Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#21 '2001: Практична бухгалтерія - Школа бухгалтера: урок 16-й (Частина 1) << >>

ШКОЛА БУХГАЛТЕРА:
Урок 16-й. Частина 1.
Облік операцій з підзвітними особами. Облік запасів. Необоротні активи

2. Облік запасів

Продовження. Початок див. урок 6 в "ДК" №17, урок 7 в "ДК" №20, урок 8 в "ДК" №22, урок 9 в "ДК" №26, урок 10 в "ДК" №29, урок 11 в "ДК" №40, урок 12 в "ДК" №45, уроці 13, "ДК" №1 за 2001 р. , урок 14 в "ДК" №13 за 2001 р, уроці 15, "ДК" №19 за 2001 р.

Стандартом бухгалтерського обліку 9 "Запаси" передбачені два методи віднесення транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) на вартість придбаних запасів:

1) шляхом додавання величини ТЗВ до вартості запасів (метод прямого рахунку);

2) відображенням ТЗВ загальною сумою на окремому субрахунку рахунків запасів з подальшим розподілом величини витрат між сумою залишків запасів на кінець місяця і сумою вибулих запасів за звітний місяць (метод середнього відсотка).

У першому методі для визначення величини вартості запасів, своєю чергою, можуть використовуватися два розрахункові прийоми: складання калькуляцій і виконання зведеного розрахунку ТЗВ. Темою цього уроку буде складання зведеного розрахунку для визначення величини витрат за методом прямого рахунку і виконання розрахунків з включення ТЗВ за методом середнього відсотка.

2.1.2. Розрахунок величини транспортно-заготівельних витрат на підставі товаросупровідних документів

При застосуванні будь-якого методу включення витрат до вартості запасів необхідно виконувати попередні розрахункові операції: реєструвати, оцінювати й систематизувати дані про витрати, що відносяться до ТЗВ, заповнюючи проміжні реєстри обліку, певним чином відносити ці витрати на вартість запасів і цим самим формувати повну величину вартості запасів. Нагадаємо, що в останніх уроках Школи бухгалтера розглядалася тільки одна частина первісної вартості запасів - транспортно-заготівельні витрати. Повний перелік витрат, що входять до вартості запасів відповідно до П(С)БО 9 "Запаси", значно ширший.

Бухгалтеру необхідно точно визначити величину вартості витрат, пов'язаних з придбанням запасів, включаючи ТЗВ. Повна вартість придбаних запасів, з включенням до них величини всіх понесених підприємством витрат з ТЗВ, відображається на рахунках бухгалтерського обліку як первісна вартість придбаних запасів.

Транспортно-заготівельні витрати, враховані в товаросупровідних документах постачальника або організації, що надає послуги (виконує роботи), включаються в купівельну вартість запасів прямим методом, тобто додаванням величин їх вартості до вартості запасів. Джерелами даних для ведення аналітичного обліку є договори поставки, договори на надання послуг і первинні документи: рахунки, рахунки-фактури, розрахунки, товаротранспортні накладні, накладні тощо.

При цьому якщо у первинних документах є інформація про фактичні витрати підприємства, які відносяться до придбання різних запасів, складаються додаткові розрахунки за кожним найменуванням отриманих цінностей з розподілом ТЗВ на кожен вид придбаних запасів. При виборі підприємством прямого методу віднесення ТЗВ на вартість запасів необхідно вибрати показник, прийнятний для всіх придбаних запасів, пропорційно до якого величина ТЗВ розподіляється між окремими запасами.

Хоч у Стандарті 9 про це прямо не сказано, за величину, взяту як основу для розподілу, як правило, береться загальна вартість придбаних запасів. Можливе також застосування й інших показників для розподілу, наприклад обсягу, кількості або маси запасів тощо.

За придбаними запасами (в розглянутому далі в таблиці 1 прикладі це будівельні матеріали і запасні частини) встановлена розрахунковим шляхом величина ТЗВ, безпосередньо пов'язана з придбанням різних запасів, включатиметься до вартості запасів пропорційно до частки вартості таких запасів у загальній вартості придбаних запасів.

Величина ТЗВ повинна бути розподілена на вартість придбаних запасів.

Для цього можна використати таку формулу:

Сзап. = Свитр. х Свз , (1)

Сзап.заг.

де Сзап. - величина вартості транспортно-заготівельних витрат, які відносяться на вартість окремого виду запасів, грн;

Свитр. - загальна величина вартості транспортно-заготівельних витрат, які відносяться на вартість придбаних запасів і які необхідно розподілити між ними, грн;

Свз - величина вартості конкретного виду запасів, з доставкою якого на підприємство безпосередньо пов'язані ТЗВ;

Сзап.заг. - загальна первісна вартість усіх придбаних запасів, без включення до неї вартості ТЗВ, грн.

Слід пам'ятати про певні методичні особливості обліку ТЗВ.

По-перше, якщо придбавається один вид запасів, то вартість ТЗВ повністю відноситься на цей вид запасів шляхом підсумовування всіх фактичних витрат, що входять у величину ТЗВ.

По-друге, працівники підприємства можуть залучатися для заготівлі запасів, їх складування, транспортування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт та інших технологічних операцій, що входять до складу транспортно-заготівельних витрат.

У зв'язку з тим, що рахунки бухгалтерського обліку 66 "Розрахунки з оплати праці" і 65 "Розрахунки зі страхування" й рахунки класів 8 та 9 прямо з рахунками запасів (клас 2 "Запаси") не кореспондують, при нарахуванні заробітної плати працівників і відрахувань до соціальних фондів на їх заробітну плату доцільно використовувати додатковий рахунок бухгалтерського обліку. Для цього використовується варіант віднесення таких витрат на проміжний рахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" з відкритим відповідним субрахунком, наприклад 3777 "Розрахунки з іншими дебіторами за транспортно-заготівельними витратами". Цей розрахунковий прийом читачам знайомий, він використовувався при складанні калькуляції ТЗВ у попередньому уроці.

Такий спосіб розрахунку має відношення до ТЗВ, які пов'язані з придбаними запасами. Він використовується безпосередньо при придбанні запасів, у розрахунках застосовується первісна вартість запасів.

У таблиці 1 наводяться операції з формування вартості придбаних запасів з включенням до них вартості ТЗВ.

Таблиця 1
Бухгалтерський облік на підприємстві операцій з включення вартості ТЗВ до вартості придбаних запасів

Придбаваються два види запасів: будівельні матеріали і запасні частини.

Після приймання наданих транспортних послуг і вантажно-розвантажувальних робіт підприємство може точно визначити величину вартості транспортно-заготівельних витрат і віднести її на вартість кожного з придбаних запасів.

На цьому етапі формується собівартість запасів. У зв'язку з тим, що підприємство придбавало запаси, які враховуються на різних рахунках, складові ТЗВ повинні розподілятися за різними рахунками обліку відповідно до прийнятої бази розподілу: пропорційно до вартості придбаних запасів (див. формулу 1). Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат, що відносяться до різних видів запасів, і повної вартості придбаних запасів з використанням даних прикладу таблиці 1 цього уроку проведемо пізніше.

На підставі даних таблиці 1 визначимо повну вартість придбаних запасів шляхом складання калькуляції витрат підприємства, використовуючи форму розрахунку, запропоновану в попередньому уроці. У цьому уроці розрахунок проведено в таблиці 2.

Таблиця 2
Розрахунок повної вартості придбаних запасів на підставі складання калькуляції витрат підприємства, що відносяться до транспортно-заготівельних витрат

Після виконання попередніх розрахунків на підставі наданих сторонніми організаціями документів підприємство може відобразити повну вартість придбаних запасів на рахунках бухгалтерського обліку (див. таблицю 3). Реально встановлена повна величина первісної вартості придбаних запасів з включенням до них ТЗВ оформляється складанням бухгалтерської довідки.

Таблиця 3
Бухгалтерський облік на підприємстві операцій з формування повної вартості запасів з включенням до них ТЗВ
(вихідні дані наведені в таблицях 1 і 2)

З використанням складених калькуляцій ТЗВ було розраховано загальну повну вартість придбаних запасів (номенклатура складалася з двох видів) і кожного виду запасів окремо.

При ускладненні умов розрахунку (розширення переліку ТЗВ за рахунок витрат праці працівників підприємства, послуг зі страхування тощо) підприємство може отримати точні дані про вартість придбаних запасів. Використання калькуляцій і додаткових реєстрів обліку (накопичувальних відомостей, проміжних розрахунків) дозволяє знизити трудомісткість облікових операцій.

Метод прямого розрахунку доцільно використовувати підприємствам з незначними оборотами запасів, що придбаваються. Цей метод набуде поширення при точному визначенні величини витрат і дозволить однозначно віднести величину ТЗВ на вартість запасів.

2.2. Формування вартості запасів, придбаних у вітчизняного постачальника, і відображення ТЗВ загальною сумою на окремому субрахунку рахунків обліку запасів

Другим варіантом відображення транспортно-заготівельних витрат, що стосуються придбання конкретних видів запасів, у бухгалтерському обліку, відповідно до вимог стандарту 9 "Запаси", є відкриття підприємством для їх відображення окремого субрахунка. На цьому субрахунку нагромаджуються ТЗВ, а потім вартість витрат відноситься розрахунковим шляхом на вартість запасів для формування повної первісної вартості запасів.

Вимоги стандарту 9 щодо застосування такого методу обліку ТЗВ такі. Суми транспортно-заготівельних витрат, які узагальнюються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляються між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою вибулих запасів (запаси були використані, реалізовані, передані безплатно тощо). Сума ТЗВ, що відноситься до вибулих запасів, визначається як множення середнього відсотка ТЗВ і вартості вибулих запасів, з відображенням їх на тих самих рахунках обліку, в кореспонденції з якими відображене вибуття цих запасів. Середній відсоток ТЗВ визначається розподілом суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітні місяці на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, які надійшли за звітний місяць.

Приклади розподілу ТЗВ наведені в тексті стандарту 9. Цей метод розподілу ТЗВ ми назвали методом середнього відсотка.

При використанні цього методу величина транспортно-заготівельних витрат, що відносяться на вартість запасів, що вибули у звітному місяці, визначається в такому порядку (див. формулу 2).

ТЗВвиб. = Середній відсоток ТЗВ х Зап.виб., (2)

де ТЗВвиб. - сума транспортно-заготівельних витрат, які за розподілом відносяться до запасів, що вибули у звітному місяці, грн;

Зап.виб. - вартість вибулих (витрачених, реалізованих та ін.) запасів за звітний місяць, грн;

Середній відсоток ТЗВ визначається як результат розрахунку з використанням даних про залишки і надходження ТЗВ і запасів (див. формулу 3).

Середній відсоток ТЗВ = ТЗВпоч. + ТЗВміс. , (3)

Зап.поч. + Зап.міс

де ТЗВпоч. - залишок транспортно-заготівельних витрат, що враховуються на окремому субрахунку на початок звітного місяця, грн;

ТЗВміс. - надходження транспортно-заготівельних витрат, що враховуються на окремому субрахунку за звітний місяць, грн;

Зап.поч. - залишок виду запасів, за якими розраховуються ТЗВ, на початок місяця, грн;

Зап.міс. - надходження виду запасів, за якими розраховуються ТЗВ, за звітний місяць, грн.

Для відображення в бухгалтерському обліку первісної вартості придбаних запасів з обліком ТЗВ при використанні методу середнього відсотка необхідно здійснити облікові операції в такій послідовності:

1) встановити, чи відповідають фактично понесені підприємством витрати вимогам, передбаченим стандартом 9;

2) у разі якщо така відповідність встановлена, визначити величину вартості ТЗВ, що відносяться до запасів;

3) відкривається окремий субрахунок для відображення ТЗВ, що відносяться до даного вигляду запасів, і відображення на ньому руху ТЗВ за місяць і залишків на початок звітного місяця;

4) розраховується величина середнього відсотка (див. формулу 3);

5) розраховується сума ТЗВ, що відносяться до запасів, які вибули в звітному періоді (див. формулу 2);

6) списується величина ТЗВ на вартість придбаних запасів.

Зазначимо, що в цьому варіанті віднесення ТЗВ на вартість купованих запасів вартість запасів приймається в розрахунках за цінами постачальника, тобто за купівельною вартістю. До її складу не включаються ТЗВ. Вартість ТЗВ списується наприкінці звітного місяця на ті ж рахунки, на які списується вартість запасів.

У результаті розрахунків формується собівартість проданих запасів і тих цінностей, що знаходяться у вигляді залишків на рахунках підприємства. Величина ТЗВ розподіляється не між одиницями запасів, як у випадку методу прямого розрахунку, а між вибуваючими запасами і залишками запасів на кінець звітного місяця. Цей метод знайде застосування при великій номенклатурі запасів і значних обсягах закупівель цінностей.

Відповідно до п. 9 стандарту 9 величина таких витрат відображається на окремому субрахунку. Однак оскільки придбані запаси будуть враховуватися на різних рахунках бухгалтерського обліку, то й ТЗВ повинні розподілятися на відповідні рахунки обліку запасів. У числових прикладах використано поширений на підприємствах методичний підхід до розподілу вартості витрат - пропорційно до вартості придбаних запасів.

Для визначення величини ТЗВ відкривається, наприклад, окремий субрахунок 2819 "Транспортно-заготівельні витрати з придбання товарів" або 2012 "Транспортно-заготівельні витрати з придбання матеріалів", 2099 "Транспортно-заготівельні витрати з придбання інших матеріалів" і відображається в робочому плані рахунків підприємства.

У таблиці 4 наведені бухгалтерські операції з визначення вартості запасів з урахуванням відображення ТЗВ на окремому субрахунку загальною сумою.

Таким чином, первісна вартість придбаного підприємством товару становить, за даними таблиці 4, 75000 грн (проведення 1 і 2 таблиці 4), а ТЗВ - 451,1 грн (проведення 9, 14 і 20 таблиці 4).

Таблиця 4
Бухгалтерський облік на підприємстві операцій з віднесення вартості ТЗВ на вартість запасів з відображенням ТЗВ загальною сумою на окремому субрахунку

Надалі сформована величина ТЗВ, пов'язана з придбанням товарів і відображена за дебетом відкритого субрахунка 2819 "Транспортно-заготівельні витрати з придбання товарів", щомісяця розподіляється між сумою залишку товару на кінець місяця і сумою вибулих товарів (товари вибули у таких напрямах: були використані, реалізовані, передані безплатно тощо). Наприклад, підприємство здійснює оптову торгівлю товарами, тобто товари враховуються за первісною ціною. Припустімо:

а) вартість залишку товарів на початок місяця за рахунком 281 дорівнює 13452,00 грн;

б) сума залишку ТЗВ, пов'язаних з придбанням товару на початок місяця за субрахунком 2819, дорівнює 1234 грн;

в) протягом місяця товар реалізований на суму 129876 грн.

Тоді величина ТЗВ, що списується протягом місяця, визначиться з такого розрахунку (див. формули 2 і 3 цього уроку):

1) середній відсоток ТЗВ становитиме:

залишок на початок
місяця 1234
+ ТЗВ за
місяць 451,1
 
----------------------------------------------------------- х 100% = 1,905%;
залишок товару
на початок місяця
13452
+ надійшло товару
за місяць
75000
 

2) вибуло товарів за місяць 129876 грн;

3) сума транспортно-заготівельних витрат, які за розподілом відносяться до запасів, що вибули в звітному місяці, в грн, визначиться в такому розмірі:

129876 грн х 1,905% : 100% = 2474,14 грн.

У кінці місяця на витрати підприємства списуються як вибулі за місяць товари за вартістю:

Д-т 902 К-т 281 129876,00 грн.

Відбувається списання транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних з придбанням товарів у певній за розрахунком величині, яка раніше враховувалася на окремому субрахунку, - 2474,14 грн.

Д-т 902 К-т 2819 2474,14 грн.

У разі якщо придбаваються кілька видів запасів, розрахунок розподілу величини ТЗВ між цими запасами підприємство може здійснювати пропорційно до вартості придбаних запасів між сумою залишків придбаних видів запасів на кінець місяця і сумою цих же запасів, які протягом місяця вибули (використані, реалізовані, передані безплатно тощо). Такий варіант є аналогом розглянутого в таблиці 4 варіанта віднесення витрат на вартість запасів і в наших уроках не розглядається.

При використанні будь-якого з передбачених П(С)БО 9 методів включення ТЗВ до складу собівартості запасів: як методу прямого розрахунку, так і методу середнього відсотка - підприємство вказує вибраний метод у своєму наказі про облікову політику і дотримується його при визначенні вартості запасів. Зазначимо, що не заборонено використання стосовно запасів обох методів. Наприклад, щодо виробничих запасів використовується метод прямого розрахунку, а щодо товарів - метод середнього відсотка. Вибір прийнятного методу - за підприємством.


Продовження теми


Володимир ПАНТЕЛЄЄВ

Законодавча база к курсу

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996.

2. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. №2213-111.

3. Наказ Мінфіну України від 20.10.99 р. №246 "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", зареєстрований у Мін'юсті 02.11.99 р. за №751/4044.

4. Наказ Мінфіну України від 31.12.99 р. №318 "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", зі змінами і доповненнями, зареєстрований у Мін'юсті 19.01.2000 р. за №27/4248.

5. Наказ Мінстату №193 від 21.06.96 р. "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів".

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну №291 від 30.11.99 р.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua