Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#18 '2001: Практична бухгалтерія - Акцизний збір << >>

Законом чітко визначено платників акцизу при виготовленні продукції з давальницької сировини

Віталій МОСЕЙЧУК


При імпортуванні ввізне мито обкладається акцизним збором

Згідно із Законом України від 22.03.2001 р. №2324-III "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (далі - Закон, текст та розширений коментар див. у "Документах для роботи" ), платниками акцизного збору є замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах щодо товарів, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту.

Власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції. Під обкладання акцизним збором при імпортуванні тепер підпадає ввізне мито. Для акцизного збору запроваджено правило першої події.

Філії податкових агентів теж збиратимуть акцизний збір

Законом розширено коло платників акцизного збору. Тепер ними є філії податкових агентів та замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах щодо товарів, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику. Раніше ними, на думку ДПА України, через недосконалість законодавства майже завжди були власне виробники підакцизних товарів з давальницької сировини (або замовники-нерезиденти), що викликало безліч судових розглядів (тепер виробники підакцизних товарів з давальницької сировини є платниками акцизного збору щодо товарів (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, але суми акцизного збору вони отримуватимуть від замовників). Акцизний збір у відсотках до обороту наразі встановлено лише для ювелірних виробів (55 відсотків).

Таким чином, тепер усі виробники, які виготовляють будь-який підакцизний товар з давальницької сировини, крім ювелірних виробів, є платниками акцизного збору. І, навпаки, при виготовленні з давальницької сировини ювелірних виробів платником акцизного збору є замовник, який теж сплачує акцизний збір виробникові, а вже той до бюджету.

Тепер власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах (тобто всі підакцизні товари, крім ювелірних виробів), виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

А умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Імпортні ювелірні вироби подорожчають на 13 відсотків

Розширено об'єкт обкладання акцизним збором з імпортованих товарів. Якщо раніше при закупівлі імпортних товарів (продукції) оподатковуваний оборот визначався виходячи з їх митної вартості, то тепер для імпортованих товарів об'єктом оподаткування є митна (закупівельна) вартість, збільшена на суму ввізного мита, без урахування акцизного збору. Тобто під обкладання акцизним збором при імпортуванні тепер підпадає ввізне мито. Добре, що це відіб'ється лише на вартості імпортних ювелірних виробів, адже лише для них ставка ввізного мита (50 відсотків) та акцизного збору (55 відсотків) встановлена у відсотках вартості. На інших товарах це ніяк не відіб'ється, адже акциз на них нараховується у твердих ставках. А імпортовані ювелірні вироби можуть зрости в ціні на 13 відсотків.

P.S. Правило першої події для акцизного збору не є новиною. Його запроваджено Указом Президента України від 11.05.98 р. №453/98 "Про платників та порядок сплати акцизного збору", який фактично втрачає чинність.

Прикро, що Закону надано зворотну силу, що перш за все негативно відіб'ється на замовниках-давальниках та структурних підрозділах податкових агентів (але не на фізичних особах - підприємцях, для яких негативної зворотної сили немає), але буде сприятливим для виробників, з яких зайво стягнуто суми акцизного збору (тепер ці суми мусять повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів). Щоправда (кому на радість, а кому на шкоду), термін зворотної дії Закону щодо податків нині не може перевищувати терміну позовної давності, тобто 1095 днів.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua