Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#26 '2001: Практична бухгалтерія - Питання тижня << >>

Що ви думаєте з приводу прийняття Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"?

Усі з нетерпінням чекали набрання чинності Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Дочекалися. Тепер бухгалтери, затамувавши подих, ждуть, коли ж почнуть списувати борги. Бо поки що ДПАУ лише старанно виписує інструкції, що і як списуватимуть, а амністія ніяк не зрушить з мертвої точки. Ну що вдієш: не піднімається в податківців рука списувати податкові борги.

  1. Чи скористалися ви правом на розстрочення податкового боргу?
  2. Чи не вважаєте ви, що списання і реструктуризація податкової заборгованості - дискримінація підприємців, які справно сплачують податки?
  3. Для швидкого та повнішого погашення податкового зобов'язання Законом передбачене компромісне вирішення спору між платниками податків та податковим органом. Чи підете ви на компроміс із податківцями?
  4. Що ви думаєте про відновлення непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань?

Списання податкових боргів вигідне не лише боржникам. Державі теж

Гадаю, недоречними є розмови про те, що списання і реструктуризація податкової заборгованості - це дискримінація підприємств, які справно сплачують податки. Переконана: перш ніж запровадити закон, влада зважила всі "за" і "проти" й обрала найоптимальніший для себе варіант - списуватимуть лише ту заборгованість, стягнути яку податківці вже втратили надію.

Розстрочення податкового боргу означає лише, що сплату податкових зобов'язань перенесено на пізніший термін. Рано чи пізно підприємству доведеться виконати свій обов'язок - погасити податкову заборгованість. Тож боржникам надається можливість поліпшити свій фінансовий стан, щоб згодом сплатити борг і регулярно сплачувати податки. На мою думку, держава просто створює умови, які б забезпечували стабільне наповнення державної скарбниці.

Намагаюся пояснити, що списання і розстрочення податкових зобов'язань жодним чином не є несправедливими щодо тих підприємств, які справно сплачують податки. Цей закон відображає лишень бажання держави повернути борги. Хибною є й думка, що списання боргів заохочуватиме підприємців не сплачувати податки.

У законі дуже гарно сказано про можливість компромісного вирішення спору між платником податку та податковим органом. Та не впевнена, що податківці запропонують підприємцям компроміси, вигідні не лише для них, а й для нас. Також вважаю, що жоден підприємець не погодиться з визначенням сум податкових зобов'язань непрямими методами.

Наталія ШПІЧАК,
головний бухгалтер Острозької районної друкарні, Рівненська обл.

Я проти списання боргів підприємствам, які приховують свої доходи

Завод не мав заборгованостей ні в 1999-му, ні в 2000 році. Та мені не подобається, що одні важко працюють і сплачують податки до останньої копійки, а іншим борги списують. Вважаю, що неправильно проголошувати загальне списання боргів. Потрібно розглядати кожен випадок окремо. Погоджуюся, що в Україні є багато підприємств, які ледве зводять кінці з кінцями, і їм не під силу сплатити державі заборгованість з податків, штрафних санкцій за 1999 рік. Але ж незаперечно: деякі підприємства збиткові лише на папері - вказують у звітності збитки, яких насправді немає. І таким підприємствам держава теж гарантує списання податкової заборгованості.

Я не проти списання боргів, але спершу потрібно з'ясувати, чи справді підприємство не в змозі сплатити податки. А в нас все навпаки. Бачив, наприклад, план перевірок по нашому місту на 2001 рік. У переліку не було жодного збиткового підприємства - включено лише прибуткові. Податківці аргументують це так: перевіряти збиткові підприємства - марнування часу, бо вони грошей не мають (навіть на податки). Хіба це правильно? Отака в нас політика: тим, хто зав'яз у боргах, - все пробачимо, а тих, хто справно сплачує, - ще й покараємо.

Запропоноване в законі компромісне вирішення спору між платником податків і податковим органом - це свого роду торг. Гадаю, від запропонованих компромісів виграють лише податківці. Підприємці, як завжди, залишаться ні з чим.

Про відновлення непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань можу сказати те саме - годі сподіватися від податківців об'єктивності. Сумніваюся, що хто-небудь з податкових інспекторів зможе правильно визначити податкові зобов'язання для кожного підприємства. Зроблять шаблонно - без урахування тонкощів виробництва того чи іншого товару.

Закон дуже складний та великий за обсягом, тому відразу важко пригадати його слабкі та сильні сторони. Але був приємно вражений, що продовжено терміни сплати податків та подання податкової звітності.

Іван КОПІКОВИЧ,
головний бухгалтер Бучацького сирзаводу, Тернопільська обл.

Навряд чи податковий компроміс полегшить життя підприємству

Підприємство має заборгованість з податків починаючи з 1997 року. Протягом 1997-2000 рр. ми не змогли сплатити збір до Державного інноваційного фонду, збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Значну суму боргу маємо з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. Минулого року також не вдалося повністю сплатити державі і податок на землю.

Поки що не знаю, чи податкова інспекція спише і розстрочить нашу заборгованість. Неодноразово цікавилася в податківців цим питанням, але відповідь була завжди одна - ще не розроблено механізм списання податкового боргу.

Не впевнена, чи варто йти на компроміс з податківцями. Мабуть, це залежить від обставин. Наприклад, якщо буду переконана, що арбітражний суд вирішить спір з податковою інспекцією на мою користь, то про компроміс не може бути й мови. Або, приміром, інша ситуація: нам спишуть й розстрочать частину боргу за умови, що сплатимо податок з власників автотранспорту. Я, чесно кажучи, не знаю, як бути в цьому випадку - здавалося б, для нас має бути вигідною така пропозиція, але сплатити 12 тис. грн боргу не зможемо. Минулого року підприємство не здійснювало пасажирських перевезень. Транспорт не приніс прибутків, тому не маємо грошей, щоб сплатити заборгованість.

Загалом закон мені сподобався, сподіваюся, що тепер підприємству працювати стане легше. Дуже рада була дізнатися, що платники податків мають право отримати податкові роз'яснення. Невідомо лишень, як це виглядатиме на практиці. Та найбільша радість, що підприємство спекається боргів.

Марія ШИВЕРЯ,
головний бухгалтер Іршавського агробуду, Закарпатська обл.

Закон - прогресивний, та є кілька "але"...

Протягом минулого року мали незначну заборгованість із виплати заробітної плати та прибуткового податку. Отож коли набрала чинності стаття 18 "Списання та розстрочення податкового боргу", звернулися до податкової інспекції з проханням реструктуризувати підприємству заборгованість. Вже одержали відповідь з податкової - з нами укладуть договір на розстрочення згаданого боргу.

На компроміс з податківцями можна йти лише тоді, коли немає іншого вибору. В "Гарантбуду" постійно виникають непорозуміння з органами податкової служби - переважно всі суперечки вирішуємо в арбітражному суді. Податківці частенько пропонують підприємцям погодитися з їхніми аргументами, мотивуючи це тим, що ми, тобто підприємці, - не маємо рації, і навіть звернення до суду нам не зарадить. Мабуть, всі добре пам'ятають плутанину, яка виникла у зв'язку із сплатою збору до Інноваційного фонду. Податківці, посилаючись на свої нормативні акти, переконували нас, що збір потрібно платити. Впевнено заявляли, що справу підприємство програє, а тому для нас буде ліпше, якщо сплатимо збір. Та ми все ж звернулися до арбітражного суду. Справу виграли. Тепер вже ні в кого не виникають сумніви, що збір до Державного інноваційного фонду платити не потрібно.

Закон реанімує непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань. Вважаю, що це необдумане рішення. Не кожен податковий інспектор може правильно розрахувати доходи і витрати для кожного підприємства. Кожна галузь має свою специфіку, але не всі інспектори це розуміють. Знаю це з власного досвіду - добре пам'ятаю, як під час податкової перевірки доводилося ревізору пояснювати і доводити, що в будівництві деякі бухгалтерські проведення здійснюються інакше, ніж в інших галузях.

Закон про погашення податкових зобов'язань - дуже добрий. Проте є кілька зауважень - стосуються вони переважно підзаконних актів. Не влаштовує мене те, як нараховуватиметься пеня - доведеться сплачувати максимальну ставку за період несплати пені. Крім того, вважаю, що Інструкція про порядок нарахування та погашення пені та Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки повторюють норми закону. Гадаю, нікому не потрібні нормативні документи, що тупо дублюють закон.

Те саме стосується і Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Скидається на невдалий жарт - подавати апеляцію до тієї податкової інспекції, дії якої оскаржуєш.

Також внесено зміни до сплати ПДВ і акцизного збору під час імпортування підакцизних товарів в Україну. На мою думку, новий порядок суперечить Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Та все ж таки закон приніс бухгалтерам і багато нових позитивних змін, а це - невеличка перемога підприємницької громади України. Основне - скасування картотеки №2, коли маєш право самостійно визначати, які розрахунки для підприємства є першочерговими. Позитивним є продовження термінів сплати податкових зобов'язань. Цікаво, що у випадку конфлікту інтересів рішення приймається на користь платника податків. Дуже приємно, що нарешті з'являються закони, які не викликають у бухгалтерів обурення.

Галина БОНДАРЕНКО,
головний бухгалтер ВАТ "Гарантбуд", м. Новоград-Волинський, Житомирська обл.

Податківці не готові до списання та розстрочення податкових боргів

Підприємство має заборгованість майже зі всіх податків - найбільшу з податку на прибуток та ПДВ. Не знаю, коли спишуть і реструктуризують борг. Наскільки мені відомо, львівські податківці не розглянули ще жодної із заяв, які подали підприємства-боржники, а вони все ще вивчають Закон "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та власні інструкції. А коли приступлять до виконання статті 18 - невідомо.

Сумнівно, що податківці запропонують компроміс, вигідний для підприємців. Насамперед дбатимуть про свої інтереси.

На мою думку, відновлення непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань - неправильне рішення. Але що вдієш - доведеться з ним змиритися.

Оксана ЛОГОЙДА,
головний бухгалтер ТзОВ "Логос", м. Львів

Пропонуємо вашій увазі статистичний аналіз читацьких відповідей, які надійшли на форум "ДК" стосовно запропонованого запитання:


Наступне запитання тижня: Як бути: переоцінювати активи чи ні?

1. Як часто вам доводиться здійснювати оцінку чи переоцінку активів?

2. Які труднощі виникають при оцінці чи переоцінці активів?

3. Чи зазнавало підприємство збитків від неправильної оцінки чи переоцінки запасів?

4. Чи виникають проблеми з бухгалтерським та податковим обліком оцінки чи переоцінки активів після переходу підприємства на Національні стандарти бухгалтерського обліку?

Відповіді на запитання надсилайте на форум "Дебету-Кредиту" за адресою: www.dtkt.com.ua або на e-mail: fil@gc.lviv.ua
<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua