Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#37 '2001: Практична бухгалтерія - Відрядження << >>

Податківці відповідають на запитання, пов'язані із відрядженнями за кордон

На запитання читачів відповідає Галина АРХИПОВА, головний державний податковий інспектор відділу по роботі з платниками податків податкової інспекції м. Луганська


Оформлення закордонного паспорта можна відносити на валові витрати

Працівнику для виїзду у відрядження за кордон за рахунок коштів підприємства оформлено закордонний паспорт. Чи входять ці витрати до складу валових витрат підприємства? Відрядження пов'язане з господарською діяльністю підприємства.

Стаття 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР визначає порядок включення витрат підприємства до складу валових витрат. Відповідно до цієї статті, зокрема пп. 5.4.8, до складу валових витрат підприємства включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження; оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), наймання інших житлових приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів тощо. Але слід попередити, що на підставі абз. 2 цього пункту Закону зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість таких витрат.

Крім цього, відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. №59, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), на комісійні (в разі обміну валютних коштів), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Як нараховуються добові за відсутності у паспорті позначок про перетин кордону

Працівник нашого підприємства був скерований у відрядження до Москви. Поїзд із нашого міста відправляється о 18.00, а до Москви прибуває наступного дня. Поясніть, будь ласка, як нарахувати добові за ці два дні: чи за нормами закордонного відрядження, чи якимось іншим чином (на цьому напрямку митники не роблять відміток у паспорті про перетинання кордону)?

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається:

а) у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, - за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює;

б) у разі відрядження до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження.

Крім цього, добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах граничних норм:

а) за кожний день відрядження, включаючи день виїзду та приїзду;

б) у разі включення витрат на харчування до рахунків на наймання житлового приміщення та у випадках, коли відряджені працівники за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні перебування (дорозі), - у межах граничних норм з урахуванням кількості разів харчування на добу. Залежно від кількості разів харчування на добу впродовж відрядження перерахунок здійснюється за кожну добу окремо;

в) якщо дата виїзду у відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, або дата повернення з них не збігається з датами за відмітками в закордонному паспорті чи документі, що його замінює, то добові витрати за час проїзду територією України відшкодовуються відповідно до порядку, передбаченого для відряджень у межах України;

г) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись із такої країни, має транзитну зупинку на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

У разі відсутності такої зупинки добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

Крім цього, у разі відсутності відміток, відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту добові витрати відрядженому працівнику не відшкодовуються.

Водночас, у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 18 гривень, для відряджень за кордон - 252 гривні (Постанова КМУ від 23 квітня 1999 р. №663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон"). Отже, якщо сторона, що приймає, зробить на посвідченні відмітку про прибуття відрядженого до місця відрядження наступного дня, то за день від'їзду з міста в Україні варто оплатити відрядженому 18 грн, а за день прибуття в Москву (за наявності відмітки сторони, що приймає) - 252 грн.

Вихідні дні включаються до оплачуваних днів відрядження

Чи потрібно виплачувати добові в тому випадку, якщо працівник перебував у відрядженні у вихідні дні?

Так, потрібно. Це підтверджено й Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон. Адже, відповідно до п. 1.7, добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах граничних норм за кожний день відрядження включаючи день виїзду та приїзду. Крім цього, відповідно до п. 1.5 цієї Інструкції, за кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), працівнику виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663.

Працівників-сумісників можна посилати у відрядження

Чи може підприємство скеровувати у відрядження своїх працівників, які працюють за сумісництвом?

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, підприємство може направити працівника, що працює за сумісництвом, у відрядження. При цьому на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, яке її відрядило. У разі скерування працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що скеровували працівника у відрядження, за згодою між ними.

Крім того, відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України, працівник зобов'язаний виконувати роботу, визначену трудовою угодою, адже він є працівником цього підприємства. У свою чергу, згідно з пп. 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97, витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, включаються до складу валових витрат підприємства.

Ці витрати можуть включатися в межах норм, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. №663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Розрахунок за відрядження без авансу

Відряджений за кордон працівник з поважних причин не одержав аванс на відрядження. Після повернення з відрядження авансовий звіт він здав вчасно. Але підприємство змогло розрахуватися з цим працівником тільки через кілька місяців після відрядження. За яким курсом включаються до складу валових витрат витрати, понесені на таке відрядження? І як зробити розрахунок для видачі працівнику витраченої ним суми?

Перш за все, працівнику, який скеровується у відрядження, підприємство зобов'язане було видати аванс. Так просто, без якихось грошей, не можна було відправляти працівника у відрядження, незважаючи на те, що цей працівник погодився, адже, як випливає з вашого листа, це було відрядження за кордон. Вихід із цієї ситуації один - посилаючись на п. 1.17 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, виплатити йому гроші в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день погашення заборгованості, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження.

Крім цього, нагадаємо, що витрати на службове відрядження за кордон включаються до складу валових витрат тільки за наявності всіх необхідних документів, що їх підтверджують (підпункт 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). А такі документи з'являються на підприємстві після повернення працівника з відрядження. Отже, витрати за таким відрядженням включаються до складу валових витрат тільки на дату затвердження авансового звіту.

У свою чергу, відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, керівник підприємства в межах трьох днів зобов'язаний прийняти рішення щодо затвердження авансового звіту. Отже, витрати на відрядження, понесені працівником в іноземній валюті, перераховуються за курсом НБУ на дату затвердження авансового звіту і тоді ж включаються до складу валових витрат.

Таким чином, можна зробити висновок, що тільки протягом трьох робочих днів після повернення працівника з відрядження підприємство повинно зафіксувати суму заборгованості перед працівником у гривнях. Цю суму і буде виплачено потім працівникові.

Посвідчення для відряджень можна завіряти печаткою "Для документів"

Працівник перебував у відрядженні, і позначку у посвідченні для відряджень йому завірили печаткою "Для документів". Перевіряючі з податкової інспекції не приймають це посвідчення і вимагають, щоб воно було завірене гербовою печаткою. Чи правомірні дії податкових органів?

Пунктом 1.3 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон передбачено, що відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Отже, порушення в тому, що відмітку зроблено печаткою "Для документів", немає. Усе залежить від облікової політики підприємства, на якому перебував працівник у відрядженні.

Добові понад граничні норми видаються за розпорядженням керівника

Чи можна виплатити добові понад установлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 граничні норми?

Законодавством не передбачено будь-яких заборон стосовно розміру добових, що їх підприємство виплачує працівникові, який направляється у відрядження. Але законодавством передбачено, що добові, які перевищують граничні норми, повинні видаватися за розпорядженням керівника. А відповідно до п. "г" статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", компенсаційні виплати в грошовій i натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством, не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

Отже, з цього можна зробити висновок: компенсаційні виплати, що перевищують установлені граничні норми, включаються до сукупного оподатковуваного доходу, тобто вони обкладаються прибутковим податком. Крім цього, з них також утримуються всі передбачені законодавством внески.

Що стосується віднесення таких компенсаційних виплат на валові витрати платника податку, то, згідно з пп. 5.4.8 Закону про прибуток, суми добових можна віднести на валові витрати тільки в межах норм, передбачених Постановою №663.

Відрядження фізичних осіб, які працюють за договорами підряду, не входять до складу валових витрат

У нас працюють фізичні особи за договорами підряду. Деяких із них ми відправляємо у відрядження, і вони одержують аванс на відрядження. Чи можна такі виплати відносити на валові витрати?

Ні, не можна. Перш за все тому, що договір підряду - це цивільно-правовий, а не трудовий договір. А відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, в службові відрядження можна відправляти тільки працівників підприємства, відповідно, тільки вони мають право на компенсацію витрат і одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями.

Крім цього, відповідно до підпункту 5.4.8 Закону про оподаткування прибутку підприємств, так зване відрядження громадян-підрядчиків не вважається відрядженням, і тому всі витрати щодо нього на валові витрати підприємства віднести не можна.

Валюту на рахунку підприємства можна використовувати на відрядження

Наше підприємство надає послуги нерезидентам. За це вони розраховуються з нами валютою. В той же час працівники нашого підприємства іноді виїжджають за кордон у відрядження в країну нерезидента. Чи потрібно нам у цьому випадку обов'язково купувати валюту для відрядження? Чи є можливість скористатися валютою, що є на нашому валютному рахунку від надання послуг нерезиденту?

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, підприємство, що направляє працівника у відрядження за кордон, забезпечує його коштами в національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу. Водночас, відповідно до Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року №119, використання готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичними особами - резидентами та розташованими на території України представництвами юридичних осіб - нерезидентів дозволяється для забезпечення витрат працівників юридичних осіб - резидентів чи представництв юридичних осіб - нерезидентів, які повністю або частково здійснюють підприємницьку діяльність нерезидента на території України, на відрядження за кордон (оплата добових, витрат, пов'язаних з найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном здійснюється згідно з чинним законодавством України про відшкодування витрат на відрядження за кордон).

Отже, використання коштів із валютного рахунка підприємства на виплату авансу при відрядженні працівника за кордон не суперечить чинному законодавству. При цьому підприємству не потрібно сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу іноземної валюти. Адже операції купівлі-продажу не відбувається. Крім того, при цьому відсутній факт переходу права власності на іноземну валюту, тобто немає об'єкта оподаткування.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua