Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#16 '2001: Практична бухгалтерія - Семінари "ДК" << >>

Податкова не має права відмовити у розстроченні суми податкового боргу, якщо звернення про це було надіслано до 21 квітня 2001 р.

Наше підприємство наприкінці минулого року перевіряли податкові органи. 20.12.2000 р. складено акт, а 17.02.2001 р. винесено рішення про донарахування пені та штрафних санкцій. Певна річ, від донарахувань, штрафів і пені ми не відкрутилися.

Відповідно до статті 18 Закону №2181, ми звернулися до ДПІ з проханням про розгляд можливості списання податкового боргу за 1998 та 1999 роки та розстрочки за 2000 рік. Відповідь була негативною, оскільки податковий борг виник у момент винесення рішення, тобто 17.02.2001 р., а списанню підлягає лише борг, що виник станом на 31.12.99 р.Тож як визначається дата виникнення податкового боргу: з моменту несплати податку чи з моменту винесення рішення за підсумками перевірки?

Спробуймо розібратися з моментом виникнення недоїмки. Нагадаємо, що до 1 квітня питання примусового стягнення податків та неподаткових платежів регулювалося Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. №8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" (із врахуванням внесених змін та доповнень, далі - Декрет). З 1 квітня 2001 року він втратив чинність, відповідно до п. 19.5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181).

Відповідно до п. 1 ст. 4 Декрету, після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені, якщо законодавством України не встановлено стягнення недоїмки за окремими платежами без нарахування пені.

Отже, недоїмка виникала після закінчення строку сплати відповідних платежів за період, в якому відбулось їх заниження, а не з дати винесення рішення податковим органом. Податковий орган в розрахунку пені вказує початок періоду нарахування пені, таким чином підтверджуючи факт виникнення недоїмки, інакше податковий орган повинен би рахувати пеню з дня винесення рішення про застосування фінансових санкцій.

З урахуванням вищенаведеного дата виникнення податкового боргу за наслідками документальних перевірок фінансово-господарської діяльності визначатиметься за вищенаведеним правилом, а не після закінчення 10-денного строку з дати прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Тому основна сума податкового боргу, яка виникла станом на 31.12.99 року і не сплачена станом на 20.02.2001 р., підлягає списанню, відповідно до підпункту 18.1 Закону №2181. Статтею 18 Закону №2181 не встановлено обмежень у строках для такого списання. Отже, суми такого податкового боргу підлягатимуть списанню незалежно від дати його виявлення.

Сума податкового боргу, що виникла у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачена станом на 20.02. 2001 р., підлягає розстроченню та/або списанню відповідно до підпунктів 18.1.2 та 18.1.3 Закону №2181. Податковий орган не має права відмовити у розстроченні суми податкового боргу, якщо письмове звернення платника буде надіслане не пізніше 20 квітня 2001 року.

Що стосується пені та штрафних санкцій, нарахованих на суму такого податкового боргу, то вони підлягатимуть списанню відповідно до підпункту 18.1.3 Закону №2181. Нагадаємо, що обмежень у строках для такого списання не встановлено.

Крім того, податковим органом порушено вимогу п. 7 ст. 11 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" в частині несвоєчасного прийняття рішення про застосування фінансових санкцій: прострочено 10-денний термін.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua