Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#10 '2001: Практична бухгалтерія - Реєстратори розрахункових операцій << >>

При готівкових розрахунках замість принципу "гроші наперед" тепер діятиме принцип "чек наперед"

Віталій МОСЕЙЧУК

Разом з цим числом "ДК" передплатники отримали спецдодаток "Все про твій апарат", в якому наведено черговий новий і дуже важливий документ щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій - Наказ Державної податкової адміністрації від 01.12.2000 р. №614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Наказ). Наша стаття - коментар до Наказу.

Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" буде розміщено на нашому сайті 10.03.2001

Незважаючи на часткову публікацію Наказу в "Урядовому кур'єрі", повної офіційной публікації ще не було

Наказом фактично затверджено чотири документи: Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) та Порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок (форми №ЗВР-1 "Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)").

Одразу зауважимо, що Наказ не поширюється на розрахунки при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті. 

На жаль, введення Наказу почалося дуже невдало, що викликатиме справедливі нарікання щодо законності його застосування. Річ у тім, що Наказ, відповідно до пункту 6, набирає чинності через 30 днів після офіційного оприлюднення. Однак 20 лютого 2001 року Наказ без Положень (!) було "оприлюднено" в "Урядовому кур'єрі" №32 з посиланням шукати тексти Положень-додатків до нього в журналі "Вісник податкової служби" №7/2001 (це так само смішно, якби в "Урядовому кур'єрі" було оприлюднено лише преамбулу до якогось закону з посиланням шукати інші частини цього закону в іншому, неофіційному, виданні).

Але це незаконно і суперечить навіть самому Наказу, в пункті 4 якого наказано Головному управлінню масово-роз'яснювальної роботи забезпечити публікацію Наказу та затверджених цим Наказом нормативних документів у газеті "Урядовий кур'єр". Цього досі не виконано, однак зрозуміло, що податкова служба вважатиме датою набрання чинності Наказом 23 березня 2000 року. Але це неправильно.

Наразі дата набрання чинності Наказом невідома. Адже, відповідно до Указу Президента України від 10.06.97 р. №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", офіційними є повні публікації текстів документів в офіційних друкованих виданнях: "Офіційний вісник України", "Відомості Верховної Ради України", газеті "Урядовий кур'єр". Але в цих виданнях повної публікації ще не було.

Також Наказ не пройшов погодження у Держпідприємництві, що є порушенням частини другої статті 4 Указу Президента України від 22.01.2000 р. №89/2000 "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва", якою встановлено, що проекти регуляторних актів підлягають обов'язковому погодженню з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва. Більш того, статтею 6 вищезгаданого Указу заборонено внесення Президентові України та Кабінету Міністрів України проектів регуляторних актів, видання Кабінетом Міністрів України, іншими органами виконавчої влади регуляторних актів без обгрунтування доцільності втручання держави у відповідну сферу підприємницької діяльності, адекватності та ефективності пропонованих шляхів та способів розв'язання порушених у проекті питань, характеристики очікуваних соціально-економічних наслідків запровадження заходів, що передбачаються у проекті, а також без попереднього погодження відповідного проекту регуляторного акта в Держпідприємництві.

Дата набрання чинності Наказом є дуже важливою, адже протягом трьох місяців з дня набрання чинності Наказом суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовувати старі товарні чеки та журнали використання електронного контрольно-касового апарата, визначені Положенням про порядок реєстрації та застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 18.09.97 р. №343 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.97 р. за №594/2398. А автопідприємствам та підприємствам електротранспорту дозволяється використовувати в установленому порядку розрахункові документи у вигляді квитків усіх різновидностей, які є в запасі цих підприємств, теж не довше ніж протягом двох місяців з дня набрання чинності Наказом. Крім того, на всіх нинішніх власників протягом двох місяців з дня набрання чинності Наказом чекає нове опломбування нині діючих реєстраторів розрахункових операцій.

Замість ТКК, Журналу використання ЕККА та товарних чеків використовуються єдина Книга обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки

Скасовано Наказ Державної податкової адміністрації від 18.09.97 р. №343 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Наказ про ЕККА), тобто власникам реєстраторів розрахункових операцій слід забути про Журнали використання електронного контрольно-касового апарата та товарних чеків.

Нагадаємо, що товарно-касові книги (ТКК) було затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерства статистики України від 25.02.97 р.№48/53 та нещодавно скасовано наказом Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 30.11.2000 р. №303/390 (див. "Документи для роботи" №2/2001). Таким чином, з дати набрання чинності Наказом (це ще одна причина чіткого визначення цієї дати) всі, хто використовував ТКК і був звільнений від застосування ЕККА, повинні одразу перейти до застосування Журналу використання електронного контрольно-касового апарата та розрахункових квитанцій.

Для власників РРО є приємна новина у вигляді зникнення вимог щодо встановлення РРО в місцях, які забезпечують надійний візуальний контроль з боку покупця (клієнта) за реєстрацією операцій продажу. Не згадується про те, що індикатори клієнта ЕККА повинні бути розгорнуті в площині, яка забезпечує максимальну зручність в одержанні клієнтом (покупцем) інформації про сплату грошових сум за отриману покупку (надану послугу). Тепер власник РРО не повинен розміщувати біля ЕККА на видному покупцеві (клієнту) місці повідомлення: "Касир зобов'язаний вручити покупцю (клієнту) касовий чек".

Зауважимо таку втішну деталь: вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, включеними до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп'ютерних систем до моменту набрання чинності даним Наказом. Тобто старі РРО застосовуватимуться до закінчення технічного строку служби.

Приємно, що Наказом чітко встановлено строки реєстрації РРО та Журналу обліку розрахункових операцій - 2 дні (на облік при роботі за іншим місцем, аніж місце реєстрації - 1 день); раніше таких строків ані щодо ЕККА, ані щодо ТКК зазначено не було.

Повернення товару на суму до 8,5 грн здійснюється без оформлення акта

Наказом полегшено операції з повернення коштів за товар. Тепер лише якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн), то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. Раніше такий акт треба було складати навіть на 5 коп. А перед тим покупець подавав заяву про повернення коштів, до якої обов'язково долучав касовий або товарний чек, який підтверджував купівлю товару (надання послуги).

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державних лотереях та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Як і раніше, забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Раніше було заборонено реєструвати більше однієї ТКК на одну господарську одиницю, яка не застосовувала ЕККА, тепер кількість книг обліку розрахункових операцій в господарської одиниці не обмежена, але на один РРО реєструється одна Книга обліку розрахункових операцій.

На цьому приємні аспекти Наказу закінчуються і починаються неприємності.

Замість принципу розрахунку "гроші наперед" тепер діятиме принцип "чек наперед"

Хотілось би звернути увагу на зміну раніше існуючого порядку розрахунку за готівкові кошти. Тепер, відповідно до пункту 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), реєстрація продажу товару (надання послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. А розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції.

Таким чином, спочатку треба вибити чек і лише потім отримати гроші від покупця та повернути чек та здачу. Отже, значно ускладнюється можливість відмови покупця від купівлі, наприклад, при виявленні нестачі грошей у гаманці, а продавцю додатково треба буде терміново пробивати від'ємне значення суми. Адже у разі непробиття від'ємної суми створюється штучна нестача в касі, адже чек пробито, а коштів не внесено. І якщо це робитиметься спеціально при перевірках, то на п'ятикратних штрафах можна збанкрутувати.

Нагадаємо, що раніше, відповідно до пункту 6.2 Наказу про ЕККА, при проведенні реєстрації операцій продажу (надання послуг) через ЕККА касир зобов'язаний був діяти за принципом "спочатку гроші":

забезпечити введення відповідних грошових сум в ЕККА;

за показниками індикатора ЕККА визначити загальну суму продажу (послуги);

отримати від покупця (клієнта) гроші за товар (послугу);

провести операцію закриття чека в ЕККА і роздрукувати його;

видати покупцю (клієнту) чек, суму здачі разом з товаром.

Звільнені від застосування РРО терпітимуть при застосуванні розрахункових квитанцій

Особливе занепокоєння викликатиме практика використання розрахункових книжок (квитанцій), які прийшли на зміну товарним чекам. По-перше, на відміну від минулих товарних чеків, які видавалися лише при несправності ЕККА або на вимогу покупця, розрахункові квитанції потрібно видавати всім, хоча, відповідно до пункту 9.6 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, якщо загальна сума розрахунку при купівлі не перевищує 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (5,40 грн), то відривну частину можна видавати покупцеві тільки на його вимогу.

По-друге, в розрахунковій квитанції, на відміну від товарного чека, не передбачено графи "Кількість (вага)", тобто відразу з квитанції і не зрозумієш про кількість придбаного товару, що вимагатиме при контролі швидкого проведення операцій з ділення в голові, а навіщо?

По-третє, розрахункові квитанції є бланками суворого обліку і їх недбале зберігання каратиметься штрафом - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн).

По-четверте - і тут спрацьовує принцип "спочатку квитанція, а гроші потім". Але якщо чек вибивається машиною, то квитанція виписується вручну (якщо товарів багато), а це набагато складніше, і відмова у купівлі дратуватиме. Але такий Наказ. Іноді з підприємця, якого звільнено від застосування РРО, але який застосовує Журнал обліку розрахункових операцій, можна "пожартувати", здійснюючи вдавану купівлю. Така ситуація є ненормальною, тим більше, що таких "жартів" може бути багато, а квитанція коштує грошей і часу.

По-п'яте, на кожну операцію, навіть на 20 - 50 коп. (наприклад, при продажу газет), треба оформляти окрему квитанцію, а при неоформленні чекає штраф. Покупці теж не мають часу на очікування записів (стенографіст - це переважно ще одна професія секретарок, а не продавців), а це - черги біля прилавків й втрата прибутків...

Напевно, ті, хто приймав цей Закон та Наказ, ніколи багато не писали, тим більше на морозі. Адже записи у квитанціях повинні здійснюватись лише темною пастою кулькових ручок, а вже при 5 градусах морозу кульковою ручкою неможливо писати. То що - взимку на вулицях або в неопалюваних приміщеннях не торгувати? Єдиний вихід для вуличних торговців - фізичних осіб - перейти на сплату єдиного податку.

Таким чином, підприємцям, які підпадають під Перелiк окремих форм та умов проведення дiяльностi у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахунковi операцiї без застосування реєстраторiв розрахункових операцiй з використанням розрахункових книжок та книг облiку розрахункових операцій, який затверджено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.08.2000 р. №1336 "Про забезпечення реалiзацiї статтi 10 Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" (див. "Документи для роботи" №6/2001), слід добре подумати, чи не простіше наразі перейти на застосування ЕККА, а не журналів обліку розрахункових операцій з квитанціями, адже штрафи тепер знижено, а мороки з ЕККА повинно бути менше. Хоча задум щодо звільнення від застосування РРО був, зрозуміло, зовсім протилежним, але бюрократизм та канцелярщина (як ще назвати оформлення вручну квитанцій на кожну купівлю?) взяли своє.

Важливо також зазначити, що раніше термін зберігання використаних контрольних стрічок ЕККА та журналів використання ЕККА був 1 рік після їх закінчення, а тепер продовжено до 3 років (ТКК і раніше повинні були зберігатися 3 роки).

Документи, наявність яких обов'язкова при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій

Категорія осіб Обов'язкова наявність документів Документи, що видаються покупцеві
Суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують РРО 1. Реєстраційне свідоцтво 2. Довідка про опломбування РРО або її копія 3. Книга обліку розрахункових операцій на цей РРО 4. Використані контрольні стрічки за останні 3 робочі дні, але взагалі в наявності мають бути стрічки за 3 роки 5. Використані за останні 3 роки розрахункові книжки Фіскальний касовий чек на товари (послуги) або розрахункова квитанція (у разі виходу з ладу РРО або у випадку відключення електроенергії)
Суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують замість РРО розрахункову книжку та квитанції 1. Книга обліку розрахункових операцій на цю торговельну точку 2. Розрахункова книжка з номером, що відповідає книзі обліку розрахункових операцій. Використані за останні 3 роки розрахункові книжки Розрахункова квитанція
Суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують РРО і РК Книга обліку доходів і витрат (у випадках, передбачених законодавством) Чек, накладна або інший письмовий документ, що підтверджує передачу права власності на товар

ВАЖЛИВО:


Кількість контролюючих РРО органів скоротилася з 5 до 2 - ДПАУ і НБУ

Якщо раніше контроль за проведенням суб'єктами підприємницької діяльності розрахунків зі споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг здійснювали ДПА України, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів, Державна інспекція з контролю за цінами Міністерства економіки України, Міністерство внутрішніх справ України та їх органи на місцях і НБУ для обмінних пунктів, то тепер таких органів лише два - власне ДПА України для більшості торговців і НБУ разом з ДПА України - для обмінних пунктів валют. Тобто кількість органів, які контролюють ЕККА, скоротилася з 5 до 2.


За недостачу (надлишок) - штраф у 5-кратному розмірі різниці

При невідповідності залишку готівки звіту РРО, згідно зі статтею 22 Закону, тепер застосовуватиметься штраф у 5-кратному розмірі різниці. Раніше штраф не накладався, якщо відхилення суми готівки за реалізовані товари (надані послуги) від суми, зазначеної в поточному звіті ЕККА, не перевищувало 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.


Слід бути уважними щодо контролю за закінченням технічного терміну використання реєстратора

Тепер слід бути уважними щодо контролю за закінченням технічного терміну використання реєстратора розрахункових операцій. Річ у тім, що, відповідно до наказу про ЕККА, за місяць до настання терміну виведення ЕККА з експлуатації державна податкова інспекція за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності повинна була повідомити його про неможливість подальшого застосування ЕККА і потребу зняття його з реєстрації. Тепер такого повідомлення не буде, а прострочений РРО автоматично вважатиметься знятим з реєстрації з відповідними штрафними санкціями при його неправомірному застосуванні.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua