Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#39'2001: Практична бухгалтерія - Дайджест << >>

Дайджест бухгалтерської преси

"Так, забрав. Але не чуже, а своє"

С. Погребняк

"Бухгалтер", №24, с. 8

У статті йдеться про спільну діяльність. А точніше, про ПДВ, який нагадує про себе після закінчення спільної діяльності (СД). Типовою є ситуація, коли два підприємства домовилися разом спорудити будівлю (зрештою, не обов'язково будівлю) і одне з них уповноважене вести облік результатів СД. Проблеми починають виникати, коли будівля закінчена і її потрібно передати на баланс пропорційно до внесків підприємств.

Відповідно до пп. 3.1.1 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом обкладення ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг). Продаж - це така операція, яка передбачає передачу прав власності. А абз. 5 пп. 3.2.8 Закону про ПДВ говорить: "При здійсненні спільної (сумісної) діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається продажем таких товарів (робіт, послуг)".

Автор вважає, що в наведеному прикладі продажу не буде, оскільки немає передачі права власності. Аргументи можна знайти в ч. 2  ст. 432 ЦК України, де зазначено, що "грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною (спільною частковою. - Авт.) власністю".

Отже, після закінчення СД приймається рішення про передачу кожному учаснику його частки із загальної власності. Автор підкреслює, що змінюється форма власності (з часткової на приватну), тоді як власники залишаються ті ж. Тому цілком логічно, що ПДВ в цьому випадку сплачувати не слід. Змінилася форма власності при незмінному власнику.

Проте не варто забувати про абз. 5 пп. 3.2.8 Закону про ПДВ: при передачі на баланс частки одного з учасників СД іншому (який уповноважений вести облік) ПДВ все ж сплатити треба. На думку автора, це справедливо лише для підприємства, яке є уповноваженим учасником, оскільки підприємство, яке веде облік, набуває в якійсь частці права власності на переданий об'єкт. Підсумовуючи, автор наголошує: "У рамках СД ПДВ обкладається лише передання на баланс уповноваженого учасника", тоді як після закінчення договору СД передання кожному учаснику його частки не є об'єктом обкладання ПДВ.


"Отримання готівки - не завжди розрахункова операція"

О. Золотухін

"Бухгалтерія", №37/2, с. 30

Приватне підприємство надає послуги фізичним особам, усе це підтверджується актами приймання-передачі послуг та відображається в бухгалтерському обліку підприємства. На перший погляд, звичайна ситуація. Та є один нюанс - директор цього підприємства за надані послуги отримує готівку від фізичних осіб, яку через якийсь час вносить на розрахунковий рахунок підприємства. Усе це відбувається без розрахункових документів. Гадаєте, це неможливо? А от автор статті вважає, що цілком реально, і що найцікавіше - "у рамках закону". Причому наводить цілком переконливі аргументи.

Відомо, що розрахунковою операцією вважається:

- приймання від покупців готівкових коштів (на це має право лише продавець - особа, уповноважена приймати від покупців кошти - Авт.) або

- здійснення такого приймання за місцем реалізації товарів (послуг).

Оскільки кабінет директора місцем реалізації не є, а сам він не є продавцем, то розрахункової операції як такої немає. Відомо також, що розрахункові операції здійснюються між суб'єктами підприємницької діяльності (ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зі змінами та доповненнями). А в цій ситуації директор діє як фізична особа, а не як представник підприємства. Крім того, автор заперечує факт порушення касової дисципліни, оскільки підприємство готівкових операцій не проводило. Гроші надходили не в касу, а на розрахунковий рахунок. Їх вносив директор, приймаючи від фізичних осіб (за надані послуги) на підставі договору доручення.

Договір укладається в усній формі (обов'язковість письмової форми для договорів доручення Цивільним кодексом не встановлена). У ньому директор зобов'язується внести отримані кошти на рахунок підприємства. Термін, протягом якого це має відбутися, не визначається. А покупців це не дуже цікавить: послуги - отримані, акти - підписані.

Автор наголошує: "Випадки, подібні до наведеного, досить поширені в практиці готівково-реалізаційних оборудок підприємств".


"Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства: порядок сплати й облік"

Т. Онищенко

"Податки і бухгалтерський облік", №72, с. 36

Автор докладно розглядає порядок сплати, а також бухгалтерський і податковий облік збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір).

Платниками збору виступають суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують у торговельній мережі алкогольні напої та пиво незалежно від форми власності. Сюди ж відносяться підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, а також приватні підприємці, які реалізують слабоалкогольні напої (міцністю менше 12%). Експортери та імпортери сплачують збір від реалізованої експортної чи імпортної продукції на загальних підставах.

Не є платниками збору підприємства - виробники алкогольних напоїв та пива (виняток: товаровиробник реалізує продукцію безпосередньо кінцевому споживачу через мережу фірмових магазинів).

Збір сплачується на всьому шляху проходження товару від товаровиробника до споживача, тобто справляється при кожній реалізації алкогольних напоїв.

Об'єктом обкладення збором є вся сума виручки від реалізації напоїв та пива без виключення сум ПДВ, акцизного збору, інших зборів і надбавок, що включені до продажної відпускної ціни. Ставка збору становить один відсоток виручки.

У бухгалтерському обліку сума збору відображається у складі адміністративних витрат, а в податковому - включається до складу валових витрат.

Податкові зобов'язання щодо сплати збору (на думку автора) виникають виключно на дату відвантаження товару. А от у працівників ДПАУ дещо інші міркування з цього приводу. Зокрема, у листі ДПАУ від 14.01.2000 р. №526/7/16-2317 зазначено, що "податкові зобов'язання щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виникають з моменту отримання коштів за реалізовані алкогольні напої та пиво". У цьому випадку думка податківців є вигіднішою для платників податків.

Звіт про суму нарахованого збору подається в органи ДПІ не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, а сплачується збір протягом 10 днів після подачі розрахунку. Відповідальність платників за порушення порядку сплати збору визначається на підставі Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III.


Книгосховище

Альтернативні способи оподаткування. Збірник систематизованого законодавства

Видавець: ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ"

Обсяг: 226 с.

Де придбати: Не продається. Надсилається лише передплатникам "Бухгалтерії"

(044) 251-81-45, 251-81-43

Автор стверджує: "Кілька років тому в Україні вирішили допомогти окремим категоріям платників податків, надавши їм (у разі виконання певних вимог) право вибору між звичайною системою і спеціальними режимами оподаткування...

Альтернативне оподаткування приваблює тим, що дає змогу: замінити податки, збори (обов'язкові платежі), що їх сплачують, одним; зменшити число звітів, скоротити час їх складання та здавання; уникнути "щастя" часто спілкуватися з перевіряльниками; вести бухгалтерський та податковий облік і складати звітність за спрощеною формою; отримувати вищі доходи etc...

Знаючи правила гри, суб'єкт підприємницької діяльності може обрати оптимальний для себе спосіб оподаткування, який найбільше відповідає особливостям його виду діяльності".

Стисло: Матеріали збірника згруповано за способами оподаткування: єдиний податок, спецпатент, фіксований податок та фіксований сільгоспподаток. Майже половину обсягу збірника займають аналітичні матеріали спеціалістів.


Соціальне страхування: нормативна база

Видавець: видавничий дім "Фактор"

Обсяг: 131 с.

Де придбати: видавничий будинок "Фактор", регіональні представники

(0572) 19-41-14, 19-41-15

У збірнику пропонується огляд нормативної бази, яка стосується сфери соціального страхування: всього 12 документів. Зокрема, наведено низку законів, які визначають основні напрями соціальної політики в Україні: Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; закони "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" etc.

Стисло: добірка нормативних документів щодо внесків до соціальних фондів станом на 01.08.2001 р. Можливо, допоможе з'ясувати особливості соціальних платежів, порядок їх нарахування та сплати.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua