Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#11 '2001: Практична бухгалтерія - Лист крупним планом << >>

Валютне застереження у контракті

М. ГУСАК,
суддя Вищого арбітражного суду України
Т. СКРИПКО, юрист


НБУ не радить покладатися тільки на нього. Але, на думку судді ВАСУ, суд може взяти його до уваги

Приємно усвідомлювати той факт, що такий значний за обсягами тижневик, як "ДК" (а разом з "Документами для роботи" ми щотижня подаємо читачам більше інформації, ніж будь-яке інше бухгалтерське видання), уважно читають не тільки бухгалтери, але й у Вищому арбітражному суді.

Недавно саме звідти ми отримали листа, в якому суддя Н. Гусак та юрист Т. Скрипко висловлюють свою незгоду з позицією НБУ щодо валютних застережень у кредитних контрактах. З точки зору НБУ, таке застереження не може виключити ризиків, пов'язаних з інфляцією. В авторів листа до "ДК" - інша точка зору. Суд, швидше за все, візьме до уваги її, а не лист НБУ, хоч автори й не аргументують свого підходу саме своєю належністю до судової гілки влади і підкреслюють, що це - їх особиста думка. Для зручності читачів повторюємо лист НБУ.

Михайло МІЩИШИН


Про дві неточності в листі Національного банку України

У Листі Національного банку України від 03.01.2001 р. №18-212/35 "Про попередження ризику можливих втрат банку у випадку прискорення темпів інфляції у разі укладання кредитного договору", підписаному заступником директора юридичного департаменту (надрукований у "ДК" №7, лютий 2001 р.), зазначається, що кредитний ризик може забезпечуватись страхуванням, а не валютними застереженнями; для захисту інтересів кредитора рекомендується включати в договори інфляційні застереження.

На наш погляд, у цьому документі є деякі неточності, на які треба було б звернути увагу читачів "ДК".

По-перше, щодо валютного застереження.

Валютне застереження - це включення (зокрема до кредитного договору) умови про зміну суми кредиту в тій же пропорції, в якій зміниться курс узгодженої між сторонами валюти кредиту по відношенню до курсу валюти, зазначеної в валютному застереженні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, статус національної валюти та статус іноземних валют на території України встановлюється виключно законами України.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", валюта України є єдиним засобом платежу на території України, яка приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національний банк України", гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

У зазначених законодавчих актах визначена статусна оцінка національної валюти України - гривні як єдиного законного платіжного засобу на території України. Але в цих актах немає й приписів щодо заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті. Згідно зі ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України. І оскільки вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті є статусною ознакою іноземної валюти на території України, то заборона на це може бути встановлена виключно законами України.

Аналізуючи все вищезазначене, можна дійти висновку, що порада Національного банку України не використовувати валютного застереження є необгрунтованою.

Цей лист не можна розцінювати правомірним тлумаченням положень чинного законодавства, адже до компетенції юридичного департаменту НБУ зокрема, та й Національного банку України взагалі - не належить надання подібного роду роз'яснень, тлумачень норм права.

Конституцією України право офіційного тлумачення Конституції та законів України надане лише Конституційному Суду.

Не претендуючи на якусь вирішальність, переважність, користуючись таким же правом, як і автори листа, ми висловлюємо свій погляд на проблему валютного застереження в договорах. Так, чинне законодавство України не забороняє використання "прив'язки" до вільноконвертованої валюти. Такий висновок можна зробити, ознайомившись, крім уже згаданих законів (запозичених з відповідного проекту роз'яснення президії ВАСУ), з законами "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про ціни та ціноутворення" тощо.

Єдина "незручність" у такому розумінні виникає у зв'язку з внесенням зміни до ст. 214 ЦК УРСР, яка нині передбачає право кредитора на відшкодування боргу (простроченої суми) з індексом інфляції. Це право за змістом згаданої норми не ставиться в залежність від того, використовують чи ні сторони "валютне застереження", тобто інший механізм зменшення ризику можливих втрат кредитора у випадках прискорення темпів інфляції.

Взагалі, на нашу думку, в період становлення економіки і розвитку підприємництва держава (а в нашому випадку Національний банк України, який наділений правом законодавчої ініціативи) має ініціювати прийняття законодавчих актів, які б стимулювали діяльність, зокрема, комерційних банків, підвищували б, а не обмежували їх зацікавленість у наданні кредиту, зменшували б ризик такої діяльності.

По-друге, хотілося б прокоментувати вказівку в Листі на інфляційне застереження.

Оскільки у ст. 214 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не передбачені інші умови, то порада в листі про включення інфляційного застереження до кредитного договору є зайвою.

Індекси інфляції застосовуються за змістом згаданої норми до всієї простроченої суми - як суми кредиту, так і суми процентів.


Про попередження ризику можливих втрат банку у випадку прискорення темпів інфляції у разі укладання кредитного договору

Лист НБУ від 03.01.2001 р. №18-212/35


СУТТЄВО

НБУ зазначає, що кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням, а не валютними застереженнями. Для захисту інтересів кредитора рекомендується включати в договори інфляційні застереження.

Юридичний департамент Національного банку України розглянув запит щодо відповідності чинному законодавству включення до кредитного договору про видачу кредиту в гривні умови про фіксацію суми кредиту в еквіваленті іноземної валюти і (про те, щоб) при поверненні кредиту враховувати зміни курсу іноземної валюти на дату повернення (далі - валютне застереження).

Повідомляємо, що на сьогодні, згідно з п. 23 Положення Національного банку України "Про кредитування", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.09.95 р. №246, кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням.

З метою попередження ризику можливих втрат банку у разі прискорення темпів інфляції в кредитному договорі окремо можна застерегти індексацію відсотків відповідно до індексу інфляції.

Крім того, згідно зі ст. 214 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

На нашу думку, в кредитних договорах можуть передбачатися й інші види страхування інфляційних ризиків, застосування яких не заборонено чинним законодавством України.

Заступник директора Юридичного департаменту В. РЯБЕЦЬ
<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua