Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#16 '2001: Практична бухгалтерія - Фінансова звітність << >>

Акціонерні товариства: що розкривати в примітках до фінзвітів?

Олександр МАЛИШКІН,
кандидат економічних наук, аудитор


  • Баланс
  • Звіт про фінансові результати
  • Звіт про рух грошових коштів
  • Звіт про власний капітал

    Вимоги П(С)БО до відображення показників діяльності в примітках до фінансових звітів акціонерних товариств відкритого типу та інших підприємств, звіти яких підлягають публікації у відкритій пресі

    Для більшості підприємств "звітні жнива" вже відшуміли, чого не скажеш про акціонерні товариства. У них попереду - здавання фінансової звітності в Держкомісію з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР). Звітність за 2000 рік необхідно здати до 30.04.2001 р. Якщо торік не все було зрозуміло щодо складу обов'язкової інформації приміток, то для "Звіту-2000" Мінфін полегшив завдання бухгалтерів, видавши на-гора Наказ від 11.12.2000 р. №302 "Про примітки до річної фінансової звітності".

Завдяки цьому наказу бухгалтери отримали нову типову форму № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". Більшість підприємств при здаванні звітності за рік обмежилися цією формою - добре, що статуправління на місцях не вимагали, крім неї, жодних текстових пояснень до типових форм №1, 2, 3, 4.

Однак необхідність такої додаткової інформації все ж таки випливає з тексту згаданого наказу Мінфіну. При цьому підприємства поділено на дві частини: а) ті, що публікують свою фінзвітність, і б) ті, що не мають обов'язку її публікувати. У наказі не названо ні тих, ні інших. Але відомо, що до першої групи належать акціонерні товариства відкритого типу та інші емітенти цінних паперів, акції яких відкрито котируються на фондовому ринку. У загальній кількості суб'єктів господарювання таких меншість. Переважно це великі підприємства, більшість з яких є колишніми держпідприємствами, свого часу приватизованими й акціонованими.

До другої групи належать закриті акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, повні і командитні товариства, приватні підприємства (фірми). Причому для потрапляння в ту чи іншу групу сфера і масштаб діяльності не мають жодного значення. Важливою є категорійність підприємства за ознакою наявності цінних паперів у власному статутному фонді, а в назві підприємства згідно зі статутними документами має бути словосполучення "відкрите акціонерне товариство" (ВАТ).

Готуючи наведену нижче таблицю (с.15), автор виходив "від протилежного": спочатку були визначені позиції приміток підприємств, що не публікують фінзвітності. Потім за принципом виключення перших були визначені позиції приміток підприємств, що публікують свої звіти, в тому числі ВАТ.

У результаті вийшов доволі об'ємний перелік питань, на які бухгалтерії ВАТ муситимуть давати відповіді виходячи з власних умов господарювання і фінансових результатів діяльності за 2000 рік. Саме через цю індивідуалізацію умов діяльності ми не вважали за можливе давати якусь універсальну "козу" на всі випадки життя для всіх підприємств. Однак окремі поради, підказані аудиторською практикою, ризикнемо запропонувати читачеві. Отже, на що треба звернути увагу під час складання приміток до звітів.

Баланс

Основні засоби. Тут важливо правильно зазначити, яким чином сума поліпшень розподілялася на вартість об'єктів, якщо вона включена (повністю або частково) до первісної вартості об'єктів (об'єкта). Більшість підприємств (принаймні в Сумському регіоні) в 2000 р. дотримувалися податкових вимог у розподілі таких витрат (у межах 5% відносять на валові витрати, а понад 5% - на збільшення балансової вартості об'єктів поліпшення).

П(С)БО 7 виставляє інші вимоги й зобов'язує розподіляти такі витрати залежно від їх призначення: якщо вони збільшують вигоди від використання об'єкта, то сума поліпшень капіталізується (збільшує первісну вартість об'єкта). В іншому разі зазначені витрати відносять до складу витрат діяльності підприємства.

Фінансові вкладення. Багато підприємств неправильно відображають їх у балансі. Часто не надають значення ні термінам володіння акціями інших емітентів (до одного року або понад рік), ні ступеню впливу на об'єкт інвестування, що виявляється зазвичай у частці в статутному фонді емітента. Залежно від відповіді на ці запитання придбані фінінвестиції можуть бути відображені або як довгострокові вкладення: рядок 040 (в разі обліку їх за методом участі в капіталі), рядок 045 (як інші фінінвестиції), або як поточні фінінвестиції (рядок 220).

Часто буває потрібно зробити запит в АТ - об'єкт інвестування про вашу частку акцій у його статутному фонді. Без такої довідки зробити правильні висновки про класифікацію фінвкладень, як правило, неможливо.

Запаси. Типовою помилкою є зазначення в примітках, що запаси відображаються за собівартістю, що складається, як того й вимагає П(С)БО 9, з прямих витрат і розподілених загальновиробничих витрат. Запаси треба розділити на виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо тощо), готову продукцію, товари для продажу. Ці види запасів можуть відображатися в обліку і балансі за різними оцінками. Що стосується собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), то, крім зазначених вище витрат, буде правильним, якщо ви зазначите, що до повної собівартості реалізації з метою калькулювання одиниці проданої продукції включено також адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні і частину фінансових витрат (наприклад відсотки за кредит).

Дебіторська заборгованість. Найнеприємніше для бухгалтерів - необхідність обгрунтування і застосування методу розрахунку резерву сумнівних боргів. Згідно з П(С)БО 10, підприємство має право вибору: методу періодизації заборгованості за групами дебіторів або індивідуального методу (за окремими дебіторами). При цьому бажано дотримуватися вимог методу, обраного в обліковій політиці на звітний рік. Якщо вони не порушувалися, то в примітках досить вказати на факт застосування того чи іншого методу.

Якщо ж були відступи від "обраного шляху" (що цілком природно в умовах перехідного року), то треба вказати, знову-таки, на метод, що фактично застосовувався. До речі, П(С)БО 10 в цьому випадку не передбачає якого-небудь перерахунку сум резерву, але в будь-якому разі диктує наводити в примітках суму поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за термінами погашення (п. 13. 5 П(С)БО 10), що автоматично ставить підприємство перед необхідністю застосувати метод періодизації. Така інформація вміщена в таблиці ІХ форми №5, тому в текстовій частині приміток її можна не наводити.

Інший додатковий капітал. Часто бухгалтери плутають статті емісійного доходу й індексації основних фондів. Відбувається це, очевидно, через те, що багато ВАТ на суму індексації ОФ свого часу здійснювали додатковий випуск акцій або (що трапляється частіше) підвищували номінальну вартість акцій, що перебувають в обігу. Остання операція у бухгалтерів асоціюється з емісійним доходом, хоч насправді жодного емісійного доходу при цьому не виникає. Просто збільшується номінальна вартість акції.

Таке збільшення в обліку має відображатися під час перенесення сальдо рахунків зі старого Плану рахунків (рахунок 88) на новий (субрахунок 423 "Дооцінка активів"). Потім за датою затвердження рішення уповноваженим органом про збільшення номінальної вартості акцій записом за дебетом субрахунка 423 і за кредитом субрахунка 425 "Інший додатковий капітал" така сума дооцінки активів переноситься на інший додатковий капітал.

Звіт про фінансові результати

Найпоширенішою помилкою є зазначення в примітках, що дохід від реалізації продукції (товарів) визначається (визнається) за датою їх відвантаження. Насправді цього недостатньо, і слід робити посилання на п. 8 П(С)БО 15, відповідно до якого для визнання доходу підприємству потрібна наявність усіх нижченаведених чотирьох умов:

покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, активами);

сума доходу може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Суму доходу за бартерними операціями бухгалтери часто визначають за даними податкового обліку, яка наводиться в додатку "С" до декларації про прибутки підприємства. Однак, відповідно до п. 25.3 П(С)БО 15, потрібно наводити дані бухгалтерського обліку. Як правило, такого окремого обліку доходу від бартерних операцій у системі бухобліку не ведуть, адже якихось рекомендацій від Мінфіну на цю тему наразі не надходило.

Звіт про рух грошових коштів

У спробі розшифрувати статті "Інші надходження", "Інші платежі" за інвестиційною діяльністю бухгалтери часто включають до їх складу вартість власних акцій, викуплених у акціонерів підприємства. Насправді витрата коштів для таких закупівель відображається за статтею "Інші платежі" розділу "Фінансова діяльність".

Якщо у звітному році на підприємстві відбувалися бартерні операції, то зміни в статтях розрахунків з дебіторами і кредиторами за операційною, фінансовою, інвестиційною діяльністю в частині бартерних операцій не повинні потрапити до звіту за ф. № 3. Однак укотре доводиться говорити про брак будь-яких методик "виокремлення" таких частин сальдо рахунків розрахунків з постачальниками і покупцями.

Як свідчить практика, за наявності бартерних операцій на підприємстві форма №3 "не йде". Домагатися її "збігу" доводиться суто довільним коригуванням або статей змін оборотних активів і поточних зобов'язань (ряд. 080, 100), або інших надходжень та інших платежів.

Виходячи з того, що П(С)БО 4 вимагає розшифровувати статті інших надходжень і платежів за всіма розділами звіту, більш безболісним виявляється коригування статей змін за згаданими рядками 080 або 100. І це незважаючи на те, що зазначені рядки форми №3 мають чіткий алгоритм розрахунку на базі статей балансу. Розбіжність із балансом, що з'явилася при цьому, можна пояснити тим, що у складі сальдо рахунків на кінець року "сидить" не тільки грошова, але й бартерна частина розрахунків. А як їх розмежувати в поточному обліку або звітності - про це нехай напише Мінфін.

Звіт про власний капітал

Незважаючи на те, що П(С)БО 5 не передбачає розкриття показників статей "Зміни в обліковій політиці" (ряд. 020), "Виправлення помилок" (ряд. 030), вони є важливими коригуючими статтями цього звіту і потребують відповідного розшифрування. Тим більше, що ця вимога міститься в підпункті 20.1 і пункті 22 П(С)БО 6.

Як приклад змін облікової політики в 2000 р. можна навести трансформацію рахунків зі старого Плану у новий, наприклад зарахування коштів фондів економічного стимулювання до нерозподіленого прибутку. Прикладом виправлення помилок може бути також трансформаційний запис на дооцінку оборотних активів, якщо остання раніше була віднесена до складу іншого додаткового капіталу, а за трансформацією переноситься на рахунок нерозподіленого прибутку.

На закінчення підкреслимо, що з переліку запитань, зазначених у відповідних П(С)БО для розкриття, потрібно виключити інформацію, яка наводиться в таблицях форми №5. У нижченаведеній таблиці такі позиції виділено жирним шрифтом. Номери пунктів у ній збережено згідно з відповідними П(С)БО.

Готуючи наведену нижче таблицю, автор виходив "від протилежного": спочатку були визначені позиції приміток підприємств, що не публікують фінзвітності. Потім за принципом виключення перших були визначені позиції приміток підприємств, що публікують свої звіти, в тому числі ВАТ.

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів"

П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал"

П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни в фінансових звітах"

П(С)БО 7 " Основні засоби"

П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"

П(С)БО 9 "Запаси"

П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість"

П(С)БО 11 "Зобов'язання"

П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

П(С)БО 14 "Оренда"

П(С)БО 15 "Дохід"

П(С)БО 16 "Витрати"

П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"

П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність"

П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів"

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua