цієї форми розрахунку від форми розрахунку з використанням платіжного доручення в тім, що цей документ виписується постачальником і надсилається з розрахунковими і відвантажувальними документами в банк платника (або безпосередньо платнику) з вимогою сплатити вартість поставлених за договором товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Розрахунки платіжною вимогою-дорученням можуть здійснюватися:

- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

- для завершення розрахунків за актами звіряння взаємної заборгованості підприємств;

- в інших випадках за згодою сторін.

Розглянемо ситуації безготівкового розрахунку з використанням платіжної вимоги-доручення.

Вимога-доручення - це розрахунковий документ, який містить, з одного боку, вимогу одержувача грошових коштів до їх платника про сплату встановленої суми, з іншого боку - доручення платника своєму банку про перерахування потрібної суми одержувачу.

Як видно з визначення, платіжна вимога-доручення (далі - вимога-доручення) - це комбінований розрахунковий документ, що складається з двох частин:

- верхньої - вимоги постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

- нижньої - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, проставлену в рядку "сума до сплати літерами".

Згідно з пунктом 11 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", паперові розрахункові документи, а також вимога-доручення, як правило, виписуються з використанням технічних засобів за один раз, під копірку, в двох примірниках. Вимога-доручення для підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, виписуються в трьох примірниках (якщо застосування копірки неможливе, то на всіх тотожних примірниках в правому верхньому кутку повинні бути проставлені послідовні порядкові номери).

Суб'єкти господарської діяльності самостійно виготовляють бланки розрахункових документів нового зразка, крім чекових книжок і розрахункових чеків, які, відповідно до пунктів 44-45 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", виготовляються на спеціальному папері на Банкнотній фабриці Національного банку України або з дозволу Національного банку України можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов'язкових вимог, і повинні мати фірмову відмітку банку (згідно з листом НБУ від 05.11.96 р. №12-214/1123-6605 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України"). Отже, платіжні вимоги-доручення, виготовлені постачальником за допомогою комп'ютерної техніки, друкарських машинок, будуть прийматися банками для здійснення необхідних розрахунків за умови, що ці бланки відповідатимуть вимогам НБУ.

Оформлення платіжної вимоги-доручення постачальником продукції

Вимога-доручення заповнюється за такою формою (див. нижче).

Як видно із змісту наведеного вище документа, а також згідно з Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", одержувач заповнює тільки верхню частину вимоги-доручення, яка заповнюється відповідно до правил, загальноприйнятих для розрахункових документів, які ми розглядали в попередньому уроці 12.

При заповненні цього документа необхідно пам'ятати, що, згідно з пунктом 8-1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", якщо хоча б один із вказаних у пункті 8 (див. попередній урок 12) реквізитів, передбачених формою документа, не заповнений або заповнений з порушенням вимог, встановлених даною Інструкцією, банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле5 при підписі платіжної вимоги-доручення не допускається.

Відповідальність за правильність внесених в розрахунковий документ даних, у т. ч. номерів рахунків (зокрема реєстраційних), кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації несе підприємство або фізична особа, яка оформила документ.

Заповнивши вимогу-доручення, одержувач передає її безпосередньо платнику, відправляє через поштове відділення платнику або ж може передати платіжну вимогу-доручення платнику через обслуговуючий банк платника. Одержувач може скористатися послугами обслуговуючого банку, який надішле платіжну вимогу-доручення спецзв'язком у банк платника. При цьому, згідно з листом НБУ України від 04.08.99 р. №25-111/1626-6594, банк одержувача приймає до відправлення вимогу-доручення протягом терміну, вказаного в пункті 143 Інструкції №7, тобто протягом десяти днів від дня виписування, без урахування дня заповнення.

З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими й відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

Заповнення платіжної вимоги-доручення платником

Платник, прийнявши від одержувача вимогу-доручення, здійснює такі дії:

1. У разі відмови оплатити вимогу-доручення, платник повідомляє про мотиви відмови безпосередньо одержувачу коштів у порядку й терміни, вказані в договорі.

У такому випадку необхідно пам'ятати, що згідно з Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" платники грошових коштів, які не дотримують встановлених термінів платежів, за прострочення платежу, згідно із Законом України від 22.11.96 р. №543/96-ВР "Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов'язань", виплачують на користь одержувачів пеню в розмірі, встановленому угодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня. Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно оплачені ними суми, несуть відповідальність за правильність нарахування і подають банку платіжні доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно зі сплатою основного боргу.

Спори між платником і одержувачем коштів, що виникають у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, повинні вирішуватися в претензійно-позовному порядку без участі банку.

Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань.

2. У разі згоди сплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину вказаного документа і здає його в банк, з якого буде проводитися платіж за цією вимогою-дорученням (при цьому необхідно пам'ятати, що платіж буде проводитися з того банку, реквізити якого вказані у вимозі-дорученні) (див. нижче заповнення документа платником).

Вимогу-доручення платник надсилає в установу банку в двох або трьох примірниках (кількість примірників залежить від того, чи є платник і постачальник клієнтами одного чи різних банків).

Перший примірник повинен бути оформлений у встановленому порядку відповідно до п. 8 (підпункт "є") Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" і на ньому (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) обов'язково повинні бути - відтиск печатки (за винятком випадків, передбачених у пункті 9) і підписи відповідальних осіб платника або одержувача коштів.

Згідно з пунктом 9 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", розрахункові документи за операціями, здійснюваними:

- юридичними особами: повинні мати відтиск печатки й підписи відповідальних осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і про яких повідомлено банку в картці із зразками підписів і відтиском печатки;

- відділеннями, філіями, представництвами від імені юридичної особи: підписуються особами, уповноваженими цією юридичною особою, і завіряються печаткою, зразок відтиску якої відповідає вміщеним у картку зразкам підписів і відтиску печатки;

- підприємцями без створення юридичної особи - підписуються однією відповідальною особою, зразок підпису якої вказаний в картці зразків підписів і відтиску печатки (при наявності печатки);

- фізичними особами - підписуються ними і приймаються банком до виконання за наявності на документі підпису, що відповідає зразку вміщеного в картці рахунка.

Кожний примірник має своє призначення. Перший примірник виконує функцію меморіального документа і відноситься до документів дня банку платника, другий - видається платнику з відмітками банку про отримання і виконання доручення відповідно до пункту 14 Інструкції.

Кошти списуються з рахунка платника тільки на підставі першого примірника платіжної вимоги-доручення.

Порядок приймання платіжної вимоги-доручення банком

Після того як платник дав згоду на оплату платіжної вимоги-доручення, заповнивши її нижню частину, він здає її в обслуговуючий банк. Платіжні вимоги-доручення приймаються банком платника протягом двадцяти календарних днів від дня виписування. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується. Якщо останній день (двадцятий) припадає на неробочий день банку, то платіжну вимогу-доручення необхідно здати першого ж робочого дня після неробочого дня.

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути оплачена грошовими коштами, що є в наявності на рахунку платника.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад вказаний термін (в день подання платіжної вимоги-доручення або наступного дня) банк виплачує на користь одержувача коштів пеню в розмірі, передбаченому угодою сторін на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів. Банк переказує за меморіальним ордером пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені, підписаного керівником і головним бухгалтером банку, копія якого надається клієнту. Спори між клієнтом і банком, що виникли в зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, повинні вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів обслуговуючим банком відправника коштів останній стягує з банку в претензійно-позовному порядку пеню за кожний день затримки. Сума пені обчислюється відповідно до Постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. №3324-XII "Про норматив обігу платіжних документів в Україні".

За необгрунтованість безперечного стягнення або безакцептного6 списання коштів, за неправильні дані, вказані в розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства повинні застосовуватися покарання у вигляді відшкодування завданих збитків. Крім того, в договорах, що укладаються між суб'єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена також відповідальність у вигляді штрафів за випадки необгрунтованого безперечного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 8 Арбітражного процесуального кодексу України, за необгрунтоване списання в безперечному порядку претензійної суми винна сторона виплачує другій стороні штраф в розмірі 10 відсотків від списаної суми. Також потрібно пам'ятати, що банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа і всі спори, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, повинні вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа повинен зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з посиланням на розділ (пункт) нормативно-правового акта Національного банку України, який порушено), вказати дату його повернення (за підписами виконавця і головного бухгалтера, завіреними штампом банку) і повернути документ клієнту.

Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями

1 - передача постачальником покупцю документів на відвантаження або передачу товарів, актів виконаних робіт або наданих послуг, а також платіжні вимоги-доручення, відправлені ним особисто покупцю або через банк;

2 - дооформлення покупцем платіжної вимоги-доручення і передача її в банк (банк платника);

3 - банк платника здійснює платіж з врученням виписки з поточного рахунка про списання грошових коштів з його рахунка й надсилає документи в банк постачальника;

4 - банк постачальника здійснює зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника з врученням йому виписки з його поточного рахунка про отримання грошових коштів.

Л. ТУМАНЯН, О. ЗГУРСЬКИЙ

Продовження теми


СУТТЄВО

Звертаємо увагу на те, що в разі накладення арешту на грошові кошти підприємства-платника, що є на його рахунках в банках, сума, депонована згідно з гарантованим дорученням, не підлягає арешту і на неї не може бути звернене стягнення за претензіями, виставленими платнику.


Примітки:

1Операційний час - регламентований внутрішнім режимом банківської установи час роботи з клієнтами (в межах операційного дня), особливість якого полягає в тому, що всі розрахункові документи, прийняті банківською установою протягом цього часу, повинні бути виконані (перевірені, передані в банк одержувача (платника), оформлені необхідними бухгалтерськими проведеннями за відповідними рахунками і т. д.) того ж дня.

Операційний день - частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом його роботи (всі операції, здійснені протягом цієї частини дня, відображаються в балансі за цей день).

2У банківських установах можлива наявність двох видів кас: денної (операційної) та вечірньої каси. Різниця між ними в тому, що денні каси працюють тільки в операційний час, а вечірні після закінчення операційного часу, а також у святкові й вихідні дні.

3У разі якщо грошові кошти переказуються кільком фізичним особам, необхідно вказати тільки призначення платежу (зарплата, гроші на відрядження, оренда і т.д.), а самих одержувачів - у супровідному списку.

4Така розписка пишеться на зворотному боці другого примірника гарантованого платіжного доручення.

5 Факсиміле - кліше, печатка, що відтворює власноручний підпис якої-небудь особи. Документ, під яким стоїть факсиміле, є офіційним документом і має юридичну силу.

6Акцепт - це згода платника на оплату грошових і товарних документів. Акцепт застосовується при розрахунках за товари, послуги і виконані роботи, при яких платіж проводиться за згодою (акцептом) платника за розрахунковими документами, виписаними постачальником.


Законодавча база курсу

1. Закон України "Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. №543/96-ВР.

2. Інструкція №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затверджена постановою Правління НБУ від 02.08.96 р. №204.

3. Інструкція №3 "Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті", затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. №527.

4. Постанова Правління НБУ "Про порядок передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами" від 08.07.98 р. №267.

5. Постанова Верховної Ради України "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" з подальшими змінами від 25.06.93 р. №3324-XII.

6. Наказ Мінфіну "Про впровадження нової бюджетної класифікації України" від 03.12.97 р. №265.

7. Лист Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України з перегляду рішень, ухвал, постанов)" від 11.05.2000 р. №01-8/206.

8. Лист НБУ "Про переказ коштів через підприємства поштового зв'язку" від 30.12.99 р. №25-111/2508-10256.

9. Лист НБУ України "Про термін прийняття банками до виконання платіжних вимог" від 04.08.99 р. №25-111/1626-6594.

10. Лист НБУ "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" від 05.11.96 р. №12-214/1123-6605.

11. Лист УДППЗ "Укрпошта" "Про прийняття грошових переказів від юридичних осіб" від 22.12.99 р. №10-06-3068.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua