Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#21 '2001: Практична бухгалтерія - Єдиний податок << >>

Як доктор наук став підприємцем

Замальовка третя


Нагадуємо, що попередні публікації, присвячені Парчуку, доктору наук, який розпочав власну справу, були надруковані у "ДК" №10 та №14. Йшлося про те,

...як здійснюється реєстрація підприємницької ініціативи, які перші надбання та невдачі;

...як визначити перелік податків, які доведеться сплачувати і як відкрити рахунок у банку;

...як фізична особа виросла з коротких штанців та переросла в юридичну;

... як визначали об'єкт оподаткування у платника єдиного податку

...і як з'явилися перші паростки податкового планування.

Чому податківці не полюбляють спільну діяльність

Запропонували якось Парчуку виробити продукцію за договором спільної діяльності. Звернувшись до Указу Президента від 28.06.99 р. №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", наш герой у статті 7 прочитав, що його дія не поширюється на спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону про прибуток. А у пункті 7.7 зазначено: "Спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку".

Далі думки нашого героя були такими.

Визначення терміна "спільна діяльність" в Указі немає, а є посилання на Закон про прибуток. За Законом спільна діяльність - це окремий елемент оподаткування, тобто учасники спільної діяльності і сама спільна діяльність це, як кажуть в Одесі, - дві великі різниці.

Те, що в Указі є пряма заборона обкладати єдиним податком спільну діяльність, не може означати, що платники єдиного податку не мають права нею займатися - можуть, але податковий облік цієї діяльності повинні вести окремо від обліку діяльності учасників відповідно до норм Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Однак ДПА має (що й не дивно) свою точку зору щодо цього питання (див. лист нижче).

Парчук звернув увагу на недолугість та нелогічність аргументації податкової і зробив висновок, що бюджет цього року вже наповнено, тому вона відмовляє собі в надходженнях від провадження спільної діяльності. Однак, порівнявши свої доводи та доводи ДПА, підписав договір, будучи твердо впевненим у своїй правоті.

Орендуй - не орендуй...

Ще на початку своєї діяльності Парчук орендував земельну ділянку, на якій розмістив склад товарів. Прочитавши тоді статтю 6 Указу, якою встановлено, що суб'єкт малого підприємництва - платник єдиного податку не є платником плати (податку) за землю, він вирішив про всяк випадок відсвіжити в пам'яті Закон України від 19.09.96 р. №378/96-ВР "Про плату за землю" (з внесеними змінами та доповненнями).

У статті 1 цього Закону він прочитав, що землевласники та землекористувачі сплачують земельний податок. А у статті 18 Закону написано: орендна плата за землю - це платіж, який сплачується орендарями. Його вносить орендар орендодавцеві за користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями землі можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради і власники землі.

Отже, зробив висновок Парчук, Закон об'єднує два поняття: "земельний податок" та "орендна плата за землю" одним терміном - "плата (податок) за землю". А оскільки Указом звільнено "єдиноподатника" від плати (податку) за землю, то це означає, що звільнено від обох її складових: земельного податку та орендної плати.

Крім того, наш герой кілька разів уважно перечитав статті 14, 15 Закону України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування" (з внесеними змінами), де наведено перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів). Про орендну плату за землю там не йшлося, натомість у пункті 8 статті 14 було визначено плату (податок) за землю як загальнодержавний податок.

Це утвердило Парчука в думці, що орендна плата за землю є видом плати (податку) за землю, тому він як "єдиноподатник" відповідно до Указу не зобов'язаний її сплачувати. Однак ДПА з цим не погоджувалась, що й відобразила в Роз'ясненні від 28.09.99 р. №14539/7/18-0617 "Про сплату орендної плати за землю" (див. нижче). Незважаючи на це, Парчук залишився при своїх переконаннях і не платив орендної плати за землю, будучи впевненим, що є на світі правда.

Правда таки є. Парчук, за родом своєї діяльності регулярно перечитуючи офіційну та бухгалтерську пресу, натрапив на лист ДПА від 07.08.2000 р. №4467/6/15-1316 за підписом Г. Оперенка "Про плату (податок) за землю при спрощеній системі оподаткування". У цьому листі ДПА повідомила: "...Статтею 6 зазначеного Указу (№727 в редакції №746. - Ред.) встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю".

Звісно, Парчука цей лист дуже втішив, оскільки він орендної плати за землю не сплачував. Залишилось лише посміятися з тих "слабохарактерних" колег-"єдиноподатників", котрі сплатили зайві гроші, та розсердитися на ДПА за те, що морочить голову платникам податку.

Та не встиг Парчук позловтішатися з недолугих обережних "єдиноподатників", як через три місяці, 27.10.2000 р., прочитав у ще одному листі, №14312/7/18-0617, однак уже за підписом В. Онищенка, таке: "...Суб'єкти малого підприємництва, що перейшли на спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати орендної плати за землю...

Водночас повідомляємо: відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 24.10.2000 р. №5856/6/18-0616, лист від 07.08.2000 р. №4467/6/15-1316 вважати таким, що втратив чинність".

Отакої. Взяли і добрий лист скасували. Це, звісно, не змінило думку Парчука та не похитнуло його впевненості у власній правоті, однак "за державу прикро". Оперенко пише, Онищенко скасовує. Сваволя.

Були сподівання, що Оперенко гонорово скасує лист Онищенка. Ото сміху буде! А може, не буде, бо народна мудрість каже: пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать.


Лист ДПАУ "Щодо застосування окремих положень Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 11.09.2000 р. №5078/6/15-131

Відповідно до абзацу шостого статті 7 зазначеного Указу (№727 в редакції №746), дія цього Указу не поширюється на спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зазначеним Законом передбачено, що спільна діяльність без утворення юридичної особи здійснюється на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання грошових коштів або майна учасників для досягнення загальної господарської мети.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Свідчення про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою видається платнику, що відповідає вимогам статті 1 Указу і провадить підприємницьку діяльність, на яку поширюється дія цього Указу.

Оскільки суб'єкт малого підприємництва є учасником спільної діяльності, то незалежно від того, що облік результатів спільної діяльності ведеться окремо від обліку діяльності платника податку, на них не поширюється дія зазначеного Указу.

Тобто суб'єкт малого підприємництва, який є учасником договору про спільну діяльність, не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності і бути платником єдиного податку.

Заступник голови О. ШИТРЯ

Роз'яснення ДПАУ "Про сплату орендної плати за землю" від 28.09.99 р. №14539/7/18-0617

У зв'язку з надходженням численних запитів щодо сплати орендної плати за землю Державна податкова адміністрація України роз'яснює.

Справляння плати за землю в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 19 вересня 1996 р. №378/96-ВР "Про плату за землю" (зі змінами і доповненнями), статтею 2 якого визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю.

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата за землю.

Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-XVII "Про оренду землі", статтею 3 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені статтями 22 - 24 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Орендна плата за землю - це платіж, який вносить орендар орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, а також те, що орендна плата за землю є однією із форм плати за землю в Україні і розмір, умови і строки її внесення встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, що встановлено законами України "Про плату за землю" (ст. 19) та "Про оренду землі" (ст. 19), то платники, які підпадають під дію законів України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (ст. 1), "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (ст. 7-1) і Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (із змінами і доповненнями) (ст. 6), - не звільняються від сплати орендної плати за землю. 

Заступник Голови ДПА України В. ОНИЩЕНКО

Лист ДПАУ "Про плату (податок) за землю при спрощеній системі оподаткування" від 07.08.2000 р. №4467/6/15-1316 (витяг)

... Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає, що суб'єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не сплачує ряд податків та зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.

Зокрема, статтею 6 зазначеного Указу встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.

Справляння плати за землю в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 19.09.96 р. №378/96-ВР "Про плату за землю" (зі змінами і доповненнями). Відповідно до статті 2 цього Закону, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Таким чином, норма статті 6 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", згідно з якою суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю, поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які є власниками землі або землекористувачами, у тому числі орендарями.

При цьому з метою недопущення різних трактувань зазначеної норми, які призводять до порушень вимог Указу, Кабінетом Міністрів України Постановою від 16.03.2000 р. №507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727" роз'яснено, що суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Заступник голови Г. ОПЕРЕНКО

Лист ДПАУ "Щодо плати за землю при переході суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування" від 27.10.2000 р. №14312/7/18-0617 (витяг)

...Стягування плати за землю в Україні здійснюється згідно з Законом України від 19.09.96 р. №378/96-ВР "Про плату за землю" (зі змінами і доповненнями), яким встановлені ставки земельного податку, порядок його стягування і пільги з оподаткування землі.

Згідно зі ст. 2 цього Закону, плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати.

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність або надана в користування, в тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, в тому числі на умовах оренди.

Власники землі і землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, стягується орендна плата.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України від 06.10.98 р. №161-XIV "Про оренду землі", згідно з яким орендодавцями землі в Україні можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради і власники землі (ст. 5 вказаного Закону).

Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені статтями 22 - 24 зазначеного Закону, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін.

Орендна плата за землю - це платіж, що вноситься орендарем орендодавцю за користування земельною ділянкою.

У випадку якщо орендодавцем виступає власник землі, то орендар, уклавши при цьому договір на оренду землі з власником, сплачує власнику орендну плату за землю, а власник, в свою чергу, сплачує на рахунок відповідної ради, на території якого розташована земельна ділянка, земельний податок.

У випадку якщо орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада, орендар, уклавши з ним договір на оренду землі, самостійно сплачує орендну плату за землю на рахунок відповідної ради, на території якого розташована земельна дільниця. При цьому договір на оренду землі є підставою для сплати орендної плати за землю.

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності, введена Указом Президента України від 3 липня 1998 року №727/98, встановлює, що суб'єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не сплачує ряд податків і зборів (обов'язкових платежів), що стягуються на території України. При цьому потрібно додати, що, згідно зі ст. 4 зазначеного Указу, спрощена система оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися нарівні з діючою системою оподаткування, обліку і звітності, передбаченою чинним законодавством України, за вибором суб'єкта малого підприємництва.

Статтею 6 зазначеного Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.

З урахуванням наведеного, а також того, що розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю встановлюються за погодженням сторін в договорі оренди між орендодавцем і орендарем, як визначено Законами України "Про плату за землю" (ст. 19) і "Про оренду землі" (ст. 19), суб'єкти малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати орендної плати за землю.

Крім того, відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. №507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727", суб'єкт малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування і не є платником земельного податку, звільняється від його сплати тільки за земельні ділянки, які він використовує для провадження підприємницької діяльності. При передаванні цих земельних ділянок під будівлями, спорудами, їх частинами іншим суб'єктам, які, в свою чергу, використовують їх для провадження своєї підприємницької діяльності, земельний податок він сплачує на загальних підставах.

Водночас повідомляємо: відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 24.10.2000 р. №5856/6/18-0616, лист від 07.08.2000 р. №4467/6/15-1316 вважати таким, що втратив чинність.

Заступник голови В. ОНИЩЕНКО
<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua