Нове число  Дебет-Кредит
 
Український бухгалтерський тижневик
#40'2001: Практична бухгалтерія - Практика << >>

Як по-новому оскаржити рішення податкової у суді

Володимир БОРОВЕЦЬ,
юрисконсульт АФ "Дебет-Кредит Консалтинг"


Відповідно до вимог статті 125 Конституції України, Вищий арбітражний суд та Верховний Суд України мали б здійснювати свої повноваження відповідно до чинного законодавства, до сформування в Україні системи судів загальної юрисдикції, але не довше ніж п'ять років.

Отже, 28 червня 2001 року закінчився встановлений Конституцією термін, до якого повинна була бути сформована система судів загальної юрисдикції, найвищим судовим органом якої повинен бути Верховний Суд України. 21 червня 2001 року Верховна Рада України прийняла кілька законодавчих актів, які докорінно змінили систему судоустрою та процедуру провадження справ у судових органах. Зміни було внесено до законів "Про статус суддів", "Про органи суддівського самоврядування", "Про судоустрій України", Арбітражного процесуального кодексу України.

Цими законодавчими актами передбачено, що замість арбітражних судів запроваджуються господарські суди, які є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції, а Арбітражний процесуальний кодекс перейменовано на Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК).

Що писати в позовній заяві

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу (ГПК), підприємства, установи, організації, а також приватні підприємці мають право звернутися до господарського суду відповідно до встановленої підвідомчості господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підпункт 5.2.5 ст. 5 Закону №2181 передбачає, що платник податків з урахуванням строків позовної давності має право оскаржити до господарського суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання податкового повідомлення. Водночас зазначається, що в такому разі рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Відповідно до вимог ГПК, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і має бути підписана повноважною посадовою особою позивача. Згідно з ГПК, як позовну заяву, так і апеляційну та касаційну скарги, а також відзив тепер можуть підписувати не лише посадові особи юридичних осіб та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, а й їх представники. До документів, підписаних представниками, необхідно додати довіреність, що підтверджує їх повноваження.

Позовна заява повинна містити (ст. 54 ГПК):

а) найменування господарського суду, до якого подається позовна заява;

б) найменування сторін, їх поштові адреси, найменування і номери рахунків сторін в установах банків1;

в) зміст позовних вимог;

г) виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, доказів, що підтверджують позовні вимоги, і законодавство, на підставі якого подається позов;

д) перелік документів та доказів, що додаються до заяви.

До позовної заяви слід додати документи, які підтверджують факт відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, до позовної заяви про визнання недійсним рішення органу ДПС додаються засвідчені у встановленому порядку копії цього рішення та акта перевірки1. У разі якщо позивачем виступає громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, до позовної заяви необхідно додати засвідчену в установленому порядку копію документа, що засвідчує статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.93 р. №7-93 "Про державне мито", із позовних заяв немайнового характеру, до яких відносяться позови про визнання недійсними актів ненормативного характеру, справляється держмито в розмірі 5 н. м. д. г., що на сьогодні становить 85 грн.

Зразок позовної заяви про визнання недійсним рішення ДПІ наводимо на наступній стор. (Назви організацій та їх реквізити вигадані).

При підготовці позову до контролюючого органу необхідно дотримуватись вимог щодо змісту позовної заяви та подання до господарського суду всіх необхідних документів, оскільки судді мають право повернути позовну заяву в разі недотримання позивачем вимог чинного законодавства. Тож радимо не нехтувати якістю підготовлених документів і залучати до їх написання досвідчених фахівців.

Розгляд справи та винесення рішення

Не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви суддя виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі. У ній вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду, а також про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи.

Відповідач, отримавши позовну заяву, має право надіслати позивачу відзив. Слід зазначити, що надсилання відзиву на позовну заяву для відповідача тепер не є обов'язковим. Скасовано також право господарського суду стягувати в дохід державного бюджету з винної сторони штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадсилання відзиву на позовну заяву.

У місцевому господарському суді спори повинні вирішуватися у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду або його заступник має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. Однак за клопотанням обох чи однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може вирішуватися і триваліший строк.

Апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду

Апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. У разі якщо цей строк минув, його відновлення можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Особа, яка подає апеляційну скаргу, зобов'язана надіслати її копію іншій стороні у справі, а документ, що підтверджує це, додати до скарги, що надсилається до суду.

У ГПК зазначено, що до апеляційної скарги необхідно долучити також документ, який підтверджує сплату державного мита у встановлених порядку й розмірі. Однак з прийняттям Закону №2539-ІІІ в Декреті КМУ "Про державне мито" не зазначено, який саме розмір держмита необхідно сплачувати при поданні апеляційної скарги. Судді господарських судів наполягають, що при поданні апеляційної скарги необхідно керуватись підпунктом "г" п. 2 ст. 3 вищеназваного Декрету, відповідно до якого із заяв про перевірку рішень у порядку нагляду необхідно сплачувати держмито у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, тобто 42,5 грн.

Сторона, яка отримала апеляційну скаргу (подання), має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції й особі, яка подала її. Зазначимо, що, як і в випадку з поданням позову, надсилання відзиву - право, а не обов'язок сторони.

Отримавши апеляційну скаргу, місцевий господарський суд зобов'язаний у п'ятиденний строк надіслати її апеляційному господарському суду разом з матеріалами справи.

Про прийняття апеляційної скарги (подання) до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги (подання) колегією апеляційного господарського суду у складі трьох суддів.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, не залежних від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) й перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію. Нагадаємо, що існуюча до цього часу редакція ст.104 АПК України передбачала, що перевірка рішення в порядку нагляду повинна бути здійснена протягом двох місяців, але водночас зазначалося, що у виняткових випадках голова арбітражного суду або його заступник мають право продовжити строк перевірки, не уточнюючи, на який саме термін може бути продовжено строк перевірки.

За результатами розгляду матеріалів справи апеляційний господарський суд виносить постанову, яка набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Тепер надсилання відзиву на позовну заяву для відповідача не є обов'язковим. Скасовано також право суду стягувати з винної сторони штраф у розмірі 1700 грн за ненадсилання відзиву на позовну заяву.

Касаційне оскарження рішення до Вищого господарського суду України

Сторони у справі мають право подати до ВГС України касаційну скаргу (а прокурор - касаційне подання) на рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подавати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.

Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до ВГС України через місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Особа, яка подає касаційну скаргу, зобов'язана надіслати її копію іншій стороні у справі, а документ, який підтверджує це, додати до скарги, що подається (надсилається) до ВГС України.

Як і у випадку з апеляційною скаргою, стверджують судді, до касаційної скарги необхідно долучити документ, що підтверджує сплату державного мита у розмірі 42,5 грн (50% від 85 грн).

Сторона, яка отримала касаційну скаргу (подання), має право надіслати відзив на неї касаційній інстанції й особі, яка подала її.

Прийнявши касаційну скаргу до провадження, суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги (подання). Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється у ВГС України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, оскільки в касаційній скарзі (поданні) не допускаються посилання на недоведеність обставин справи. Тобто, на відміну від апеляційної інстанції, касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції тільки для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішеннях та постановах господарського суду.

Касаційна скарга (подання) розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом із касаційною скаргою (поданням) до ВГС України і за її результатами виноситься постанова. Можливість продовження розгляду справи на більш тривалий термін ГПК не передбачено. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в п'ятиденний строк надсилається сторонам.

Сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право оскаржити в касаційному порядку постанову ВГС України, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського суду, до Верховного Суду України.

Касаційна скарга або касаційне подання Генпрокурора України на постанову ВГС України можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня її прийняття.

Касаційна скарга, касаційне подання Генпрокурора України на постанову Вищого господарського суду України подаються до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України.

Провадження з перегляду Верховним Судом України постанови ВГС України порушується за згодою не менше п'яти суддів Верховного Суду України і розглядається протягом місяця з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання.

Враховуючи велику завантаженість суддів справами, можна із стовідсотковою впевненістю прогнозувати недотримання під час провадження справ встановлених ГПК строків, у тому числі надсилання сторонам (позивачу та відповідачу) судових рішень. Це може призвести до того, що незадоволена рішенням місцевого господарського суду сторона може пропустити строк як апеляційного, так і касаційного оскарження. У зв'язку з тим потрібно уважно слідкувати за кореспонденцією, оскільки конверти з відтисками поштових штемпелів про відправлення та отримання листа будуть, очевидно, найголовнішими доказами недотримання встановлених ГПК процесуальних строків не з вини безпосередніх скаржників.

Слід зазначити, що право Вищого господарського суду України відміняти рішення першої інстанції чи постанову апеляційного суду (аналогічно Верховний Суд України має право відміняти постанову Вищого господарського суду України і передавати справи на новий розгляд в першу інстанцію) дає можливість сторонам запустити справу "на нове коло". А враховуючи також те, що Законом №2539-ІІІ скасовано положення ч. 4 ст. 104 АПК України, згідно з якою рішення суду могли бути перевірені не пізніше одного року з дня їх прийняття, слід зазначити, що сторони отримали досить великі можливості вести затяжні судові процеси, проте їх кінцевий результат залежатиме, в основному, від того, у кого кваліфікованіші адвокати чи спеціалісти власної юридичної служби.

ЗРАЗОК
Позовна заява


Порядок оскарження рішення контролюючих органів у господарських судах


Примітки:

1 На практиці у більшості випадків господарські суди не вимагають від позивачів наявності в позовних заявах про визнання недійсним рішення органів ДПС інформації про найменування і номери рахунків відповідачів в установах банків.


Господарські суди тепер становлять триланкову систему

На відміну від своїх попередників - арбітражних судів, господарські суди становлять триланкову систему, яка складається з місцевих господарських судів, апеляційних господарських судів та Вищого господарського суду України.

Вищий господарський суд України
Вищий господарський суд України є вищим судовим органом господарських судів України у здійсненні правосуддя в господарських відносинах. Для безпосереднього розгляду справ у Вищому господарському суді України утворюються колегії суддів ВГС України.
Апеляційні господарські суди
Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції. Вони створені Указом Президента №511/2001.
Місцеві господарські суди
Місцевими господарськими судами, які вважаються судами першої інстанції, є колишні арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя.

Основні зміни в арбітражному процесі

1. Відтепер суддя повинен оголошувати мотивувальну частину судового рішення, якщо цього хоче одна із сторін. Раніше оголошувались лише вступна та резулятивна частини.

2. Змінено порядок набрання чинності рішеннями місцевих господарських судів. Тепер судове рішення набиратиме законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а в разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резулятивну частини рішення, воно стає чинним після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

3. Не змінено порядок розподілу судових витрат, що підлягають сплаті після вирішення спору, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Нововведенням є те, що, крім вже існуючих, до судових витрат відносяться тепер також і витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката*.

4. Скасовано право суду перевіряти в порядку нагляду з власної ініціативи законність рішення, ухвали чи постанови.

5. Скасована правова норма, згідно з якою роз'яснення ВАС України були обов'язковими для суддів і учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого дано таке роз'яснення.

6. З 28 червня 2002 року судовий процес може фіксуватися технічними засобами, а також відображатиметься в протоколі судового засідання. Поки що в арбітражних судах розгляд справ не може фіксуватися технічними засобами. Протокол судового засідання також не ведеться.


* Раніше витрати на оплату послуг адвоката не відносились до складу судових витрат, про що зазначено в листі ВАС України №01-8/672 та в роз'ясненні ВАС України №02-5/78.

Підстави для перегляду постанов ВГСУ у касаційному порядку

Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України у випадках, якщо вони оскаржені:

1) з мотивів застосування ВГС України закону чи іншого нормативно-правового акта, який суперечить Конституції України;

2) у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

3) у зв'язку з різним застосуванням ВГС України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта в аналогічних справах;

4) на підставі визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

За результатами розгляду касаційної скарги чи касаційного подання Генпрокурора на постанову ВГС України, Верховний Суд України має право:

а) залишити постанову без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

б) скасувати постанову й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції;

в) скасувати постанову й припинити провадження у справі.

Постанова Верховного Суду України є остаточною й оскарженню не підлягає.


Нормативна база

1. ГПК України - Господарський процесуальний кодекс України.

2. Закон №2181 - Закон України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

3. Закон №2539-ІІІ - Закон України від 21.06.2001 р. №2539-III "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України".

4. Указ Президента №511/2001 - Указ Президента України від 11.07.2001 р. №511/2001 "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України".

5. Декрет КМУ "Про державне мито" - Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. №7-93 "Про державне мито".

6. Лист ВАС України №01-8/672 - Лист ВАС України від 14.06.93 р. "Про деякі питання практики застосування чинного законодавства при вирішенні господарських спорів".

7. Роз'яснення ВАС України №02-5/78 - Роз'яснення ВАС України від 04.03.98 р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Арбітражного процесуального кодексу України".

<< >>
© 2001
"Дебет-Кредит"
Редакція: debet-kredit@gc.kiev.ua