Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#15 '2001: Практична бухгалтерія - Розстрочення податкового боргу << >>

Пишіть листи. Амністія закінчується

Степан РЕВИЧ,
бухгалтер-експерт консалтингової групи "ДК"

20 квітня - останній термін подання звернення до ДПІ про розстрочення податкового боргу.

Перш ніж це зробити, прочитайте порівняльний аналіз норм Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказом ДПАУ від 01.03.2001 р. №81, та Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Набрання чинності Законом у День сміху має в собі щось символічне. У черговий раз держава посміялася над сумлінними платниками податків. Вчасно платити податки в нас чомусь невигідно.

А щоб їх надоумити, запроваджено новий принцип застосування штрафних санкцій та пені (на цьому ми зупинимося в подальших публікаціях), щоб вони нарешті зрозуміли, що декларувати податки та платити їх вчасно невигідно ще й тому, що їх час від часу списують та розстрочують.

Проте, як відомо, добре сміється той, хто сміється останнім. Враховуючи недосконалість норм Закону, питання, хто ж посміється останнім, для автора залишається відкритим.

Списання та розстрочення податкового боргу

Державною податковою адміністрацією розроблено Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затверджене наказом від 01.03.2001 р. №81 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.03.2001 р. за №281/5472 (далі - Положення №81) (текст документа див. в Документах для роботи").

Розглянемо умови, необхідні для списання пені та штрафних санкцій (підпункт 18.1.3 Закону №2181).

1. Пеня та штрафні санкції мають бути не сплачені станом до 20 лютого 2001 року.

2. Пеня та штрафні санкції мають бути нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 (крім пені по ЗЕД), при цьому він повинен бути не сплачений до 20.02.2001 р. (це одна з ознак податкового боргу, визначеного у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2).

Отже, пеня та штрафні санкції можуть бути списані лише за умови, що податковий борг, на який вони нараховані, є не сплаченим станом на 20.02.2001 року.

На практиці, однак, виникатиме ситуація, коли основна сума податкового боргу сплачена, а сума пені та штрафних санкцій, які нараховані на нього, - ні. Причинами виникнення такої ситуації будуть порядок зарахування сум, що надходять на сплату недоїмки, та порядок стягнення сум пені.

Порядок черговості сплати сум недоїмки та пені врегульований п. 3 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. №8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" (із врахуванням внесених змін та доповнень, далі - Декрет №8-93). Ним встановлено, що при надходженні сум на сплату недоїмки в першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня.

Крім цього, відповідно до підпункту 11.5 та п. 19 інструкції про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.11.93 р. №84 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.93 р. за №169, пеня погашається шляхом піврічного стягнення.

Враховуючи вищенаведене, значні суми пені та штрафних санкцій можуть бути не списані.

Порядок списання та розстрочення податкового боргу відповідно до статті 18 Закону №2181

Дата виникнення
Не сплачено станом на
Податковий борг
Податкове зобов"язання
Штрафні санкції
Пеня
Станом на 31.12.1999
20.02.2001
Списується
-
-
1.01.2000 - 1.01.2001
20.02.2001
Можуть бути розстрочені Час на звернення до податкової - 60 календарних днів, тобто не пізніше 20 квітня 2001 року
До 1 січня 2001 року
20.02.2001
*
Списуються
Списуються

Позиція ДПАУ

Податкова адміністрація аналогічно трактує пункт 3.2 Положення №81.

Ліберальність ДПАУ виявлено в частині дозволу на списання плати за наданий податковий кредит, що не передбачено ст. 18 Закону №2181.

Крім цього, ДПАУ у п. 3.2 Положення №81 згодна списати пеню та штрафні санкції, які будуть нараховані на податковий борг, що виник станом на 01.01.2001 р., за період з дня набрання чинності статтею 18 Закону №2181 до дня прийняття рішення про списання, за умови, що вони будуть несплаченими.

Ліберальність ДПАУ у цьому питанні, на думку автора, суперечить Закону №2181, проте, як кажуть, баба з воза - коням легше...

Особливості списання * пені за ПДВ та податком на прибуток

Пеня за податком на прибуток та податком на додану вартість нараховується відповідно до вимог п. 20.4 та п. 21.2 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР).

Ці пункти Закону, відповідно, передбачають:

- у разі приховання або заниження сум податку платник податку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штрафу у розмірі 30 відсотків від суми донарахованого податку (недоїмки) та пені, обчисленої виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк;

- після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми вважаються недоїмкою та стягуються до бюджетів з нарахуванням пені на рівні 120 процентів облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, нарахування пені з податку на прибуток та податку на додану вартість відбувається на момент сплати недоїмки.

Коло замкнулося.

Щоб списати пеню, потрібно її нарахувати (а отже, погасити суму недоїмки), якщо ж погасити недоїмку до 20.02.2001 р., то пеня не підлягатиме списанню.

Списання фінансових та штрафних санкцій

Підпункт 18.1.3 передбачає списання штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2, тобто передбачено списання санкцій, які відповідатимуть таким умовам:

1) вони повинні називатися штрафними, а отже, списанню не підлягають фінансові санкції, які застосовувались відповідно до абзацу 1 пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні";

2) базою для застосування санкції повинен бути занижений податок.

Враховуючи вищенаведене, з великого переліку санкцій, які застосовуються в Україні, мало які підлягають списанню. Наприклад: фінансові санкції за податками в розмірі 100% чи 200%, застосовані відповідно до п. 7 ст. 11 Закону №509, штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки тощо.

Позиція ДПАУ

У пункті 1.3. Положення №81 ДПАУ дає визначення терміна "штрафна санкція" як "плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання, яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами".

Враховуючи таке розширене тлумачення цього терміна, податкова пропонує списувати всі санкції (фінансові та штрафні), які нараховуються на суму податкового зобов'язання.

Це, на думку автора, суперечить Закону №2181, але в цій ситуації є надзвичайно вигідним для платників податків.

Суперечності в ст. 18 Закону №2181 слід використати на свою користь

Підпункт 18.1.3 Закону встановлює, що пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2, та не сплачені до 20.02.2001 р., підлягають списанню. Водночас підпункт 18.1.2 передбачає можливість розстрочення податкового боргу (податковий борг включає штрафні санкції та пеню - п. 1.3).

У підпункті 18.1.1 із суми податкового боргу, який підлягає списанню, пеню та штрафні санкції виключили, а в підпункті 18.1.2 - забули, тому що якщо пеня та штрафні санкції підлягають списанню, то для чого їх розстрочувати? Крім цього, в порядку сплати розстрочених сум немає навіть згадки про пеню та штрафні санкції. Цією помилкою в Законі №2181 варто скористатися.

Таким чином, якщо внаслідок вищенаведених причин сума нарахованої пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу, визначеного у підпункті 18.1.2, не підлягає списанню, то її можна розстрочити. Податкова, щоправда, цього робити не хоче (див. поруч).

Тому в цій ситуації слід пам'ятати, що, відповідно до підпункту 18.1.2, податковий орган не може відмовити у розстроченні податкового боргу платника, якщо письмове звернення такого платника буде надіслане не пізніше 20 квітня 2001 року.

Тож письмове звернення слід подати обов'язково. Форма звернення довільна, слід лише зазначити суму, строк її розстрочення та термін сплати першої частки основної суми податкового боргу.

Максимальний строк відстрочення першого платежу - два квартали, наступних за кварталом, у якому укладено договір про розстрочення податкового боргу.

Зрозуміло, що право на розстрочення пені та штрафних санкцій доведеться доводити в суді, але слід письмово звернутися до ДПАУ не пізніше 20 квітня 2001 року, інакше податкова зможе на законних підставах відмовити у розстроченні.

Позиція ДПАУ

У пункті 3.3 Положення №81 податкова адміністрація пропонує таке: "податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і залишився не сплаченим на день набрання чинності статтею 18 Закону, може бути розстрочений на термін, що не перевищує 60 календарних місяців від місяця виникнення податкового боргу, включаючи такий місяць".

Це, на думку автора, не відповідає підпункту 18.1.2 Закону №2181 і, відповідно до п. 19.6, не діє.

Я вам відшкодую, якщо ви захочете...

ДПАУ у п. 3.4 Положення №81 пропонує суму податкового боргу, що підлягає списанню та/або розстроченню скоригувати шляхом зменшення податкового боргу на надмірно сплачені суми. Таке коригування планують проводити без заяв та згоди платника.

За наявності у платника належних до відшкодування сум податку на додану вартість, за якими настав термін відшкодування, податкова пропонує суму податкового боргу, що підлягає списанню чи розстроченню, зменшувати на такі суми. Щоправда, при цьому вже за зверненням платника.

Важко уявити собі платника, який добровільно з цим погодиться. На думку автора, це суперечить ст. 18 Закону №2181, яка не передбачає коригування сум податкового боргу, що підлягає списанню або розстроченню. Тому, відповідно до п. 19.6 Закону №2181, не діє. Та доводити це доведеться у судовому порядку.

Списання та розстрочення сум податкового боргу за наслідками перевірок, проведених після 01.01.2001 р.

Спробуємо розібратися з моментом виникнення податкового боргу. Нагадаємо, що до 1 квітня питання примусового стягнення податків та неподаткових платежів регулювалось Декретом №8-93. З 1 квітня 2001 року він втратив чинність відповідно до п. 19.5 Закону №2181.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Декрету, після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені, якщо законодавством України не встановлено стягнення недоїмки за окремими платежами без нарахування пені.

Отже, недоїмка виникає після закінчення строку сплати відповідних платежів за період, в якому відбулось їх заниження, а не з дати винесення рішення податковим органом. Податковий орган в розрахунку пені зазначить початок періоду нарахування пені, тим самим підтвердивши факт виникнення недоїмки. В іншому випадку податковий орган повинен би був рахувати пеню з дня винесення рішення про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи вищенаведене, дата виникнення податкового боргу за наслідками документальних перевірок фінансово-господарської діяльності визначатиметься за вищенаведеним правилом, а не після закінчення 10-денного строку з дати прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Тому основна сума податкового боргу, яка виникла станом на 31.12.1999 р. і не сплачена станом на 20.02.2001 р., підлягає списанню відповідно до підпункту 18.1 Закону №2181. При цьому статтею 18 Закону №2181 не встановлено обмежень у строках для такого списання. Отже, суми такого податкового боргу підлягатимуть списанню незалежно від дати його виявлення.

Сума податкового боргу, яка виникла у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачена станом на 20.02. 2001 р., підлягає розстроченню та/або списанню відповідно до підпунктів 18.1.2 та 18.1.3 Закону №2181. При цьому податковий орган не вправі відмовити у розстроченні суми податкового боргу, якщо письмове звернення платника буде надіслане не пізніше 20 квітня 2001 року.

Стосовно пені та штрафних санкцій, нарахованих на суму такого податкового боргу, то вони підлягатимуть списанню відповідно до підпункту 18.1.3 Закону №2181.

Нагадаємо, що обмежень у строках для такого списання не встановлено.

Позиція ДПАУ

У проекті Положення №81 пунктом 3.8 було встановлено, що податковий борг, нарахований після 01.01.2001 р. за актами документальних перевірок фінансово-господарської діяльності платників податків за минулі періоди, списанню та/або розстроченню не підлягає. Звичайно, це суперечило нормам ст.18 Закону №2181.

Тепер же в Положенні №81, яке зареєстроване Мін'юстом, зміст п. 3.8 змінили. Ним передбачається, що списанню та/або розстроченню підлягає сума податкового боргу, який виник у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового векселя, який оформлений при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, і залишився не сплаченим на день набрання чинності статтею 18 Закону.

При цьому про суми податкового боргу, які виявлені за результатами документальних перевірок після 01.01.2001 р., Положення №81 не згадує.

Декларуйте "приховане" не пізніше 20 квітня 2001 року

У разі коли платники податків самостійно виявляють податкові зобов'язання, що виникли у податкових періодах, попередніх податковому періоду, на який припадає набрання чинності статтею 18 Закону №2181, та здійснюють їх декларування протягом 60 календарних днів від дня набрання чинності цією статтею, податкові зобов'язання (включаючи пеню) підлягають списанню або розстроченню у порядку, визначеному статтею 18, залежно від часу їх виникнення (підпункт 18.1.5 Закону №2181).

Отже, можна виявити заниження податків і за січень 2001 року, але цю суму не розстрочать і нараховану на неї пеню не спишуть, оскільки порядок списання та розстрочення таких сум встановлений статтею 18 Закону №2181.

Таким чином, списуватимуть та розстрочуватимуть податковий борг, строк сплати якого настав до 01.01.2001 р.

Відповідно до підпункту 16.1.3 Закону №2181, у разі коли платник до початку його перевірки самостійно виявляє суму заниженого податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Відповідно до підпункту 17.2 Закону №2181, штрафні санкції, визначені підпунктами 17.1.1 - 17.1.7 Закону №2181, та адміністративні штрафи не застосовуються у випадку, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі 10 відсотків суми такої недоплати.

У цій ситуації, звичайно ж, траплятимуться зловживання. Наприклад, списання "липових" податкових зобов'язань однією фірмою та отримання внаслідок цього податкового кредиту іншою тощо.

Що планують законодавці

Зміни до Закону №2181, які передбачається внести існуючими законопроектами:

... не списувати основну суму податкового боргу, пеню та штрафні санкції за прибутковим податком з громадян, акцизним збором, збором на обов'язкове державне пенсійне страхування та збором на обов'язкове соціальне страхування.

... податковий борг списувати на підставі акта звірення та виходячи з оцінки платоспроможності платника.

... розстрочення надавати на строк, що не перевищує 24 календарних місяці.

... повернутися до ситуації, коли сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування слід здійснювати одночасно з одержанням коштів в установах банків на виплату заробітної плати.

... розширити повноваження Пенсійного фонду в частині роботи з податковою заставою.

Податкова амністія поширюється і на банкрутів

Преамбула Закону №2181 визначає, що Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У статті 7 перелічено джерела сплати податкових зобов'язань та погашення податкового боргу. Серед них немає такого джерела, як списання податкового боргу чи його розстрочення. Це дозволяє зробити висновок, що списання чи розстрочення податкового боргу (стаття 18) і погашення податкових зобов'язань (преамбула), чи сплата податкових зобов'язань та погашення податкового боргу (стаття 7 Закону №2181) - різні речі.

Тому, на думку автора, норми ст. 18 Закону №2181 поширюються і на платників, щодо яких розпочато процедури, встановлені ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім цього, підпункт 7.8 поширюється лише на суму податкового боргу, вказаного у заяві, яка подається до арбітражного суду. Тому підприємство, щодо якого розпочато процедуру банкрутства, має право на списання та/або розстрочення суми такого податкового боргу.

Позиція ДПАУ

У Проекті Положення №81 пункт 3.9 передбачав, що податковий борг не підлягає списанню або розстроченню у випадках, коли судом (арбітражним судом) прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство.

Така редакція пункту 3.9 суперечила нормам статті 18 Закону №2181. У Положенні №81, яке зареєстроване Мін'юстом, таку норму з пункту 3.9 вилучено.


В тему

Попередня сума списання в Україні податкових боргів - 4 млрд грн, пені - 8,5 млрд грн, фінсанкцій - 1 млрд грн, реструктуризації недоплати - 5 млрд грн.

Як повідомив заступник голови Державної податкової адміністрації України (ДПАУ) Олексій Шитря в минулий понеділок на прес-конференції у Києві, інша сума податкового боргу, що виник до 1 січня, на підставі зазначеного Закону не підлягає реструктуризації.

Крім цього, за словами О. Шитрі, за попередніми даними, підлягає списанню 8,5 млрд грн пені, нарахованої на зазначені 11,3 млрд грн податкової заборгованості, а також 1 млрд грн фінансових санкцій. Заступник голови ДПАУ особливо наголосив, що зараз здійснюється інвентаризація податкової заборгованості, що підлягає списанню і реструктуризації , внаслідок чого названі цифри можуть бути змінені.

О. Шитря підкреслив, що Закон "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" загалом набрав чинності з 1 квітня, а стаття 18 про списання і реструктуризацію - з моменту опублікування Закону, 20 лютого. Верховною Радою він був прийнятий 21 грудня 2000 року.

Коментуючи набрання чинності зазначеним Законом, О. Шитря наголосив, що він докорінно змінює принципи взаємовідносин контролюючих органів з платниками податків. Однак він зазначив, що цей Закон має два негативні аспекти. По-перше, звужується дохідна база бюджету за рахунок списання недоплати. По-друге, списання і реструктуризація податкової заборгованості несправедливі стосовно тих підприємців, які справно платили податки.

За словами О. Шитрі, на 1 січня 2001 року податкову заборгованість мали 165 - 167 тис. суб'єктів господарювання, і далеко не всі з них перебувають у важкому фінансовому становищі, що не дозволяє їм сплачувати податки.

Виплата податкового боргу, що виник у період з 1 січня 2000 року по 1 січня 2001 року і не сплаченого до набрання чинності статті, може бути, за бажанням боржника, відстрочена на термін до 5 років. При цьому пеня і штрафи за цей період списуються.

За повідомленням "Інтерфакс-Україна"

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua