Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#40'2001: Практична бухгалтерія - Форум << >>

Форум

Як уникнути сплати єдиного податку з транзитних коштів

Запитання:

Підприємство на 10-відсотковому єдиному податку. Надає інформаційно-консультаційні послуги з виїздом до санаторіїв. Клієнти платять на наш розрахунковий рахунок усю суму за послуги. Частину з цих сум ми платимо далі санаторію за договором за надання послуг з розміщення, харчування і проживання наших клієнтів. Решта суми - це наш дохід від реалізації послуг. Тобто та частина суми, яку ми платимо санаторію, на нашому розрахунковому рахунку виходить транзитною. Які договори і з ким нам правильно укласти, щоб із транзитних грошей не платити 10% податку? Де можна щось прочитати на цю тему?

Відповідь "ДК": Віталій Дзьобан

Найкраще брати плату лише за власні послуги. Якщо це неможливо, укладіть договір представництва, доручення з санаторієм, згідно з яким ви отримуватимете належні їм кошти з подальшим їх перерахуванням на розрахунковий рахунок санаторію з винагородою чи без, для зручності клієнтів. Без такого договору вся виручка обкладатиметься єдиним податком.

Відповідь: Галина Кащеєва

Транзитними грошима податкова, згідно з деякими листами, зволила вважати ті, які проходять за договорами комісії, доручення та іншими цивільно-правовими, слід гадати, "посередницькими" договорами. На мою думку, у вашому випадку можна було б вашому підприємству укласти договір комісії, наприклад, із санаторієм (замість договору надання послуг), значення якого було б у тому, що санаторій (комітент) доручає вам (як комісіонеру) укладати від вашого імені договори на обслуговування клієнтів, за що вам належиться комісійна винагорода (яку можна зробити умовною).

При цьому треба пам'ятати, що відповідно до Цивільного кодексу цю винагороду не можна встановлювати як різницю між ціною продажу таких послуг і мінімальною ціною, встановленою комітентом (у вашому випадку - санаторієм). Це має бути або відсоток від обсягу грошей, що надходять за такі послуги, або фіксована сума.

Є особливості в посередницьких договорах у бухгалтерському і податковому обліку. Здається, цьому був присвячений якийсь літній спецвипуск до "Податків і бухобліку".

Чи оподатковуються курсові різниці за валютним кредитом

Запитання:

Підкажіть, будь ласка: наше підприємство отримало кредит від нерезидента у доларах США. Чи підлягають оподаткуванню курсові різниці за валютним кредитом?

Відповідь: Станіслав

Дія пп. 7.3.6 п. 7.3 статті 7 Закону України №283/97-ВР поширюється на будь-яку іноземну валюту або заборгованість у іноземній валюті, що є на обліку платника податків на кінець звітного періоду (п. 1.10 інформаційного листа ВГСУ від 29.08.2001 р. №01-08/935).

З цього приводу за допомогою пошуку дивіться сайт "ДК" - знайдете багато аналітичного матеріалу і статей.

Засновники претендують лише на частину від прибутку, що відповідає їхнім внескам

Запитання:

Як внесок у статутній фонд один із засновників передав чотири комп'ютери. Вони експлуатувалися рік, на них нараховувався знос. Через рік засновник вийде зі складу засновників. Чи повинні ми повернути йому на розрахунковий рахунок нарахований знос? Комп'ютери ми, природно, віддаємо.

Відповідь: Stas

На мій погляд, ні. Знос - це витрати (у податковому обліку - ВВ). Керуйтеся законами і засновницькими документами. Засновники "претендують" на частину від прибутку, що відповідає їхнім внескам. А знос тут ні при чому (віддайте старі - купіть нові, але не забудьте зняти БАЗУ).

Відповідь "ДК": Максим Войцеховський

Доповнення до попередньої відповіді. Повертати засновнику, який виходить, ви повинні не знос і навіть не комп'ютери, а вартість усього майна підприємства, пропорційну частці засновника. Виплата частки може здійснюватись як у грошовій, так і в натуральній формі (у вашому випадку - комп'ютерами).

Публікація на тему: http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2000/44/44pr5.html

Якщо гроші повертаються клієнту, послуга не обкладається єдиним податком

Запитання:

Підкажіть, будь ласка, вихід з такої ситуації. Наше підприємство - платник єдиного 10-відсоткового податку. Ми надаємо інформаційно-консультаційні послуги. Наш клієнт платить нам на розрахунковий рахунок за участь у засіданні. На засідання він не прийшов, відповідно, його оплата вийшла невикористаною, і зараз нам суму оплати за участь в засіданні треба повернути клієнту. Як нам бути при нарахуванні єдиного податку? Виходить, ми не отримали виручку від реалізації послуг.

Відповідь "ДК": Віталій Дзьобан

Якщо операція не відбулась і гроші повертаються клієнту, виручки немає.

Відповідь: Stas

Підприємство гроші (аванс) вже отримало, включило в дохід, записало в Книгу обліку доходів і витрат. Але "реалізація" не відбулася! Необхідно повернути гроші (причому повністю).

Гадаю, що в момент повернення сторнуйте суму за графою доходів (як це зробити в бухобліку - див. П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни в фінансових звітах". До речі, хочу порекомендувати хороший коментар Тетяни Абрамцової в "ДК" №36 за 2001 р.).

Можливо, мене виправлять. Треба звернутися до Порядку ведення Книги обліку прибутків і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, в редакції наказу ДПАУ від 12.10.99 р. №554.

Чи може підприємство-"єдиноподатник" надати підприємству на загальній системі оподаткування безвідсоткову позику

Запитання:

Чи може одна фірма (платник єдиного податку) надати іншій фірмі (на загальній системі оподаткування) безвідсоткову позику? Якщо так, то чи оподатковується така операція в обох фірмах?

Відповідь "ДК": Віталій Дзьобан

Може, і, з нашої точки зору, це ніяк не оподатковується. Податкова має протилежну думку. На цьому сайті "ДК" є багато інформації на цю тему.

Відповідь: Stas

Відповідно до ст. 374 Цивільного кодексу України, одна сторона (кредитор) може укласти з іншою стороною (позичальником) договір позики. З цього видно, що можливість укладення підприємством договору позики як з юридичною, так і з фізичною особою передбачена законодавством (при цьому говориться про "сторони", а не про види підприємств, форми власності, способи оподаткування).

На думку юристів (див. "ГК" №23, травень 2000), у договорі краще записати:

"1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ.

1.1. Позикодавець надає Боржникові грошові кошти (тимчасову безвідсоткову позику, яка підлягає поверненню, далі - Позика) (або тимчасову фінансову безвідсоткову допомогу), а Боржник зобов'язується повернути Позику в повному обсязі в строки і в місці, обумовленому в цьому договорі, або іншому, за згодою сторін."

І т.д., і описати терміни, спосіб повернення.

У цьому випадку жоден перевіряльник не зможе розцінити залучені кошти як подаровані.

Кошти, залучені і повернені платником податків за договорами позики, не є об'єктом обкладення ПДВ згідно з пп. 3.2.5 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями).

Стосовно обкладення податком на прибуток відома думка ДПАУ, згідно з якою на суму грошових коштів, отриманих як позика, згідно з пп. 4.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями) збільшується валовий дохід. ДПАУ також вважає, що, відповідно до п. 7.9 названого Закону, не передбачено віднесення коштів або вартості майна, які повертаються за договорами позики, на валові витрати. Такі роз'яснення наводяться, зокрема, у листі ДПАУ від 11.09.2000 р. №5081/6/15-1116 "Про оподаткування операцій з отримання і повернення позикових коштів".

Думка незалежних експертів (у т. ч. і "ДК" - див. "ДК" №38/2000) інша - суми грошових коштів, отриманих як поворотна фінансова допомога, не включаються до валового доходу платника податків. У валові витрати не включаються суми, що повертаються після закінчення дії договору позики. Це питання активно обговорювалося і на цьому форумі. Подивіться архіви.

Також до цієї теми свого часу підключився і Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва, листом якого від 04.08.2000 р. №2-222/2717 визначено (хоч і без якихось посилань на закони), що оскільки поворотну фінансову допомогу (позику) не можна зарахувати до прибутку, вона не є об'єктом оподаткування, тому вимоги ДПАУ обкладати поворотну фінансову допомогу податком на прибуток у момент її отримання суб'єктом підприємницької діяльності неправомірні. Крім того, свої заперечення проти обкладення поворотної фінансової допомоги податком на прибуток висловив Держкомпромполітики (див. лист від 01.08.2000 р. №01/1-2-363).

Крім того, суми, що повертаються підприємству (позичальнику) після закінчення терміну дії договору позики, не є об'єктом обкладення єдиним податком. Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Суми, що повертаються позичальнику після закінчення терміну дії договору позики, не можна назвати виручкою.

Більше того - відповідно до Порядку ведення Книги обліку прибутків і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, у редакції наказу ДПАУ від 12.10.99 р. №554, і в складі позареалізаційних доходів відображаються тільки кошти, отримані як безповоротна фінансова допомога. Суми, що повертаються позичальнику після закінчення терміну дії договору позики, до таких не належать.

Можна також звернутися до терміна "доходи", пункт 4 П(С)БУ 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87.

Цікаво ознайомитися з резюме рішення арбітражного суду м. Києва від 21.02.2001 р. у справі №25/275:

"Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке:

Термін "дохід" законодавчо не визначений. Зі значення зазначеної вище статті 374 ЦК УССР випливає, що позика не може розцінюватися як дохід, оскільки отримання позики передбачає обов'язок його повернення.

... Посилання відповідача на підпункт 7.9.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суд також не бере до уваги, оскільки ця норма є спеціальною і передбачає випадки виключення з валового доходу при здійсненні операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями. Але оскільки суд дійшов висновку, що отримані за договором позики кошти взагалі не є доходом позичальника, то вони не включаються до валового доходу згідно з пунктом 4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Але в суді можуть прийняти й інше рішення. Це залежить від аргументів. Суд треба переконати, що ти маєш рацію.

Тут я навів частину аналітичного матеріалу, який колись зібрав. Може, є щось нове? Треба шукати.

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua