Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#26 '2001: Практична бухгалтерія - Школа бухгалтера: урок 16-й (Частина 2) << >>

ШКОЛА БУХГАЛТЕРА:
Урок 16-й. Частина 2. (закінчення)
Безготівкові розрахунки

Урок веде: Ігор ЛАЗЕПКО


Попередні уроки "Школи бухгалтера"

Розрахунки за допомогою акредитивів

Порядок розрахунків за допомогою акредитивів викладений у новій Інструкції Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті" (далі - Інструкція), затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135 і зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 25.04.2001 р. за №368/5559. Ця Інструкція допускає регулювання розрахунків за допомогою акредитивів Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів у редакції 1993 р. (публікація Міжнародної торгової палати №500) в частині, що не суперечить чинному законодавству, в тому числі нормативно-правовим актам Національного банку України.

Інструкція набрала чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Однак Національний банк України дозволив до 1 жовтня 2001 р. використовувати бланки розрахункових документів, виготовлені відповідно до вимог раніше чинної Інструкції №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", за умови доповнення їх реквізитами, передбаченими новою Інструкцією.

Інструкція не передбачає "революційних" змін раніше чинної Інструкції №7, але є в ній і деякі нові положення, в тому числі такі, що стосуються форми безготівкових розрахунків, яку розглядаємо. Тому нову Інструкцію потрібно уважно вивчити. Допоможе нам у цьому, зокрема щодо розрахунків за допомогою акредитивів, сьогоднішня стаття.

І. Визначення акредитива, види акредитива

Однією з форм безготівкових розрахунків, при якій дотримуються інтереси і постачальника і покупця, є розрахунки за допомогою акредитивів. Постачальнику вони гарантують надходження виручки після поставки товару, виконання робіт або надання послуг. А покупцю така форма розрахунків гарантує списання коштів лише в разі виконання постачальником умов акредитива. Безперечно, це - дуже важливі переваги, особливо в умовах сучасної платіжної кризи.

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги, а також надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на умовах, вказаних заявником у заяві на виставлення акредитива.

Заявником акредитива є платник. Саме він звертається в банк із заявою про відкриття акредитива.

Банк-емітент - банк, що відкриває акредитив на підставі заяви свого клієнта.

Бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив. Нею є постачальник товарів, виконавець робіт або послуг тощо.

Виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, який виконує платіж акредитива за дорученням банку-емітента. Виконуючий банк, залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком.

Авізуючий банк - банк, який за дорученням банку-емітента авізує (повідомляє) акредитив бенефіціару без якої-небудь відповідальності за його оплату. Авізуючим може бути й банк бенефіціара.

Умови й порядок проведення розрахунків за допомогою акредитива потрібно передбачити в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Вони не повинні суперечити чинному законодавству, в тому числі нормативно-правовим актам Національного банку України.

По суті акредитив є договором, відокремленим від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на нього. За договором акредитива всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Враховуючи різноманітність взаємовідносин між учасниками розрахунків, на практиці застосовується низка різновидів акредитива. Тому в договорах з контрагентами потрібно передбачити той з них, який найбільше відповідає інтересам вашої фірми.

Акредитиви є:

- покриті і непокриті;

- відкличні і невідкличні (якщо в заяві на акредитив не вказаний його вид, то акредитив вважається невідкличним);

- ті, що відкриваються в банку платника (банку-емітенті) і в банку бенефіціара (виконуючому банку);

- з акцептом платником поданих бенефіціаром документів до оплати і без такого акцепту.

Застосування розрахунків за допомогою покритого акредитива вимагає попереднього списання грошових коштів з поточного або іншого рахунка заявника в повній сумі і бронювання (депонування) їх для здійснення платежів за акредитивом на окремому аналітичному рахунку в банку "Розрахунки за допомогою акредитивів". Він може відкриватися як в банку-емітенті, так і у виконуючому банку. Таким чином, кошти вилучаються з господарського обороту і "заморожуються" на період розрахунків. Тому такий акредитив не є вигідним покупцю.

Непокритий (гарантований) акредитив передбачає, що бронювання коштів на окремому рахунку не проводиться, але в разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника оплата гарантується банком-емітентом, який проводить її за рахунок свого кредиту, що надається платнику. Але банки звичайно відкривають такі акредитиви надійним, так званим першокласним позичальникам. Природно, гарантія і кредит надаються на платній основі.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу заявника або з власної ініціативи без попереднього повідомлення бенефіціара. Але при цьому треба отримати підтвердження виконуючого банку про те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива бенефіціаром не були представлені документи до оплати з акредитива. Якщо так, то, незалежно від повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, вони підлягають оплаті.

Акредитив може бути відкликаний, наприклад, у разі змін у виробничій програмі заявника, недотримання договірних умов бенефіціаром, дострокової відмови банку-емітента від подальшого гарантування платежів за акредитивом тощо. Але слід мати на увазі, що всі зміни в акредитиві або його анулювання заявник може проводити тільки через банк-емітент, який повідомляє про це виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Такий акредитив також не є вигідним бенефіціару.

Невідкличний акредитив не може бути змінений або анульований без попередньої згоди на те бенефіціара і банку-емітента. Поки бенефіціар не дасть своєї письмової згоди, діють початкові умови (згода на часткові зміни не допускається). Правда, бенефіціар сам може запропонувати платнику змінити умови акредитива або відмовитися від його використання, якщо таке було передбачено договором між ними. Якщо платник з цим погоджується, він повинен внести зміни в акредитив або відкликати його через банк-емітент, який надсилає відповідне повідомлення (авізує) виконуючому банку.

Таким чином, невідкличний акредитив - це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку і в терміни, визначені умовами акредитива, якщо передбачені документи подані в банк, вказаний в акредитиві, або банк-емітент і дотримані терміни й умови акредитива. Зрозуміло, що такий акредитив повністю задовольняє бенефіціара.

Акредитиви, що відкриваються в банку-емітенті, можуть бути:

- покриті - акредитиви, за яких у банку заявника бронюються грошові кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки за допомогою акредитивів" відповідного балансового рахунка;

- непокриті (гарантовані) - акредитиви, за яких у банку заявника грошові кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки за допомогою акредитивів" не бронюються, а оплата за акредитивом, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту, про що між банком і заявником укладається договір гарантії.

Акредитиви, відкриті у виконуючому банку, за дорученням банку-емітента можуть використовуватися:

- покриті - шляхом списання заздалегідь перерахованих банком-емітентом і заброньованих коштів з аналітичного рахунка "Розрахунки за допомогою акредитивів", відкритого у виконуючому банку;

- гарантовані - шляхом списання виконуючим банком належних бенефіціару коштів у разі подання останнім передбачених умовами акредитива правильно оформлених документів, які підтверджують виконання договірних зобов'язань, з відкритого в ньому кореспондентського рахунка банку-емітента або за рахунок коштів, що надійшли від останнього після перевірки отриманих ним від виконуючого банку документів, які підтверджують виконання умов акредитива.

При цьому слід мати на увазі, що в Інструкції порядок списання коштів за акредитивами з кореспондентського рахунка банку-емітента у виконуючому банку на користь бенефіціара не вказаний, а лише у формі заяви на акредитив одним з варіантів виконання акредитива виконуючим банком записано: "Через кореспондентський рахунок банку-емітента".

Акредитив з акцептом документів бенефіціара уповноваженим платника означає, що кошти бенефіціару перераховуються щойно після того, коли уповноважений покупця (переважно це особа, яка приймає товар, роботи або послуги) у виконуючому банку на документах, які за умовами акредитива повинні бути акцептовані, робить такий напис:

"Акцептований за рахунок акредитива
від "__" ____________ 200_ р. №___

уповноваженим ____________________________________________

(назва заявника акредитива)

Підпис _____________________ "___" ____________ 200_ р."

(дата)

Звичайно, що акредитив без акцепту документів бенефіціара представником платника не вимагає здійснення такого напису.

Кожен акредитив призначений для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Незважаючи на суттєві переваги, розрахунки за допомогою акредитивів у безготівкових розрахунках всередині країни тепер застосовуються дуже рідко з кількох причин. Зокрема, в покупця грошові кошти на тривалий період, як вказувалося вище, вилучаються з господарського обороту і "заморожуються" на окремому рахунку в банку або ж йому доводиться сплачувати банку відсотки за користування кредитом на виставляння акредитива або комісійні за відкриття кредитної лінії.

У постачальника, якщо той продає товар немасового виробництва, склади переповнюються продукцією в очікуванні виставляння акредитивів покупцями. Дещо складний при цій формі розрахунків порядок документообігу і значно вищі витрати обороту, ніж за інших форм розрахунків.

Ще однією причиною недостатнього використання акредитивної форми розрахунків є те, що на невикористані суми акредитивів може бути звернене примусове стягнення коштів із заявника у випадках, передбачених законодавством (п. 5 розділу V Інструкції). На суму примусового стягнення зменшується сума акредитива, про що платника повідомляє банк. Щоправда, на невідкличний акредитив стягнення коштів може бути звернене лише зі згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Якщо ж вас недоліки акредитивної форми розрахунків не бентежать і ваш банк може їх безперешкодно провести, то користуйтеся нею.

II. Відкриття і авізування банком акредитива

Для відкриття акредитива заявник подає в обслуговуючий його банк заяву за формою додатка 7 до Інструкції, складену, як і всі розрахункові документи, що подаються до банку.

При заповненні реквізитів заяви потрібно керуватися додатком 8 до Інструкції, враховуючи при цьому таке.

У всіх заявах на акредитив обов'язково вказується закінчення терміну і місце подання документів до платежу. Зазначена заявником дата є останнім днем подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом з усіма додатками, передбаченими умовами акредитива. На відміну від попередньої, нова Інструкція не обмежує тривалість терміну дії акредитива.

Технічні засоби повідомлення умов акредитива виконуючому банку потрібно узгодити зі своїм банком виходячи з його можливостей і вимог бенефіціара.

Якщо відкривається гарантований акредитив (в банку-емітенті або в банку бенефіціара), то в заяві на акредитив у рядку "вид акредитива" додатково вказується "гарантований". З банком укладається договір гарантії, якщо він не був укладений на цілий рік. Сума гарантії враховується банком на позабалансовому рахунку №9020 "Гарантії, надані клієнтам".

Крім заяви на відкриття акредитива, заявник при відкритті покритого акредитива подає в банк-емітент платіжне доручення на перерахування зі свого поточного (або іншого) рахунка суми акредитива для депонування на аналітичному рахунку "Розрахунки за допомогою акредитивів". Номер цього рахунка потрібно узгодити з банком, оскільки він залежить від джерела фінансування заявника - кошти певного бюджету або власні кошти самого заявника. Наприклад, аналітичний рахунок "Розрахунки за допомогою акредитивів" для суб'єктів господарської діяльності відкривається комерційним банком на балансовому рахунку №2602 "Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності".

Заповнення всіх реквізитів заяви на акредитив (крім реквізиту "Додаткові умови") є обов'язковим, і в разі відсутності хоча б одного з них акредитив не відкривається. Треба пам'ятати, що умови акредитива повинні бути так складені, щоб, з одного боку, вони без ускладнень давали можливість банкам їх проконтролювати, з іншого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків. Акредитив повинен містити тільки ті умови, які банк може перевірити документально.

Якщо перелік документів, проти яких виконуючий банк повинен проводити оплату, не вміщується на бланку заяви, заявник акредитива подає його окремим додатком, кількість примірників якого повинна відповідати кількості примірників заяви. На цей перелік робиться посилання в заяві на виставлення акредитива. Оригінал такого додатка підписують уповноважені особи заявника і підтверджують його печаткою.

Заявнику акредитива рекомендується вказувати в умовах акредитива, ким повинен оформлятися (завірятися тощо) кожен документ, передбачений умовами акредитива, його зміст.

Заява на відкриття акредитива подається банку, як правило, в чотирьох примірниках (точні відомості про це можна отримати в своєму банку).

Банк-емітент уважно перевіряє правильність оформлення заяви на виставлення акредитива і платіжного доручення заявника на бронювання коштів, якщо відкривається покритий акредитив. Прийнявши ці документи, банк другі їх примірники повертає заявнику зі своєю відміткою про дату їх надходження, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий і виконуючий банки і здійснює відповідні проведення. Якщо покритий акредитив відкривається з депонуванням коштів у виконуючому банку, банк-емітент перераховує йому кошти на основі платіжного доручення заявника.

Після здійснення цих проведень і відправлення банком-емітентом повідомлення про умови акредитива бенефіціару (через авізуючий або виконуючий банк) електронною поштою або спецзв'язком акредитив вважається відкритим. При цьому дата виконання платіжного доручення, поданого разом із заявою на відкриття покритого акредитива, повинна збігатися з датою відправлення повідомлення бенефіціару.

Оскільки Інструкція дозволяє виконуючому банку повідомляти бенефіціара (авізувати акредитив) протягом 10-ти робочих днів від дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку), то останній не проти якийсь час покористуватися коштами своїх клієнтів. Тому з метою прискорення відвантаження продукції заявнику доцільно самому повідомити постачальнику про те, що акредитив уже виставлений, про що він може отримати документальне підтвердження у виконуючому банку.

З дозволу керівника установи банку заявник у разі зміни умов поставки або відвантаження продукції може продовжити термін закінчення акредитива (Інструкція цього прямо не передбачає, але вона дозволяє змінювати умови акредитива, до яких можна віднести і цей термін). Для цього необхідно подати до банку письмове клопотання. Про продовження терміну дії акредитива банк-емітент повідомляє виконуючому банку, а той - бенефіціару.

III. Прийняття і перевірка документів за акредитивом, здійснення платежів

Отримавши від свого банку повідомлення про виставлення на нього покупцем акредитива і виконавши умови договору про поставку товарів, виконання робіт або надання послуг, бенефіціар під час реєстру документів за акредитивом за формою додатка 21 до Інструкції (як правило, в чотирьох примірниках) подає своєму банку документи, передбачені умовами акредитива, повідомленими платником через його банк, до оплати.

Якщо умовами акредитива передбачений акцепт документів бенефіціара уповноваженим заявника, то останній повинен подати банку бенефіціара такі документи:

  • документ, який підтверджує його особу;
  • зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконуючому банку;
  • довіреність, видану заявником, який відкрив акредитив, що підтверджує його повноваження.

На документах, які за умовами акредитива підлягають акцепту, уповноважена особа заявника акредитива робить акцептний напис, зміст якого подано в розділі І цієї статті.

Банк бенефіціара перевіряє, чи подані всі документи, правильність їх оформлення і дотримання умов акредитива. У разі прийняття документів за акредитивом до оплати виконуючий банк повертає бенефіціару один примірник реєстру документів за акредитивом зі своєю відміткою про дату його отримання.

Платежі за рахунок акредитива виконуючий банк призначає протягом терміну дії акредитива, включаючи день закінчення терміну його дії.

Якщо кошти заявника депоновані на аналітичному рахунку "Розрахунки за допомогою акредитива" у виконуючому банку, то останній після ретельної перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі поданих бенефіціаром документів зараховує кошти на його рахунок, якщо всі умови дотримані. У такому ж порядку потрібно зараховувати бенефіціару кошти, якщо умовами акредитива передбачена оплата з кореспондентського рахунка банку-емітента у виконуючому банку (на жаль, в Інструкції це питання упущене).

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку про дату їх отримання, третій і четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються банку-емітенту (третій залишається в банку-емітенті, а четвертий примірник видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом).

Якщо хоча б однієї з умов не дотримано, виплата коштів за акредитивом не проводиться, про що банк бенефіціара повідомляє бенефіціару і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на оплату документів з неточностями. Всі неточності вказуються в повідомленні. Якщо протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення відповідь не отримана або надійде негативна відповідь, виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, вказавши на звороті першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення, засвідчивши цей напис підписами двох відповідальних осіб і відбитком штампа банку.

Якщо кошти бенефіціара депоновані на окремому рахунку в банку-емітенті при покритому акредитиві або договором між банками і умовами акредитива не передбачена виплата коштів бенефіціару з кореспондентського рахунка банку-емітента у виконуючому банку, останній, перевіривши за дорученням банку-емітента подані бенефіціаром документи і пересвідчившись в дотриманні умов акредитива, надсилає їх банку-емітенту. Той, своєю чергою, перевіряє на підставі цих документів дотримання умов акредитива і за відсутності порушень списує кошти з рахунка "Розрахунки за акредитивами", відкритого заявнику, і перераховує їх бенефіціару через виконуючий банк.

Четвертий примірник реєстру документів за акредитивом видається бенефіціару з необхідними відмітками банку про дату їх отримання. Перший і другий примірники разом з доданими документами надсилаються банку-емітенту. Той, перевіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника списує кошти з аналітичного рахунка "Розрахунки за допомогою акредитивів" і перераховує їх на рахунок бенефіціара, а сам цей примірник вміщує в документи дня.

Другий примірник разом з іншими документами за акредитивом зі своїми відмітками про дату отримання і виконання банк-емітент видає заявнику акредитива. Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента на підставі третього примірника реєстру за акредитивом списує суму заяви на акредитив зі свого позабалансового рахунка.

Зарахування коштів бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом здійснюється виконуючим банком після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, передбачених умовами акредитива, списанням коштів з кореспондентського рахунка банку-емітента, якщо такий порядок передбачено договором між зазначеними банками.

При цьому два перших примірники реєстру документів за акредитивом з доданими до нього документами виконуючий банк надсилає спецзв'язком (або іншим способом, передбаченим договором між банками) банку-емітенту для списання коштів із заявника, в якому перший з них використовується для стягнення коштів із заявника акредитива, другий з відмітками банку видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом. Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк-емітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов'язані з виконанням акредитива на умовах, передбачених міжбанківським договором (угодою).

У разі якщо умовами кореспондентського договору між банками і умовами акредитива не передбачаються виплати бенефіціару з кореспондентського рахунка банку-емітента у виконуючому банку, перші два примірники реєстрів документів за акредитивом і додані до них документи скеровуються виконуючим банком банку-емітенту для оплати. Після надходження коштів вони зараховуються на рахунок бенефіціара. На жаль, цей порядок не відображений у новій Інструкції.

Якщо на поточному рахунку заявника нема коштів, банк-емітент використану суму акредитива зараховує на свій балансовий рахунок як короткостроковий кредит, виданий суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговими операціями і на цю суму зменшується сума на позабалансовому рахунку в банку.

Перевіряючи подані бенефіціаром до оплати документи, банк бенефіціара не може перевірити дотримання всіх його договірних умов з покупцем. Наприклад, він не може встановити недотримання якості продукції, її некомплектність, недостачу тощо. Тому раніше в таких випадках банківські інструкції давали покупцю право на подальшу відмову від акцепту після встановлення факту порушення постачальником умов договору. Тепер нормативні документи Національного банку України цей важливий момент розрахунків не передбачають.

Необхідно також пам'ятати, що взаємні претензії за розрахунками за допомогою акредитивів між платником і бенефіціаром розглядаються сторонами в претензійно-правовому порядку без участі банку.

IV. Закриття акредитива

Банки повинні здійснювати контроль за термінами дії акредитивів.

У день закінчення терміну акредитива, кошти за яким депоновані у виконуючому банку, останній наприкінці робочого дня списує залишок коштів з аналітичного рахунка "Розрахунки за акредитивами" і перераховує його в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Невикористаний акредитив, кошти за яким депоновані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення терміну, вказаного в заяві на акредитив, з доданням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива. Невикористані кошти повертаються з аналітичного рахунка "Розрахунки за допомогою акредитивів" на той рахунок, з якого акредитив був виставлений.

Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням терміну його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, передбаченими договором (угодою) між ними, і списує суму акредитива з позабалансового рахунка. Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму і зі свого позабалансового рахунка.

Акредитив може бути закритий з ініціативи заявника або банку-емітента при відкличному акредитиві або в зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром. Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання від виконуючого банку. В такому разі акредитив, що депонується в банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються в банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента на загальних підставах.

V. Документообіг

Як видно з викладеного вище, варіантів акредитивної форми розрахунків є багато. Кожна з них має свою схему документообігу. Оскільки обсяг статті не дозволяє навести всі ці схеми, як приклад наведемо лише схему здійснення розрахунків при покритому акредитиві з депонуванням коштів в банку бенефіціара . Уважно розглянувши її, читач, використовуючи викладені положення, зрозуміє схеми документообігу за інших варіантів цієї форми розрахунків.

Далі буде.
Підготував Ігор ЛАЗЕПКО,
професор кафедри банківської справи Київського національного економічного університету, кандидат економічних наук

Заява на акредетив
PDF-44Kb

Реєстр документів за акредитивом
PDF-40Kb

Рисунок 1
Документообіг за акредитивної форми розрахунків
PDF-39Kb

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua