Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#13 '2001: Практична бухгалтерія - Школа бухгалтера: урок 14-й (частина 2) << >>

ШКОЛА БУХГАЛТЕРА:
Урок 14-й. Частина друга.
Безготівкові розрахунки. Облік запасів. Оплата праці. Практика, завдання №14, відповідь на завдання

3. Оплата праці

Продовження. Початок див. в уроці 4, "ДК" №12, уроці 5, "ДК" №15, уроці 6, "ДК" №17, уроці 7, "ДК" №20, уроці 8, "ДК" №22, уроці 9, "ДК" №26, уроці 10, "ДК" №29, уроці 11, "ДК" №40, уроці 12 (частина 1), "ДК" №42. , уроці 13, "ДК" №5 за 2001 р.

У попередньому уроці ми вже вели мову про нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності. Було розглянуто, коли, ким і в якому порядку призначається допомога, наведено порядок нарахування допомоги. Сьогодні поговоримо про порядок визначення виплат для розрахунку середньої заробітної плати й доходу для обчислення допомоги з тимчасової непрацездатності.

5.1.5. Порядок нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від кількох основних чинників:

6) тривалості періоду непрацездатності працівника;

7) загального трудового стажу;

8) середньої заробітної плати;

9) категорії;

10) причини захворювання.

Розрахунок кількості днів непрацездатності на підставі поданого лікарняного листка наведено в уроці 11 (див. "ДК", №40/2000). Про вплив тривалості трудового стажу шляхом застосування поправочного коефіцієнта говорилося у попередньому уроці (див. "ДК", №5/2001).

Розглянемо визначення середньої заробітної плати.

Щоб визначити суму допомоги з тимчасової непрацездатності, бухгалтеру підприємства потрібно, по-перше, визначити суму виплат, які включаються до розрахунку середньої заробітної плати, по-друге, використати дані про виплати працівнику за розрахунковий період (про нього поговоримо в наступному уроці), по-третє, виконати необхідний розрахунок і встановити розмір допомоги.

Методичною основою для розрахунку середньої заробітної плати працівника при призначенні йому допомоги з тимчасової непрацездатності є Порядок розрахунку середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 (далі Порядок №100).

Для осіб, які одержують винагороду за працю у формі доходу, і для суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування, передбачено інший порядок обчислення допомоги. Його розглянемо в наступних уроках.

5.1.5.1. Визначення суми виплат для обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності

Відповідно до Порядку №100, є два види виплат працівнику: виплати, які враховуються, і виплати, які не враховуються для обчислення середньої заробітної плати.

Отже, які дані бухгалтерського обліку використовуються для розрахунку середньої заробітної плати?

Положення №100 не містить уточнення, що таке виплата щодо відображення її в бухгалтерському обліку. Виплата як економічна категорія означає видану плату, повну сплату винагороди. Однак це визначення не розкриває її змісту.

З економічної суті заробітної плати випливає, що під виплатою слід розуміти не виплачену, а нараховану заробітну плату працівнику, оскільки саме при нарахуванні йому винагороди відображається реальний результат трудового внеску працівника: формуються витрати, виникає кредиторська заборгованість підприємства перед працівником. Розглянутий вище порядок діяв і діє у практиці бухгалтерського обліку. З прийняттям Закону України про бухгалтерський облік він дістав нормативне підтвердження.

Що стосується виплаченої суми винагороди, то оцінка внеску не залежить від виплати працівнику винагороди; факт виплати свідчить про наявність коштів у підприємства на дату виплати винагороди. Про використання нарахованих виплат, а не одержаних за розрахунковими документами коштів, зазначено лише в абзаці 3 Положення №100, однак такий порядок стосується всіх виплат.

Цей порядок підтверджує також, що нарахована заробітна плата є об'єктом оподаткування зборів до державних страхових фондів: Пенсійного фонду, соціального страхування і страхування на випадок безробіття. Ще одним підтвердженням цього порядку є те, що при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності виплати, які враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, беруться в розмірі, з якого стягуються внески на обов'язкове соціальне страхування.

Використання на практиці норм Положення №100 вимагає або певного коригування його змісту, або вибору і дотримання протягом терміну функціонування підприємства єдиного порядку розрахунку середньої заробітної плати. У будь-якому разі рішення приймається власником з урахуванням дотримання норм законодавства.

Закон України №2213 про внески на соціальне страхування (див. "ДК" №8-9), прийнятий на початку 2001 р., вимагає ретельного підходу до проведення нарахування допомоги. Застосування норм закону для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності розглянемо в наших наступних уроках.

Перелік виплат, які беруться до уваги при обчисленні середньої заробітної плати працівника

Вкажемо виплати, які беруться до уваги при обчисленні середньої заробітної плати. До таких виплат, відповідно до п. 3 Порядку №100, належать:

1) основна заробітна плата;

2) доплати і надбавки:

а) доплати за наднормову роботу і за роботу в нічний час;

б) доплати за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання більших обсягів робіт працівниками-погодинниками;

в) доплати за високі досягнення у праці (високу професійну майстерність);

г) доплати за важкі умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років тощо;

3) виробничі премії і премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;

4) винагороди за підсумками річної роботи й вислугу років, інші виплати.

Для розрахунків використовуються тарифна ставка, посадовий оклад, доплати й надбавки працівнику на день настання непрацездатності.

Розрахунок середньої заробітної плати працівника з урахуванням нарахованих йому виплат

Сума винагороди з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи підприємства за рік і одноразова винагорода за вислугу років додаються до місячного заробітку в усіх випадках у розмірі 1/12 цих винагород. Розглянемо це на умовному прикладі.

Приклад

Загальний трудовий стаж Кормильцева О. В. - 5 років і 6 місяців. Посадовий оклад Кормильцева О. В. - 300 грн. У січні 2000 року йому виплачена одноразова винагорода за підсумками роботи за 1999 рік у сумі 240 грн. (Варіанти відображення в розрахунках премій, що виплачуються протягом року, детальніше розглянуто далі.) У січні 2000 року Кормильцев О. В. відпрацював 9 із 19 робочих днів. Період його тимчасової непрацездатності тривав з 01.02.2000 р. по 03.02.2000 р.

Проведемо розрахунок середньоденної заробітної плати за місяцями:

за грудень 1999 року - 300 грн + 240 грн : 12 х 1 міс. = 320 грн;

за січень 2000 року - (240 : 12 х 1 міс.) : 19 дн. х 9 дн. + 300 : 19 дн. х 9 дн.= 151,55 грн.

Розмір середньої заробітної плати Кормильцева О. В. для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності за два розрахункові місяці становить: 320 + 151,55 = 471,55 грн.

Зазначімо, що всі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати працівника в тому розмірі, в якому вони були нараховані, без виключення з них сум відрахувань на податки, аліменти тощо.

Наприклад, працівник підприємства Годун І. К. у квітні 2001 року відпрацював цілий місяць. У травні 2001 р. розрахунки з ним проведено таким чином:

посадовий оклад - 250 грн;

надбавка за сумішення професій - 20 грн;

премія за економію палива в квітні 2001 р. - 32 грн.

Крім того, отримана ним у квітні 2001 року винагорода за підсумками 2000 року становила 520 грн.

Усього нараховано винагород працівнику у вигляді оплати праці з надбавками і преміями за квітень: 250 + 20 + 32 + 520 = 822 грн.

Утримано прибутковий податок з нарахованого доходу - 149,95 грн.

Утримано збір до Пенсійного фонду (2%) - 16,44 грн.

Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (0,5%) - 4,11 грн.

Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності (0,5%) згідно із Законом №2213 - 4,11 грн. Усього утримано - 149,95 + 16,44 + 4,11 + 4,11 = 174,61 грн.

На руки видано - 822 - 174,61 = 647,39 грн.

Для розрахунку середньої заробітної плати Годуна І. К. за квітень 2001 року до уваги береться величина, що включає нараховану заробітну плату за цей місяць, і частина річної винагороди, що припадає на цей місяць,

302 грн + (520 : 12 х 1) = 345,33 грн, а не отримана ним сума - 647,39 грн.

У травні 2001 року працівник Годун І. К. відпрацював 10 днів, за календарем у цьому місяці - 20 робочих днів, тобто співвідношення відпрацьованих днів до загальної кількості днів становить 10 : 20 = 50%. За травень йому нараховано такі суми виплат:

посадовий оклад - 125 грн;

надбавка за суміщення професій - 10 грн;

премія за виробничі результати роботи за І квартал 2001 року - 45 грн.

Усього нараховано винагороди в травні з оплати праці з надбавками і преміями: 125 + 10 + 45 = 180 грн.

Утримано прибутковий податок з нарахованого прибутку - 21,55 грн.

Утримано збір до Пенсійного фонду (2%) - 3,60 грн.

Утримано збір на обов'язкове страхування на випадок безробіття (0,5%) - 0,90 грн.

Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності (0,5%) згідно із Законом №2213 - 0,90 грн. Усього утримано: 21,30 + 3,60 + 0,90 + 0,90 = 26,95 грн.

На руки працівнику видано: 180 - 26,70 = 153,05 грн.

Для розрахунку середньої заробітної плати Годуна І. К. за травень 2001 г., відповідно до вимог Положення №100, береться не видана йому на руки сума 153,05 грн й не отримана ним у червні сума, а сума, що складається з нарахованої за місяць заробітної плати, місячної частини премії за І квартал і місячної частини річної винагороди, тобто:

125 + 10 + 45 : 3 х 0,5 + 520 : 12 х 0,5 = 164,17 грн.

Для розрахунку середньої заробітної плати Годуна І. К. з метою нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності беруться виплати за вересень і жовтень, квітень і травень. Загальна сума нарахованих виплат за два місяці становила:

345,33 + 164,17 = 509,5 грн.

Щодо щомісячних премій, то вони включаються до заробітку працівника за той місяць, на який припадають, згідно із розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Усі види заробітку, що беруться до уваги при нарахуванні допомоги, в тому числі щомісячні премії, виплачені разом із заробітною платою даного місяця, включаються в заробіток за часом, за який вони нараховані, а не за часом фактичного їх отримання.

Згідно з Порядком №100, премії (крім щомісячних премій, виплачених разом із заробітною платою даного місяця), винагорода з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи підприємства за рік, одноразова винагорода за вислугу років, доплати до заробітної плати за періоди роботи, що перевищують 1 місяць, враховуються в середньомісячному заробітку, що визначається шляхом розподілу їх загальної суми, нарахованої в попередньому році, на кількість календарних місяців, за які отримані відповідні винагороди: за квартал - на 3, за півріччя - на 6, за рік - на 12 місяців тощо.

Відповідно до п. 3 Порядку №100, при нарахуванні заробітної плати за два останні календарні місяці (для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності) премії, що виплачуються за квартал і довші періоди часу, включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Наведемо приклад. Припустімо, підприємство працює стабільно й щокварталу нараховує своїм працівникам премії. Наприклад, працівнику Савченку А. К. протягом 2000 року нараховували щоквартальні премії в розмірі 36 грн за квартал. Нарахування відбувалися в наступному місяці після завершення кварталу. Щодо цього працівника дія Порядку №100 застосовується так.

Якщо подія, що передбачає стан тимчасової непрацездатності Савченка, настала в травні, то до середньої заробітної плати в місяці розрахункового періоду входять:

у березні - нарахована сума заробітної плати за березень і місячна частина квартальної премії за І квартал 2000 року, що припадає на березень;

у квітні - тільки нарахована заробітна плата за квітень. Місячна частина квартальної премії за ІІ квартал 2000 року невідома і працівнику не нарахована.

Якщо тимчасова непрацездатність Савченка настала в червні, то до середньої заробітної плати в місяці розрахункового періоду входять:

у травні - тільки нарахована заробітна плата за травень. Місячна частина квартальної премії за ІІ квартал 2000 року, що припадає на травень, на момент оформлення допомоги невідома і тому працівнику не нарахована.

у квітні - тільки нарахована заробітна плата за квітень. Місячна частина квартальної премії за ІІ квартал 2000 року невідома і працівнику не нарахована.

Якщо тимчасова непрацездатність Савченка настала в липні, то до середньої заробітної плати в місяці розрахункового періоду входять:

у червні - нарахована заробітна плата за червень і місячна частина квартальної премії за ІІ квартал 2000 року, що припадає на червень. На момент оформлення допомоги вона відома і працівнику нарахована;

у травні - нарахована заробітна плата за травень і місячна частина квартальної премії за ІІ квартал 2000 року, що припадає на травень і працівнику нарахована.

З наведеного випливає, що в нашому випадку протягом 8 місяців у році у працівника відбувається незбігання включення нарахованих премій до розрахункової бази для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності. Відсутність у Положенні №100 інших вказівок, крім двох крайніх видів премій: одноразової протягом місяця і за підсумками року, й проведення розрахунків дають підстави саме для такого підходу до нарахування середньої заробітної плати.

У випадку якщо в розрахунковому періоді відпрацьована не повна кількість робочих днів, премії, винагороди й інші заохочувальні виплати при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.

Розглянемо це на таких умовних прикладах.

Приклад

У червні 2000 року працівнику нарахована премія за перший квартал 2000 року в сумі 150,00 грн за трудовий внесок в отриманий підприємством дохід. Працівнику призначається допомога з тимчасової непрацездатності за дні хвороби в серпні.

У першому і другому місяцях розрахункового періоду (тобто 1-й розрахунковий місяць - червень 2000 р., 2-й розрахунковий місяць - липень 2000 р.) працівником фактично відпрацьовано відповідно 19 днів при 22 днях за встановленим для цього працівника графіком і 18 днів при 21 дні - за графіком, встановленим на підприємстві (тобто відпрацьовано фактично 37 днів при 43 днях, встановлених за графіком для працівника).

Для розрахунку середнього заробітку для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності в цьому випадку премія включається в сумі:

(150,00 грн : 3 місяці) x 2 місяці x (37 днів : 43 дні) = 86,05 грн.

Зазначімо, що, якби премія за перший квартал була нарахована в місяці, який не входить у розрахунковий період, наприклад у травні, її не брали б до уваги при розрахунку середнього заробітку.

Виплати, які не беруться до уваги при розрахунку середньої заробітної плати працівника

При нарахуванні допомоги з тимчасової непрацездатності слід пам'ятати, що працівникам можуть проводитися виплати, які, відповідно до п. 4 Порядку №100, не беруться до уваги при розрахунку середньої заробітної плати.

До таких виплат належать:

1) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), які не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, за розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і які не є штатними заступниками);

2) одноразові виплати. До них відносяться компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам при виході на пенсію, вихідна допомога тощо;

3) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

4) премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збір і здавання лому чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збір і здавання на оновлення (реставрацію) відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей і об'єктів будівництва (за винятком таких премій працівникам будівельних організацій, які виплачуються до премій за результатами господарської діяльності);

5) винагороду в формі грошових виплат і видачі товарів народного споживання за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

6) пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати;

7) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторськими договорами;

8) вартість безплатно виданого спецодягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних і знезаражувальних засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування;

9) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок у санаторії і будинки відпочинку;

10) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днями народження, виплати за багаторічну і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

11) вартість безплатно наданих окремим категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива і коштів на їх відшкодування;

12) заробітна плата за роботу за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середньої заробітної плати передбачене чинним законодавством);

13) суми відшкодування шкоди працівнику, внаслідок якої він став інвалідом або дістав пошкодження здоров'я;

14) прибутки (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і внесками членів трудового колективу в майно підприємства;

15) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з недотриманням термінів їх виплати.

При розрахунку середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються також виплати за час, протягом якого зберігається середня заробітна плата (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічних і додаткових відпусток, відряджень тощо), й допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Наприклад, працівниці підприємства Гопкало Н. Н. у листопаді 2000 року було нараховано:

посадовий оклад - 180 грн;

допомога з тимчасової непрацездатності - 45 грн;

дивіденди за акціями - 25 грн.

До розрахунку середньої місячної заробітної плати за листопад входить сума 180 грн.

У грудні Гопкало Н. Н. нараховані такі суми:

посадовий оклад - 180 грн;

виплати з нагоди ювілейної дати - 75-річчя заснування підприємства - 50 грн;

виплата за виконання одноразового доручення, що не входить до службових обов'язків працівниці, - 40 грн.

До розрахунку середньої місячної заробітної плати за листопад входить сума 180 грн.

Усього сума виплат, що включається до розрахунку середньої заробітної плати для визначення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності за два місяці, становить: 180 + 180 = 360 грн.

Обмеження із включення заробітної плати до розрахунку середньої

Середньоденний (погодинний) розмір заробітної плати не може перевищувати в розрахунку на один день (годину) подвійну тарифну ставку, подвійний посадовий оклад з доплатами і надбавками. Винятками є передбачені п. 9 Положення №100 випадки надання допомоги з тимчасової непрацездатності, отриманої внаслідок:

1) виробничої травми, професійного захворювання;

2) захворювання осіб, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС і отримали І й ІІ категорії;

3) надання допомоги з вагітності й пологів.

Наприклад, до розрахункового періоду для нарахування допомоги працівниці Петренко А. А. увійшли жовтень і листопад 2001 р. При місячному посадовому окладі 150 грн їй була нарахована премія за результатами роботи в жовтні 1800 грн. У жовтні й листопаді було по 22 робочі дні. Обчислювати середню заробітну плату для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності за розрахунковий період потрібно так:

визначається розмір обмеження - подвійний постійний середньоденний заробіток працівника, тобто без включення "незапланованих, екстраординарних, нерегулярних виплат":

(150 + 150 грн) : (22+22 дні) = 6,82 грн за день) х 2 = 13,64 грн за день.

Незважаючи на отриману в жовтні значну суму коштів, яка дозволила б забезпечити високий середньоденний заробіток за розрахунковий період, обчислений відповідно до п. 9 Положення №100 середньоденний заробіток 13,64 грн береться за основу для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності.

Але якщо працівниця отримує допомогу через причини, зазначені в п. 9 Положення №100 (травма, захворювання, в т. ч. пов'язане в наслідками аварії на ЧАЕС, або отримання допомоги з вагітності й пологів), середньоденний заробіток працівниці становитиме:

(150 + 1800 + 150) : (22+22) = 47,73 грн.

Коригування розміру середньої заробітної плати при підвищенні тарифних ставок працівнику

Згідно з п.10 Порядку №100, у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів, відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, заробітна плата, включаючи премії й інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати, за період до її підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення і щойно після цього підсумовується. Таке коригування проводиться за розрахунковий період і період, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.

Приклад

Посадовий оклад працівника - менеджера підприємства при відрядній оплаті становив 335 грн. На підприємстві прийнято рішення про підвищення з 01.07.2000 р. окладів працівникам цієї категорії на 15%. Тобто за липень працівнику нарахована заробітна плата 402,5 грн. При розрахунку середньої заробітної плати за червень і липень 2000 року для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності береться сума:

за червень 350 х 1,15 + за липень 402,5 = 805 грн.

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівнику у зв'язку з присвоєнням вищого розряду або у зв'язку з переведенням на іншу, високооплачувану, роботу (посаду) таке коригування середньої зарплати не проводиться.

Приклад

Місячний посадовий оклад працівника становив 180 грн. З 1 жовтня 2000 року працівника перевели на високооплачувану роботу з окладом 220 грн.

Сума заробітної плати, що входить до складу середньої для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності цього працівника, за вересень і жовтень становила 180 + 220 = 400 грн.

Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності за умови роботи неповний робочий день

Потрібно звернути увагу на такі дві особливості призначення допомоги з тимчасової непрацездатності.

1) Якщо працівник працює неповний робочий день, то розмір допомоги за період тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи із середньої погодинної заробітної плати. Розмір допомоги визначається виходячи з кількості годин відповідно до встановленого для нього графіка, які цей працівник не відпрацював через хворобу.

Загальний трудовий стаж Охріменка М. І. - 8 міс. Коефіцієнт, визначений за загальним трудовим стажем працівника, становить 0,6, або 60%. Форма оплати праці - відрядна, за виготовлення одного виробу він отримує 5 грн. Згідно з КЗпП, за домовленістю з адміністрацією, він працює неповний робочий день (4 години на день).

На підприємстві "Альфа" Охріменко М. І. працює з 01.01.2000 р.

У червні він відпрацював усі робочі дні (20 днів), виготовив за місяць 40 виробів, і його заробіток становив 200 грн.

У липні відпрацював 18 з 21 робочого дня, виготовив 34 вироби, заробіток становив 170 грн.

Охріменко М. І. подав листок непрацездатності (лікарняний листок) з 16.08.2000 р. по 18.08.2000 р.(3 дні).

Середньоденна заробітна плата працівника виходячи з його виробітку за розрахунковий період становитиме: (200 + 170 грн) : (20 дн.+ 18 дн.) = 9,74 грн на день.

Середньогодинна заробітна плата працівника становитиме: 9,74 грн : 4 = 2,44 грн за годину.

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначиться з розрахунку середньогодинної заробітної плати:

2,44 грн/годину х (3 дні х 4 години) х 0,6 = 17,57 грн.

Приклад нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності за умови роботи неповний робочий тиждень

2) Якщо на підприємстві (його структурному підрозділі) встановлений неповний робочий тиждень, розмір допомоги нараховується виходячи з фактично отриманої заробітної плати працівника. Наприклад, якщо на підприємстві встановлений триденний робочий тиждень, то розмір допомоги за період тимчасової непрацездатності нараховується за три робочі дні на тиждень.

Розглянемо приклад нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності працівнику, оплата праці якого проводиться на підставі місячної тарифної ставки. Режим роботи диспетчера Зайченко І. Г. - неповний робочий тиждень. Відсоток оплати за лікарняним листком - 100%.

Місячна тарифна ставка диспетчера, яка працює в режимі повної зайнятості (5 робочих днів на тиждень), - 150,00 гривень.

У червні Зайченко відпрацювала 13 днів за графіком, усього за графіком роботи підприємства в цьому місяці 21 робочий день; у липні Зайченко відпрацювала за своїм графіком 11 днів, усього за графіком роботи підприємства в цьому місяці 21 день. У серпні працівниця подала листок непрацездатності за 4 робочі дні, за графіком роботи підприємства.

Проведемо нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності.

(150,00 + 150,00) х (13 днів + 11 днів) : (21 день + 21 день) : (13 днів + 11 днів) = 300,00 х 0,5714 : 24 дні = 7,14 грн на день.

Допомога з тимчасової непрацездатності становитиме:

(7,14 грн х 4 дні) х 1,0 = 28,56 грн.

5.1.5.2. Порядок нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності працівникам, які не мають посадового окладу або тарифної ставки

Робітникам і службовцям, які працюють на підприємстві без встановленого посадового окладу або тарифної ставки, заробітна плата для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності обмежується подвійною тарифною ставкою або подвійним посадовим окладом працівника підприємства відповідної професії або кваліфікації.

Наприклад, під час прийому на роботу працівника було передбачено, що тарифна ставка йому не встановлюється, винагороду він отримував у відсотках від виробітку (вартості продажу). Для інших працівників-розповсюджувачів, які виконували аналогічну роботу, тарифна ставка була встановлена в розмірі 8 грн на день. У випадку тимчасової непрацездатності такого працівника для розрахунку середньої заробітної плати береться величина 16 грн на день.

Зазначімо, що розглянутий у пп. 5.1.5.1 та 5.1.5.2 порядок стосується всіх категорій працівників, у тому числі найманих, роботодавцями яких є приватні підприємці.


Продовження теми


В'ячеслав ВАРЕНЯ, Володимир ПАНТЕЛЄЄВ


СУТТЄВО

Усі види заробітку, що беруться до уваги при нарахуванні допомоги, в тому числі щомісячні премії, виплачені разом із заробітною платою даного місяця, включаються в заробіток за часом, за який вони нараховані, а не за часом фактичного їх отримання.


Законодавча база курса

1. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. №400/97-ВР (у тексті - Закон №400/97).

2. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV.

3. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. №2213-ІІІ.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (в тексті - Порядок №100).

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua